Потреби і потенціал людини у ринковій економці
План.
Поняття "робоча сила", "людський капітал", "трудовий потенціал".
Потреби і потенціал людини у ринковій економці
Трудовий потенціал в системі економічних ресурсів.
Показники ефективності праці (продуктивність і рентабельність праці).
Поняття "робоча сила", "людський капітал", "трудовий
Потенціал".
Для визначення можливостей участі людини в економічних процесах за звичаєм використовують поняття ″робоча сила" і ″людський капітал".
Пд "робочою силою" прийнято розуміти здібність людини до праці, тобто сукупність її фізичних і інтелектуальних даних, які можливо застосувати у виробництві. Практично робоча сила характеризується, як правило, показ-никами здоров’я, освіти і професіоналізму.
Людський капіталрозглядають як сукупність якостей, які визначають гіродуктивність і можуть стати джерелами іфибутків для людини, сім’ї, підприємства і суспільства Такими якостями за звичай вважають здоров’я, природні здібності, освіту, професіоналізму, мобільність.
Набір цих характеристик не в повній мірі дає можливість визначити ефективну працю в змовах сучасної економіки. Цей набір доцільно розширити на основі поняття трудового потенціалу.
Трудовий потенціал людини є часткою її потенціалу як особистості, тобто - це частка потенціалу людини, яка формується на основі природних даних (здібностей), освіти, виходячи із життєвого досвіду. Його компоненти повинні характеризувати:
1. психологічні можливості участі в суспільно корисній діяльності;
2. можливості нормальних соціальних контактів;
3. здібності до генерації нових ідей, методів, образів, уявлень;
4. раціональність поведінки;
5. наявність знань і навиків, необхідних для виконання визначених обов’язків і видів робіт,
6. пропозиція на ринку праці.
Наведеним аспектом відповідають наступні компоненти трудового потенціалу
1. здоров’я;
2. моральність і вміння працювати в колективі;
3. творчий потенціал;
4. активність;
5. організованість;
6. освіта;
7. професіоналізм;
8. ресурси робочого часу.
Показники, які характеризують ці компоненти, можливо віднести як до окремої людини, так і до різноманітних колективів, в тому числі до персоналу підприємства і населенню держави в цілому, що і відображено в таблиці.
Приклади характеристик трудового потенціалу
Табл..2.1.
Компоненти трудового потенціалу | Об’єкти аналізу і відповідні їм показники | ||||
Людина | Підприємство | Суспільство | |||
Здоров’я | Працездатність. Час відсутності на роботі через хворобу | Втрати робочого часу через хвороби і травми. Витрати на забезпечення здоров’я персоналу | Середня тривалість життя. Витрати на охорону здоров’я. смертність за віком. | ||
Моральність | Відношення до оточуючих | Взаємовідносини між співробітниками. Витрати від конфліктів | Відношення до інвалідів, дітей, людей похилого віку. Злочинність, соціальна напруга | ||
Творчий потенціал | Творчі здібності | Кількість винаходів, патентів, раціоналізаторських пропозицій, нових виробів на одного працюючого. Підприємливість. | Прибутки від авторських прав. Кількість патентів і міжнародних премій на одного мешканця країни. Темпи технічного прогресу. | ||
Активність | Прагнення до реалізації здібностей. підприємливість | ||||
Організованість | Акуратність, раціональність, дисциплінованість, ощадливість, обов’язковість, порядність. | Витрати від порушень дисципліни. Чистота Ретельність. | Якість законодавства. Якість доріг і транспорту. Дотримування договорів і законів. | ||
Освіта | Знання. Кількість років навчання в школі і у вузі | Доля спеціалістів з вищою і середньою освітою у загальній чисельності працюючих. Витрати на зростання кваліфікації персоналу. | Середня кількість років навчання в школі і вузі. Доля витрат на освіту в держбюджеті. | ||
Професіоналізм | Уміння. Рівень кваліфікації | Якість продукції. Витрати від браку. | Прибуток від експорт.Витрати від аварій. | ||
Ресурси робочого часу | Час зайнятості впродовж року. | Кількість співробітників. Кількість годин роботи за рік одного співробітника. | Працездатне населення. Кількість зайнятих. Рівень безробіття. Кількість годин зайнятості за рік. | ||
Потреби і потенціал людини у ринковій економці
Для більш точного відображення реальних взаємозв’язків в ринковій економці доцільно виходити з того, що кожний економічний суб’єкт (людина або підприємство) характеризується трьома основними ознаками:
1. що купує (в яких товарах і псюлугах є потреба);
2. що продає;
3. з яких джерел отримує прибутки.
Участь людини в економічній діяльності характеризується її потребами і можливостями їх задоволення, які обумовлені насамперед характеристиками трудового потенціалу: здоров’я, моральність, творчі здібності, активність, освіта, професіоналізм, організованість, ресурси робочого часу. Таким чином, людина в ринковій економці виступає, з однієї сторони як споживач економічних благ, виробляємих підприємствами, а з другої сторони, як володар здібностей, знань і навиків, необхідних підприємству, державним і суспільним органам.
Взаємозв’язки населення і підприємства здійснюються через ринки економічних благ і ресурсів. Найважливішими з ринків економічних ресурсів є ринки праці, де попит формується інформацією підприємств про необхідну кількість робочих місць, а пропозиція — інформацією про чисельність і професійно-кваліфікаційні характеристики людей, бажаючих працювати.
Крім того, ураховується інформація про можливі ставки оплати праці.
(див. мал.2.1.).