Поняття та види міжнародних договорів цивільно-правового характеру

Сумський державний університет

Кафедра міжнародного, європейського та екологічного права

ЗАТВЕРДЖЕНО

Завідувач кафедри міжнародного,

європейського та екологічного права

____________В.М. Завгородня

Лекція №6

Дисципліна : Міжнародне приватне право

Тема: Зовнішньоекономічні договори (контракти).

Розробив: ст. викладач кафедри

міжнародного, європейського

та екологічного права

Денисенко С.І.

Суми 2016

Міжнародне приватне право

Лекція №6

Тема: Зовнішньоекономічні договори (контракти).

1. Поняття та види міжнародних договорів цивільно-правового характеру

2. Особливості правового регулювання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні.

3. Колізійні питання форми міжнародного цивільно-правового договору.

4. Колізійні питання змісту міжнародного цивільно-правового договору

Поняття та види міжнародних договорів цивільно-правового характеру

Правове регулювання договірних зобов’язань займає істотне місце і цивільному праві будь-якої держави. Відповідно, норми, що регулюють договірні зобов’язання, займають важливе місце і в МПП. За допомогою цих норм регулюється широке коло цивільно-правових відносин, ускладнених іноземним елементом.

З точки зору МПП, міжнародним слід вважати будь-який правочин, що містить іноземний елемент, оскільки він може обумовлювати застосування колізійних норм для його врегулювання. При цьому суттєвим буде одразу ж поділяти такі договори за їх характером на два основні різновиди: комерційні та некомерційні (споживчі).

В міжнародній практиці історично основна увага приділяється саме питанню договорів комерційного характеру, що опосередкували міжнародний товарообмін. Такі договори здебільшого позначаються як «міжнародна комерційна операція» або «міжнародний комерційний договір». При цьому якогось уніфікованого визначення даного питання не існує, а різного роду міжнародно-правові документи містять лише критерії, за якими ті чи інші договори можна відносити до даної категорії.

Так, «Віденська конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» (1980р.) вміщує положення, згідно яких ця Конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах (ст..1); водночас Конвенція не застосовується до продажу товарів, придбаних для особистого, сімейного чи домашнього використання (ст..2)

У вітчизняному законодавстві та літературі сферу господарських (комерційних) відносин, що носять міжнародний характер завдяки наявності іноземного елементу, прийнято позначити як «зовнішньоекономічна діяльність», а договори, що в цій сфері укладаються – «зовнішньоекономічні договори».

Згідно ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічна діяльність – діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Згідно законодавчого визначення, «зовнішньоекономічний договір (контракт)» - це матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності 9ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»)

До обов’язкових ознак зовнішньоекономічних договорів (контрактів) належать:

1) Господарський характер таких договорів;

2) 2) учасниками договору виступають українські та іноземні суб’єкти господарювання.

Іншим різновидом міжнародних правочинів цивільно-правового характеру є договори некомерційні. В літературі такі договори можуть позначатись як «споживчі», «побутові», «неторгові».

Під такими договорами пропонується розуміти договори, а яких одна сторона є суб’єктом підприємницької діяльності, а інша – споживачем, а також договори, в яких жодна сторона не є юридичною особою або підприємцем.