Характеристика діючої системи адміністраторів податків, зборів, платежів
Протягом існування незалежної України відбувалися глобальні процеси трансформації національної економіки від «закритого» до «відкритого» типу, формувався та вдосконалювався на ринкових засадах механізм господарювання, що обумовило зміни як у складі, так і в кількості адміністраторів податків та зборів.
Так, до створення Міністерства доходів і зборів (сьогодні Державна фіскальна служба України) адміністрування податків та зборів (обов’язкових платежів) здійснювали такі органи:
- органи Пенсійного фонду України – стосовно збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
- органи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування – стосовно внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в межах компетенції, установленої законом;
- органи державної податкової служби – щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби;
- органи державної митної служби – щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються в разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.
З 2014 року адміністратором податків, зборів, митних платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є Державна фіскальна служба України, місією якої є надання послуг громадянам і бізнесу та, як результат, забезпечення наповнення дохідної частини бюджету, створення умов для розвитку підприємництва та міжнародної торгівлі.
Варто зазначити, що Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Державна фіскальна служба України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, щорічним посланням Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, іншими нормативно-правовими актами України, а також дорученнями Президента України.
До складу центрального апарату Державної фіскальної служби входять:
1. Департамент забезпечення діяльності Служби
2. Департамент охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації
3. Департамент інфраструктури
4. Департамент персоналу
5. Департамент фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку
6. Департамент комунікацій
7. Головне управління власної безпеки
8. Департамент правової роботи
9. Департамент реєстрації платників та електронних сервісів
10. Департамент міжнародних зв’язків
11. Організаційно-розпорядчий департамент
12. Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом
13. Департамент відомчого контролю та внутрішнього аудиту
14. Департамент оподаткування юридичних осіб
15. Департамент методологічної роботи з питань оподаткування
16. Департамент контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів
17. Департамент погашення заборгованостей
18. Департамент адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання
19. Департамент адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання
З метою реалізації пріоритетів роботи ДФС (стратегічних тем) та досягнення ефективних результатів роботи розробляються стратегічні цілі й дії структурних підрозділів на відповідний рік.
Організація та координація роботи з розробки пропозицій щодо пріоритетів роботи ДФС (стратегічних тем), стратегічних цілей на відповідний рік та здійснення моніторингу й оцінки ефективності роботи структурних підрозділів ДФС та його територіальних органів з виконання запланованих ними дій для досягнення стратегічних цілей покладається на Департамент стратегічного управління та інновацій.
Порядок планування діяльності ДФС та його територіальних органів затверджується відповідним наказом ДФС і здійснюється шляхом розробки й затвердження у встановленому порядку плану роботи ДФС на відповідний рік (далі – План на рік).
План на рік передбачає заходи щодо реалізації завдань, визначених законами України, щорічним посланням Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актами і дорученнями Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, програмними документами Кабінету Міністрів України, а також щодо реалізації пріоритетів роботи ДФС тощо.
Для реалізації пріоритетів роботи ДФС, досягнення ефективних результатів роботи щодо забезпечення доходів, затверджених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, у частині, визначеній Податковим та Митним кодексами України, та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – у частині, визначеній Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», з урахуванням показників макроекономічного розвитку держави здійснюється планування обсягів надходжень податкових та інших платежів до бюджетів усіх рівнів шляхом щомісячного формування показників сум прогнозних надходжень податків і зборів та за основними напрямами роботи (індикативних показників).
Індикативні показники на відповідний період (місяць) визначаються та затверджуються відповідно до Порядку визначення показників прогнозних надходжень та підготовки проекту наказу Державної фіскальної служби України про затвердження індикативних показників доходів. Затверджені індикативні показники у встановленому порядку доводяться до структурних підрозділів ДФС та його територіальних органів для виконання.
Реєстрація та облік платників податків є однією з основних функцій органів податкової служби, як структурного підрозділу ДФС, який створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і до державних цільових фондів.
Процедура прийняття та обробка податкових декларації полягає у вчиненні посадовою особою фіскального органу фактичних дій із:
1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України;
2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.
Приймання та обробка податкової звітності платників податків здійснюється у різний спосіб: на паперових носіях, на паперових носіях із копією на магнітних носіях, поштовими відправленнями та в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису. Причому, спосіб подання платник податків обирає самостійно, а рішення про звітування в електронному вигляді повинен був прийняти добровільно до 01.01.2014 р. Введення 01.01.2014 р. податкової звітності в електронному вигляді надало можливість електронної обробки декларацій та здійснення електронних перевірок. Так, для платників податків, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, електронні перевірки проводяться з 01.01.2014 р., для суб’єктів господарювання мікро-, малого та середнього бізнесу – з 01.01.2015 р., для інших платників податків – з 01.01.2016 р.
Відповідно до норм Податкового кодексу України, органи державної фіскальної служби здійснюють прийняття та обробку податкових декларацій (розрахунків) з метою проведення контролю за правильним нарахуванням грошових зобов’язань з податків і зборів.
Облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі – Міжрегіональне ГУ), спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій органу ДФС (далі – територіальні органи) відповідно до функціональних повноважень.
Облік митних платежів та передоплати ведеться підрозділами головних управлінь ДФС в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі – ГУ ДФС) відповідно до функціональних повноважень.
Облік податків, зборів та єдиного внеску в об’єднаних територіальних органах ДФС ведеться з обов’язковою ознакою належності платника до відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Забезпечення контролю за достовірністю відображення в інформаційній системі показників стану розрахунків платників, механізму виявлення, усунення та упередження випадків неповного, неправильного або несвоєчасного відображення облікових показників структурними підрозділами за закріпленими напрямами роботи, некоректного формування зведених і звітних показників центральної бази даних здійснюється в порядку, установленому ДФС.
Обслуговування платників податків. Одним із основних напрямків діяльності ДФС України є створення умов для партнерських взаємовідносин податкової служби з платниками податків. Відповідно до Стратегічного плану розвитку ДФС, дане завдання планується вирішити шляхом упровадження програми якісного обслуговування платників податків, що передбачає надання своєчасних та висококваліфікованих послуг, забезпечення формами податкової звітності, інструкціями щодо їх заповнення, створення ефективної системи приймання й обробки форм податкової звітності, телефонної інформаційно-довідкової служби та всебічне використання ресурсів мережі Інтернет у роботі з платниками податків.
З метою підвищення якості обслуговування платників податків створено та запроваджено електронний сервіс «Електронний кабінет платника податків». Запровадження електронного кабінету дозволяє подавати звітність як фізичним, так і юридичним особам через web-портал, використовуючи електронні сертифікати, видані одним із зареєстрованих у країні центрів сертифікації. Це дозволяє досягти, у свою чергу:
- підвищення швидкості обробки;
- зменшення кількості паперової звітності;
- зменшення кількості помилок;
- поліпшення зв’язку з платником податків;
- збереження часу платника податків.
З метою покращення адміністрування з 2015 року впроваджена система електронного адміністрування податку на додану вартість шляхом відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі – розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Податковий контроль є однією із форм здійснення адміністрування податків і зборів, що проводиться органами Державної фіскальної служби України відповідно до норм Податкового кодексу України. З метою забезпечення взаєморозуміння між контролюючими органами та платниками податків необхідна чітка регламентація прав та правил поведінки як співробітників органів державної податкової служби, так і платників податків.
До набрання чинності Податкового кодексу, права податкових органів, порядок та підстави проведення перевірок установлювались Законами про державну податкову службу, законом про погашення зобов’язань платників податків та законом про систему оподаткування. Норми цих законодавчих актів покладено в основу розділу ІІ Податкового кодексу України «Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)». Саме в цьому розділі законодавці виписали питання, пов’язані із здійсненням податкового контролю (ст. 61-62 Податкового кодексу). Зокрема, одна з найголовніших складових адміністрування – податкові перевірки (глава 8 ст. 75-86 Податкового кодексу).
Відповідно до ст. 75 ПКУ органи державної фіскальної служби мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки. Згідно з п. 41.4 ст. 41 ПКУ, інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі й на запит правоохоронних органів.
Пунктом 41.5 ст.41 ПКУ визначені органи стягнення, до яких віднесено органи державної фіскальної служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Адміністрування податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу та є однією із форм адміністрування податків і зборів, що здійснюється органами фіскальної служби. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Апеляції платників податків. Згідно із ст. 17 ПКУ платники податків мають право безкоштовно отримувати в органах державної податкової служби та в органах митної служби, зокрема і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю.
З набранням чинності 01.01.2011р. Податковим кодексом України платники податків мають право на оскарження рішень органів ДФС. Порядок такого оскарження рішень регулюється статтею 56 розділу ІІ Податкового кодексу. Подання платниками податків скарг на рішення органів державної фіскальної служби та їх розгляд здійснюється у порядку, установленому відповідними нормативними актами.