Трудовий контракт, його види, складання.

Алгоритм пошуку роботи.

Трудовий контракт, його види, складання.

1. Законодавчо-нормативна база працевлаштування України.

1. Законодавчо-нормативна база забезпечення успішного працевлаштування випускників вищих навчальних закладів України включає:

а) Конституцію України;

б) Закон України «Про зайнятість населення»;

в) Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні»;

2. Згідно із Конституцією України не допускається обмеження прав і встановлення переваг при прийнятті на роботу громадян залежно від їх:

а) походження;

б) соціального стану;

в) національності.

а) майнового стану;

б) расової належності;

в) статі;

а) політичних поглядів;

б) релігійних переконань;

в) місця проживання.

3. Відповідно до ст. 196, 197 Кодексу Законів про працю України передбачені додаткові гарантії при прийнятті на роботу певним категоріям громадян, зокрема:

молоді відповідно до обраного фаху і кваліфікації.

4. В Україні забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів:

а) пов’язаних з вагітністю;

б) якщо в неї є діти віком до 3-х років;

в) самотнім матерям – якщо є дитина до 14 років або дитина-інвалід.

2. Алгоритм пошуку роботи.

5. Алгоритм пошуку роботи повинен мати складовою:

- чітке визначення мети – яка саме робота вам потрібна;

- детальне розроблення резюме для кадрової агенції;

- ретельну підготовку до можливого тестування у кадровій агенції або на підприємстві з метою виявлення особистісних і професійних якостей, необхідних для роботи;

- намагання збільшити свій професійний досвід;

- розширити сферу своєї професійної діяльності, у тому числі в інших країнах світу;

- вивчати іноземні мови;

- збільшувати кількість ділових знайомств;

- участь у відповідних конкурсах на заміщення вакантних посад підприємств;

- моніторинг вакансій різних компаній за фахом кандидата.

6. Випускники вищих наукових закладів можуть працевлаштувати себе у сфері міжнародної економіки таким чином:

- обійняти посаду у вітчизняних державних організаціях із зовнішньоекономічним профілем діяльності;

- працювати на підприємствах, що експортують свою продукцію в інші країни світу;

- працювати у спільних із закордонними партнерами підприємствах;

- організувати в Україні спільне із закордонними партнерами підприємство;

- знайти роботу за кордоном через міжнародні кадрові агенції;

- працювати на вітчизняних підприємствах, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю;

- працевлаштуватися у вільній економічній зоні, що передбачає співробітництво із закордонними партнерами і розташована в Україні;

- працевлаштуватися у закордонній філії вітчизняної ТНК;

в) працевлаштуватися в українській філії будь-якої іноземної ТНК.

7. Економіст-міжнародник обов’язково повинен володіти знаннями:

- іноземних мов;

- кон’юнктури світового ринку;

- культури і традицій тих країн, де він повинен працювати;

- особливостей національного психологічного стереотипу своїх партнерів по бізнесу;

- міжнародного законодавства;

- формування міжнародної робочої команди;

- тенденцій розвитку сучасної глобальної економіки;

- особливостей національних економік приймаючих країн;

- працювати у міжнародній робочій команді;

- долати труднощі (фізичні, психологічні) свого переміщення по всьому світу за справами свого бізнесу;

- знаходити спільну мову із бізнес-партнерами з різних країн світу;

- стратегічним мисленням;

- індивідуальним підходом до бізнес-партнерів із різних країн світу;

- вмінням у складних умовах приймати важливі рішення.

Трудовий контракт, його види, складання.

8. Трудовий договір може бути:

а) безстроковим (укладеним на невизначений строк); б) на визначений строк (строковим); в) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

9. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати документи, у тому числі:

а) паспорт; б) копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду; в) трудову книжку. довідку про стан здоров’я; г) документ про освіту;

10. Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати: 3-х місяців

11. Причинами припинення трудового договору можуть бути:

а) згода сторін;

б) закінчення строку трудового договору;

в) призов або вступ працівника на військову службу;

а) набрання законної сили вироку суду, яким працівника засуджено;

б) відмова працівника від переведення разом із підприємством в іншу місцевість;

12. Трудовий договір може бути розірваний роботодавцем у випадку(ах):

- змін в організації виробництва, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства, перепрофілювання підприємства;

- виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я;

- поновлення на роботі працівника, який раніше займав цю посаду;

- прогулу ( в тому числі відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

- нез’явлення на роботі протягом більше 4-х місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи;

- появи працівника на роботі у нетверезому стані;

- систематичного невиконання працівником своїх обов’язків за договором;

- виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я;

- вчинення працівником майнової шкоди на підприємстві і засудження його у зв’язку з цим.