Додаткова навчальна література 10 страница
Індекс людської бідності – індекс, що вимірює рівень нестатків та відсутність вибору у сфері охорони здоров’я, освіти, рівня життя. При цьому рівень охорони здоров’я оцінюється можливістю не дожити після народження до 40-літнього віку, а рівень освіти – кількістю неписьменних дорослих. Рівень життя оцінюється за двома аспектами: кількістю людей, що не мають постійного доступу до джерел чистої питної води, та кількістю дітей у віці до п’яти років, що мають занадто малу вагу. Цей індекс застосовується тільки для країн, що розвиваються.
Кластер – це галузеве, територіальне та добровільне об'єднання підприємницьких структур, які здатні швидко змінюватися в умовах глобальної економіки та тісно співпрацюють із науковими (освітніми) установами, громадськими організаціями та органами місцевої влади з метою підвищення конкурентноздатності власної продукції і сприяння економічному розвитку регіону.
Масова культура — культура, яка популярна та переважна серед широких верств населення в даному суспільстві, переважно комерційно успішна та елементи якої знаходяться повсюди: в кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, в розвагах (наприклад, в спорті і літературі) — контрастуючи з «високою культурою». Дане поняття характеризує особливості створення культурних цінностей у сучасному постіндустріальному суспільстві, розрахованого на масове споживання (масове виробництво культури при цьому розуміється за аналогією з поточно-конвеєрною індустрією). Масова культура наголошує на «усереднений» рівень розвитку споживачів цієї культури, створює єдину «вихолощену» культуру, знищуючи традиційні цінності, втрачаючи індивідуальність особистості.
Мережеве суспільство (англ. Network society) — суспільство, яке ґрунтується на горизонтальних соціальних зв'язках і головну роль в якому відіграють не ієрархічні моделі, а соціальні мережі. Значну роль в формуванні такого суспільства відіграють сучасні комунікації, особливо мережевого типу на зразок інтернету. Належність до тієї чи іншої мережі виступає найважливішим джерелом влади та змін у сучасному суспільстві.
Механізм глобального регулювання – сукупність принципів, норм, міжнародних інструментів, методів встановлення та регулювання глобальних відносин і відповідних організаційно-правових структур, створених світовою спільнотою.
Мілітаризація економіки – переведення значної частини національного господарства на виробництво товарів і послуг воєнного призначення, дії державних органів у сфері економіки, політики та соціуму, спрямовані на нарощування військової міці держави. Гонка озброєнь — величезна загроза людству не лише як небезпека виникнення термоядерної війни. Виготовлення та нарощування величезних арсеналів зброї завдає непоправних збитків довкіллю. Особливо небезпечними є зберігання та захоронення ядерних відходів, відходів хімічного та бактеріологічного виробництва, аварії на військових заводах, бойових літаках з ядерними та водневими бомбами. Крім загрози термоядерної зброї все реальнішою стає загроза екологічної зброї (провокування землетрусів, цунамі, порушення озонового шару над територією противника тощо), мілітаризація космосу.
Моделі глобалізації – основні принципи і механізми, на яких будуються процеси глобалізації. У сучасній літературі обговорюються різні моделі глобалізації, але найбільша увага приділяється неоліберальній та гуманістично-ноосферній моделям. Неоліберальна модель здійснюється в інтересах транснаціональних корпорацій і розвинених країн, що веде до загострення глобальних проблем сучасності. Гуманістично-ноосферна модель глобалізації спрямована на використання переваг глобалізації в інтересах усього людства.
Національна безпека — захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам
Усі досліджувані країни оцінювалися по 12 показникам, об'єднаним в чотирьох ключових компонентах глобальної інтеграції: 1) Економічна інтеграція - об'єм міжнародної торгівлі, рівень міжнародної ділової активності, торгові потоки, міжнародні інвестиції, і різного роду виплати (у тому числі і зарплати), що здійснюються з перетином державних кордонів; 2) Персональні контакти - міжнародні поїздки і туризм, об'єм телефонного трафіку, поштових відправлень, транскордонних грошових переказів, інші особисті контакти; 3) Інформаційно-комунікаційні технології - рівень розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури, число користувачів Інтернету, число безпечних інтернет-серверів (потрібні для проведення онлайн-транзакцій) і так далі; 4) Залученість в міжнародну політику - членство держав в міжнародних організаціях, участь в міжнародних місіях (включаючи місії ООН), ратифікація певних багатосторонніх договорів, кількість державних транскордонних фінансових операцій, кількість посольств і інших іноземних представництв в країні і так далі. Індекс рівня глобалізації обчислюється як сума вказаних складових з рівними ваговими коефіцієнтами. Для усіх країн, охоплених цим дослідженням, складається рейтинг по Індексу глобалізації, який вказує їх місце серед інших досліджуваних держав.
«Притулок для забруднення» — термін, що використовується відносно країн, які приймають фірми та підприємства, що забруднюють довкілля, зокрема такі, що змінюють місце розташування, щоб ухилитися від суворих екологічних норм у своїй країні.
Римський клуб — міжнародна, неприбуткова, неурядова організація, що об'єднує науковців, економістів, бізнесменів, чільних службовців міжнародних організацій, колишніх голів держав та урядів з усіх п'яти континентів, які переймаються актуальними проблемами людства — політичними, економічними, соціальними, екологічними, технологічними і культурними, та їх аналізом і прогнозуванням в контексті «світової проблематики» («world problematique»). Був заснований в 1968 році, формувався як незалежна експертна група для оцінки довгострокових наслідків існуючих проблем та перспектив розвитку людства, а також інтелектуального сприяння діяльності міжнародних організацій і національних урядів. Головною метою Римського клубу є дослідження глобальної проблематики, пошук методів розв’язання загальнолюдських проблем, а також привернення до них уваги світової громадськості.
Сталий розвиток – розвиток, який задовольняє потреби нинішнього покоління, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби. Концепція сталого розвитку переносить акцент із кількісних на якісні параметри розвитку, з огляду на взаємозв’язки між людиною, суспільством і природою.
Уніфікація – приведення чого-небудь до єдиної системи, поглиблення одноманітності.
Питання для дискусії:
1. Інноваційний вплив великих транснаціональних корпорацій на глобальні господарські процеси визначається двома чинниками: технологічним лідерством і великими фінансовими можливостями. Використовуючи практично безмежні фінансові ресурси, ТНК створюють власні наукові підрозділи не тільки за місцем базування головної компанії, а й відкривають дослідні центри в багатьох країнах, де для цього є кваліфіковані кадри та інші необхідні умови. Всього створено більш ніж 100 таких центрів, в тому числі такими компаніями, як Microsoft, Motorola, GM, GE, JVC, Samsung, IBM, Intel, Du Point, P&G, Ericsson, Nokia, Panasonic, AT&T, Simens та ін. Отже, транснаціональні корпорації використовують кадри інших країн для підсилення своїх конкурентних переваг.
Водночас, щорічно приблизно 150 українських науковців виїжджають за кордон, так як не можуть знайти достойного використання своїх здібностей на Батьківщині. Яким чином було було б доцільніше розв’язати проблему в глобальному масштабі з позицій: а) дії принципу відносної переваги; б) отримання конкурентних переваг?
2. У глобальному світовому господарстві є пряма залежність між падінням частки природно ресурсних галузей у ВВП і економічним зростанням. Наприклад, Японія за період з 1965 до 1995 р. збільшила своє промислове виробництво майже в 2,5 рази за незмінних обсягів спожитої енергії і сировини. В Україні спостерігається зворотня тенденція – збільшується споживання матеріальних ресурсів на одиницю кінцевої продукції. Які, на вашу думку, фактори глобального зростання задіяні в японській економіці? Які глобальні фактори економічного зростання доцільно залучити Україні, виходячи з моделі економічного розвитку, що її запропонував американський економіст П. Помер, щоб досягти потрібного прогресу?
3. Відомо, що довгохвильовий цикл економічного розвитку розглядається як процес дифузії технологічної парадигми від декількох лідируючих секторів до всієї економічної системи. Чи означає це, що глобальне інформаційно-економічне суспільство увійшло в безкризовий стан розвитку?
ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ:
Студент самостійно обирає тему реферування за пропонованою нижче тематикою. Обсяг реферату 7-10 сторінок. Студент захищає реферат на підсумковому занятті.
1. Міжнародний поділ праці як основа міжнародних економічних відносин.
2. Міжнародне регулювання світогосподарських зв’язків.
3. Національні ТНК і держава від конкуренції до партнерства та співробітництва.
4. Міжнародні валютно-фінансові організації та їх роль у розвитку економічного співробітництва.
5. Участь України у Світовій організації торгівлі.
6. Міжнародні економічні організації в системі регулювання світової торгівлі.
7. ТНК: потенційні можливості та шляхи подальшого розвитку.
8. Регіональні економічні організації в системі регулювання світового господарства.
9. Міжнародне співробітництво у боротьбі з корупцією.
10. Роль ТНК у міжнародних економічних відносинах.
11. Регулювання підприємницької діяльності в ЄС.
12. Міжнародні та регіональні організації та угоди в області регулювання промислової власності.
13. Проблеми та наслідки глобалізації світової економіки.
14. Транснаціональні корпорації та Україна.
15. Стан та проблеми іноземного інвестування в Україні.
16. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями.
17. „Нові індустріальні країни” у системі світового господарства.
18. Місце і роль країн з перехідними економіками в системі світового господарства.
19. Західна Європа у системі світових зовнішньоекономічних зв’язків.
20. Особливості та проблеми зовнішньої торгівлі України.
21. Трудова міграція з України.
22. Тарифні та нетарифні інструменти в регулюванні зовнішньої торгівельної політики.
23. Міжнародна торгівля та світовий ринок.
24. Суть і тенденції розвитку світового господарства.
25. Сучасні форми прояву та можливості розв’язання глобальних проблем людства.
26. Міжнародна аукціонна торгівля.
27. Перспективи та основні тенденції розвитку міжнародної торгівлі товарами.
28. Міжнародна торгівля та торгівельна політика держави.
29. Вплив потоків капіталу на виникнення і розвиток економічних криз.
30. Протекціонізм та його вплив на виробництво та добробут.
31. Механізми врівноваження платіжного балансу.
32. Валютний курс і торгівля товарами.
33. Характеристика нелегальних світових ринків.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ:
1. Міжнародний поділ праці як основа інтернаціоналізації виробництва.
2. Особливості міжнародного поділу праці на сучасному етапі.
3. Міжнародна виробнича кооперація, її форми.
4. Становлення світового ринку та характерні риси.
5. Сучасне світове господарство: риси та тенденції розвитку.
6. Поняття „міжнародні економічні відносини”. Передумови та рівні міжнародних економічних відносин.
7. Форми міжнародних економічних відносин. Суб’єкти світогосподарських зв’язків.
8. Роль міжнародної торгівлі у світовому господарстві.
9. Міжнародна торгівля товарами: її сутність та види.
10. Показники стану та динаміки міжнародної торгівлі товарами.
11. Типи зовнішньоторговельної політики, їх характеристика. Економічні наслідки протекціонізму.
12. Тарифні інструменти державного регулювання міжнародної політики. Класифікація мита.
13. Кількісні нетарифні інструменти державного регулювання торгівельної політики.
14. Приховані нетарифні інструменти державного зовнішньоекономічного регулювання.
15. Фінансові інструменти нетарифного державного регулювання торгівельної політики.
16. Теорія меркантилізму. Модель Хьюма „ціни-золото-потоки”.
17. Теорія абсолютних переваг. Теорія порівняльних переваг.
18. Теорія співвідношення факторів виробництва (Хекшера - Оліна).
19. Парадокс Леонтьєва.
20. Послуги, їх особливості та відмінність від товарів. Класифікація послуг.
21. Особливості міжнародної торгівлі послугами. Особливості інжинірингу як послуг.
22. Особливості міжнародного туризму, його динаміка та вплив на світовий ринок.
23. Суть, особливості та значення міжнародного ринку інформаційних послуг.
24. Види та особливості міжнародних транспортних послуг.
25. Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами.
26. Суть та значення платіжного балансу. Джерела інформації про платіжний баланс.
27. Структура платіжного балансу.
28. Фактори, які впливають на платіжний баланс. Методи урівноваження платіжного балансу.
29. Форми та причини міжнародного руху капіталу.
30. Особливості сучасного міжнародного руху капіталу.
31. Прямі та портфельні інвестиції.
32. Суть та сучасні риси міжнародної трудової міграції.
33. Основні світові ринки робочої сили.
34. Наслідки міжнародної трудової міграції.
35. Міжнародне регулювання міграційних процесів.
36. Суть і головні передумови міжнародної інтеграції.
37. Етапи розвитку інтеграційних процесів та їх особливості.
38. Сучасні інтеграційні угрупування країн.
39. Міжнародні економічні організації системи ООН.
40. Європейський Союз: історія та перспективи розвитку.
41. Поняття світової валютної системи та її основні елементи.
42. Етапи становлення світової валютної системи.
43. Валютні ринки. Валютні курси. Валютна політика.
44. Міжнародний кредит та його роль в міжнародних економічних відносинах.
45. Класифікація міжнародного кредиту.
46. Міжнародне експортне та імпортне кредитування.
47. Урядові позики. Критерії їх надання.
48. Міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації.
49. Суть та особливості науково-технічних відносин. Міжнародна передача технології.
50. Міжнародне технічне сприяння.
51. Міжнародне регулювання передачі технології.
52. Глобальні проблеми світової економіки та роль міжнародного співробітництва в їх вирішенні.
53. Наслідки глобалізації світової економіки.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
Підсумковим контролем знань студентів, які вивчали курси «Міжнародна економіка» або «Міжнародні економічні відносини» є іспит.Оцінювання відбувається за сумою балів, отриманих на протязі семестра студентом (по видам робіт – контрольні модульні роботи, аудиторна та самостійна робота). Успішне складання іспиту студентами можливо за умов виконання всіх видів робіт та завдань. Максимальна кількість балів – 100 балів.
| Оцінка ECTS | За національною системою | Визначення | % оцінювання за модульно-рейтинговою системою |
| A | ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок | 90-100 | |
| B | ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками | 83-89 | |
| C | ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю помилок | 75-82 | |
| D | ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків | 63-74 | |
| E | ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії | 50-62 | |
| FX | НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти | 21-49 | |
| F | НЕЗАДОВІЛЬНО /НЕДОСТАТНЬО– необхідна серйозна подальша робота, обов'язковий повторний курс | 0-20 |
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
Основна література:
1. Козик В.В., Панкова П.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. – 6-те вид. – К.: Знання, 2006. – 406с.
2. Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч. – Ч. 1. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. Учебное пособие для вузов. – М.: Международные отношения, 2002. – 416 с.
3. Міжнародна економіка: Підручник / А.П. Румянцев, Г.Н. Климко, В.В. Рокоча та ін.;За ред. А.П. Румянцева. – 3-тє вид., перероб і доп. – К.: Знання-Прес, 2006. – 435с.
4. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: Учебное пособие. – М.: Юристъ, 2006. – 368с.
5. Рибалкін В.Е., Щербалін Ю.Н., Балдід Л.В. та ін. Міжнародні економічні відносини: Підручник для вузів. – М.: ЮНІТІ-ДАНА, 2006. – 591с.
6. Дергачева В.А. Международные экономические отношения: Учебник для студентов вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 367с.
7. Мировая экономика и международные экономические отношения / Под ред. А.С. Булатова, Н.Н. Ливенцева. – М.: Магистр, 2008. – 656с.
Додаткова навчальна література
1. Ветлер А. Контуры мира в первой половинеXXIвека и чуть далее // Мировая экономика и междунар. отношения. — 2002. — № 1. — С. 73—80.
2. Білорус О.Г. Економічна система глобалізму: Монографія. — К.: КНЕУ, 2003. — С. 234—341.
3. Бобина М. Стратегические альянсы в глобальной экономике // Мировая экономика и междунар. отношения. — 2001. — № 11. — С. 106—109.
4. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г. Білорус, Д.Г. Лук'яненкотаін.; Керівник авт. кол. і наук. ред. О.Г. Білорус. — К.: КНЕУ, 2001. —С. 12— 34,584—607.
5. Евстигнеев В. Финансовая глобализация — явление и методологический инструмент // Мировая экономика и междунар. отношения. — 2001. — № 3. — С. 74—76.
6. Иноземцев В. Возвращение Европы. В авангарде прогресса: социальная политика в ЕС // Мировая экономика и междунар. отношения. — 2002. — № 2. — С.3—14.
7. Иноземцев В. Восставшая из пепла: европейская экономика в XX веке // Мировая экономика и междунар. отношения. — 2002. — № 1. — С. 313.
8. Иноземцев В. Парадоксы постиндустриальной экономики // Мировая экономика и междунар. отношения. — 2000. — № 3. — С. 3—11.
9. Мозиас И. Прямые иностранные инвестиции:
современные тенденции // Мировая экономика и междунар. отношения. — 2002. — № 1. — С. 65—72.
10. Одягайло Б.М. Економіка: транзитивність від найпростішої до глобальної: Монографія. — Д.: Пороги, 2003.— С. 113—130,246—265.
11. Інформаційний ресурс Інтернету: http://walw.ru; http://enbv.narod.ru; http://polkaknig.narod.ru; http://www.vuzlib.net; http://www.sakharov.ru; http://www.demographia.ru; http://www.norge-info.ru; http://www.refine.org.ua; http://www.pdaa.com.ua; http://bookz.com.ua; http://www.iom.org.ua; http://www.rusnauka.com; http://www.djerelo.com; http://www.tnpu.edu.ua; http://h.ua; http://www.fin.org.ua; http://www.zarobitchany.org; http://ru.wikipedia.org; http://ru.wikipedia.org; http://www.readbookz.com.