Виникнення та спрямованість вітчизняної філософської рефлексії державно-правових побудов

Державно-правовий контекст

(XVIII-XX століття)

Навчальний посібник

ББК 87я73

Рецензенти:

Укладачі:

Кузьменко В.В. – завідувач кафедри філософії та політології ДДУВС, доктор філософських наук, професор;

Наливайко Л.Р. – завідувач кафедри загальноправових дисциплін ДДУВС, доктор юридичних наук, професор;

Обушенко О.М. - перший проректор з навчально-методичної та наукової роботи ДДУВС, кандидат юридичних наук, доцент;

Савіщенко В.М. - директор навчально-наукового інституту права ДДУВС, кандидат педагогічних наук, доцент;

Тіщенкова С.О.–вчений секретарДДУВС, кандидат юридичних наук, доцент;

Антіпова О.П.– науковий співробітник відділу організації наукової роботи та редакційно-видавничої діяльності ДДУВС, кандидат філософських наук.

Кузьменко В. В., Наливайко Л. Р., Обушенко О. М. та ін.

Історія східнослов’янської філософії: державно-правовий контекст(XVIІI-XX століття): навчальний посібник / За заг. ред. В.В. Кузьменка. – К. : Хай-Тек Прес, 2013. – 360 с.

У навчальному посібнику розкривається хід історії східнослов’янської філософської думки в контексті вчень про державу і право, починаючи з XVIII до ХХ століття. Особливу увагу приділено державно-правовому контексту філософського дискурсу як умові формування світогляду майбутнього правознавця.

Навчальний посібник розраховано на аспірантів, курсантів, студентів і слухачів юридичних вузів, а також усіх, хто цікавиться онтологією філософського осмислення проблем державно-правових побудов.

Зміст

ВИНИКНЕННЯ та СПРЯМОВАНІСТЬ ВІТЧИЗНЯНОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ РЕФЛЕКСІЇ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИХ ПОБУДОВ ……………………………………………………………………
Філософська спадщина ФЕОФАНа ПРОКОПОВИЧа ……...
Життєвий і творчий шлях Ф. Прокоповича …………………………...
Філософські погляди Ф. Прокоповича …………………………………...
Теоретико-пізнавальні переконання Ф. Прокоповича ………………...
Онтологія філософського осмислення Ф. Прокоповичем проблеми державно-правових побудов ………………………………...
М. В. ЛОМОНОСОВ – ЗАСНОВНИК вітчизняної СВіТСьКОї ФІЛОСОФСЬКОї ТРАДИЦії освіти ………………………………….
Життєвий і творчий шлях, наукові та філософські погляди М. В. Ломоносова ……………………………………………………………
Філософське осмислення фізичної картини світу М. В. Ломоносовим
Історична творчість М. В. Ломоносова …………………………………..
Онтологія філософського осмислення М. В. Ломоносовим проблеми державно-правових побудов ………………………………...
ФІЛОСОФСЬКА СПАДЩИНА Г. С. СКОВОРОДИ – «ФІЛОСОФА З НАРОДУ» ………………………………………………………………….
Життєвий і творчий шлях Г. С. Сковороди ………………………..……
Основні ідеї філософії Г. С. Сковороди …………………………………..
Онто-гносеологічні погляди Г. С. Сковороди …………………………...
Соціальна філософія Г. С. Сковороди ……………………………………
Онтологія філософського осмислення Г. С. Сковородою проблеми державно-правових побудов ………………………………...
ЛІТЕРАТУРНА ТА ФІЛОСОФСЬКА СПАДЩИНА О. М. РАДИЩЕВА …………………………………………………………..
Життєвий і творчий шлях О. М. Радищева ……………………………..
Літературна і філософська спадщина О. М. Радищева ………………...
Філософські погляди О. М. Радищева ……………………………………
Онтологія філософського осмислення О. М. Радищевим проблеми державно-правових побудов ………………………………...
ЛІТЕРАТУРНА та ФІЛОСОФСЬКО-ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА М. В. ГОГОЛЯ ……………………………………………………………….
Життєвий і творчий шлях М. В. Гоголя ………………………………….
Філософсько-історичні та соціальні переконання М. В. Гоголя ……..
Онтологія осмислення М. В. Гоголем проблеми державно-правових побудов …………………………………………………………..
СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКе вчення СЛОВ’ЯНОФІЛІВ – ЕТАП звернення до моральних цінностей ПРАВОСЛАВ’Я В РОЗВИТКУ вітчизняної філософії ……….
Морально-релігійна філософія О. С. Хомякова ………...
Етимологія поняття «моральність» ………………………………………
Відмінні риси морально-релігійної філософії О. С. Хомякова …….
Антропологія О. С. Хомякова ……………………………………………..
Християнська гносеологія О. С. Хомякова ……………………………...
Соборність як онтологічна передумова гносеології О. С. Хомякова …
Моральна філософія І. В. Киреєвського та К. С. Аксакова ……………………………………………………………
Релігійно-світоглядні засади творчості І. В. Киреєвського …………...
Філософсько-історичні погляди І. В. Киреєвського ……………………
Сприймання І. В. Киреєвським православної філософії як фундаменту культури …………………………….…………………………
Антропологічні ідеї І. В. Киреєвського ………………………..………….
Гносеологічні переконання І. В. Киреєвського ………………………….
Ідея «Вселенської Церкви» в трактуванні І. В. Киреєвського ………..
Філософсько-світоглядні настанови вчення К. С. Аксакова ……………………………………………………………
Основоположення вчення К. С. Аксакова ……………………………….
Державно-правові переконання К. С. Аксакова ………………………..
ОНТОЛОГІЯ ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВОЇ КОНЦЕПЦІЇ СЛОВ’ЯНОФІЛІВ …………………………………………………………..
Західноєвропейське та східнослов’янське розуміння права ….……….
Онтологічний контекст філософсько-правових напрацювань слов’янофілів ……………………………………………………...…………
відображення основоположень ФІЛОСОФІї ЗАХІДНИКІВ У ФІЛОСОФСЬКИХ побудовах О. І. ГЕРЦЕНА ...
Літературна, публіцистична, філософська спадщина О. І. Герцена …………………………………………………………………
Життєвий і творчий шлях О. І. Герцена …………………………………
Філософські ідеї О. І. Герцена в контексті його державно-політичних роздумів ……………………………………………………….
Від релігії до атеїзму ………………………………………………………...
Філософія випадковості О. І. Герцена ……………………………………
Культура як засіб визволення особистості ………………………………
Онтологія філософського осмислення О. І. Герценим проблеми державно-правових побудов ……………………………………………..
МЕТАФІЗИЧНІ основоположення РЕЛІГІЙНОГО АНТРОПОЛОГІЗМУ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКОГО ………………………
Життя і творчість Ф. М. Достоєвського ………………………………….
Метафізичні засади релігійного антропологізму Ф. М. Достоєвського ………………………………………………………...
Онтологія філософсько-правової концепції Ф. М. Достоєвського ………………………………………………………
П. Д. ЮРКЕВИЧ – ФІЛОСОФ, БОГОСЛОВ І ПЕДАГОГ …………….
Життя і творчість П. Д. Юркевича ……………………………………….
Аналіз теоретичної спадщини П. Д. Юркевича …………………………
Антропологія та кордоцентризм П. Д. Юркевича ……………………...
КОСМОЦЕНТРИЗМ – ОСНОВоположення МЕТАФІЗИКИ МОРАЛЬНОСТІ В ТВОРЧОСТІ В. В. РОЗАНОВА ……………………
Життєвий і творчий шлях В. В. Розанова ……………………………….
Творча спадщина В. В. Розанова ………………………………………….
Метафізичні засади філософсько-релігійної творчості В. В. Розанова ………………………………………………………………..
Гносеологічні ідеї В. В. Розанова ………………………………………….
Основоположення філософії освіти В. В. Розанова – введення в правовий простір ……………………………………………………………
Періодизація творчості В. В. Розанова …………………………………...
Особливості пізнього періоду творчості В. В. Розанова ….…………….
ТЕОРІЯ ВСЕєдності – «ВСЕСВІТНЬОЇ ІДЕЇ ТВОРІННЯ» В. С. СОЛОВЙОВА В КОНТЕКСТІ його СИСТЕМИ ЦІЛІСНОГО ЗНАННЯ ……………………………………………………………………...
Загальна характеристика філософської системи В. С. Соловйова …...
Вільна теософія – основоположення «всеєдності» і цілісного знання у філософській системі В. С. Соловйова ……………………………………
Теорія пізнання В. С. Соловйова ………………………………………….
Антропологія В. С. Соловйова в контексті кризи західної філософії ...
Система морально-етичних цінностей В. С. Соловйова ……………….
Основоположення моральної філософії В. С. Соловйова ……………...
Онтологічний аспект моральної філософії В. С. Соловйова ………….
Онтологія філософського осмислення В. С. Соловйовим проблеми державно-правових побудов ………………………………..
Основоположення морального вчення про державу і право в системі цілісного знання В. С. Соловйова …………………………………………
Прояви і норми права в контексті ідеї права В. С. Соловйова ………..
Право і моральність у трактуванні В. С. Соловйова …………………...
Вимога примусової справедливості – основна ознака права в розумінні В. С. Соловйова ………………………………………………
Держава як «втілене право» в трактуванні В. С. Соловйова …………
Філософська та літературна спадшина І. Я. Франка ...
Життєвий і творчий шлях І. Я. Франка ………………………………….
Філософські ідеї І. Я. Франка ………………………………………….…..
Світоглядні погляди І. Я. Франка на основоположення марксистської теорії ………………………………………………………..
Філософсько-світоглядне тлумачення І. Я. Франком релігії ………….
Гносеологічні ідеї І. Я. Франка ……………….……………………………
Онтологічні погляди І. Я. Франка ………………………………………..
Діалектика суспільних процесів у концепції І. Я. Франка …………….
Позитивізм у соціальній філософії І. Я. Франка ………………………...
Онтологія філософського осмисленння І. Я. Франком проблеми державно-правових побудов ……………………………………………..
ВСЕєдність ПРОТОТИПУ І ТВОРІННЯ – ОСНОВОПОЛОЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ С. М. БУЛГАКОВА ………….
Основоположення філософії С. М. Булгакова …………………………..
«Філософія господарства» С. М. Булгакова як предмет християнської етики ………………………………………………………...
Етапи творчості С. М. Булгакова …………………………………………
Трактат С. М. Булгакова «Світло невечірнє» – філософема про творіння світу ………………………………………………………………..
Антиномізм релігійної філософії С. М. Булгакова ……………………...
Концепція творіння С. М. Булгакова …………………………………….
Всеєдність С. М. Булгакова як зв’язок Бога зі світом ………...………..
Онтологія філософського осмислення С. М. Булгаковим проблеми державно-правових побудов ………………………………..
Філософсько-політичні та правові ідеї християнського соціалізму С. М. Булгакова ……………………………………………………………..
Основоположення християнського соціалізму С. М. Булгакова ……..
Основні соціально-філософські ідеї в творчості С. М. Булгакова ……
В якості висновку відносно філософсько-політичних і правових ідей С. М. Булгакова ……………………………………………………………..
Уявлення про державу, владу та право ……………………………..……
Співвідношення нації і держави …………………………………………..
Проблема теократії ………………………………………………………….
ФІЛОСОФСЬКО-БОГОШУКАЦЬКА ТВОРЧІСТЬ М. О. БЕРДЯєВА ……………………………………………………………
М. О. Бердяєв – богошукач-романтик ……………………………………
Філософія вільного духу М. О. Бердяєва …………………………………
Дух є свобода …………………………………………………………………
Дух є творчість ………………………………………………………………
М. О. Бердяєв про проблему свободи в творчості Ф. М. Достоєвського ………………………………………………………...
Проблема зла в творчості М. О. Бердяєва ……………………………….
Самопізнання ………………………………………………………………...
Онтологія філософського осмислення М. О. Бердяєвим проблеми державно-правових побудов ………………………………..
Держава, культура і хаос …………………………………………………..
Роль держави та права в житті суспільства ……………………………..
Співвідношення держави і церкви в трактуванні М. О. Бердяєва …...
Національна свідомість у творчості М. О. Бердяєва ………….………..
Співвідношення держави та нації в трактуванні М. О. Бердяєва ……
Дидактична концепція К. Д. Ушинського як засіб соціалізації людини в суспільстві ………………………….
Аналіз наукових, філософських і соціокультурних передумов становлення дидактичної концепції К. Д. Ушинського ……………….
Філософсько-світоглядні настанови основоположень навчання та освіти в спадщині К. Д. Ушинського …………………………………….
«Досвіди педагогічної антропології» як стрижень педагогічної концепції К. Д Ушинського ………………………………………………..
Філософська рефлексія педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського як системи сходження до культурного простору …………………………………………….
Марксистські ідеї як основоположення педагогічної системи В. О. Сухомлинського ………………………………………………………
Дослідницька діяльність учнів як новація педагогічної творчості В. О. Сухомлинського ………………………………………………………
Філософські основи дидактичних методів В. О. Сухомлинського ……
список використаних джерел …………………………………

ВИНИКНЕННЯ та СПРЯМОВАНІСТЬ ВІТЧИЗНЯНОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ РЕФЛЕКСІЇ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИХ ПОБУДОВ

Виникнення вітчизняної філософської рефлексії державно-правових побудов історично відноситься до періоду формування першої держави східних слов’ян – Київської Русі – та ґрунтується на наступних чинниках:

а) виникнення та розповсюдження писемності;

б) християнізація Київської Русі;

в) формування державності.

Саме у цей період виникають перші філософсько-правові ідеї, які спочатку мали релігійно-міфологічний, а потім, у зв’язку з прийняттям та розповсюдженням християнства, теологічний характер.

Вітчизняні філософсько-правові концепції почали формуватися в епоху Просвітництва (XVIII-XIX століть). Для початкового періоду становлення вітчизняного філософсько-правового знання (XI-XVII століть) характерне виникнення окремих ідей, що стали прообразом філософії права.

До них можна віднести наступні ідеї:

· ідея рівноцінності та рівноправ’я народів, сформульована митрополитом Іларіоном у «Слові про закон і благодать»;

· ідея демократизації церкви та свободи совісті як майбутнє основоположення автономії особистості;

· ідея справедливості як підстава здійснення влади та стосунків між станами суспільства.

Загалом літературні пам’ятки XI-XVIІ століть можна охарактеризувати скоріш як етичні або правові, ніж як філософсько-правові. Слід згадати «Повчання» Владимира Мономаха, «Моління» Данила Заточника, «Слова» Серапіона Володимирського, «Стоглав», «Домострой» та інші.

Суттєвий імпульс у своєму розвитку вітчизняна філософсько-правова рефлексія отримала в XVIII столітті. Саме в цей період у працях літераторів, публіцистів, філософів закладаються наукові основи філософії права, формується її понятійний апарат. Вітчизняна філософсько-правова традиція багато в чому перебуває під впливом ідей європейських просвітителів. Вітчизняні мислителі розглядають проблеми походження права та влади, розмежування «природного права» та «позитивного закону».

У той же час вітчизняна філософська рефлексія державно-правових побудов базувалася на іншому, ніж європейська, світоглядно-методологічному підґрунті. На противагу європейському раціоналізму, з огляду на особливості вітчизняного менталітету, ідея природного права має релігійно-екзистенціальний характер. Одним з основоположень релігійно-екзистенціального обґрунтування права є кордоцентризм – «філософія серця».

Вказаний філософський напрям передбачає при аналізі сутності людини, її думок, вчинків не обмежуватися лише свідомими психічними переживаннями, а бачити їх якнайглибшу першооснову – «серце» як джерело думок і пізнання. Філософія серця – це концепція цілісності людської істоти, що історично склалася у вітчизняному духовному просторі на основі ідей про серце, зосереджених на морально-духовному аспекті особистості, які досліджують корені людського «Я» та зв’язують облаштування світобудови з внутрішнім простором людини. Філософія серця – глибинне явище індивідуального виховання серця та душі еволюціонуючої людини, призначеної в дар служіння світу. Вперше ідея серця в східнослов’янській душі зазвучала в період зародження східного християнства.

Уся східно-християнська традиція приписує серцю різноманітні функції свідомості – мислення, відчуття, вольові інтенції та рухи, прояви любові та совісті, знання справедливості.

У східнослов’янській філософській традиції питання про значення біблейського терміну «серце» було поставлене Г. С. Сковородою в середині XVIII століття. У XIX столітті його розробляв П. Д. Юркевич у роботі «Серце та його значення в духовному житті людини за вченням слова Божого». Проте словосполучення «філософія серця» вперше вжив у 1929 році філософ Б. П. Вишеславцев у творі «Серце в християнській та індійській містиці». На думку автора, серце є основою досягнення істини, воно осягає багато того, що недоступне інтелекту, зокрема, святість, красу, цінність.

Сьогодні визначення вітчизняної філософії як «філософії серця» є загальновизнаним. Символом Софії виступає всеосяжне та чутливе серце. Саме у серці та через нього бачили вітчизняні філософи порятунок від бездуховності – антисофійності.

Символу серця у вітчизняному культурно-філософському символізмі відведено достатньо уваги як у поезії, так і в релігійно-філософських вченнях. Символ серця має глибокий, передусім релігійний сенс, більш таємний, ніж естетичний.

З позиції «філософії серця» акцент в обґрунтуванні права робиться на внутрішній духовній суті права. Ідея права в межах кордоцентризму полягає не у формально-зовнішньому примусі, а в регулюванні життя з урахуванням внутрішнього світу та свободи людини. Право при цьому усвідомлюється як умова, можливість творчої самореалізації особистості, її індивідуального розвитку.

Європейська філософія, будучи теоретичним підґрунтям європейської культури та європейської цивілізації, претендує на статус наукового світогляду. Її основні успіхи пов’язані з прикладними дисциплінами – логікою та методологією науки. Східнослов’янська філософія показала себе не лише теоретичним, але і духовним осмисленням культури, за своїм основним змістом православної. Європейська філософія сприяла становленню логічного мислення, східнослов’янська філософія – становленню духовного освоєння дійсності. У цьому вона схожа на теологію. Європейська цивілізація досягла високого ступеню зрілості. Звідси – логічно строгі, застиглі та мляві форми філософського знання. Східнослов’янська філософія перебуває на стадії становлення, їй властиві не застиглі логічні форми, а споглядальний характер античної та східної філософії.

Східнослов’янська філософія дала світу безліч видатних імен, зокрема, О. С. Пушкіна, М. В. Гоголя, Ф. М. Достоєвського, І. Я. Франка та інших. Становлення східнослов’янської філософії все ще протікає у боротьбі різних світоглядних напрямів. Слід враховувати, що ділення східнослов’янських мислителів на філософів та інших неможливе. Саме цим пояснюються розділи, присвячені О. М. Радищеву, М. В. Ломоносову, М. В. Гоголеві, Ф. М. Достоєвському, О. І. Герцену. І. Я. Франку. Східнослов’янська філософія тим і відрізняється від філософії європейської, що це – не спеціальність, а спосіб духовного освоєння світу. Звідси і метод духовного реалізму, властивий більшості східнослов’янських філософів.

Освіта і навчання - це єдині ворота, пройшовши які людина залучається до правового простору, соціалізується в суспільстві. Соціально-політичні й економічні умови сьогодення диктують нове уявлення про сутність людини в структурі суспільства. Тому звернення до філософських основоположень освіти і навчання сьогодні особливо актуальне. В посібнику показано, яким саме чином уперше в історії вітчизняної філософської думки В. В. Розанов заявив про необхідність побудови основ філософії освіти. Мета нового філософського напряму – аналіз шкільної системи навчання і виховання – освіти цілісної моральної особистості. На основі філософського аналізу творчості К. Д. Ушинського та В. О. Сухомлинського доведено, що вітчизняна теорія навчання – дидактика, з одного боку, виникає на перетині раціоналізму, позитивізму, а з іншого, – хтонізму, кордоцентризму, визначена бінарним характером парадигми «Захід-Схід».