Робота з поняттями і термінами

Домашнє завдання до теми. Обовязково!

1.Зробити конспект.

2. Підготуйте реферат за однією з тем: «Перша п’ятирічка й УСРР», «Наслідки індустріалізації для України». За бажанням.

Тема. Форсована індустріалізація. Створення військово-промислового комплексу. Здобутки, прорахунки і наслідки індустріалізації. Згортання непу в перехід до директивної економіки

Основні поняття і терміни: індустріалізація, неп, п’ятирічний план.

Основні дати: 1928-1932 рр. — перша п'ятирічка, 1933-1937 - друга п'ятирічка,1938-1941 - третя п'ятирічка

Запитання на повторення

1. Схарактеруйте міжнародне становище України в 1921—1922 рр.

2. Визначте причини та наслідки голоду 1921—1923 рр.

3. Як і коли було здійснено перехід до непу?

4. Дайте характеристику непу. Чим він відрізнявся від політики воєнного комунізму?

5. Що таке «ножиці цін»?

6. 3 якою метою держава штучно створювала перепад у цінах на промислові та сільськогосподарські товари?

7. Запровадження непу — вимушений крок більшовицького керівництва радянської Росії чи частина плану побудови комунізму?

Цікаво знати!

Промисловий розвиток СРСР у середині 1920-х роках досяг довоєнного (1913), однак країна суттєво відставала від провідних західних країн: значно менше вироблялося електроенергії, сталі, чавуну, видобувалося вугілля та нафти. Господарство в цілому перебувало на до індустріальній стадії розвитку. Тому на сьогоднішньому уроці, ми з вами з’ясуємо, які заходи були запроваджені, для вирішення цієї проблеми.

Вивчення нового матеріалу.

План

1. Протиріччя непу та його згортання.

2. Індустріалізація

Протиріччя непу та його згортання.

Починаючи від кінця 1920-х рр. відбувається згортання непу. Приводом до цього були протиріччя, які містив неп.

Згортання наприкінці 20-х років непу зумовлене внут­рішніми економічними суперечностями цієї політики та суперечливими процесами, які вона викликала в суспільстві.

Серед них:

- зниження темпів розвитку;

- вичерпання ресурсів;

- не­бажання більшовицької партії ділитися владою і поширити дію економічного плюралізму на сферу політики;

- швидка диференц­іація суспільства, зростання соціальної напруженості.

Проявом ставлення правлячих кіл до непу були методи, якими розв’язувалися періодичні економічні (хлібні) кризи, що мали місце в другій половині 1920-х рр. Так, якщо в 1925, 1927—1928 рр. держава використовувала економічні методи регулювання, то вже під час кризи 1928—1929 рр. відбулося повернення до військово-комуністичних методів, насильницької експропріації хліба в селян.

Запитання

1) Які негативні прояви мала нова економічна політика?

2) Чим був зумовлений поворот від політики непу до її згортання? Чому неп не став, за висловом В. Леніна, «всерйоз і надовго»?

Індустріалізація

Індустріалізація стала однією зі складових радянської модернізації.

Робота з поняттями і термінами

Індустріалізація —це процес створення великого чи просто машинного виробництва в усіх галузях народного господарства, насамперед у промисловості.

Метою індустріалізації було:

· Створення великого машинного виробництва з метою ліквідації техніко-економічної відсталості.

· Створення економічної бази для побудови комунізму.

· Зміцнення обороноздатності СРСР.

- Як ви думаєте, які були джерела індустріалізації?

Основними джерелами індустріалізації були:

1)податки з населення (для села — «надподаток»: постійне зрос­тання цін на промислові товари);

2)внутрішні позики, спочатку добровільні, а згодом — примусові. (Протягом лише 1927—1929рр. було випущено три державні позики індустріалізації, населення України підписалося на суму понад 325 млн крб);

3)випуск паперових грошей, не забезпечених золотом (у роки першої п'ятирічки інфляційне покриття державних потреб сягало 1 млрд крб;

4)розширення продажу горілки (в 1927 р. завдяки цьому бюджет одер­жав понад 500 млн крб, 1930 р. — 2,6 млрд, а 1934 р.— 6,8 млрд крб);

5)високий рівень експлуатації селянства та робітничого класу, інших верств населення, багатьох мільйонів в'язнів ГУЛАГу.

Проект всеосяжних корінних економічних перетво­рень розробили в 1928 р. Було обраностратегію при­скореного розвитку важкої промисловості, основними етапами якого стали п'ятирічки.

1928-1932 рр. — перша п'ятирічка, форсований ривок у розвитку важкої промисловості (з темпами 20-22 %), в ході якої в Україні було:

а) створене сільськогосподарське машинобудування: ХТЗ у 1932 р. давав 16,8 тис. тракторів, Запорізький завод «Комунар» спеціалізу­вався на зернових комбайнах, Харківський «Серп і молот» вироб­ляв молотилки;

б) закладено енергетичну базу: в 1932 р. запрацювали Зуївська ДРЕС і Дніпрогес з п'ятьма агрегатами по 62 тис. кВт кожний (чотири агрегати такої ж потужності вступили до дії у роки другої п'ятирічки);

в) розширено й оновлено металургійну базу: споруджено три металургійні заводи — «Запоріжсталь», «Криворіжсталь», «Азовсталь»;

г) здійснено реконструкцію об'єктів-гігантів: Луганського паро­возобудівного заводу; чоти-рьох металургійних заводів у Макіївці, Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Комунарську;

д) ліквідовано безробіття.

Вжеперший п'ятирічний план, який передбачав ре­конструкцію та будівництво в Україні промислових підприємств, був для неї несприйнятним. В Україні прискоре­ним темпом мали розвиватися лише ті галузі, що забез­печували паливом та металом промисловість Росії.

Форсована індустріалізація одразу ж наразилася на цілий ряд труднощів.

Яких, на вашу думку?

Після висловлених припущень учитель перераховує ці труднощі:

- величезні за масштабами перетворення здійснювалися на гігантській території, це вкрай загострило проблеми розвитку інфраструктури (дороги, мости тощо), стан якої не відповідав нові потребам;

- нестача коштів (країна могла розраховувати тільки на внутрії джерела фінансування);

- обмаль кваліфікованих кадрів робітників та інженерно-технічних працівників;

- на більшості заводів і фабрик було застаріле обладнання, значну частину необхідних для модернізації машин і устаткування вітчизняна промисловість не виробляла;

- індустріалізація була першою в історії безпрецедентною спробою планового розвитку важкої промисловості.

Друга п'ятирічка (1933-1937) — подальший розвиток індустріалізації «вглиб»: завдяки спаду середньорічних темпів промислового розвитку до 13-14 % з'явилася можливість більше уваги приділяти підготовці кваліфікованих кадрів, ліквідації фінансових збитків, зниженню собівартості, освоєнню нової техніки.

Зокрема слід відзначити:

а) побудовано і пущено нові підприємства — Харківський турбінний, Краматорський машинобудівний, Горлівський азотнотуковий заводи;

б) ширилося масове виробниче змагання, організація якого непотребувала великих витрат; підтримане партією як один з дійових засобів зростання продуктивності праці, воно породило рух ударни­ків, започаткований відомими майстрами своєї справи (М.Ізотов, О.Стаханов та ін.);

в) у другій половині 1935 р. тимчасово скасовано граничну межу в заробітках, запроваджено правило: скільки виробив – стільки й одержуй (у 1937 р. обмеження були відновлені);

г) перехід у 1934 р. від карткової системи розподілу до вільного продажу продовольчих товарів через магазини (це сприяло підви­щенню матеріальної зацікавленості).

Третя п'ятирічка (1938-1941) — спад виробництва, що пояснювався:

а) репресіями щодо наркомів, директорів, інженерно-технічного персоналу і т. ін.;

б) посиленням дезорганізації виробництва, практикою приписок;

в) відсутністю матеріальної зацікавленості в умовах постійної експ­луатації через так звані моральні стимули трудового героїзму мас.