Тема: Духовний вимір людського буття. Поняття про свідомість, її особливості та функції.

Мета:сформувати поняття «свідомість», розкрити її структуру, розкрити взаємозв’язок суспільства і свідомості людини.

Знання, навички, якими необхідно оволодіти:

Вміти аргументовано доводити власну думку, аналізувати факти та робити висновки з використанням теорій К. Маркса та З.Фрейда.

Вид навчальних завдань для самостійного вивчання:самостійне вивчення теми із розробкою конспекту.

Форми поточного контролю:усне опитування на початку лекції.

План.

1. Свідомість. Ознаки свідомості.

2.Функції та структура свідомості.

3.Теорія З.Фрейда.

4.Теорія К.Маркса.

Термінологічний словник до теми:

Свідомість, ознаки та функції свідомості, свідоме, несвідоме, надсвідоме.

Література:

1. Философия: учеб. пособие для вузов / Отв. ред. В.П. Кохановский. – 6-е изд. – Ростов н/Д.: Феникс, 2003. – 576 с.

2.Загальна психологія – Сергєєнкова О.П. К.: Центр учбової літератури, 2012. – 296 с.

Теоретичний матеріал:

Свідомість- це найвища форма розвитку психіки, притаманна тільки людині, що виявляється в складних формах відображення світу, опосередкована суспільно-історичною діяльністю людей. Через свідомість людина здатна пізнати сутність навколишнього світу, розуміти його та одночасно знати про те, що вона знає або не знає. Свідомість як категорія філософії традиційно розглядається науковцями. Зародження цих ідей почалося ще в античності, коли сформувались два філософські напрямки - ідеалізм та матеріалізм. З точки зору першого - ідеалізму - свідомість трактується як власне людська форма психіки, початок і умова буття, матеріалісти розглядають свідомість як результат відображення людиною дійсності, продукт пристосування та активного ставлення до буття. Однак щодо більш точної інтерпретації цього поняття виникає величезна кількість невирішених питань, тому вивчення та трактування поняття свідомості і по сьогодні залишається відкритою науковою проблемою. Свідомість характеризується певними особливостями.

Ознаки свідомості

Таб. 1 Ознаки свідомості

Свідомість поза людським буттям неможлива: свідомість народжується в бутті, створює буття, відображає буття. Таким чином, свідомість виконує такі функції:

Функції свідомості

Таб. 2 Функції свідомості.

Так, пізнавальна функція свідомості проявляється в накопиченні, переробці та використанні інформації щодо навколишньої дійсності; регулятивна-в контролі поведінкових та емоційних проявів; прогностична - в побудові образів майбутнього, плануванні подальшого життя; рефлексивна - в пізнанні людиною самої себе як суб'єкта психічної діяльності; комунікативна функція свідомості полягає в організації та підтриманні спілкування з іншими людьми.

Структура свідомості.

Таб. 3 Структура свідомості

Попри те, що прояви свідомості мають системний та інтегрований характер, вчені для зручності вивчення цього феномену виробили структуру, що має такі компоненти: Цілком очевидно, що структура свідомості взаємопов'язана з її функціями, майже кожний компонент відповідає за певну функцію, наприклад, знання - за пізнавальну і прогностичну, рефлексивна функція забезпечується роботою самосвідомості тощо.

Рівні психіки людини.

Психіка - це складний комплекс, який працює за певними закономірностями. Як складові цього комплексу виокремлюють несвідомий, підсвідомий, свідомий і над свідомий рівні, які взаємопов'язані і взаємодіють між собою. Кожен рівень виконує свої необхідні функції у цілісному функціонуванні всієї психіки. Усі вони надзвичайно важливі під час життєдіяльності людини. Свідомість є особливою формою психічної діяльності, орієнтованої на відображення й перетворення дійсності. У зоні ясної свідомості знаходить своє відображення мала частина психічного.

Таб. 4 Рівні психіки.

Сигнали, що потрапили в зону ясної свідомості, людина використовує для усвідомленого управління своєю поведінкою. Інші сигнали психіка також використовує для регулювання деяких процесів, але на підсвідомому рівні. Типові завдання, які часто трапляються у звичайній ситуації, людина розв'язує підсвідомо, реалізуючи автоматизми. Автоматизми підсвідомості розвантажують свідомість від рутинних операцій (ходьба, біг, професійні навички тощо) для нових завдань, що в даний момент можна розв'язати лише на свідомому рівні. Підсвідомість - це уявлення, бажання, потягу, почуття, стани, психічні явища та акти, які колись упродовж життя "вийшли" зі свідомості, виявляються у відповідних ситуаціях ніби автоматично, без чіткого і зрозумілого усвідомлення, але за певних умов їх можна повернути назад і усвідомити З. Фрейд вивчав сновидіння, помилкові дії, невротичні симптоми як прояви підсвідомого. Проникнути в підсвідомість можна за допомогою таких методів, як аналіз описок, обмовок, запам'ятовувань, фантазій і снів людини, а також методу вільних асоціацій, проективних тестів тощо. Явища людської психіки дуже різноманітні. Психічна діяльність може виходити за межі підсвідомого, переміщуючись також на несвідомий рівень. Несвідомість - це сукупність психічних явищ, актів і станів, які виявляються на глибокому рівні функціонування психіки й цілковито позбавляють індивіда можливості впливу, оцінки, контролю і звіту в їхньому впливові на поведінку, вчинки, діяльність. Несвідоме виявляється і у так званих імпульсивних діях, коли людина не усвідомлює наслідків своїх вчинків. Наші наміри не завжди виражаються в наслідках наших дій адекватно, так, як ми б цього хотіли. Іноді, здійснивши той чи інший вчинок, людина сама не може зрозуміти, чому вона зробила саме так. Виявляється несвідоме і в наших психічних процесах. Навіть мислення людини може відбуватися на несвідомому рівні. Уява, інтуїція, творчість взагалі неможливі без несвідомих компонентів. Надсвідомість - утримує психічні явища, акти й стани, які виникли внаслідок взаємодії зі Всесвітом, а також психічні механізми такої взаємодії. До над свідомих явищ відносять творче натхнення, що супроводжується раптовим "осяянням" новою ідеєю, а також випадки миттєвого розв'язання завдань, які тривалий час не піддавались свідомим зусиллям, і ті, явища, які називають парапсихічними, тощо. Наприклад, різка зміна погоди, пори року впливають не тільки на фізичне самопочуття людей, а й на їхній настрій. Оскільки людина має справу з комплексним використанням фактів свідомості та поведінки, вона може заглиблюватися в сфери неусвідомлюваного психічного.

Теорія З.Фрейда.

Своєрідними і неоднозначними є уявлення З.Фрейда про суб'єктивну реальність людини. У праці "Я і Воно" (1923) він розгортає структурну концепцію психіки, виділяючи в ній три сфери: "Воно" (id, ig), "Я" (ego, его) та "Над-Я" (super-ego, super-ero). Під "Воно" Фрейд розуміє найпримітивнішу субстанцію, яка охоплює усе природжене, генетично первинне, найглибший пласт несвідомих потягів, що підкоряється принципу задоволення і нічого не знає ні про реальність, ні про суспільство. Вимоги "Воно" мають задовільнятися "Я". "Я", як вважав Фрейд, — це сфера свідомого, це посередник між несвідомим та зовнішнім світом, що діє за принципом реальності. "Я" прагне зробити "Воно" прийнятним для світу і привести світ у відповідність до бажань "Воно". Особливого значення З.Фрейд надавав "Над-Я", яке є джерелом моральних та релігійних почуттів. Якщо "Воно" зумовлене генетич-но, "Я" — індивідуальним досвідом, то "Над-Я" є результатом впливу інших людей. "Над-Я" — це внутрішня особистісна совість, інстанція, що уособлює в собі установки суспільства. Ці теоретичні положення стали засадними для нового погляду на природу психічного. Вчення З.Фрейда, не будучи філософським, містить у собі значний світоглядний потенціал, перш за все, завдяки специфічному осмисленню сутності людини і культури. Продовжуючи психоаналітичну практику, він від дослідження індивідуальної поведінки звертається до соціальної. Всю історію людства, соціальні події, суспільне життя Фрейд намагається тлумачити з позицій власної теорії психоаналізу та біогенетичного закону. За такого підходу індивідуальний розвиток людини відтворює основні стадії розвитку людського роду.

Теорія Маркса.

Соціальне несвідоме обумовлено соціальними відносинами. Суспільство вкладає поняття в психіку людини. Це відбувається на несвідомому рівні, в основі цього лежать виробничі відносини. Реальне життя формує зміст свідомості людини. Люди - часто не усвідомлюють, що їх свідомість обумовлена їх способом життя. Несвідоме, за Марксом, має соціальний характер, а тому його подолання може відбутися тільки в ході суспільних змін. Людина не може стати вільною від рабства несвідомого поодинці: необхідне звільнення всього суспільства. Маркс шукав перешкоди в суспільстві, що заважають людині вільно реалізувати свої здібності. Він створив теорію такого суспільства, де ці здібності можуть розвиватися безперешкодно, відповідно людському в людині. Таким суспільством він вважав комунізм. Комунізм, з його точки зору, це насамперед контроль людей над своїм способом життєдіяльності і спілкування. Маркс діяв як «соціальний психоаналітик» (Е. Фромм). Він прагнув звільнити свідомість людей від диктату несвідомого шляхом усунення тих соціальних і економічних сил, які формують думки і переживання людей. Для цього необхідно змінити суспільство.

Контрольні завдання:

1.Дайте визначення поняттю «свідомість». Назвіть основні функції свідомості. Поясніть, чому свідомість властива тільки людині?

2. Яке визначення поняття «несвідомого» ви вважаєте правильним?

а) ідеальне, б) рефлекторні дії;в) явища, процеси, властивості і стани, які впливають на поведінку, але не усвідомлюються людиною; г) інтуїтивні дії.

3. Дати характеристику теорії несвідомого з точки зору З. Фрейда.

4. Дати характеристику теорії соціальної несвідомості К.Маркса.

Теми рефератів:

1.Свідомість, функції та сфери свідомості.

2.Уяви філософської свідомості в стародавньому світі та середньовіччі.

3.Уяви філософської свідомості в Новому часі.

4. Проблема підсвідомого в історії філософії.