Змістовний модуль 5. товарна форма організації суспільного виробництва. товар і гроші.
1. Загальні форми організації економічного життя суспільства розрізняють за:
a способом виробництва;
b переважаючою формою власності;
c рівнем технологій;
d способом задоволення потреб.
2. Виділяють такі загальні форми організації виробництва:
a натуральну, товарну і безпосередньо суспільну;
b первіснообщинну, рабовласницьку, феодальну і капіталістичну;
c доіндустріальну, індустріальну і постіндустріальну;
d доринкову, ринкову і планомірну.
3. Прямий спосіб задоволення потреб характерний для:
a простого товарного виробництва;
b натурального господарства;
c розвинутого товарного виробництва;
d соціального ринкового господарства.
4. Виробничі відносини у натуральному господарстві:
a опосередковуються ринком на основі суспільного поділу праці;
b виникають стихійно між відокремленими виробниками продукції;
c чисті і прозорі, не уречевлені, існують як прямі зв'язки;
d трансформуються у товарно-грошові відносини.
5. Товарне виробництво представляє собою таку форму організації
економіки, при якій:
a досягається висока ефективність суспільного виробництва;
b задоволення потреб здійснюється переважно опосередкованим способом за допомогою обміну на ринку;
c результати праці йдуть на власне споживання їх виробників, для задоволення внутрішніх потреб;
d рух створеного продукту обмежується домогосподарством.
6. Продукт, створений для обміну з метою задоволення якоїсь потреби не його виробника, а інших людей (споживачів), є:
a благом;
b річчю;
c результатом праці;
d товаром
7. Товар задовольняє конкретну потребу того, хто його купив. Дана властивість називається:
a споживна вартість;
b мінова вартість;
c вартість;
d конкурентоздатність.
8. Вартість товару означає:
a затрати підприємства на його виготовлення;
b сукупні затрати минулої (уречевленої) і живої праці;
c здатність його обмінюватися у певних пропорціях на інші товари;
d уречевлену в ньому певну суспільну працю.
9. Товаром є:
a продукт, виготовлений для задоволення потреб людини;
b всякі результати праці як блага для людей;
c все те, що споживається людьми;
d правильної відповіді немає.
10. Двоїстий характер праці, втіленої у товарі, який зумовлює його
двоїсту природу, означає:
a органічне поєднання в товарі індивідуальної (конкретної) і суспільної (абстрактної) праці;
b суперечність простого товаровиробника, як трудівника і капіталіста, що зароджується в ньому одночасно;
c здатність речі обмінюватися на інші предмети у певних співвідношеннях або пропорціях;
d правильної відповіді немає.
11 Величина вартості товару - це:
a сукупні витрати підприємства на створення продукції, виражені в грошовій формі;
b праця, витрачена на його виготовлення при суспільно нормальних умовах виробництва, відносно середніх рівнях вмілості та інтенсивності трудової діяльності;
c гроші, які сплачуються за товар при його купівлі-продажу на ринку;
d робочий час, витрачений працівниками підприємства на виробництво товару.
12. На величину вартості товару головним чином впливають такі фактори:
a компетентність економічної політики держави та управління;
b ситуація на ринку, його кон'юнктура;
c продуктивність, інтенсивність і складність праці;
d інновації, технології, інформація.
13. Згідно закону вартості:
a витрати підприємства складають основу мінової вартості товару;
b у створенні вартості беруть участь капітал, земля і праця;
c мінова вартість благ визначається їх споживною вартістю;
d виробництво і обмін товарів повинні відбуватися на основі їх вартості, тобто на засадах еквівалентності.
14. Внаслідок дії закону вартості, зокрема, відбувається диференціація товаровиробників. Ця функція виникає тому, що:
a має місце стихійний розподіл факторів виробництва;
b стимулюється підвищення ефективності народного господарства
c на багатьох підприємствах індивідуальні затрати праці перевищують суспільно-необхідні, або менші від них;
d правильної відповіді немає.
15. Соціальна функція закону вартості спричиняє:
a неповну зайнятість працездатного населення;
b неоднакові результати господарської діяльності підприємств;
c наявність бідних і багатих, розшарування населення за добробутом;
d відсутність економічної диференціації країн.
16. Згідно класичної економічної теорії поява грошей спричинена:
a об'єктивним історичним процесом розвитку товарного виробництва і обміну, зокрема - еволюцією форм вартості;
b домовленістю між людьми, які за згодою ввели гроші для полегшення реалізації продуктів своєї праці;
c наявністю у природі благородних металів, у першу чергу золота, яке особливо ціниться людьми;
d політикою держави, яка у примусовому порядку запровадила гроші для задоволення потреб розвитку економіки.
17. Гроші-це:
a потреба мати кошти для отримання життєвих благ в умовах ринку;
b специфічний товар, всезагальна форма вартості, універсальний еквівалент при обміні товарів;
c кошти як матеріальний ресурс суспільного виробництва;
d правильної відповіді немає.
18. Першою і основною функцією грошей, яка зумовлена самою їх природою, є:
a засіб утворення скарбів та накопичення;
b міра вартості товарів;
c засіб обігу, або посередництво при обміні товарів;
d засіб платежу всередині країни і в зовнішніх її відносинах.
19. Функція світових грошей є наслідком:
a міжнародного поділу праці;
b наявності у всіх країнах виробництва товарів;
c здійснення погоджувальної політики співдружністю країн;
d розвитку міжнародного товарообміну та інших форм співробітництва.
20. Паперові гроші:
a мають ідентичну вартість по відношенню до золота;
b принципово не відрізняються від золотих грошей;
c як і золото, виконують його функції в якості всезагального еквівалента вартості товарів;
d правильної відповіді немає.
21. До кредитних грошей відносяться:
a національні грошові одиниці різних держав;
b акції, облігації, ощадні сертифікати;
c банкноти, векселі, чеки, платіжні зобов'язання;
d правильної відповіді немає.
22. Замінники повноцінних грошей, знаки або символи їх, монопольно випущені державою для примусового застосування в обігу, називаються:
a паперові гроші;
b цінні папери;
c кредитні гроші;
d документи.
23. Грошовий обіг представляє собою:
a перехід грошей від одного їх власника до іншого;
b рух грошей і виконання ними своїх функцій;
c динамічний процес використання грошей як специфічного ресурсу виробництва;
d оборот грошей у процесі суспільного відтворення.
24. Закон обігу повноцінних грошей вимагає, щоб:
a кількість паперово-кредитних грошей дорівнювала сумі цін товарів на ринку;
b випуск неповноцінних грошей номінально був обмежений вартістю золотих грошей;
c кількість їх в обігу відповідала сумі цін товарів з урахуванням швидкості руху грошових одиниць;
d стихійне прирівнювання "вартості" паперових грошей до вартості замінюваних ними золотих грошей відбувалося в обміні за допомогою цін.
25. Порушення вимог законів грошового обігу веде до:
a інфляції;
b зменшення кількості повноцінних грошей;
c зменшення кількості неповноцінних грошей;
d економії грошей.
26. Інфляція як негативне економічне явище головним чином викликана:
a регулюванням державою функціонування грошової системи;
b відставанням розвитку національного ринку та економіки;
c непродуманим здійсненням економічної реформи;
d наявністю в обігу зайвих грошових знаків, не підкріплених вартістю
товарів та послуг.
27. Найтяжчим соціальним наслідком інфляції вважається:
a зниження рівня добробуту і якості життя більшості людей;
b підрив мотивації до праці, знецінення заощаджень;
c "заохочення" злочинної діяльності на ринку, корупції і мафії;
d підрив довіри людей до своєї національної валюти і влади.
28. Встановлення й законодавче оформлення державою грошової системи не виключає, що рух грошей:
a підвладний лише суб'єктивному фактору;
b залежить цілком від політики держави;
c зводиться до фінансово-кредитної системи;
d у першу чергу регулюється економічними законами оборот грошей у процесі суспільного відтворення
29. Крім товару, важливішим атрибутом розвинутого капіталістичного виробництва та економічних відносин служать:
a продукти;
b гроші;
c зарплата;
d безробіття.
30. Соціальна функція закону вартості спричиняє:
a неповну зайнятість працездатного населення;
b неоднакові результати господарської діяльності підприємств;
c наявність бідних і багатих, розшарування населення за добробутом;
d відсутність економічної диференціації країн.