Фактори, що обумовлюють оновлення основних виробничих фондів
Загальноприйнятим є те, що формування оновлення основних виробничих фондів потребує використання сукупності методів та інструментів. Причому в залежності від об’єкта формування стратегічних основ та етапів розробки вони суттєво різняться. Формування оновлення основних виробничих фондів на промислових підприємствах можна подати у вигляді певної послідовності етапів[11, с.55]:
1. Визначення виробничої потреби в оновленні основних фондів.
2. Оцінка ефективності оновлення основних фондів і його техніко-економічне обґрунтування.
3. Вивчення структури і аналіз фінансових джерел оновлення.
4. Розробка, оцінка альтернативних варіантів і вибір оптимального варіанту оновлення.
Перший етап є початковим етапом формування стратегії та передбачає визначення виробничої потреби в оновленні основних засобів. Він полягає в проведенні аналізу стану і структури наявних виробничих засобів, результати якого дають можливість виявлення системи пріоритетів в оновленні конкретних видів і номенклатурних одиниць активної частини основних засобів.
На другому етапі необхідно здійснити оцінку ефективності оновлення основних засобів з допомогою системи показників та її техніко-економічне обґрунтування, де ефективність розглядається як потенційно корисна віддача від заходів, спрямованих на оновлення основних засобів[11, с.58].
Третій етап передбачає аналіз структури фінансових ресурсів на оновлення основних засобів. Формування та оцінка фінансових ресурсів, пов'язаних з оновленням основних виробничих фондів є важливим складовим елементом етапів стратегії оновлення. Розробка такої стратегії покликана забезпечити фінансування заходів, спрямованих на оновлення основних фондів у передбаченому обсязі. В умовах ринкової економіки первинне формування основних фондів, їх функціонування і розширене відтворення здійснюється за рахунок фінансових ресурсів, для формування яких використовуються власні, позикові та залучені кошти, акумулювання фінансових ресурсів суб'єктами господарювання та їх подальший розподіл буде сприяти оновленню основних засобів. Слід зауважити, що стратегія оновлення повинна включати оцінку як зовнішніх, так і внутрішніх фінансових джерел. До внутрішніх фінансових ресурсів підносять амортизаційні відрахування, нерозподілений прибуток, страхова сума відшкодувань збитків, пов'язаних з втратою майни, а також суми, отримані від продажу основних засобів. До зовнішніх фінансових ресурсів, необхідних для оновлення, відносяться довгострокові позички, які можна залучити у вигляді кредиту або лізингу, та кошти іноземних інвесторів. Проте сучасні умови господарювання обумовлюють необхідність розробки на підприємствах механізму формування власних фінансових ресурсів, спрямованих на оновлення основних виробничих фондів. Зокрема для вирішення даної проблеми пропонується формування спеціального фонду оновлення основних фондів за рахунок відрахувань, які відносяться на собівартість продукції. Об’єктами відрахувань можуть бути обсяг реалізації продукції, фонд оплати праці, відсоток відрахувань повинен визначатися самим підприємством та може різнитися в залежності від конкретних виробничих ситуацій[11, с.64].
Структура фінансових ресурсів оновлення вимагає оцінки запропонованих альтернативних варіантів, що є метою розробки четвертого етапу стратегії оновлення. На підставі оцінки альтернативних варіантів оновлення (лізинг або кредит), здійснюється вибір оптимального варіанту.
В Україні, незважаючи на ряд позитивних зрушень в економічному розвитку, питання оновлення основних засобів не втрачають своєї актуальності. Так, у 2004 році загальний ступінь зносу основних засобів становив 49,3%, причому найвище значення даного показника у промисловості – 58,3%. Тому оновлення основних засобів є вкрай актуальним та потребує залучення інвестицій.
Динаміка загальної суми капітальних інвестицій та інвестицій в основний капітал носить зростаючий характер. Інвестиції в основний капітал складають близько 80% загальної суми капітальних інвестицій, причому частка даного показника по роках теж має зростаючу тенденцію, що є позитивним моментом.
На підприємствах України розробка стратегії оновлення основних виробничих фондів сприятиме вирішенню комплексу основних завдань щодо підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності. Таким чином, формування стратегії відтворення основних виробничих фондів можна розглядати як складову системи управління виробничим потенціалом підприємства з огляду на їх значимість у господарській діяльності суб’єкта господарювання.