Стан розвитоку ринку біопалива в україні
Анотація: У статті розглянуто процес розвитку ринку біопалива та його сучасний стан, виявлено фактори, що сприяють зростанню даного ринку та сучасні тенденції його розвитку, врахування яких є необхідним з точки зору розширення та використання потенціалу України у сфері біопалива.
Ключові слова:біопаливо, ринок, виробництво, сільське господарство, енергія, біомаса, біоенергетика.
Постановка проблеми. Вітчизняне сільське господарство вступило в новий етап свого розвитку, коли воно, виконуючи свої традиційні функції (виробництво продовольства і сировини для переробної промисловості), стає також виробником енергії. В українській практиці виробництво біоенергетичних ресурсів сільського господарства займає незначну питому вагу в загальному обсязі енергоспоживання країни. В той же час наша країна володіє значними аграрними ресурсами, які дозволяють розвивати біоенергетику.
Економічний потенціал біомаси аграрного сектора за різними оцінками складає 24-33 млн. т. ум. палива в рік, тобто 14-23 % річного внутрішнього споживання [4].
Розвиток біоенергетики стає все більше актуальним також у зв’язку зі зростанням цін на енергоресурси, та поліпшення екології навколишнього середовища. Відповідно до передбачуваного зростання виробництва і потреб енергоресурсів, а також враховуючи, що запаси нафти та газу вичерпуються, постає питання про пошук нових джерел одержання енергії.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасній науковій
літературі досить інтенсивно розвиваються напрями використання альтернативних джерел енергії, зокрема, розвитку біоенергетики. Актуалізуються питання не лише технології виробництва біоенергії, а,
насамперед, її соціально-економічного значення для розвитку сільської економіки та відродження сільських територій. Окремі аспекти цієї проблеми знайшли своє відображення у працях Ю.П. Воскобійник, В.Т. Дудар, Г. М. Калетніка, О.В. Проскурина, О.О. Прутська та багатьох інших. Разом з тим недостатньо опрацьовані методичні підходи щодо розробки державної стратегії розвитку біоенергетики.
Метою статті є виявлення сучасних тенденцій розвитку ринку біопалива та факторів, які їх спричиняють, а також розгляд основних проблем ринку біопалива України.
Виклад основного матеріалу.В ХХІ столітті головною ознакою сильної
економіки будь-якої держави в світі є оптимальне забезпечення її потреб енергетичними ресурсами. За даними Державного комітету країни з енергозбереження, держава щороку споживає близько 200 млн. т умовного палива і належить до енергодефіцитних країн, оскільки майже половину своїх потреб в енергоспоживанні вона покриває за рахунок імпорту [2].
В Україні виробляються різні види біопалива: біодизель, біоетанол, аграрні тверді біопалива, біогаз. При цьому розвиток біопаливного сегмента ринку характеризується значно повільнішими темпами зростання порівняно з середньоєвропейськими.
Отримання деяких видів біопалива можливо з різних джерел. Так, етанол можна отримати, використовуючи як сировину цукрову тростину, відходи при вирощуванні кукурудзи, солому, відходи лісового господарства (хвою), що значно збільшує можливості виготовлення біологічного палива, а також розширює його географію.
Нині найперспективнішими культурами для виробництва біопалива в Україні є кукурудза, насіння ріпаку та меляса. Виробництво біоетанолу із зерна кукурудзи забезпечить надлишок пропозиції цієї культури, а
виробництво біодизелю з насіння ріпаку – збільшенню внутрішньої
переробки ріпаку та розвитку біопаливної галузі в Україні [1].
Ефективність виготовлення біопалива залежить від багатьох факторів, найбільш вагомими з яких є: технологічні можливості, якість сировини, можливості кооперації виробництва з метою оптимального використання супутніх (побічних) продуктів, якості отриманого палива, а також широти можливостей його використання на існуючих технологічних установках, транспорті.
Можливості виготовлення біологічного палива постійно зростають за рахунок знаходження нових технологічних рішень. Існує широкий вибір технологічних можливостей для застосування альтернативної енергії для забезпечення функціонування дрібних та середніх проектів, як
виробничого, так і невиробничого призначення.
Одне із найбільших свиногосподарств в Україні, прикарпатське підприємство ТзОВ «Даноша», готується відкрити біогазовий завод. Це дасть можливість виробляти електроенергію на основі біопалива. Сировиною для заводу буде гній від вирощування свиней разом з деякою кількістю трави і кукурудзяного силосу. На ньому заводі сподіваються виробляти близько 13,000 м3/день біогазу, який задопомогою газового двигуна буде перетворений на 1063 кВт-год електроенергії та 1086 кВт-год тепла. Керівнитцво «Даноші» впевнене, що виробництво біогазу та сполучене виробництво електроенергії і тепла є найкращим способом обмежити випаровування парникових газів, а також ефективним інструментом для захисту навколишнього середовища з довгостроковими і глобальними результатами. «Ми знижуємо викиди у багатьох відношеннях. Якщо гній від свиней зберігається відкритим і природньо вироблений метан, СО2 та азот не утримується, то ці речовини випаровуються і завдають шкоди навколишньому середовищу, - говорить представник підприємства Оксана Захарків. – Маючи біогазовий завод, ми збираємо і використовуємо метан і CO2 на паливо, а поєднуючи завод з герметично закритою лагуною, яка утримує газ, ми також запобігаємо випаровуванню азоту. Таким чином, ми запобігаємо випаровуванню всіх 3 газів, і водночас створюємо корисну енергію, таким чином використовуючи менше викопного палива» [6].
Серед основних тенденцій розвитку ринку біопалива варто відзначити такі:
1. стійке зростання обсягів виробництва біологічного палива;
2. прискорення темпів збільшення обсягів виробництва біопалива;
3. зміна структури виробленого в світі біопалива;
4. розширення інфраструктурної бази у сфері виробництва та споживання біопалива;
5. конкретизація форм підтримки виробництва та споживання біопалива.
Важливим елементом зростання виробництва біопалива є запровадження прямої державної бюджетної підтримки. Вона може стосуватися всіх ланок – від виробництва якісної сировини до стимулювання кінцевого споживача. За розрахунками українських вчених, за поточних умов для переробки 1 млн. т ріпаку необхідно виділяти близько 400 млн. грн. дотацій [2].
Із фінансово-економічними аспектами ринку біопалива в Україні пов’язані такі проблеми:
1) відсутність фінансових стимулів для впровадження біоенергетичних проектів;
2) низька фінансова спроможність українських компаній плюс висока вартість банківського кредитування;
3) відсутність фінансових стимулів для більшості компаній, що експлуатують котельні комунальної та державної форм власності, для заощадження споживання природного газу та переведення котелень на біомасу;
4) недостатнє фінансування наукових досліджень і упровадження нових технологій.
Згідно зі звітом Fuel Alternative, практично 100% малих і середніх виробників біопалива (з обсягом виробництва від 300 до 500 т в місяць), що домінують на ринку, призупинили випуск продукції в літній період. Це пояснюється сезонним характером їхньої діяльності і збільшеним дефіцитом сировини. Зокрема, виробникам біопалива з деревних відходів доводиться сьогодні конкурувати на сировинному ринку з виробниками будівельних матеріалів [7].
Щодо стимулювання розвитку виробництва біопалива в Україні було прийнято Закон № 1114 «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України відносно сприяння виробництву і використанню біологічних видів палива». Згідно із законом, починаючи з 1 січня 2010 р., на 10 років звільняється від оподаткування прибуток виробників біопалива, отриманий від його продажу. За повідомленням прес-служби Мінагрополітики України, українські компанії, що працюють у сфері відновлюваних видів палива та енергії, вже користуються податковими преференціями при ввезенні імпортного спеціалізованого устаткування, що передбачено вказаним законом [4].
За оцінками асоціації «Укрцукор» при умові переробки меляси на вітчизняних підприємствах виробництво біоетанолу могло б скласти майже 40 тис. тонн в рік, що дало б можливість повністю завантажити 5 спиртових заводів середньої потужності (800 тис. дал/рік), збільшити кількість робочих місць, зайнятих виробництвом та переробкою цукрових буряків, а також, що є не менш важливим, зменшити бензинову залежність країни за рахунок виробництва й використання альтернативних видів палива. Та зменшити залежність промислових підприємств від імпорту різного роду спиртовмісних компонентів для виробництва охолоджуючих рідин для автотранспорту, авіації, лако-фарбної продукції, виробництва побутової хімії, пластмас, фармації тощо.
З метою ефективного використання потужностей по виробництву
спирту та цукру фахівцями Мінагрополітики України та ДП "Укрспирт" розроблено проект Концепці стабілізаці і подальшого розвитку спиртової галузі на 2011–2020 роки, де передбачається поетапне здійснення заходів по створенню технологічно інтегрованого комплексу по виробництву цукру та біоетанолу, згідно із якою на Гайсинському, Барському, Бжільнянському, Тростянецькому, Чечельницькому, Юрковецькому спиртових заводах буде вироблятися біоетанол та біопаливо [5].
До основних ключових положень зі стимулювання та регулювання розвитку біопалива в Україні відносять:
- сприяння розробці та раціональному використанню нетрадиційних джерел і видів енергетичної сировини для виробництва (видобутку) альтернативних видів палива з метою економії паливно- енергетичних ресурсів та зменшення залежності України від їх імпорту;
- зменшення негативного впливу на стан довкілля за рахунок використання як сировини для виробництва альтернативних видів палива відходів різного роду діяльності, додержання екологічної безпеки виробництва (видобутку), транспортування, зберігання та споживання альтернативних видів палива;
- підтримка розвитку науково-технічної бази виробництва (видобутку) альтернативних видів палива, пропаганда науково-технічних досягнень у цій сфері;
- підтримка підприємництва у сфері альтернативних видів палива на основі державного захисту інтересів підприємця;
- пропаганда еколого-економічних соціальних переваг використання альтернативного палива;
- розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва, широке використання можливостей світової науки і техніки у сфері альтернативних видів палива;
- надання юридичним і фізичним особам субсидій, дотацій, податкових, кредитних та інших пільг, встановлених відповідними законами України для стимулювання розробок і впровадження нових технологій, обладнання, матеріалів у процесі виробництва (видобутку) альтернативних видів палива;
- стимулювання інвестиційної діяльності й запровадження новітніх
технологій у сфері альтернативних видів палива шляхом створення пільгового режиму інвестиційної та іншої господарської діяльності іноземним інвесторам [3].
Отже, для подальшого розвитку ринку біопалива Уряду України повинен здійснити такі заходи:
− впровадити фінансову підтримку споживачам біоенергетичного обладнання;
− введення субсидії споживачам біоенергетичного обладнання обсягом 20% вартості обладнання;
− звільнення від ПДВ біомаси, яку продають і використовують як паливо;
− звільнення від оподаткування та сплати мита біоенергетичного обладнання, що імпортується в Україну;
− заохочення з боку держави реалізації біоенергетичних проектів за
механізмом спільного впровадження в рамках Кіотського Протоколу;
− визначення фондів цільових коштів та джерел фінансування, необхідних для розвитку вітчизняних потужностей для виробництва біомаси.
Література
1. Воскобійник Ю.П. Проблеми виробництва та формування ринку біопалива в Україні// Вісник Запорізького національного університету. – 2011. - №10. –С. 3-11.
2. Дудар В.Т. Актуальні проблеми формування і функціонування ринку біопалива в Україні//Всеукраїнський науково-виробничий журнал. – 2011. - №4. –С. 181-184.
3. Проскурина О.В. Перспективи виробництва і застосування біопалива в Україні//Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. – 2011. - №7. –С. 35-38.
4. Прутська О.О. Державне регулювання розвитку ринку біопалива в
Україні// Вісник Запорізького національного університету. – 2010. - № 1(5). –
С. 179- 182.
5. http://economics.unian.net
6. http://www.minagro.gov.ua
7. http://news.if.ua
Abstract: in this article we examined the development of biofuel market and its current state, were identified factors that contribute to the growth of this market and current trends of its development, which account is required in terms of expansion and the potential of Ukraine in the field of biofuels.