Сировинна база чорної металургії

Запаси залізної руди в Україністановлять 27,5 млрд т, при світовому її запасі 150 млрд т, або у нас 20% світових запасів. Ос­новні родовища залізної руди: Криворізький басейн Дніпропет­ровської області - 18,7 млрд т; Кременчуцький басейн Полтавсь­кої області - 4,5 млрд т; Білозорський басейн Запорізької області - 2,5 млрд т; Керченський басейн Автономної Республіки Крим -1,8 млрд т.

Запаси марганцевої руди- 3,0 млрд, т, в тому числі в Ніко­польському районі Дніпропетровської області - 1,0 млрд т, в

Інгульці тієї ж області - 0,6 млрд т і у Токмацькому районі За­порізької області - 1,4 млрд т.

Коксслужить паливом для здійснення основної операції ви­плавляння металу з руди. Металургійний кокс - тверду, з висо­ким вмістом вуглецю і з високою теплотворною здатністю речо­вину - одержують шляхом нагрівання до високої температури без надходження кисню спеціальних сортів вугілля, завдяки чо­му з нього випаровується волога, виділяються газоподібні про­дукти розкладу і смолисті речовини. Кокс виробляється на спеціальних підприємствах - коксохімічних заводах. Газ і хімічні речовини, які є побічними продуктами коксування, вико­ристовуються в хімічній промисловості, коксівний газ викорис­товується також як паливо.

Коксохімічні заводи розміщуються в районах видобутку коксівних марок кам'яного вугілля або в крупних металургійних центрах, розташованих за межами вугільних районів Донбасу. Ця галузь забезпечує металургію технологічним паливом (кок­сом, коксовим газом), а хімічну промисловість - цінною сирови­ною.

До революції все виробництво коксу в Росії було зосередже­но в Донбасі, і в 1940 р. його було вироблено 15,7 млн т, або 74,5% загальносоюзного виробництва.

Нині в Україні працює 16 коксохімічних заводів, з них у До­нецькій області - 9, Луганській - 2, Дніпропетровській - 4, За­порізькій - 1.

Потужні коксохімічні заводи є в Авдіївці, Алчевську, Макіївці, Енакієво, Краматорську, Маріуполі і Горлівці (До­нецької області), в Кривому Розі і Дніпродзержинську Дніпро­петровської області, в Запоріжжі.

Запаси флюсових вапняківв країні 2,8-3,0 млрд т. Основні родовища Докучаєвське і Ново-Троїцьке Донецької області та Балаклавське в Автономній Республіці Крим. Вони використо­вуються на металургійних комбінатах і сприяють сплавленню в шлак пустої породи руди і продуктів згоряння палива.

Виробництво феросплавівзабезпечується трьома ферос­плавними заводами - Запорізьким, Нікопольським Дніпропет­ровської області і Стахановським Луганської області.

Запаси вогнетривких глин в Україні 0,5 млрд т. Основні ро­довища: Часов-Ярське, Новорайське, Новоандріївське, Ва-селівське, Октябрьське і Запешанське Донецької області, По-лозьке Запорізької області, Музинське, Обозиівське і Пяти-хатське Кіровоградської області.

Україна повністю забезпечує себе власними рудами і інши­ми допоміжними матеріалами для металургійної промисловості. Для виплавки 1 т чавуну потрібно 1,5-3 т залізної руди, 1,2-1,5 т коксу, 0,5 т вапняків і ЗО м³ води.

Металургійні комбінати України, як і в індустріально розви­нутих країнах, є основними підприємствами галузі. На них за­безпечується комбінування виробництва - технологічний зв'язок виплавки металу з коксохімічним виробництвом, що сприяє досягненню більш високої економічної і екологічної ефективності виробництва.

Найбільшими металургійними комбінатами України, по­тужність яких становить виробництво 5 і більше млн т металу за рік, є "Криворіжсталь", "Азовсталь", "Запоріжсталь".

Україна має найбільші в світі за потужністю металургійні доменні печі. Так, наприклад, у Кривому Розі споруджено найпотужнішу доменну піч об'ємом в 5000 м³, яка може дати 4 млн т чавуну за рік, тобто стільки, скільки виробляла вся Росія в 1913 р. На інших заводах потужність доменних печей становить до 3 тис. м³.

Виробництво труб. Будівництво магістральних нафто- і га­зопроводів викликало швидке зростання попиту на труби особ­ливо великого діаметра. їх виробництво зосереджено на Ніко­польському, Харцизькому, Новомосковському, Луганському, Дніпропетровському трубопрокатних і Макіївському труболи­варному заводах.

Виробництво прокату чорних металів і металоконст-рукцій. В умовах швидкозростаючих потреб будівництва круп-

них промислових, транспортних і невиробничих об'єктів виник­ла гостра необхідність в забезпеченні будівництва і машинобуду­вання прокатом. Його виробництво ведеться на усіх мета­лургійних комбінатах. Крупногабаритні металеві конструкції (арматурні решітки, каркаси мостових переходів і інша про­дукція) виробляються на заводах металоконструкцій, які побу­довані в Краматорську, Дніпропетровську, Маріуполі та інших містах країни.

8.2. Кольорова металургія

Продукція галузі - кольорові метали та їх сплави, які широ­ко застосовується у машинобудуванні, особливо транспортному, в електротехніці, приладобудуванні, атомній, хімічній, фарма­цевтичній промисловостях, в медицині та при виробництві то­варів народного споживання.

Кольорові метали поділяються на такі групи згідно з їх властивостями, застосуванням, поширеністю в природі:

- Легкі (алюміній, магній, титан);

- Важкі (мідь, свинець, цинк, нікель);

- Малі (ртуть, сурма);

- Благородні (золото, срібло, платина).

Головними особливостями сировинної бази є низький вміст металу в руді (1-5%) і багатокомпонентний склад руди.

Основними факторами щодо розміщення підприємств ко­льорової металургії є сировинний і енергетичний. Тому підприємства з виробництва кольорових металів розташовують­ся біля потужних енергетичних джерел.

Кольорова металургія в Україні має ряд підгалузей: алюмінієву, титано-магнієву, нікелеву, цинкову, мідну, ртутну та виробництво золота.

Виробництво алюмінію.Алюміній - легкий, порівняно міцний метал, що має значне поширення. У зв'язку з широким використанням його назвали "крилатим металом". Він застосо­вується в усіх галузях народного господарства і має велике май­бутнє.

Як сировину для виробництва алюмінію використовують бок­сити, алуніти, сієніти, нефеліни, а також коалін. Основною алюмінієвою рудою, на якій базується майже вся світова алюмінієва промисловість, є боксити. їх запаси на території Ук­раїни незначні. Промислове значення мають родовища Смілянсь-ке Черкаської області і Високопільське Дніпропетровської об­ласті. Родовища бокситів відкриті, але до кінця не розвідані на півдні Дніпропетровської області, в Приазов'ї і в Карпатах.

Цінною сировиною для виробництва алюмінію є алуніти, за­паси їх відкриті в Закарпатській області (родовища Берегівське, Беганське). Нефелінові сієніти як сировина для виробництва алюмінію є в Приазов'ї і Дніпропетровській області.

Дуже важливою сировиною для виробництва алюмінію є ко­алін. Його родовища є в багатьох областях України, а видобу­вається він переважно у Вінницькій, Хмельницькій, Дніпропет­ровській і Запорізькій областях.

Технологічний процес виробництва алюмінію складається з таких виробничих процесів:

1. Видобуток вихідної сировини (боксити, алуніти, не­феліни, коаліни).

2. Виробництво глинозему (для виробництва 1 т глинозему потрібно 5 т сировини, 5-10 т вапна, 3 т умовного палива).

3. Виробництво металевого алюмінію (для виробництва 1 т алюмінію потрібно 2 т глинозему, 20 тис. кВт.год електрое­нергії).

Алюмінієва промисловість має Миколаївський глиноземний завод, Запорізький алюмінієвий завод, завод алюмінієвих сплавів у Свердловську Луганської області та Броварський за­вод алюмінієвих конструкцій.

Миколаївський глиноземний завод виробляє 1 млн т глино­зему за рік і свою продукцію відправляє на Братський і Красно­ярський алюмінієві заводи Росії. На Запорізькому алюмінієвому заводі виробляється в середньому за рік 250 тис. т глинозему та 100 тис. т алюмінію.

Виробництво титанупредставлене в Україні заводами у За­поріжжі, Іршанську (ГЗК, Житомирська область), Кримським

заводом двоокису титану (м. Красноперекопсък Автономна Рес­публіка Крим), Вольногорським гірничохімічним комбінатом {Дніпропетровська область).

Титан і його сплави завдяки винятково високим фізичним і функціональним властивостям останнім часом стали незамінни­ми конструкційними матеріалами в ракетно-космічній і авіаційній техніці, суднобудуванні і хімічній промисловості. Ук­раїна має досить великі і перспективні родовища високоякісної титанорудної сировини - Іршанське і Семигородське родовища Житомирської області, які містять титан у коалінових розсипах і вивітрених габро, та Самоткацьке родовище Дніпропетровської області, у рудах якого є високий вміст титану і цирконію.

На Іршанському гірничо-збагачувальному комбінаті Жито­мирської області, Верхньодніпровському гірничо-збагачуваль­ному комбінаті в м. Вільногорськ Дніпропетровської області та Кримському заводі двоокису титану у м. Красноперекопськ Ав­тономної Республіки Крим виробляється титановий концентрат, який перевозиться на Запорізький титаново-магнієвий комбінат, де і виробляються титанові злитки.

Прокат із титанових злитків на лист здійснюється на Ал-чевському металургійному комбінаті Донецької області, потуж­ності якого дозволяли одержувати до 2,5 тис. т титанового листа щорічно. Крім того, Нікопольський південнотрубний завод може щорічно робити майже 1,2 тис. т труб з титану і його сплавів. Спеціалізоване виробництво, що дозволяє одержувати високо­якісне титанове лиття обсягом близько 1,5 тис. т за рік, є на підприємствах "Мотор Січ" та "Павлоградський механічний завод ".

Основними споживачами титанової металопродукції в Ук­раїні донедавна були ВО "Південмаш", Сумський і Бер­дичівський заводи хімічного машинобудування, ВО ім. Малише-ва та інші.

Відходи виробництва титану (окиси титану) використову­ються для виробництва білил, емалей та вогнетривких глин.

Виробництво цинку.Цинк - антикорозійний метал, який використовується в машинобудуванні, для виробництва оцинко-

О-МХ

ваного залізного листа, ядів і отрутохімікатів та у фармацев­тичній промисловості.

В Україні є єдиний Констянтинівський завод Донецької об­ласті, який виробляє металевий цинк із місцевої сировини та си­ровини Росії й Казахстану.

Виробництво нікелю.Нікель також антикорозійний ма­теріал. В Україні відкрито цілий ряд родовищ нікелевих руд. Найбільшими з них, які мають промислове значення, є Побузьке Кіроврградської області і Терновське Дніпропетрвської області. Близько 80% нікелю використовує чорна металургія.

В країні є єдиний Побузький нікелевий завод Кіровоградсь­кої області, який переробляє місцеві залізо-нікелеві руди. Ос­новна його продукція - нікель і феронікель, які використову­ються на металургійних та машинобудівних заводах та заводах, які виробляють предмети домашнього вжитку.

Виробництво ртуті.Ртуть використовується при вироб­ництві газорозрядних ламп на Полтавському заводі, при вироб­ництві ядів і отрутохімікатів та у фармацевтичній і золотодо­бувній промисловостях.

На місцевих покладах кіновару понад століття працює Ми-китіївський ртутний комбінат у межах м. Горлівка Донецької об­ласті. У складі цього комбінату є три кар'єри для видобутку ртутних руд, металургійне виробництво, допоміжні цехи. На комбінаті вперше в світі впроваджено технологію добування ртуті високої частоти з повною механізацією усіх процесів випа­лювання ртутної руди в печах "киплячого шару".

Золотодобувна промисловість.В країні нещодавно відкри­то 5 родовищ золота промислового значення поблизу Кривого Рогу, 5-у Донецькій області та невелике родовище золота в За­карпатській області. Уже проводяться підготовчі роботи з їх ек­сплуатації. За попередніми прогнозами Україна на перспективу зможе видобувати майже 25 т золота щороку. Для цього потрібно понад 800 млн дол. інвестицій.

Контрольні запитання

1. Сутність металургійного комплексу та його галузева структура.

2. Запаси та родовища залізної руди.

3. Запаси та родовища марганцевої руди.

4. Обсяги та динаміка виробництва продукції чорної мета­лургії.

5. Виробництво продукції чорної металургії.

6. Виробництво алюмінію.

7. Виробництво титану.

8. Виробництво цинку та нікелю.

Рекомендована література

1. Войтюк Б.Б. Чорна металургія України. - К.: Техніка, 1986. - 120 с

2. Геология полезных ископаемых. - Днепропетровск, 1999.-187 с.

3. Долгоруков Ю. Економічне забезпечення структурної пе­ребудови металургії України//Економіка України. - 1999. -№10 - С.40-45.

4. Егоров Н.А. Рудні ресурси України. - К.: Наукова думка, 1978. - 190 с

5. Мелепин Ю.П. Минералогия рудніх месторождений Ук­раины. - К.: Наукова думка. 1984. - 247 с.

6. Мороз С.А. Геологическое строение Северного Черномо-рья. - К.: Наукова думка, 1995. - 184 с.

7. Мазур В., Смірнова О., Іванов А., Шляхи розвитку гірни­чо-металургійного комплексу України //Економіка України. -2003. - №9.

8. Стасовський Ю. Стратегія інноваційного розвитку гірни­чо-металургійного комплексу регіону //Економіка України. -2005. - № 2.

9*

9. Машинобудівний комплекс України

Розглядаються наступні питання:

9.1. Роль машинобудівного комплексу в народному господарстві та його структура

9.2. Важке машинобудування

9.3. Транспортне машинобудування

9.4. Сільськогосподарське машинобудування

9.5. Виробництво приладів та побутової техніки

9.1. Роль машинобудівного комплексу в народному господарстві та його структура

Машинобудування- одна із найважливіших галузей народ­ного господарства, що характеризує стан економічного і промис­лового розвитку країни.

Значення машинобудування визначається тим, що воно, ви­робляючи знаряддя праці (робочі машини, технологічне і силове устаткування, контрольно-вимірювальні прилади, технічні засо­би автоматики для всіх галузей народного господарства і військово-промислового комплексу та спецобладнання для не­виробничої сфери), забезпечує комплексну механізацію і авто­матизацію виробництва.

Машинобудування в Україні виникло ще в середині XIX століття. Наявність металу, вигідне транспортно-географічне розташування, вихід до узбережжя Чорного і Азовського морів, висока концентрація сільськогосподарського виробництва спри­яли розвитку насамперед транспортного і сільськогосподарсько­го машинобудування. Верстатне обладнання в основному заво­зилось із-за кордону.

На період встановлення незалежності України в 1991 р. ма­шинобудування було провідною галуззю в структурі промис­лового комплексу України, його частка становила понад 30% промислового виробництва.

Україна забезпечувала в структурі виробництва колишнього СРСР 45% металургійного устаткування, 97% магістральних тепловозів, близько 50% вантажних вагонів і цистерн, 26% сільськогосподарського машинобудування (в тому числі 100% бурякозбиральних й кукурудзозбиральних комбайнів, 23% трак­торів і 50% землеобробних машин і сівалок).

На Україну приходилось виробництво 40% вартості про­дукції машинобудування військово-промислового комплексу колишнього СРСР.

До 1991 р. в Україні не вироблялись магістральні електрово­зи, приміські електрички, поїзди метрополітену, пасажирські ва­гони, зернозбиральні та картоплезбиральні комбайни.

Галузь машинобудування в Україні представлена мета­лургійним, гірничо-шахтним, підйомно-транспортним, енергетичним, судно-, авіа-, і автомобілебудуванням, вироб­ництвом машин і механізмів для хімічної і нафтохімічної, легкої та харчової промисловостей, сільськогосподарським, будівельно-дорожнім машинобудуванням та виробництвом машин для комунального господарства, виробництвом вер­статів і інструментів та машин і обладнання для збройних сил.

Станом на 1.01.2004 р. в Україні налічувалось 2840 підприємств машинобудування і металообробки. Найбільше та­ких підприємств у Донецькій і Харківській областях -відповідно 207, 188, в Києві - 173, в Дніпропетровській області -159, Львівській - 155, Луганській - 149, в Запорізькій - 126, най­менше в Тернопільській, Чернігівській областях - відповідно 35 і 26 підприємств.

Ця галузь належить до металомістких галузей і потребує ви­сококваліфікованої робочої сили.

На 1 тонну готової продукції витрачається від 1,3-1,5 т мета­лу, а всього цей комплекс у 1990 р. споживав 40% від вироблено­го в країні чавуну, або 20 млн т і 65% виробленої сталі, або близько 35 млн т сталі, тобто майже стільки, скільки вироб­ляється у країні в даний час.