Страхування та страховий ринок 6 страница

Задача 14.5

Визначте дату валютування згідно з угодою UAH/USD, що була укладена в середу ЗО грудня.

Задача 14.6

Визначте форвардний курс через ЗО днів, якщо спот-курс UAH/USD — 5,4500—5,5500 і банк котирує своп-ставки на ЗО днів (форвардна маржа — 250—325).

Задача 14.7

Розрахуйте форвардний курс через 3 міс. та 5 днів, якщо спот-курс USD/DEM дорівнює 1,5905—1,5915, своп-ставки на З міс. — від 170 до 165, на 4 міс. — від 220 до 210.

Задача 14.8

Яка валюта продається з премією, а яка з дисконтом, якщо спот-курс USD/UAH — 5,2550, а одномісячний форвард USD/ UAH — 5,2050?

Задача 14.9

Укладається опціон на купівлю через 3 міс. 31 250 фунтів стерлінгів за ціною USD 1,60 за GBP 1. Ринковий валютний курс становить USD 1,70 за GBP. Чому дорівнює внутрішня вартість опціону?

Задача 14.10

Підприємству А запропонували придбати два верстати — один вартістю 20 тис. дол. США, а другий — 25 тис. дол. Кож­ний із цих верстатів дає можливість зменшити оперативні витрати підприємства на наведені нижче суми. Вартість двох верстатів через п'ять років користування дорівнюватиме 0.

Тема 14

Який із верстатів слід вибрати підприємству А, якщо для їх придбання воно може одержати кредит під 12 % річних (дані про річну економію підприємства А наведено в табл. 14.4)?

Таблиця 14.4. Дані про річну економію підприємства А

Річна економія	Верстат 1	Верстат 2
1-й рік	14 000
2-й рік	26 000
3-й рік	36 000
4-й рік	47 000
5-й рік	56 000

ДОДАТКИ

Додаток А БЮДЖЕТНИЙ КАЛЕНДАР

Етапи	Строки	Орган управління	Заходи
Збирання інфор­мації для розробки пропозицій проек­ту Державного бю­джету України	Лютий	Міністерство еко­номіки України	Визначення переліку статистичних показників, не­обхідних для обрахунку міжбюджетних трансфертів
Березень	Збирання статистичної інформації для визначення коригувальних коефіцієнтів та розрахунку міжбю­джетних трансфертів
Розроблення про­позицій проекту Державного бю­джету України	Квітень	Національний банк України	До 1-го — подає до Верховної Ради України та Кабі­нету Міністрів України проект основних засад гро­шово-кредитної політики та проект кошторису НБУ
Травень	Міністерство фі­нансів України, Міністерство еко­номіки України	Не пізніше 1-го — розгляд звіту про виконання зако­ну про Державний бюджет: • розгляд основних макропоказників економічного та соціального розвитку України; • аналіз виконання бюджету в поточному бюджет­ ному періоді; • оцінка обсягу фінансування бюджету; • складання пропозицій проекту Державного бю­ джету України;

Продовження дод. А

Складання проекту Державного бю­джету України	Липень	Міністерство фі­нансів України за участю представ­ників відповідних міністерств і ві­домств, інших органів державної виконавчої влади	До 1-го — розробка бюджетних запитів та аналіз да­них за бюджетними запитами. Включення бюджетного запиту до пропозиції Держав­ного бюджету України. Не пізніше 15-го — пропозиції і зауваження щодо проектованих показників зведеного та Державного бюджетів України на плановий рік
Серпень	Міністерство фі­нансів України	Не пізніше 1-го — подання проекту закону про Дер­жавний бюджет України до Кабінету Міністрів України. Обґрунтування особливостей міжбюджетних взаємо­відносин. Не пізніше 15-го — оприлюднення законів, які впли­вають на формування дохідної та видаткової частин бюджетів
Розгляд проекту Державного бю­джету України	Вересень	Кабінет Міністрів України, Прези­дент України	Розгляд проекту закону про Державний бюджет України Кабінетом Міністрів України та подання на розгляд Президенту України. Не пізніше 15-го — подання проекту закону про Державний бюджет України з відповідними матеріалами до Верховної Ради України

Продовження дод. А

		Кабінет Міністрів України	Не пізніше, ніж за 4 дні до початку проведення пар­ламентських слухань з питань бюджетної політики, подає до Верховної Ради проект Основних напрям­ків бюджетної політики на наступний бюджетний період
Визначення основ­них напрямів бю­джетної політики	Червень	Верховна Рада України	Не пізніше 1-го — парламентські слухання з питань бюджетної політики (з доповіддю про основні напря­ми бюджетної політики на наступний бюджетний період виступає Прем'єр-міністр України або за його дорученням міністр фінансів України). Не пізніше 15-го — схвалення Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період (бюджетна резолюція)
Складання проекту Державного бю­джету України	Липень	Міністерство фі­нансів України за участю представ­ників міністерств і відомств, інших органів держав­ної виконавчої влади	До 1-го — розробка бюджетних запитів та аналіз да­них за бюджетними запитами. Включення бюджетного запиту до пропозиції Держав­ного бюджету України. Не пізніше 15-го — пропозиції і зауваження щодо проектованих показників зведеного та Державного бюджетів України на плановий рік

ГЛОСАРІЙ

А

Автоматична, або пасивна, фіскальна політика — така, що здійснюється за допомогою "вбудованих стабілізаторів" (податків та державних витрат, трансфертів). Необхідні зміни в рівні державних видатків і податків вводяться автоматично. Це так звана автоматична, або вбудована, стабільність.

Акцизний збір— непрямий податок, що встановлюється на підакцизні товари та включається до їхньої ціни у твердих ставках.

Акція — документ, який засвідчує право на певну частину власності у статутному капіталі акціонерного товариства і дає право на отримання доходу від неї у вигляді дивідендів. Є різні види акцій, які визначають різні права їхніх власників: прості й привілейовані; іменні та на пред'явника; паперові та елект­ронні; номінальні та без номіналу; платні та преміальні; з вільним та обмеженим обігом.

Анулювання (скасування) державного боргу — повнавідмова держави від зобов'язань за випущеними позиками (внутрішніми, зовнішніми або за всім державним боргом).

Аудит — незалежний фінансовий контроль, що здійснюєть­ся на комерційній основі аудиторами та аудиторськими фірма­ми. Це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-гос-

Глосарій

подарську діяльність суб'єктів господарювання з метою ви­значення достовірності їхньої звітності, обліку, повноти і відпо­відності їх чинному законодавству.

Б

Біржовий ринок— частина ринку цінних паперів, де здій­снюються угоди, які укладаються на фондовій біржі. Охоплює насамперед вторинний ринок, хоча в окремих випадках і пер­винне розміщення цінних паперів може здійснюватись через фондову біржу.

Боргові фінансові інструменти — інструменти, що харак­теризують кредитні відносини між їх покупцем і продавцем, зобов'язують боржника погасити в передбачені терміни їхню номінальну вартість і сплатити додаткову винагороду у формі процента (якщо він не входить до складу номінальної вартості боргового фінансового інструменту, що погашається). Прикла­дом боргових фінансових інструментів є облігації, векселі, чеки тощо.

Бреттон-Вудська валютна система — система з новими (після системи золотого стандарту) умовами функціонування світового господарства та міжнародних економічних відносин.

Бюджет — короткостроковий план, у якому відображені джерела покриття витрат та напрями використання ресурсів. Як економічна категорія — сукупність економічних відносин з формування, розподілу та використання централізованого фонду грошових коштів держави.

Бюджетна класифікація — єдина міжнародна система функціонального групування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками; забезпечує можливість порівнювати дані різних бюджетів, дає змогу визначитись щодо характеру регулюючих дій держави стосовно надходження дохідних дже­рел і напрямів використання одержаних коштів.

Бюджетна політика — комплекс юридичних, економіч­них, організаційних заходів під час складання бюджетів, ре­гулювання бюджетного процесу, управління бюджетним дефі­цитом, організації бюджетного контролю. Виявляється у фор­мах і методах мобілізації бюджетних коштів та їх витрачання на різні потреби держави.

Глосарій

Бюджетна система — сукупність усіх бюджетів, які фор­муються і діють на території певної країни згідно з її бюджет­ним устроєм.

Бюджетна система України — сукупність усіх бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного та адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нор­мами права.

Бюджетне планування — послідовність заходів і дій зі складання, розгляду і затвердження проекту бюджету, яка визначається Бюджетним кодексом України.

Бюджетне регулювання — перерозподіл фінансових ре­сурсів між бюджетами різних рівнів, спрямований на збалан­сування бюджетів, які входять до складу бюджетної системи.

Бюджетний дефіцит — перевищення видатків над дохо­дами бюджету.

Бюджетний процес — регламентований законом порядок складання, розгляду та затвердження бюджетів, їх виконання і контролю за їх виконанням, затвердження звітів про вико­нання бюджетів, що входять до бюджетної системи України.

Бюджетний профіцит — перевищення доходів над видат­ками бюджету.

Бюджетний устрій — організація і принципи побудови бюджетної системи, її структура і взаємозв'язок між бюдже­тами, які він об'єднує, у процесі забезпечення виконання єдиної загальнодержавної фінансово-бюджетної політики.

Бюджетні кредити — надання коштів з бюджету суб'єктам підприємницької діяльності на поворотній основі, що взагалі не властиве бюджетним відносинам. На відміну від банківських кредитів видаються на більш пільгових умовах та за нижчими процентними ставками.

В

Валовий дохід — загальна сума доходу від усіх видів діяль­ності, отримана протягом звітного періоду в грошовій, мате­ріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Валові витрати — витрати, здійснені платником податку на прибуток протягом звітного податкового періоду, які ви­ключаються із суми скоригованого валового доходу для обчис­лення суми оподаткованого прибутку.

Глосарій

Валютна політика — сукупність економічних, юридичних та організаційних форм і методів у галузі валютних відносин, що здійснюються державою та міжнародними валютно-фінансови­ми організаціями. Регулювання курсу національної валюти здійснюється за допомогою валютних інтервенцій централь­ного банку, які впливають на попит і пропозицію національної валюти та іноземних валютних цінностей у країні.

Валютний ринок — ринок, що обслуговує внутрішній та міжнародний платіжний оборот за допомогою обміну однієї валюти на іншу у формі купівлі-продажу. Складова грошово­го ринку, де "зустрічаються" попит і пропозиція на валюту.

Вбудовані стабілізатори — будь-які заходи, що зумовлю­ють тенденцію до збільшення дефіциту державного бюджету в період економічного спаду або скорочення дефіциту бюджету в період економічного зростання та інфляції без спеціальних активних заходів з боку уряду та законодавчої влади.

Видатки бюджету — кошти, які спрямовуються на здій­снення програм, передбачених відповідним бюджетом, за ви­нятком коштів на погашення основної суми боргу та повер­нення надмірно сплачених до бюджету сум.

Видатки місцевих бюджетів — економічні відносини, які виникають у зв'язку з фінансуванням власних і делегованих повноважень місцевих органів влади.

Видатки розвитку — витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема фінансуван­ня капітальних вкладень виробничого і невиробничого при­значення; фінансування структурної перебудови народного господарства; субвенції та інші видатки, пов'язані з розшире­ним відтворенням.

Використання прибутку — спрямування прибутку підпри­ємства на сплату податків, створення резервного фонду, ви­плату дивідендів, поповнення статутного фонду, фінансуван­ня витрат у процесі фінансово-господарської діяльності.

Виручка від реалізації — сума коштів, які надійшли на банківський рахунок або у касу підприємства від продажу товарів та надання послуг.

Відрахування, внески — обов'язкові збори з юридичних та фізичних осіб, яким притаманні ознаки цільового призначення.

Відстрочка погашення позики (або усіх раніше випуще­них позик) — перенесення строків виплати заборгованості.

Власні доходи — доходи, що мобілізуються місцевою вла­дою самостійно на основі власних рішень і за рахунок джерел,

Глосарій

визначених місцевим органом влади. До власних доходів на­лежать місцеві податки і збори, доходи від майна, що нале­жить місцевій владі, та від господарської діяльності комуналь­них підприємств, комунальні платежі, а також доходи за ра­хунок комунальних кредитів та позик.

Внутрішній державний борг — заборгованість держави всім утримувачам облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) та інших державних цінних паперів, тобто громадя­нам та підприємствам своєї країни, які є кредиторами дер­жави.

Внутрішньогосподарський фінансовий контроль — кон­троль, здійснюваний на підприємствах бухгалтеріями та фінан­совими відділами.

Вторинний ринок — частина ринку цінних паперів, де здійснюються операції перепродажу раніше випущених цінних паперів.

Вторинні фінансові інструменти, або деривативи, (фі­нансові інструменти другого порядку) — ті, що характеризу­ють виключно цінні папери, які підтверджують право або зо­бов'язання їхнього власника купити чи продати первинні цінні папери, які обертаються, валюту, товари або нематеріальні активи на попередньо визначених умовах у майбутньому пері­оді. Використовуються для проведення спекулятивних фінан­сових операцій та страхування цінового ризику ("хеджуван-ня"). Деривативи поділяють на фондові, валютні, страхові, товарні тощо. Основними видами деривативів є опціони, сво-пи, ф'ючерсні та форвардні контракти.

Г

Головне завдання фінансової політики — забезпечення відповідними ресурсами реалізації тієї чи іншої державної програми соціально-економічного розвитку.

Головні ознаки системи золотого стандарту — функціо­нування золота як грошей; фіксація золотого вмісту національ­них валют, безпосередня конвертованість їх у золото; наявність на цій основі фіксованих валютних курсів.

Господарська діяльність — діяльність суб'єктів господа­рювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на ви­готовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи на-

Глосарій

дання послуг вартісного характеру, що мають цінову визна­ченість.

Громадський фінансовий контроль — контроль, здійсню­ваний представниками громадських організацій на засадах добровільності та безоплатності.

Грошові кошти — гроші підприємства, які перебувають на його рахунках у банках, у касі підприємства й підзвітних осіб.

Грошові фонди — частина грошових коштів, які мають цільове спрямування.

Грошово-кредитна (монетарна) політика — комплекс дій та заходів держави у сфері грошового ринку, а також су­купність економічних методів, спрямованих на управління рухом кредитного капіталу. Дії грошово-кредитної політики спрямовані на регулювання грошового обороту, здійснюються державою через центральний банк. Вони охоплюють ринок грошей, ринок капіталів, ринок цінних паперів. НБУ здійснює грошово-кредитну політику з метою впливу на грошову масу в обігу, обсяги кредитування, темпи інфляції, стан платіжного балансу.

Д

Девізи — платіжні засоби в іноземній валюті, призначені для міжнародних розрахунків.

Державне споживання — видатки на утримання держав­ного апарату: управлінського, правоохоронного, судового, армії. Формування доходів бюджету в цій частині є платою з боку суспільства державі за послуги, що надаються нею у сфері управління країною та забезпечення її обороноздатності й пра­вопорядку. Державне споживання поділяється на військове та цивільне. Цивільне споживання пов'язане з потребами поточ­ного утримання адміністративних будівель, шкіл, лікарень, наукових установ, тобто соціальної інфраструктури.

Державне фінансування — форма перерозподілу доходів у суспільстві. Якщо державні видатки в частині державного споживання відшкодовуються суспільству у вигляді відповід­них послуг з бюджету держави, то є, по суті, або поверненням суспільству, або суспільним споживанням частини централі­зованого у державних фінансах ВВП. За формами фінансуван­ня розрізняють такі державні видатки: державні інвестиції;

Глосарій

державні трансферти (субсидії, субвенції, дотації); державні кредити; кошторисне фінансування.

Державний борг — сума заборгованості держави за випу­щеними і непогашеними внутрішніми державними запозичен­нями, а також сума фінансових зобов'язань щодо іноземних кредиторів на певну дату, включаючи видані гарантії за кре­дитами, що надають місцевим органам влади, державним під­приємствам, іноземним постачальникам.

Державний бюджет — основний централізований фонд грошових коштів держави, головний інструмент перерозподі­лу національного доходу.

Державний кредит — специфічна ланка державних фі­нансів; безпосередньо пов'язаний з бюджетним дефіцитом, будучи джерелом його покриття. Сукупність економічних відносин, що виникають між державою як позичальником і кредиторами — фізичними або юридичними особами (приват­ними, фінансово-кредитними установами, корпораціями, іно­земними урядами і міжнародними фінансовими організація­ми) у процесі формування загальнодержавного фонду грошо­вих ресурсів.

Державний фонд охорони навколишнього природного се­редовища — спосіб формування коштів з метою цільового фінансування природоохоронних і ресурсозберігальних за­ходів, а також для зменшення впливу забруднення навколиш­нього природного середовища на здоров'я населення.

Державний фінансовий контроль — контроль здійснюва­ний вищими органами влади разом з функціями управління фінансовою системою. Охоплює загальнодержавний та відом­чий контроль. На вищому рівні здійснюється Верховною Ра­дою України.

Державні видатки — сума коштів, що витрачається дер­жавою в процесі здійснення її фінансової діяльності. Відповід­но до рівня розміщення їх поділяють на централізовані (з бю­джету та фондів цільового призначення) і децентралізовані. За роллю в суспільному виробництві розрізняють поточні ви­датки і видатки розвитку.

Державні доходи— сума коштів, що мобілізується держа­вою на забезпечення своєї діяльності. За рівнем розміщення поділяються на централізовані та децентралізовані. Централі­зовані концентруються в державному та місцевих бюджетах, позабюджетних фондах цільового призначення. Децентралізо­вані розміщуються на державних та муніципальних підпри-

Глосарій

ємствах. Частина їх централізується в бюджеті та фондах цільового призначення. За методами мобілізації державні до­ходи поділяють на податкові, неподаткові (надходження від державного майна й угідь та ін.), позикові. Основне призна­чення системи державних доходів — створення надійної фінан­сової бази для забезпечення фінансової діяльності держави.

Державні запозичення — основна форма державного кре­диту, за якої держава виступає як позичальник. Державні запозичення характеризуються тим, що тимчасово вільні гро­шові кошти населення і суб'єктів господарювання залучають­ся до фінансування загальнодержавних потреб шляхом випус­ку і реалізації державних цінних паперів.

Державні інвестиції — інвестиції, що здійснюються дер­жавою у різних формах, основною з яких є фінансування ка­пітальних вкладень. Виділення коштів може мати форму про­ектного фінансування конкретного інвестиційного проекту. Бюджетні інвестиції можуть спрямовуватися також на при­дбання частки акцій акціонерних товариств.

Державні позабюджетні цільові фонди — фонди, що ма­ють строго цільове призначення. Використовуються для роз­ширення соціальних послуг населенню, розвитку галузей інфраструктури, надання суспільної допомоги непрацездатним і малозабезпеченим громадянам. В Україні нині діють такі позабюджетні державні цільові фонди: Державний пенсійний фонд; Державний фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; Державний фонд соціального страху­вання на випадок безробіття; Державний фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Державні трансферти — цільове, безповоротне та безоплат­не (нееквівалентне) виділення коштів з бюджету конкретним суб'єктам у вигляді державних субсидій, субвенцій і дотацій.

Державні фінанси — сукупність процесів розподілу та пе­рерозподілу вартості ВВП, що виникають під час формування і використання централізованих фондів грошових коштів, призначених для фінансового забезпечення виконання держа­вою покладених на неї функцій. Ланками державних фінансів є: бюджет держави (зведений бюджет); позабюджетні фонди цільового призначення; державний кредит; фінанси держав­ного сектору (державних та муніципальних підприємств). За рівнями поділяють на загальнодержавні та місцеві.

Дефіцит місцевого бюджету — величина перевищення видатків місцевого бюджету над його постійними доходами.

Глосарій

Дефолт — визнання державою своєї неплатоспроможності.

Децентралізовані фінанси — фінанси підприємств та фі­нанси населення. До децентралізованих фінансів належать фінанси підприємств та установ недержавної форми власності. Фінанси підприємств та установ є базовою ланкою всієї фінан­сової системи, оскільки саме тут утворюється значна частина ВВП та національного доходу, яка є об'єктом розподілу через фінансові відносини.

Дискреційна, або активна, фіскальна політика — свідо­ме маніпулювання податками та державними видатками з боку органів законодавчої та виконавчої влади з метою зміни ре­ального обсягу національного виробництва та зайнятості, кон­тролю над інфляцією, прискорення темпів економічного зрос­тання. Є двох видів: стимулююча та стримуюча фіскальна політика.

Додатковий продукт — вартість, створювана безпосеред­німи виробниками понад вартість необхідного продукту.

Дотації — кошти, що видаються на покриття збитків підприємств, але у тому разі, коли такі збитки викликані не залежними від підприємств причинами.

Дотації вирівнювання, субвенції, субсидії — кошти, що виділяються у твердій сумі бюджетам нижчих рівнів при за­твердженні державного бюджету, якщо закріплені та регулю­ючі доходи не покривають видатки місцевих бюджетів (голов­ним чином обласних).

Е

Емісійний дохід — грошові відносини між державою та фізичними і юридичними особами, у процесі функціонування яких держава отримує дохід від емісії в обіг надлишків гро­шей, що призводить до їх наступного знецінення і скорочення реальних доходів населення.

Емітенти — суб'єкти фінансового ринку, які залучають необхідні фінансові ресурси за рахунок випуску (емісії) цінних паперів. На фінансовому ринку виступають виключно в ролі продавців цінних паперів із зобов'язанням виконувати всі вимоги, які випливають із умов їх випуску.

Глосарій

З

Загальнодержавні фінанси — фінанси, призначені для за­безпечення потреб суспільства, які мають загальнонаціональ­ний характер і відображають інтереси держави в цілому. Вони, з одного боку, формують фінансову базу вищих органів держав­ної влади й управління, а з іншого — є інструментом впливу на соціально-економічний розвиток країни. Через загальнодер­жавні фінанси здійснюється територіальний перерозподіл ВВП з метою збалансованого розвитку окремих регіонів. За їхньою допомогою здійснюється також структурна політика, поклика­на забезпечити оптимальний галузевий розвиток країни.

Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування —система прав, обов'язків і гарантій, що передбачає призначен­ня, перерахунок і виплату пенсій, надання соціальних послуг застрахованим особам і членам їхніх родин із коштів Пенсій­ного фонду України, що формується за рахунок страхових внесків роботодавців і громадян на загальнообов'язкове дер­жавне пенсійне страхування, бюджетних та інших джерел, а також регулює порядок формування загальнообов'язкового накопичувального пенсійного фонду і виплат з його коштів пенсій або одноразових виплат.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття— система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіт­тя з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'яз­кового державного соціального страхування України на випа­док безробіття.

Закон про Державний бюджет України — закон, що за­тверджує повноваження органів державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджет­ного періоду.

Закріплені доходи — кошти, які за постійно чинними нор­мативними актами віднесені до бюджетів відповідних рівнів на невизначений час, у розмірі територіального надходження повністю або у твердо фіксованому розмірі. Закріплені доходи утворюють основу дохідної бази кожного бюджету.

Застрахований — особа, яка бере участь в особистому стра­хуванні, об'єктом страхового захисту якого є життя, здоров'я і працездатність.

Глосарій

Зведений бюджет — сукупність усіх видів бюджетів бю­джетної системи, що становить суму показників усіх бюджетів, які входять до складу бюджетної системи. Не затверджується законодавчими органами влади, а використовується для аналі­зу, прогнозування, статистичних цілей, визначення засад дер­жавного регулювання економічного та соціального розвитку держави.