Суб'єктивний ідеалізм Дж. Берклі і Д. Юма

Незважаючи на те, що в навчальній і довідковій літературі англійських філософів Джорджа Берклі (1685-1753) і Девіда Юма(1711-1776) часто відносять до суб'єктивного ідеалізму, насправді це не зовсім точно.

Джордж Берклі(1685-1753) - впливовий ірландський філософ, англіканський єпископ (за хрещенням — протестант) відомий своїми роботами про суб'єктивний ідеалізм, підсумований в його книзі «Бути це відчувати». Його роботи:«Трактати про принципи людського знання» (1710) і «Три діалоги між Хілами та Філонами» (1713) та ін.

Девід Юм (Г'юма)(1711-1776) - шотландський філософ - емпірист, історик та економіст, діяч епохи Просвітництва, в першу чергу відомий своїми працями у галузі епістемології. Юма часто називаюсь провідним нео - скептиком вісімнадцятого сторіччя.

Філософія Берклі є оригінальною комбінацією об'єктивного і суб'єктивного ідеалізму: об'єктивного тому, що творцем реальності він визнавав Бога, а суб'єктивного тому, що реальним він визнавав існування тільки безлічі людських свідомостей. Основний постулат Берклі: «Бути - значить бути в сприйнятті ». Якщо ми щось не сприймаємо, то сприймають інші люди або взагалі живі істоти. А якщо і їх немає, то Бог як вічний суб'єкт завжди і все сприймає. Концепцію Берклі більш точно можна оцінити як ідеалістичний сенсуалізм.

На відміну від Берклі Юм не заперечував об'єктивне існування зовнішнього світу, а лише стверджував, що ми не можемо це знати в принципі. На питання, чи існує зовнішній світ, Юм відповідав ухильно: «Не знаю». Але одного разу на світському прийомі у Франції його запитали, чи не сумнівається він в реальному існуванні його дружини. На це він відповів, що в цьому, як і в інших питаннях життєвої практики, відносно об'єктивності він не сумнівається. Тим не менше у філософії Нового часу Юм виявився основоположником скептицизму і агностицизму.

Тести для самоконтролю до розділу 6

1. Напрям у філософії, згідно з яким основою як буття, так і пізнання є розум:а) раціоналізм;
б) емпіризм;
в) механіцизм;
г) антропоцентризм.

2. Напрям у філософії, прихильники якого вважають, що в основі пізнання лежить досвід: «Немає нічого в розумі, чого до цього не було б в досвіді (в почуттях)», «Знання - сила»:а) раціоналізм;
б) емпіризм;в) механіцизм;
г) антропоцентризм.

3. Заслуга Рене Декарта перед філософією в тому, що він:а) обґрунтував провідну роль розуму в пізнанні, висунув учення про субстанції;
б) висунув теорію про науковий метод пізнання і про «вродженість ідей»;
в) став автором теорії дуалізму;
г) у всьому перерахованому вище.

4. Як звучить всесвітньо відомий вислів Рене Декарта, у якому полягає його філософське кредо:
а) «Мислю, отже, не дурний»;
б) «Мислю, отже, не обдуріть»;
в) «Мислю, отже, існую»;
г) «Мислю, отже, домагаюся»?

5. Згідно Декарту, все, що існує, не потребуючи для свого існування нічого, крім самого себе, носить назву:
а) монада;
б) субстанція;
в) мислення;
г) атрибут.

6. Як звучить афоризм Френсіса Бекона, який стисло виражає все його філософське кредо:
а) «Знання - слабкість»;
б) «Знання - сила»;
в) «Знання - зброя»;
г) «Знання - багатство»?

7. Узагальнення безлічі особистих явищ і отримання на основі узагальнення загальних висновків складають суть методу:
а) дедукції;
б) індукції;
в) порівняння;
г) аналогії.

8.Хтоз філософів Нового часу висловлювався про свідомість як про«чисту дошку», на якій записується досвід, витоком якого виступає зовнішній світ:
а) Френсіс Бекон;
б)Джон Локк;
в) Томас Гоббс;
г) Рене Декарт?

9.Кому належить відомий вислів: «Не сміятись, не плакати, не проклинати, а розуміти»:
а) Еразм Роттердамський;
б)Готфріда Лейбніца;
в) Бенедикту Спіноза;
г) Френсісу Бекону?

10.Хтоз філософів Нового часу висунув теорію про монади (або про множинність субстанцій ):
а) Еразм Роттердамський;
б)Готфрід Лейбніц;
в) Бенедикт Спіноза;
г) Френсіс Бекон?