Зародження інституціонально-соціального напряму
Інституціоналізм – напрямок економічної думки, який виходить за межі економічних відносин і аналізує цілий комплекс неекономічних умов і факторів, що впливають на економічне життя. Розглядається роль таких суспільних інститутів, як форми господарської організації, норми поведінки соціальних груп, юридичні закони, стереотипи мислення і масової суспільної свідомості, звичаї та традиції.
Історичні умови: 1) інтенсивність процесів концентрації та централізації капіталу в США, виникнення на цій основі монополістичних угруповань в промисловості і банківській сфері; 2) посилення ролі фінансового капіталу; 3) зміна соціальної структури суспільства /формування і зростання середнього класу, розорення дрібних та середніх господарств/; 4) загострення соціальних суперечностей.
Особливості економічних поглядів: 1) незадоволеність "нежиттєздатністю" висновків класичної і неокласичної теорії /особливо статичним характером ортодоксальної теорії цін/; 2) намагання створити інтегральну економічну теорію, що поєднує економіку, психологію, юриспруденцію, антропологію; 3) предметом вивчення є роль суспільних інститутів в економічному житті суспільств, та мегатенденції розвитку людства; 4) методи дослідження: міждисциплінарний підхід до вивчення економічних явищ, історико-генетичний; психологічний; описово-статистичний; правове трактування економічних процесів; математичні методи; макроекономічний аналіз, відмова від емпіризму в економічній науці, потяг до детальних кількісних досліджень.
Напрями інституціоналізму:
Соціально-психологічний. Т. Веблен (1857-1929 рр.). Американський філософ, економіст, психолог і антрополог. Головні твори: "Теорія бездільного класу" (1899р.), "Інженери та система цін" (1921р.), "Власність відсутнього" (1923р.). Основні ідеї: 1) предметом економічної науки є "інституції" – інстинкти людини, які проявляються в економічному житті під впливом суспільної психології /інстинкти самозбереження, суперництва та інше/; Інституційний устрій: 1) панування корпорацій здійснює різнобічний суспільний і психологічний вплив на споживача /зростання цін, реклама, "показне споживання", і т. п./; 2) корпорації примушують споживача приймати рішення, вигідні крупним монопольним угрупованням, що призводить до зниження ефективності використання у виробництві ресурсного потенціалу країни; 3) виходом є перехід влади у суспільстві до інженерно-технічного персоналу, здатного перетворити економіку у систему, більш чутливу до дійсних потреб споживачів.
Соціально-правовий. Д. Коммонс (1862-1943 рр.). Економіст, психолог, лідер "Американської Федерації праці". Головні твори: "Правові започаткування капіталізму" (1924р.); "Інституційна економіка" (1934р.); "Економіка колективних дій" (1950р.). Основні ідеї: 1) запропонував правовий варіант інституціоналізму, зосередивши увагу на вивченні діяльності юридичних інститутів, що забезпечують функціонування економічних відносин; 2) обґрунтовував першість права над економікою; 3) зводив необхідність державного втручання у формі юридичних законів, що обмежують монополізм і прояви недобросовісної конкуренції; 4) встановив зв'язок еволюції й прогресу суспільства з соціальними конфліктами, які необхідно усувати мирним шляхом за допомогою юридичних процедур.
Кон'юнктурно-статистичний. У.Мітчелл (1874-1948 рр.). Економіст, статистик. "Лекції про тиші економічної теорії" (1935); "Цикли ділової активності" (1913). Основні ідеї: 1) відстоював тісний зв'язок економічних проблем та неекономічних, які зумовлюють поведінку і мотивацію економічної діяльності людей; 2) доводив необхідність посилення в економічних дослідженнях ролі статистичного аналізу і встановлення закономірних зв'язків між показниками; 3) висунув концепцію безкризового економічного циклу, який стає можливим завдяки впровадженню різних варіантів державного регулювання /страхування безробіття, індикативне планування, контроль над банківським кредитом/.