Сутність інформаційного забезпечення аудиту та його характеристика

Управління аудиторською діяльністю.

Регулятивним органом, який визначено законодавством в Україні, є Аудиторська палата України - незалежна неприбуткова організація (юридична особа), яка діє па підставі Закону України "Про аудиторську діяльність" та власного Статуту (АПУ). Аудиторська палата України формується на паритетних засадах шляхом делегування до її складу аудиторів та представників державних органів.

Аудиторська палата України:

- проводить атестацію (тобто сертифікацію) аудиторів,

- затверджує стандарти аудиту

- веде реєстр суб'єктів аудиторської діяльності,

- здійснює контроль якості роботи аудиторів і дотримання учасниками ринку аудиторських послуг законодавства, стандартів аудиту, норм професійної етики,

- регулює взаємовідносин між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосування до них стягнення.

Сертифікація аудиторів - визначення кваліфікаційної придатності на заняття аудиторською діяльністю. Правом на отримання сертифіката користуються фізичні особи, які мають вищу економічну або юридичну освіту, документ про здобуття якої визнається в Україні, необхідні знання з питань аудиту, фінансів, економіки та господарського права, досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора.

Іншою організацією, яка впливає на діяльність аудиторів, є Спілка аудиторів України (САУ) - це громадське об'єднання, що консолідує на добровільних засадах аудиторів. У своїй діяльності САУ, керується Статутом, ухваленим Всеукраїнським з'їздом аудиторів України 14.02.1992 р.

Мета діяльності САУ - об'єднати зусилля аудиторів для захисту їхніх законних прав, інтересів і сприяти розвитку аудиторської діяльності в Україні.

Спілка аудиторів України сформувала Аудиторську палату України, до складу якої були делеговані 10 представників від Спілки аудиторів України, по одному представнику від центрального апарату Міністерства фінансів України, Головної податкової адміністрації України, Національного банку України, Державного комітету статистики України, Міністерства юстиції України та п'ять представників від профільних вищих навчальних закладів, наукових і інших організацій — всього 20 фахівців.

Спілка має свої відділення в усіх обласних центрах України — 25 відділень.

Сутність інформаційного забезпечення аудиту та його характеристика

Інформаційне забезпечення аудиту –цілеспрямована робота зі збірання інформації, її реєстрації, передаванню, обробці, узагальненню, зберіганню та пошуку суб`єктами контролю з метою використання для управління. Основні вимоги до інформації – достовірність, актуальність, точність, своєчасність, повнота, адаптивність, еластичність, економічність.

За рівнями галузей інформація розрізняється:

- рівень держави, міністерства, відомства;

- рівень концернів, об`єднань, асоціацій;

- рівень підприємства. Найчастіше саме такий рівень є об`єктом аудиту.

Створення інформаційної бази даних передбачає розв``язання 3-х основних питань методичного характеру:

- встановити інформаційну потребу фінансово-господарського контролю за рівнями управління;

- визнання обсягу даних , їх призначення, де вони зберігаються , як їх одержувати аудиторам;

- встановлення взаємовідносин між елементами інформаційного банку даних.

Завданням інформаційного забезпечення аудиту є інформування учасників контрольно-аудиторського процесу про стан підконтрольного об`єкту, функціонування цого відповідно нормативно-правовим актам.

Фактографічна інформація за характером викорстання буває:

- оперативною – характеризує стан об`єкту контролю на сучасний момент, використовується на момент проведення перевірки;

- поточною – стан об`єкту контролю у декількох періодах. Використовується після завершення контрольних процесів. Вона фіксується, її використовують для контролю;

- за змістом –первинна, вторинна (агрегований стан, зведені дані);

- за характером використання – проміжною, результативною (сприяє доведенню думки аудитора).

Для цілей аудиту основной інформацією вважається первиннаґ. Вона використовується для закономірностей витрачання ресурсів і збереження цінностей, визначення розміру збитків та ін.

При оцінці фінансової і господарської інформації аудитору потрібно мати на увазі, що на частку первинної інформації на підприємстві припадає 90-70 % загального обсягу облікової інформації. Якість первинної інформації здійснює суттєвий вплив на якість бухгалтерського, оперативного та інших видів обліку. 80 % помилок здійснюється на початкової стадії обліку, при складанні первинних документів. Тому внутрішним аудиторам потрібно особливу увагу приділяти причинам виникнення неякісної первинної інформації.