Стан та проблеми іноземного інвестування в україні
Офіційно визначеними пріоритетними завданнями, які покликані розв'язати іноземні інвестиції, є:
- структурна реформа економіки
- технологічне оновлення виробництва
- виробництво товарів широкого споживання
- подолання залежності країни від імпорту
Політика України щодо державного регулювання іноземних інвестицій визначається
v Законами «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про режим іноземного інвестування», «Про захист іноземних інвестицій» тощо, а також постановами Кабінету Міністрів України «Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій», «Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора» та ін.
v Цими документами визначаються загальні засади державного регулювання іноземних інвестицій, суб’єкти, види і форми інвестування, порядок контролю за здійсненням інвестицій та державні гарантії їхнього захисту.
ІНВЕСТОРІВ В УКРАЇНІ ПРИВАБЛЮЮТЬ:
v Вигідне географічне положення
v Потенційно великий ринок
v Висока кваліфікація робочої сили та її відносна дешевизна
v Низький курс національної валюти
v Можливість вивезення прибутку
Зацікавленість інвесторів викликають проекти, розраховані на короткострокову перспективу, з віддачею найближчим часом (харчова промисловість, внутрішня торгівля), а також на стратегічне завоювання ринків машинобудування і хімічної промисловості
В УКРАЇНУ ІНВЕСТИЦІЇ ЗДІЙСНЮЮТЬ ТАКІ ГРУПИ:
v а) Транснаціональні корпорації—головне завдання яких полягає у розширенні своїх представництв
v б) Середні та невеликі фірми—які знаходяться, як правило, в скрутному фінансовому становищі і прагнуть швидко отримати надприбуток на українському ринку
v в) Власники венчурних капіталів, що “відмивають” незаконні гроші
Причини, які ПЕРЕШКОДЖАЮТЬ інвестуванню в Україну:
v Зав’язаність української економіки на колишніх республіках СРСР
v Незбалансованість економіки
v Нерозвинена інфраструктура
v Неконвертованість національної валюти
v Недостатньо гнучка податкова система
v Низька культура праці
v Невідповідність управлінських форм світовим
v Економічна і політична нестабільність, що зумовлює відповідні ризики
Вирішальну роль відіграє НАУКОВО ОБГРУНТОВАНА ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ. Вона визначає реальні джерела, напрями, структуру інвестицій, здійснює раціональні та ефективні заходи для виконання загальнодержавних, регіональних та місцевих соціально-економічних і технологічних програм, відтворює процеси на макро- й мікроекономічному рівнях. Водночас держава повинна створювати сприятливий інвестиційний клімат з метою ширшого залучення іноземних інвесторів на взаємовигідних засадах
ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ:
- Утворення сприятливого інвестиційного клімату (податкові пільги, правове забезпечення інвестицій);
- Сприяння інвестицій у провідні галузі промисловості;
- Розвиток системи страхування інофірм ;
- Активна роль держави в запобіганні та компенсації можливих негативних соціальних наслідків реалізації інвестиційних проектів в Україні;
- Створення умов для активізації вітчизняного бізнесу ;
- Поглиблення ринкових реформ ;
- Удосконалення існуючого законодавства в галузі ЗЕД та забезпечення контролю за його дотриманням
ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ:
- для стимулювання залучення ПІІ та усунення негативних тенденцій в економіці України доцільно здійснити ряд заходів, спираючись на принципи:
стабільності основних законодавчих актів щодо умов іноземного інвестування;
диференційованого підходу до податкових та інших пільг для іноземних інвесторів – з урахуванням обсягів і форм інвестування, а також пріоритетів у розвитку економіки України; надійності, доступності та оперативності організаційного та інформаційного забезпечення залучення іноземних інвестицій.
ДЛЯ АКТИВІЗАЦІЇ ПРИТОКУ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНУ ВАЖЛИВИМИ Є ТАКІ УМОВИ:
- створення стабільного законодавства, з державними гарантіями захисту вітчизняних та іноземних інвестицій
- створення сприятливого інноваційного клімату для реалізації пріоритетних державних програм та інвестиційних проектів у виробництві
- сприяння залученню прямого продуктивного іноземного капіталу в сферу матеріального виробництва та встановлення державного контролю за його використанням
- створення сприятливих умов для розвитку СП, які займаються виробництвом
- створення СП за так званою китайською схемою, яка передбачає з самого початку володіння українською стороною контрольним пакетом акцій підприємства, згодом, через 5-7 років, українськими - 75% акцій, ще через 10-12 років СП стає повністю українським
- заборона ввезення СП застарілої продукції та технологій, які в розвинених країнах вважаються вичерпаними
- розробка та прийняття законодавчої бази щодо страхування ризиків СП
- розмежування в СП частки українських та іноземних партнерів відносно валюти та контролю за рухом української частки валюти з метою запобігання вивезенню її за межі країни