Дайте характеристику основних теорій історичного процесу та розкрийте їх суперечності

Філософія історії - це таке мислення (знання) про будь-які предмети (духовні, соціальні, політичні тощо), коли вони розглядаються відносно розвитку історії або всесвіту. Кінцева мета історії є частиною людського призначення - здійснитись як люди­на, стати людиною. Були часи, коли філософія обходилась без філософії історії. Свій початок вона бере там, де місце ідеї вічного кругообігу посідає ідея векторного розвитку, коли замість історії як розповіді постає історія як процес усвідом­лення та втілення цінностей, історія як самопізнання Духа.

1. Християнська філософія історії (Іохим Флорський, Євсевій Кесарійський, Августін, Ісідор Севільський). З християнством в історію увійшли три унікально неповторні події: 1) гріхопадіння як початок історії; 2) пришестя Христа - її поворотний пункт; 3) майбутнє Друге пришестя і Страшний суд як необхідне її завершення. Відтак людська історія поділяється на дві ери: дохристиянську (передісторія) і християнську (власне історія).

2. Філософія історії Нового часу (Р. Декарт, Д. Локк, Дж. Берклі, Д. Юм) ХУІІ-ХУШ ст.

- людина у центрі історичної картини світу;

- академічна точність;

- заперечення претензій;

- мета історика - бачити майбутнє;

- інтерес до фактів як до об'єктивних явищ.

3. Філософія історії Просвітництва (І. Гердер, І. Кант, М. Шиллер, І. Фіхте, Г.В.Ф. Гегель)

- історія минулого як прояв ірраціональних сил;

- історичний розвиток здійснюється з метою заснування нового царства, в якому вста­новлено закони розуму;

- історія розвивається внаслідок необхідності;

- концепція історії людської природи;

- прагнення до створення всезагальної історії.

4. Філософія історії Позитивізму (О. Конт) XIX ст.

- завдання встановлених усіх фактів, де це тільки можливо;

- мету побудови всезагальної історії відкинуто як пусту мрію:

- пошук причинних зв'язків між фактами;

- історичний процес тотожний природному процесу;

- розробка нового методу вивчення джерел - метод філологічної критики.

5.Марксистська філософія історії (К. Маркс, Ф. Енгельс, Г. Плеханов, В. Ленін) XIX ст.

- розвиток суспільства - природно-історичний процес;

- визнання історичної закономірності;

- формаційний підхід до історії;

- історія - сукупність взаємодії матеріальних факторів;

- матеріалістичне розуміння історичного.

Основні ідеї нового підходу до вивчення історії

1. Переформування завдань філософії історії: вона вивчає одночасно думки історика та об'єкт думок історика.

2. Історія - не наука, хоча і наукова! Якісна відмінність історії від науки визначається відмінностями об'єкта і методу.

3. Справжнім об'єктом вивчення істориків є думка людей минулого. Історичним мето­дом є метод відтворення думок історичних діячів.

4. Аналітичний метод означає показ того, що історики насправді роблять. Методологія історії повинна виходити з реальної сукупності робіт, які виконуються всередині досліджуваної сфери, та з'ясування передумов, якими користуються в історичних дослідженнях.

5. Аналіз проблеми пізнання в історії.

Таким чином, основним в аналітичному підході є перетворення філософського аналізу історичної думки у головне завдання філософії історії - як у вигляді аналітич­ного виділення основних процедур історичного пізнання, так і відтворення, й аналізу форм історичного знання. Основні теорії історичного процесу в XX ст.:

1. Неомарксистська теорія суспільно-економічних формацій. Первіснообщинна - рабовласницька - феодальна- капіталістична- комуністична.

2. Теорія стадій економічного зростання (У. Ростоу) Технологічний детермінізм. Традиційне суспільство -» зріле суспільство (індустріальне) -» суспільство масового споживання

3. Теорія локальних культур (О. Шпенглера). Всесвітня історія - це розгортання 8 культур

4. Теорія цивілізацій (А. Тойнбі). Всесвітня історія є сукупність історій окремих своєрідних та відносно замкнених 13 цивілізацій

5. Концепція "кінця історії" (Ф. Фукуяма). Наприкінці історії створюється розумна держава, в якій ствердилися принципи свободи, демократії, консенсусу.