Негативні стереотипи сприйняття української культури і шляхи їх подолання.

Серед п’яти розвинутих західноєвропейських країн про Україну та її громадян найменше знають у Франції, а найбільше — в Італії.

Найбільш поінформованими про Україну є люди віком 21–40 років, тобто молодь та люди середнього віку.

Щодо стереотипів у сприйнятті українців, то їх вважають більшою мірою гостинними та працьовитими, аніж креативними та надійними.

Іноземці дотримуються думки, що Україна — це аграрна, релігійна країна. Половина опитаних вважає її європейською державою. Також велика частина опитаних сприймають Україну як недостатньо безпечну для відвідування та перебування країну.

Рівень обізнаності іноземців з українськими традиційними та сучасними культурою та мистецтвом також виявилися досить низькими. У цьому контексті Україна в їхньому уявленні асоціюється здебільшого з писанками.

На думку іноземців, в Україні відсутні якісне медичне обслуговування, а також сучасна індустрія моди.

Через складності ведення бізнесу наша держава важається інвестиційно-привабливою лише для кожного четвертого опитаного.

Найбільший вплив на сприйняття України та українців мають: культурна/історична спадщина (44 %), природа/довкілля (35 %), помітність України на спортивній арені (31 %), рівень розвитку демократії та свобод (31 %).

Найменше впливають на імідж України: доступність товарів широкого вжитку (24 %) та простота ведення бізнесу (23 %).

Проведене дослідження виявило переважно низький рівень поінформованості про Україну. Майже 64 % респондентів ніколи не цікавились нашою державою або пам’ятають лише окремі факти з новин про Україну, 22 % — поверхово знайомі з Україною, і лише 14 % добре поінформовані про Україну, оскільки бували або регулярно бувають в Україні, цікавляться новинами з України.

З п’ятірки опитаних країн Західної Європи найнижчий рівень обізнаності щодо України у Франції (77 % необізнаних), а найвищий — в Італії (3 % необізнаних).

Показники рівня поінформованості серед чоловіків та жінок майже збігаються: низька поінформованість: 68 % — чоловіки та 69 % — жінки; висока поінформованість: 5 % — чоловіки та 8 % — жінки.

Серед вікових категорій найнижчий рівень поінформованості про Україну продемонстрували вікові групи «до 20-ти років» (74 %) та «51 рік і більше» (71 %).

Найвищий ступінь поінформованості про Україну — у респондентів середнього віку.

1.Філософію ми розуміємо як:

а)форму духовного життя

б)форму матеріального життя

в)форму самонавіювання

г) форму медитації

2.Філософія є:

а)практичною основою світогляду

б)теоретичною основою світогляду

в)мистецькою основою світогляду

г)політичною основою світогляду

3.Філософія є не самим світоглядом, а лише формою його:

а)практичного обґрунтування і вираження

б)теоретичного його обґрунтування і вираження

в)повсякденного його обґрунтування і вираження

г)позанаукового його обґрунтування і вираження

4.Філософію найперше називали любов’ю до мудрості, тому що:

а)вона дає людині засіб для самовдосконалення

б)мудрість властива лише богам, а людині лише прагнення до неї

в)вона дає людині можливість виносити правильні рішення

г)філософи мали дуже багато знати

5.Філософське знання є:

а)науковим

б)світоглядним

в)прогностичним

г)теоретичним

6.Показником теоретичності філософського знання є те, що його цеглинками є:

а)абстракції

б)категорії

в)поняття

г)символи

7.Авторство розуміння світогляду як форми суспільної самосвідомості людини і способу духовного освоєння світу належить:

а)М.Поповичу

б)В.Шинкаруку

в)Б.Кримському

г)П.Копніну

8.Виберіть правильне означення світогляду:

а)філософське поняття, яке позначає найзагальніше усвідомлення людиною навколишнього світу і свого місці у ньому

б)систематизований комплекс уявлень, оцінок, настанов, що забезпечують людині цілісне бачення та усвідомлення світу і місця людини у ньому.

в)сукупність поглядів, властивих людині

г)те ж саме, що і досвід

9.Категоріяльним каркасом будь-якого світогляду є співвідношення таких категорій:

а)людина і природа

б)людина і світ

в)людина і суспільство

г)людина і культура

10.Питання про філософію виникає якраз у зв’язку із міркуваннями про ступені як історичної так і теоретичної :

а)тяглості світогляду

б)зрілості світогляду

в)можливості світогляду

г)заданості світогляду

11.Світогляд є:

а)сумою досвідних знань, які властиві людині

б)сумою узагальнених знань, які властиві людині

в)сумою елементарних знань, які властиві людині

г)сумою повсякденних знань, які властиві людині

12.Без постійної проекції свідомості у три виміри часу світогляд є:

а)можливим

б)не можливим

13.За історичним типом світогляд поділяється на:

а)повсякденний

б)міфологічний

в)теоретичний

г)філософський

ґ)досвідний

д)релігійний

ж)практичний

з)науковий

14.Ментальність характеризує:

а)звички того чи іншого народу

б)глибинний рівень індивідуальної і колективної свідомості, що включає в себе і несвідоме

в)здатність людини бути вплетеною у повсякденність

г)позитивні і негативні риси поведінки того чи іншого етносу

15.До функцій світогляду слід віднести:

а)пристосовницьку

б)пізнавальну

в)пояснювальну

г)вартісну

ґ)регулятивну

д)спонукально-діяльну

16.Міфи поділяємо на:

а)регулюючі

б)тотемістичні

в)синтезуючі

г)есхатологічні

ґ)мобілізуючі

д)календарно-обрядові

ж)прості

з)культово-біографічні

і)складні

17.Філософія зароджується як особливий вид:

а)практичного мислення

б)критичного мислення

в)пристосовницького мислення

г)апологетичного мислення

18.Міфологія демонструє:

а)чуттєво образну форму світовідношення

б)абстрактно-логічну форму світо відношення

в)поняттєво-логічну форму світовідношення

г)теоретичну форму світовідношення

19.Філософія демонструє:

а)чуттєво-образну форму світо відношення

б)абстрактно-логічну форму світовідношення

в)метафоричну форму світо відношення

г)поняттєво-логічну форму світовідношення.

20.До функцій філософії слід віднести:

а)пізнавальну

б)світоглядну

в)регулятивну

г)критичну

ґ)догматичну

д)комунікативну

ж)розвиваючу

з)прогностичну

21.Специфіка філософського знання порівняно з науковим полягає в тому, що воно є:

а) приблизним

б)суб’єктивованим

в)абстрактним

г)світоглядним(універсальним)

22.Специфіка наукового знання порівняно з філософським полягає в тому, що воно є:

а)красивим

б)об’єктивованим

в)суб’єктивованим

г)точним

23.До перших філософів в європейській культурі відносимо:

а)Демокріта

б)Фалеса

в)Анаксимандра

г)Анаксимена

24.До розділів філософського знання відносимо:

а)кінематику

б)метафізику

в)мантику

г)онтологію

ґ)кінезіологію

д)антропологію

ж)мізантропію

з)філософію суспільства

і)євгеніку

й)філософію природи

к)гносеологію

л)пропедевтику

м)епістемологію

н)алхімію

о)аксіологію

25.Європейська філософія виникає:

а)3000років тому

б)2500років тому

в)2000років тому

г)1500років тому

Тестові завдання до теми «Реальність і буття. Проблема буття у філософії»

1.Авторство терміна «онтологія» належить:

а) Р.Гокленіусу

б) Епікуру

в) І.Канту

г) Р.Декарту

ґ) Ф.Бекону

2. До абсолютних термінів онтології слід віднести:

а) буття як буття

б) буття

в) предмет

г) річ

ґ) многе

д) єдине

ж) самотнє

з) окреме

3. До відносних термінів онтології слід віднести:

а) теорію

б) істину

в) добро

г) зло

ґ) красу

ж)потворність

4.До різновидів онтології слід віднести:

а) регіоналізм

б)монізм

в)автономізм

г)дуалізм

ґ)федералізм

д)плюралізм