Додаткова навчальна література 1 страница
О. Ю. Омельченко
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЗ «ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»
І. П. Заіка, О. Ю. Омельченко
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА
Методичні вказівки
Для студентів економічних та неекономічних спеціальностей денної та заочної форм навчання
Луганськ
ДЗ “ЛНУ імені Тараса Шевченка”
УДК 339.9 (076)
ББК 65.5р 3
М 58
Рецензенти:
Матросова Л. М. – доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії та прикладної статистики Луганського національного університету імені Тараса Шевченка
Скороход Н. М. – кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії та прикладної статистики Луганського національного університету імені Тараса Шевченка
Матичак П. П. – кандидат економічних наук, доцент, зав.кафедри «Фінанси та кредит» Луганського національного аграрного університету
Заіка І.П., Омельченко О.Ю.
М 58 Міжнародна економіка : методичні вказівки для студентів економічних та неекономічних спеціальностей денної та заочної форм навчання / І. П. Заіка, О. Ю. Омельченко ; Держ. закл. «Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка». – Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2012. – 140 с.
Вивчення міжнародної економіки та міжнародних економічних відносин є необхідною складовою підготовки сучасного економіста для вирішення питань щодо організації зовнішньоекономічних зв’язків суб’єктів економічної діяльності. Методичні вказівки укладено для використання студентами спеціальностей «Фінанси», «Маркетинг», «Прикладна статистика», «Менеджмент організацій», «Товарознавство» та «Митна справа» денної та заочної форм навчання, що вивчають дисципліни «Міжнародна економіка» та «Міжнародні економічні відносини» в рамках модульно-рейтингової системи оцінки навчання.
УДК 339.9 (076)
ББК 65.5р 3
Рекомендований до друку навчально-методичною радою Луганського національного університету імені Тараса Шевченка
(протокол № від )
©Заіка І. П., Омельченко О. Ю. 2012
© ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2012
ЗМІСТ
ВСТУП………….4
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ «МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА»…………..6
МОДУЛЬ А: Сутність міжнародної економіки та міжнародних економічних відносин, їх форми. Міжнародна торгівля та торгівельна політика………………7
Заняття №1
Тема:«Міжнародна економіка та міжнародні економічні відносини»…………………………..7
Заняття №2
Тема: «Теорії міжнародної торгівлі»
Заняття №3
Тема: «Міжнародна торгівельна політика»
Заняття №4 (практичне заняття)
Заняття №5
Тема: «Міжнародна торгівля послугами»
МОДУЛЬ В:Міжнародний рух факторів виробництва та грошових потоків. Міжнародна інтеграція та глобалізація світового господарства
Заняття №6
Тема: «Міжнародний рух капіталу»
Заняття №7
Тема: «Міжнародна трудова міграція»
Заняття №8
Тема: «Міжнародна передача технологій»
Заняття №9
Тема: «Платіжний баланс»
Заняття №10
Тема: «Міжнародна економічна інтеграція»
Заняття №11
Тема: «Міжнародні валютно-фінансові відносини»
Заняття №12
Тема: «Міжнародні кредитні відносини»
Заняття №13
Тема: «Глобалізація світового господарства»
ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ:
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
ВСТУП
Дисципліни «Міжнародна економіка» та «Міжнародні економічні відносини» є дисципліною циклу фундаментальних, теоретичних наук за фаховим спрямуванням «Фінанси», «Маркетинг», «Прикладна статистика», «Менеджмент організацій», «Товарознавство» та «Митна справа» з підготовки спеціаліста.
Актуальність проблеми та динаміка міждержавних стосунків вимагають швидкого реагування на всі зміни у світовому господарстві, поглибленого вивчення їх причин та наслідків. Об’єктивна необхідність вимагає поступової, неухильної інтеграції економіки України до системи міжнародного поділу праці, світових інтеграційних процесів. Тому знання майбутніми фахівцями теоретичних основ та особливостей міжнародної економіки сприятиме формуванню надійних зовнішньоекономічних зв’язків України з іншими країнами світу.
Дисципліни «Міжнародна економіка» та «Міжнародні економічні відносини» мають теоретичний та прикладний характер. Міжнародна економіка проявляється у конкретних формах міжнародних економічних відносин. Теоретична складова дисциплiн полягає в тому, що студенти можуть поглибити свої знання із сутності міжнародної економіки та організації міжнародних економічних відносин. З іншого боку, знання економічних законів, їх дії в територіальних просторах світового господарства складають теоретичну основу для формування навичок стосовно організації зовнішньоекономічної діяльності щодо конкретних обставин відповідно до професійних функцій.
Предметом дисциплін є багаторівневий комплекс економічних відносин між країнами, їх угрупованнями, а також вивчення відносини між окремими економічними суб’єктами, які відносяться до різних країн, а саме: окремими людьми, домогосподарствами, підприємствами, державними і громадянськими установами.
Мета дисциплін: вивчення економічного механізму функціонування міжнародної економіки (тобто міжнародних правових норм, економічних угод, діяльності міжнародних економічних організацій та ін.), закономірностей взаємодії суб'єктів у міжнародному обміні товарами, русі факторів виробництва та формуванні міжнародної економічної політики держав, опанування теоретичних основ та набуття навичок аналізу процесів і тенденцій у галузі міждержавного економічного спілкування.
Завдання дисциплін: вивчення економічних законів в масштабах світового господарства, формування навичок аналізу конкретної ситуації в міжнародній економіці та визначення моделі поведінки в цій ситуації.
В результаті вивчення дисциплін студент повинен знати:
- сутність та рівні міжнародних економічних відносин;
- економічні закони та форми прояву міжнародних економічних відносин;
- сутність міжнародного руху факторів виробництва та їх сучасних особливостей;
- особливості міжнародної торгівлі товарами та послугами у сучасних умовах;
- сучасні теорії міжнародної торгівлі товарами;
- сутність та особливості економічної інтеграції у світовому господарстві;
- форми державного втручання в міжнародні економічні процеси.
Студент повинен вміти:
- проводити аналіз стану міжнародних економічних відносин відносно критеріїв та індикаторів його оцінки;
- робити висновки щодо стану міжнародної торгівлі товарами;
- моделювати різні варіанти втручання держави в світогосподарські зв’язки;
- проводити аналіз варіантів інтеграції економіки країн в світову економіку.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ
«МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА»
Модуль А: Сутність міжнародної економіки та міжнародних економічних відносин, їх форми. Міжнародна торгівля та торгівельна політика.
1. Міжнародна економіка: сутність, структура, основні поняття.
2. Міжнародні економічні відносини: сутність та форми.
3. Міжнародна торгівля: сутність, форми, теорії.
4. Міжнародна торгівельна політика: типи, наслідки, інструменти.
5. Міжнародні економічні відносини в сфері послуг.
Модуль В: Міжнародний рух факторів виробництва та грошових потоків. Міжнародна інтеграція та глобалізація світового господарства.
1. Міжнародний рух капіталу.
2. Міжнародна міграція робочої сили.
3. Міжнародна передача технологій.
4. Платіжний баланс.
5. Міжнародні інтеграційні процеси.
6. Міжнародні валютно-фінансові відносини.
7. Міжнародні кредитні відносини.
8. Глобалізація світової економіки.
Примітка:
Студенти спеціальностей «Фінанси», «Маркетинг» та «Прикладна статистика» згідно з навчальним планом вивчають дисципліну «Міжнародна економіка», де передбачено 13 практичних занять (з них 12 семінарських занять та 1 практичне заняття (№4)).
Студенти спеціальностей «Менеджмент організацій», «Товарознавство та комерційна діяльність», «Митна справа» згідно з навчальним планом вивчають дисципліну «Міжнародні економічні відносини», в якій передбачено 9 практичних занять (з них 8 семінарських занять та 1 практичне заняття), тому для цих спеціальностей практичні заняття перегруповуються наступним чином: 1, 2, 3, 4, (5 + 6), (7 + 8 + 9), 10, (11 + 12), 13.
МОДУЛЬ А: Сутність міжнародної економіки та міжнародних економічних відносин, їх форми. Міжнародна торгівля та торгівельна політика
Заняття №1
Тема:«Міжнародна економіка та міжнародні економічні відносини»
Методичні поради: при вивченні даної теми студент, використовуючи попередні знання основних макроекономічних показників (ВВП, ВНП, НД), методику їх розрахунку; показників зовнішньоекономічної діяльності країни (експорт, імпорт, експортна квота, імпортна квота), повинен виявити предмет дослідження дисциплін міжнародна економіка, міжнародні економічні відносини (МЕВ), охарактеризувати суб’єкти світогосподарських зв’язків, визначити особливості міжнародного поділу праці на сучасному етапі, вивчити ключові поняття теми (світовий ринок, світове господарство тощо), які наведені нижче. Особливу увагу необхідно приділити питанням міжнародних економічних зв’язків на сучасному етапі та місцю України в міжнародному поділі праці. Також при підготовці до семінарського заняття студент повинен опрацювати предложені дискусійні питання та пройти тестовий контроль.
План семінару:
1. Міжнародний поділ праці як основа інтернаціоналізації виробництва.
2. Особливості міжнародного поділу праці на сучасному етапі.
3. Міжнародна виробнича кооперація, її форми.
4. Становлення світового ринку та його характерні риси.
5. Сучасне світове господарство: риси та тенденції розвитку.
6. Сутність відкритої економіки, її крітерії.
7. Сутність міжнародних економічних відносини, їх рівні та форми прояву.
8. ТНК як основний суб’єкт світогосподарських зв’язків.
9. Передумови, сутність та структура міжнародної економіки. Міжнародні економічні відносини у світовому господарстві.
10. Проблеми участі України у міжнародному поділі праці.
Ключові поняття:
Експорт
Імпорт
Міжнародна кооперація праці
Міжнародна торгівля
Міжнародний поділ праці
Міжнародний поділ факторів виробництва
Міжнародний рух товарів
Ринок: внутрішній, національний, міжнародний, світовий
Світове господарство
Сукупна пропозиція
Сукупний попит
Товар: неторговий, торговий
Торгова рівновага
Торгове сальдо
Торговий оборот
Фактори виробництва: загальні, основні, розвинуті, спеціальні
Експорт (ехроrt) — це продаж та вивезення товару за кордон.
Імпорт (imроrt) — це купівля та ввезення товару з-за кордону.
Міжнародна кооперація праці (intеrnаtiоnаl соореrаtiоn оf lаbоr) — являє собою зумовлений міжнародним поділом праці сталий обмін між країнами продуктами, які виробляються ними з найвищою економічною ефективністю. Коопераційні зв’язки виявляються на всесвітньому, міжгалузевому або внутрішньогалузевому рівнях.
Міжнародна торгівля (МТ) (intеrnаtiоnаl trаdе)— це сфера міжнародних товарно-грошових відносин, яка становить сукупність зовнішньої торгівлі усіх країн світу.
Міжнародний поділ праці (МПП) (intеrnаtiоnаl division оf lаbоr)— це вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, який передбачає сталу концентрацію виробництва певної продукції в окремих країнах.
Міжнародний поділ факторів виробництва (МПФВ) (intеrnаtiоnаl division оf fасtоrs) — вторично зумовлене зосередження окремих факторів виробництва у різних країнах, яке є передумовою виробництва ними певних товарів з більш високою ефективністю, ніж в інших країнах.
Ринок:
внутрішній (РВ) (domestic mаrkеt) — це форма господарського спілкування, за якої усе, що призначено для продажу, збувається самим виробником всередині країни.
міжнародний (РМ) (intеrnаtiоnаl mаrkеt) — це частина національних ринків, яка безпосередньо зв’язана із закордонними ринками.
національний (РН) (nаtiоnаl mаrkеt) — це внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців.
світовий (РС) (wоrld mаrkеt) — сфера сталих товарно-грошових відносин між країнами, які базуються на МПП та інших факторах виробництва.
Світове господарство (СГ) (wоrld есоnоmу) — це сукупність національних економік країн світу, поєднаних між собою мобільними факторами виробництва.
Сукупна пропозиція (aggregаte sиррlу — АS) — обсяг виробництва товарів, які виробники готові колективно запропонувати на ринок за наявного рівня цін.
Сукупний попит (aggregаtе dеmаnd — АD) — обсяг виробництва товарів, які споживачі готові колективно придбати за наявного рівня цін.
Товар (соmmоditу good)— це предмет, який задовольняє будь-яку суспільну потребу і вироблений для обміну, тобто який має цінність, що встановлюється в процесі його обміну на інші товари:
неторговий (nontrаdаblе good)— це товар, який споживається в країні, де був виготовлений, і не переміщується між країнами.
торговий (trаdablе good) — це товар, який може рухатись між різними країнами.
Торгова рівновага — баланс попиту та пропозиції на РС.
Торгове сальдо (trаde bаlаnсе)— різниця вартісних обсягів експорту та імпорту.
Торговий оборот (trаde turnоvеr) — сума вартісних обсягів експорту та імпорту.
Фактори виробництва (ФВ) (fасtоr of рrоduсtiоn) — ресурси, які необхідно затратити для виробництва товару:
загальні (gепеrаl) за ступенем спеціалізації — ті, які можна застосовувати в різних галузях для створення різноманітної продукції; мають високу міжнародну мобільність;
основні (bаsiс) за походженням — ті, що країна отримала від природи або в результаті тривалого історичного розвитку; мають низьку міжнародну мобільність;
Питання для дискусії:
1.Які промислові й сільськогосподарські товари та за яких умов стають неторговими? Наведіть приклади неторгових товарів, які за певних умов можуть продаватися за кордон.
2. Чи доцільна економічна кооперація в такому факторі виробництва, як земля? Наведіть аргументи "за" та "проти" позитивної відповіді.
3. Якщо товар — це використаний фактор виробництва, то чи може фактор виробництва бути товаром? Поняття світової торгівлі охоплює тільки торгівлю товарами, чи й торгівлю факторами виробництва?
4. До якого ступеню ціна рівноваги на товар на світовому ринку може відрізнятись від цін рівноваги на цей самий товар у кожній з країн, що торгують? Чи може внутрішня ціна товару в кожній з країн бути вищою за світову ціну рівноваги? А нижчою?
5. Мексика добре забезпечена робочою силою, а Канада — землею. До якого типу факторів виробництва належать мексиканська робоча сила і канадська земля? Чи можуть вони бути основою довгострокової конкурентної переваги цих країн? Чому? У виробництві яких товарів?
Тести:
1. Міжнародний поділ праці — це:
а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;
б) форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;
в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва;
г) об’єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.
2. Міжнародна спеціалізація виробництва –– це:
а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;
б) форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;
в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва;
г) об’єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.
3. Міжгалузева спеціалізація — це:
а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;
б) форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;
в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва;
г) об’єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.
4. Міжнародне виробниче кооперування — це:
а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;
б) форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;
в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва;
г) об’єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.
5. Які з перелічених рис не є характерними для світового ринку:
а) він є категорією товарного виробництва, яке у пошуках збуту своєї продукції вийшло за національні межі;
б) він виявляється в міждержавному переміщенні товарів, які перебувають під впливом не тільки внутрішнього, а й зовнішнього попиту і пропозиції;
в) він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробнику, в яких галузях та регіонах вони можуть бути використані найефективніше;
г) він виконує сануючу роль, вибраковуючи з міжнародного обміну товари та часто їх виробників, які не можуть забезпечити міжнародний стандарт якості за конкурентних цін;
д) на ньому діє особлива система цін — світові ціни;
е) на ньому рух товарів обумовлюється не лише економічними факторами (виробничими зв’язками між підприємствами та регіонами країни), а й зовнішньоекономічною політикою окремих держав;
е) всі риси характерні для світового ринку?
6. До сучасних макроекономічних шкіл, які розглядають проблеми міжнародної економіки, належать:
а) теорія порівняльних переваг, теорія абсолютних переваг, теорема Хекшера — Оліна;
б) неокласична, неокейнсіанська, раціональних очікувань;
в) кейнсіанська, монетаристська, неокласична.
7. Збілъшення сукупного попиту приводить:
а) до збільшення ціни та обсягів виробництва;
б) збільшення ціни та зменшення обсягів виробництва;
в) зменшення ціни та збільшення обсягів виробництва.
8. Зменшення сукупного попиту приводить:
а) до збільшення ціни та зменшення обсягів виробництва;
б) зменшення ціни та падіння обсягів виробництва;
в) зменшення ціни та збільшення обсягів виробництва.
9. Міжнародний поділ факторів виробництва — це:
а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, що передбачає стійку концентрацію виробництва певної продукції в окремих країнах;
б) стійкий обмін між країнами продуктами, що виготовляються ними з найбільшою економічною ефективністю;
в) історично усталена концентрація окремих факторів виробництва у різних країнах, що є передумовою виробництва ними певних товарів, економічно ефективніших, ніж в інших країнах.
10. Міжнародна торгівля — це:
а) сфера міжнародних товарно-грошових відносин, що є сукупністю зовнішньої торгівлі всього світу;
б) стійкий обмін продуктами виробництва між контрагентами з різних країн;
в) сукупність експортних та імпортних операцій.
11. Торгове сальдо — це:
а) сума вартісних обсягів експорту та імпорту;
б) різниця вартісних обсягів експорту та імпорту;
в) частка вартісних обсягів експорту та імпорту.
12. Торговий оборот — це:
а) сума вартісних обсягів експорту та імпорту;
б) різниця вартісних обсягів експорту та імпорту;
в) частка вартісних обсягів експорту та імпорту.
Заняття №2
Тема: «Теорії міжнародної торгівлі»
Методичні поради: при вивченні студентами наступної теми необхідно розглянути сутність міжнародної торгівлі, її форми та вплив на національну економіку, визначити основні положення кожної теорії міжнародної торгівлі, виявити їх основні переваги та недоліки. Особливу увагу треба приділити розвитку класичних теорій на сучасному етапі (теорія життєвого циклу товару, конкурентоспроможності нації, технологічного розриву та ін.). При підготовці до семінару студент повинен опанувати ключові поняття, підготуватись до дискусійних питань та пройти тестовий контроль для закріплення матеріалу.
План семінару:
1. Сутність міжнародної торгівлі та її роль у світовому господарстві.
2. Форми міжнародної торгівлі.
3. Показники стану та динаміки міжнародної торгівлі товарами.
4. Етапи розвитку міжнародної торгівлі.
5. Стан зовнішньої торгівлі України.
6. Меркантелізм – теорія обмеження міжнародної торгівлі.
7. Класичні теорії міжнародної торгівлі (теорії абсолютних та відносних переваг).
8. Теорія співвідношення факторів виробництва Хекшера-Оліна. Парадокс Леонтьєва.
9. Основні напрямки розвитку класичних теорій міжнародної торгівлі (життєвого циклу продукту, конкурентних переваг нації та ін.).
Ключові поняття:
Альтернативна ціна
Альтернативні витрати
Альтернативні теорії міжнародної торгівлі теорія міжнародного життєвого циклу товару; теорія попиту, що перетинається; теорія конкурентних переваг
Виграш від торгівлі
Внутрішньогалузева торгівля
Детермінанти національної конкурентоспроможності. Індекс внутрішньогалузевої торгівлі
Класична теорія міжнародної торгівлі меркантилістська, неомеркантилістська, теорія абсолютних переваг, теорія порівняльних переваг, теорія розміру країни, теорія співвідношення факторів виробництва (парадокс Леонтьева та його полегшення)
Кластери
Компенсаційний критерій
Критерій ефективності Парето
"Лесе-фер"
Національний ромб
Статистика Леонтьева
Торгівля декількома товарами
Умови торгівлі (коефіцієнт міжнародного обміну)
Фактороінтенсивність товару: капіталомісткість, трудоміскість
Факторонасиченість країни
Альтернативна ціна(орроrtunitу соst) — це робочий час, необхідний для виробництва одного товару, виражений через робочий час, необхідний для виробництва іншого товару.
Альтернативні витрати(орроrtunitу соst), або витрати заміщення — це кількість інших продуктів, від якої слід відмовитись або якою слід пожертвувати, щоб отримати певну кількість будь-якого певного продукту.
Альтернативні теорії міжнародної торгівлі:
теорія конкурентних переваг (Соmpetetion Аdvantage) — країна досягає міжнародного успіху в тій чи іншій галузі завдяки взаємодії конкурентних переваг у чотирьох національних детермінантах (властивостях країни): факторних умовах; умовах попиту; споріднених та обслуговуючих галузях; стратегії фірми, її структури та конкуренції — з’єднаних у динамічну систему, так званий ромб; автор — М.Портер.
теорія міжнародного життєвого циклу товару(International Рrоduct Life Сусlе Тheory) — деякі види продукції проходять цикл, що складається із чотирьох етапів — впровадження, зростання, зрілість та занепад; виробництво цієї продукції переміщується з країни в країну залежно від етапу циклу; автор — Р. Вернон.
теорія попиту, що перетинається(оverlapping demand theory) — розробивши нову продукцію у відповіді на знайдену ринкову потребу на внутрішньому ринку, виробник потім звертається до ринків, які сприймаються ним як найбільші подібні до ринків його країни; автор — С. Ліндер.
Виграш від торгівлі(gains from trade) — це економічний ефект, який отримує кожна з країн, яка бере участь у торгівлі, якщо кожна з них спеціалізується на торгівлі тим товаром, у виробництві якого вона має відносну перевагу.
Внутрішньогалузева торгівля(intra-industry trade) — експорт та імпорт товарів, що належать до одієї й тієї самої товарної групи.
Детермінанти національної конкурентоспроможності(Determinants of National Соmpetetion):
1. Факторні умови,тобто ті конкретні фактори (наприклад, кваліфікована робоча сила певного профілю або інфраструктура), які необхідні для успішної конкуренції в даній галузі.
2. Умови попиту, тобто який на внутрішньому ринку попит на продукцію чи послуги, що пропонуються певною галуззю.
3. Споріднені (related) та підтримуючі галузі,тобто наявність чи відсутність у країні споріднених або підтримуючих галузей, конкурентоспроможних на міжнародному ринку.
4. Стратегія фірми, її структура та конкуренти,тобто які умови у країні що визначають те, як утворюються та управляються фірми, й характер конкуренції на внутрішньому ринку.
Індекс внутрішньогалузевоі торгівлі(index of intra-industry trade) — це різниця між одиницею і відношенням сум торгового сальдо до сум торгового обороту — при збалансованій зовнішній торгівлі (нульове зовнішньоторгівельне сальдо), і різниця між одиницею і відношенням сум часток (у відсотках) торгового сальдо до сум торгового обороту кожного товару або товарної групи — при незбалансованій зовнішній торгівлі.
Класичні теорії міжнародної торгівлі:
меркантилістська теорія(mercantilism)— багатство країни вимірюється кількістю золота та срібла, якою вони володіють;
неомеркантилістська теорія(neomercantilism) — країни намагаються мати активне сальдо торгового балансу для досягнення певної соціальної або політичної мети;
парадокс Леонтьева(Leontief Раrаdox) — теорія співвідношення факторів виробництва Хекшера — Оліна не підтверджується на практиці: трудонасичені країни експортують капіталомістку продукцію, тоді як капіталонасичені — трудомістку;
теорія абсолютних переваг(absolute аdvantage theory) — країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами (у виробництві яких вони мають абсолютну перевагу), та імпортують ті товари, які продукуються іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких абсолютна перевага належить їх торговим партнерам);