Поняття, цілі, завдання та види фінансової діагностики підприємств

Фінансовий стан підприємства найбільш повно характеризує результати його діяльності та визначає можливості стабільного функціонування та розвитку. У зв’язку з цим фінансовій діагностиці підприємства і розробці напрямів поліпшення його фінансового стану необхідно приділяти підвищену увагу.

Діагностика фінансового станує процедурою оцінки фінансової стійкості підприємства і основних економічних результатів його діяльності на основі бухгалтерської та фінансової звітності, а також оперативних даних.

Метою такої діагностики є пошук резервів і розробка заходів щодо підвищення платоспроможності, фінансової незалежності і рентабельності підприємства на основі кількісної оцінки фінансових показників і виявлення чинників, що їх зумовили.

У процесі діагностики розв’язується коло наступних задач:

· оцінка фінансових результатів діяльності підприємства (прибутку, рентабельності й ін.) і виявлення факторів, що обумовили їх кількісне значення;

· визначення в динаміці фінансової стійкості, ліквідності і платоспроможності підприємства;

· аналіз ефективності використання активів підприємства;

· аналіз забезпеченості підприємства власними і позиковими фінансовими ресурсами і ефективності їх використання;

· аналіз ділової активності підприємства і його положення на ринку цінних паперів;

· своєчасне виявлення і усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства і пошук резервів підвищення його фінансової стійкості;

· прогнозування фінансово-економічного стану підприємства, виходячи з очікуваних змін зовнішнього середовища і результатів його діяльності, в тому числі, прогнозування кризового стану підприємства і своєчасне запобігання його банкрутству;

· обґрунтування напрямів та розробка конкретних заходів щодо підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства і зміцнення його фінансово-економічного стану.

Інформаційною базою для діагностики фінансового стану підприємства є:

· баланс (форма 1);

· звіт про фінансові результати (форма 2);

· звіт про рух грошових коштів (форма 3);

· звіт про власний капітал (форма 4);

· інші дані фінансової, статистичної звітності та управлінського обліку.

Сукупність перерахованих вище задач розв’язується за допомогою різних видів аналізу, що виділяються за наступними класифікаційними ознаками.

В залежності від користувачів результатів виділяють аналіз зовнішній і внутрішній.Зовнішній аналіз здійснюється партнерами підприємства, його кредиторами та інвесторами, а також контролюючими органами (або по їх замовленню) на основі публічної звітності. Мета зовнішнього аналізуполягає в оцінці та прийнятті рішень щодо доцільності (прибутковості) і ризику різних видів взаємодії з підприємством: його інвестування, кредитування, здійснення операцій продажу товарно-матеріальних цінностей, надання пільг або застосування санкцій.

Особливостями зовнішнього аналізу є:

· різноманітність цілей та інтересів суб’єктів аналізу. Ця особливість обумовлює необхідність розробки великої кількості методик зовнішнього аналізу, що найбільш повно відповідають інтересам різних користувачів;

· обмеженість інформаційної аналітичної бази, орієнтація на публічну звітність;

· множинність об’єктів аналізу. Наприклад, для ухвалення рішення про найбільш доцільний напрям інвестування необхідно виконати аналіз діяльності багатьох підприємств, що іноді відносяться до різних галузей. Аналогічна ситуація має місце і при виборі об’єктів кредитування, а також у ряді інших випадків;

· максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів.

Внутрішній аналіз здійснюється службами підприємства з метоюоб’єктивної оцінки фінансового стану підприємства і максимально ефективного використовування всіх його ресурсів. Внутрішній аналіз може здійснюватися з використанням більш широкого масиву інформації, має різну глибину і деталізацію. Його результати використовуються для: прогнозування і планування виробничо-господарської діяльності підприємства; розробки планів реструктуризації і санації; обґрунтування доцільності і умов залучення позикових засобів; підвищення ефективності управління активами, в тому числі, вибору напрямів раціонального розміщення тимчасово вільних грошових коштів; вдосконалення фінансового менеджменту; прогнозування банкрутства підприємства і можливостей його запобігання та ін.

Залежно від аналітичного періоду фінансовий аналіз може бутипоточним, ретроспективним і прогнозним.

Поточний(оперативний, ситуативний) аналіз проводиться шляхом оцінки результатів за короткі відрізки часу в рамках звітного періоду (зміну, добу, тиждень і т.д.). Його мета полягає в оперативній оцінці поточного стану підприємства, виявленні недоліків та їх усуненні. У зв’язку з підвищеним динамізмом функціонування підприємств в ринкових умовах і необхідністю прискореної реакції на зміни, що відбуваються, такий аналіз має достатньо велике значення. Проте при цьому необхідно враховувати, що певні тенденції не можуть виявитися, а результати не можуть бути одержані в рамках невеликих відрізків часу. Крім того, оперативний аналіз передбачає розширення інформаційної бази і підвищення трудомісткості. У зв’язку з цим вельми важливими є обґрунтованість, зваженість і економічна доцільність його проведення.

Ретроспективний аналіз передбачає оцінку отриманих за розглянутий період результатів і виявлення чинників, що їх зумовили. Проведений в динаміці з використанням статистичних методів, він дозволяє визначити ступінь виконання планів, а також сформувати якісну інформаційну базу для подальшого прогнозування. Ретроспективний аналіз може бути динамічним і підсумковим (завершальним).

Динамічний аналіз виконується шляхом порівняння інформації за різні (порівнянні) звітні періоди. Він дозволяє виявити тенденції зміни фінансового стану підприємства, що мали місце в межах аналітичного періоду. Підсумковий (завершальний) аналіз проводиться за звітний період часу (рік, квартал, місяць). Він дозволяє оцінити результати діяльності підприємства і підвести підсумки за конкретний період часу.

Метою прогнозного аналізу є оцінка перспективного фінансово-економічного стану підприємства при різних варіантах розвитку подій і його оптимізація. У зв’язку з цим прогнозний аналіз повинен носити альтернативний характер, для чого можуть розроблятися оптимістичний, найбільш вірогідний і песимістичний варіанти. Такий аналіз є необхідним для підвищення обґрунтованості управлінських рішень і розробки планів розвитку та функціонування підприємства.

Залежно від деталізації виділяють експрес-аналіз, комплексний деталізований аналіз і інтегральну оцінку.

Експрес-аналізпередбачаєдіагностику фінансово-економічного стану по невеликій кількості параметрів, які найбільш повно його характеризують.