Економічна обгрунтованість

рівномірність сплати ;;

Компетенцыя

Єдиний підхід

Елементи:суб’єкт оподаткування, або платник податків (юр чи фіз. ос)

об’єкт оподаткування: прибуток, або його частина, вартість окремих товарів, майно платників податків, окремі види їх діяльності, додана вартість та ін. об’єкти, які встановлюються законодавчими актами

Джерело оподаткування: дохід платника податку, для юр ос – прибуток

Одиниця оподаткування: одиниця виміру об’єкта податкування (грошова або фізична форма виявлення)Податкові пільги: повне або часткове звільнення в

ід сплати податків

Податкова ставка: це законодавчо встановлена величина податкових нарахувань на одиницю виміру бази оподаткування

Податкова квота: це встановлена частка податку в доході платника в абсолютному або відносному виразі

Термін сплати податків: встановлюється законодавством з питань оподаткування окремо для кожного з них

Податкові санкції: визначають відповідальність платників податків перед державою за порушення податного законодавства

Класифікація податків

В залежності від платника:

Податки юр ос

Податки фіз. Ос

Змішані податки (на землю, рекламу)

В залежності від форми оподаткування:

· Прямі – податки, що встановлюють на дохід або майно

ü Реальні - податки на землю, промисел і т.п.

ü Особисті - прибутковий податок, податок на прибуток, податок на доходи від грошового капіталу, ресурсні платежі, податок на майно

· Непрямі- податки, що визначаються обсягами споживання і є надбавкою до ціни товарів, робіт (послуг)

В залежності від компетенції органу, який справляє податок:

· Загальнодержавні (податки, які встановлюються вищими органами держвлади і діють по всій території)

· Місцеві (податки, які встановлюються місцевими ораганми влади відповідно до переліку і в межах граничних розмірів встановлених законами)

В залежності від терміну виплати:

· Разові (сплачуються для проведення якихось дій)

· Систематичні (сплачуються упродовж усієї діяльності сплтаника)

В залежності від джерела сплати:

· Податки, що сплачуються за рахунок виручки від реалізації

· Податки, що включаються до собівартості товарів, робіт, послуг

· Податки, що сплачуються за рахунок прибутку

Податкова система – це сукупність встановлених у державі податків, обов’язкових зборів платежів, принципів та методів оподаткування, контролю за дотриманням податкового законодавства, організаці податкової служби.

Елементи:

Система оподаткування:

а) система оподаткування та зборів

б) мехіназми та способи розрахунку та сплати податків

2. Платники податків

а) юр ос

б) фіз. ос як платники податків

3. Контролюючі органи

а) податкова служба

б) митна служба

в) дирекції держфондів соц. страхування та пенсійного фонду

Методи:

1.Експериментальний – перевіряється на практиці з урахуванням тих спроб та помилок, які мають місце у функціонуванні податкової системи або її окремих елементів.

2.Науково – обґрунтований передбачає:

- доходів бюджету)

- Дотримання принципів оподаткування

3.На підставі досвіду зарубіжних країн.

1. Поняття та потреби податкової політики

Податкова політика - це діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері встановлення та збирання податків і зборів (обов'язкових платежів) (далі - податків), яка реалізується через визначення платників податків та інших обов'язкових платежів, об'єктів оподаткування і ставок податків; видів податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що справляються на території України, місцевих податків, зборів та інших обов'язкових платежів; основних принципів надання пільг та звільнення від оподаткування.

Головно меиав форму­вання достатнього державного бюджету і стимулювання економічного. Головним завданням є ефективне застосування елементів системи оподаткування, виходячи зі стратегічних пріоритетів соціаль­но-економічного розвитку України.

підвищення конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу; легалізація тіньового сектору; активізація інвестиційних про­цесів в економіці; розробка простих і зрозумілих податкових норм для суб'єктів господарювання; скорочення витрат плат­ників на нарахування і сплату податків і держави на їх адміністрування; адаптація податкового законодавства України до законодавства ЄС; забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків; запровадження інформаційно-аналітичної системи державної податкової служби в національному масштабі; автоматизація процесів оподаткування з використанням сучасних технологій.

Тема 7: Державний кредит

Державний кредит – це сукупність економічних відносин, що виникають між державою як кредитором та позичальником з одного боку та юр і фіз. ос, урядами іноземний держав та міжнародними фін-кредитними установами з ін. боку щодо залученя та використання додаткових фін рес.

Функції:

Фіскальна (полягає у формуванні додаткових фін рес у позичальника)

Регулююча (впливає на стан грошового ринку, ринку капіталів, вироб та зайнятості)

Розподільча (полягає у перебігу тимчасово вільних коштів на світовому або нац. фін ринку у відповідності з попиту та пропозицією)

Принципи та умови функціонування відносин у сфері держкредиту є:

Поверненість,Строковість ,Відсотковості

Призначення держкредиту:

Є засобом мобілізації в руках держави додаткових фін рес,Створює умови для досягнення збалансованості доходів і видатків юр та фіз. Ос,Є важелем нормалізації грошового обігу в країні,Держкредит є джерелом збільшення грошових доходів у власників ЦП

1. Форми державного кредиту

- За джерелами формування : вн та зов

Існує дві основні форми держкредиту: товарна і грошова. Цивілізованою формою держкредиту є грошова.

- Її основні різновиди:Державні позики, Ощадна справа.

Позитивні риси держкредиту:

За рахунок запозичень стимулюються додаткові інвестиції в економіку держави

Держкредит є безінфляційним джерелом покриття бюджетного дефіциту

Дає можливість здійснювати антициклфчну податкову політику

Акумулювання вільних коштів на ринку держ боргових зобов’язань сприяє стримуванню інфляції

Низькі відсоткові ставки за кредитами міжнародних фін-кредитних організацій

Негативні риси:

Ефект зниження видатків держави. Оскільки частина нац. продукту у вигляді відсотків та осн суми боргу передається ін. державам

Використання міжнародних кредитів дає можливість іноземним державам втручатися в економіку держаив-боржника та підвищує її чутливість до стану на світових фін ринках

Відбувається витіснення приватних інвестицій, оскільки держава вилучає частину вільних фін рес підприємств у державі боргові зобов’язання

Розширення державних запозичень ризводить до підвищення відсоткових ставок на ринку державних ЦП.

Існує загроза збільшення податкового тягаря для обслуговування держборгу

Державний борг – розмір заборгованості держави на конкретну дату перед своїми кредиторами за всіма вилученими і непогашеними борговими зобов’язаннями та відсотками, які необхідно сплатити за користування залученими коштами

Поділяється на:

Вн.державний (представлений заборгованістю юр та фіз. ос своєї країни, тобто резидентами)

Активий

Пасивний

Зовнішній(заборгованість нерезидентам, міжнародним фін-кредитним організаціям)

Капітальний

Поточний.

Осн причини зов боргу:

Витратний характер економіки

Енергетична залежність від зовнішніх ринків

Скорочення експортних операцій

Недосконалість механізму обслуговування зов боргу

Кредитори:

Міжнародний валютний фонд

Світовий банк

Європейський банк реконструкцій та розвитку

Наслідки держборгу:

1 група: пов’язана з гіпотетичною можливістю банкрутства держави

2 група: зводиться до морального фактора: використання держборгу означає перекладання його на плечі майбутніх поколінь

3 група: безперервне збільшення державою позик на ринку позикового капіталу підриває приватні інвестиції через ефект витіснення

Управління боргом – процес циклічний і охоплює стадії залучення коштів, їх використання і погашення боргу (виплата відсотків та основної суми)

Способи можливого використання залучених коштів:

1. Фінансове розміщення

2. Бюджетне використання.

3.Змішане бюджетно-фінансове розміщення,.

Джерела погашення боргу:

Економія коштів від зменшення видатків

Додаткові надходження від податків

Дохід від приватизації державної власності

Нові запозичення

Емісія грошей

Методи управління:

Конверсія

Уніфікація

Анулювання боргу

Рефінансування боргу

Тема 8: Державні цільові фонди

ДЦФ – це сукупність коштів. Що знаходяться в розпорядженні держави або місцевих органів влади і мають цільове призначення.

Причина виникнення: необхідність виділення важливих для суспільства витрат у спец групи і забезпечення їх самостійними джерелами фінансування.

Передумови виникнення:

У процесі держрегулювання економічних процесів у державі можуть виникати витрати, пов’язані з необхідністю втручання в госп діяльність недержавного сектору економіки

Цільові фонди більш мобільні і завдяки цільовому характеру дають можливість здійснювати ефективніший контроль з боку держави за використання коштів

Фонди можуть бути додатковим джерелом фін рес держави через залучення тимчасово вільних грошових коштів юр і фіз. ос для подальшого кредитування бюджетного дефіциту, інвестування тощо

Завдання:

Забезпечення надання соц. захисту

Забезпечення природоохоронних заходів, фінансування їх за рахунок спец визначених джерел

Сприяння економічному піднесенню держави через фінансування та кредитування

Фінансування розвитку науки

Фін розвиток технічних та військових досліджень

Надання позичкових кредитів

Класифікація:

1. За джерелами фінансування

- Бюджетні фонди

- Позабюджетні фонди

2. За цільовим призначенням

- Економічні фонди

- Соціальні фонди

3. За рівнем формування

- Держфонди

- Місцеві фонди

4. За періодом функціонування

- Постійні

- Тимчасові

5. За економічним призначенням

- Інвестиційні

- Позикові

- Наук-дослідні

- Соц. захисту

- Соц. розвитку

- Військові

Фін рес ДЦФ та напрямки їх використання

Фінансові ресурси ДЦФ – це сукупність коштів, що перебувають у розпорядженні держави або місцевих органів влади та управління. А також дирекції ДЦФ

Джерела фінансування ДЦФ:

Обов’язкові відрахування та платежі юр та фіз. о

Цільові бюджетні витрати

Надходження у формі платежів та дивідендів від ЦП

Надходження від продажу корпоративних прав

Надходження у формі запозичень

Обсяги фін рес ДЦФ залежить ті визначається завданнями, у зв’язку з якими створюються фонди,а також характером цих завдань та їх масштабність

Крім того, на обсяги фін рес ДЦФ впливає економічна та фінансова ситуація в країні

Напрямки використання фін рес ДЦФ залежать від:

Призначення фонду

Змісту розроблених програм, які реалізуються

Економ, фін, соц. ситуації в країні

Необхідність, зміст, роль соц. позабюджетних фондів

Соціальні позабюджетні фонди є формою перерозподілу ВВП у грошовому вираженні з метою формування централізованих фондів грошових коштів та їх використовують на соц. програми

Джерелами фінансування фін рес в соц. позабюджетних фондах:

Обов’язкові внески та відрахування юр та фіз. ос

Бюджетні витрати цільового призначення

Доходи від комерційної діяльності фондів

Добровільні внески та пожертвування

Надходження у формі отримання кредитів

Інші джерела

Особливістю держ соц. позабюджетних фондів є те, що вони вирішують завдання в соц. захисту населення через механізм загальнодержавного соц. страхування

До соц. позабюджетних фондів в Україні належать:

Пенсійний фонд

Фонд загальнодержавного соц. страхування та безробіття

Фонд загальнообов’язкового держ соц. страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності

Цільові фонди місцевого самоврядування – це фонди грошових коштів, які акумулюються на окремих рахунках та використовуються за цільовим призначенням з метою фінансування та окремих програм та заходів, які здійснюють місцеве самоврядування

До них належать:

Резервні фонди,Валютні фонди,Приватні фонди адм-терит одиниць,Фонди буд реконструкцій та ремонту автодоріг,Фонди охорони навколишнього природного середовища

Джерела формування:

Надходження від продажу об’єктів комунальної власності,,Доходи від місцевих позик та грошово-речових лотерей,,Доходи від ЦП, що придбані за рах коштів ЦФ місцевого самоврядування,,Орендної плати за землю,,Доходів від продажу майна ліквідованих підприємств комунальної власності,,Н адходження від фін санкцій

Напрямки використання:

Буд об’єктів соц.-побут призначення

Благоустрій адм.-терит одиниць

Фін передбачені подій: природні катастрофи

Буд та ремонт автодоріг

Тема 9: Фінанси підприємств

Фінанси підприємств – це система грошових відносин, що виникають у процесі формування та розподілу грошових доходів і нагромадження, формування та використання грошей

Об’єкт: фінансові відносини, пов’язані з одержанням доходів та формуванням нагромадження грошових коштів, їх розподіл, а також формування та використання грошових фондів

Суб’єкт: юр та фіз. ос внезалежні від організації правової основи, їх формування внезалежності сфери економіки та галузі, в якій вони здійснюють свою діяльність

Функції:

оперативна (утворення грошових доходів та фондів у процесі господарської діяльності підприємства для обслуговування грошовими ресурсами всіх стадій його фінансово-господарської діяотності)

розподільча (в розподілі отриманих грошових коштів між окремими напрямками їх використання для забезпечення виробництва та інвестиційної діяльності, виконання своїх фінансових зобов’язань перед фінансово-кредитною системою, соц.-ек розвитку підприємства, підтримка певних пропорцій у використання коштів)

контрольна (у здійсненні фінансового контролю за всіма аспектами фінансово-господарської діяльності)