З курсу : «історія економіки та

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

САМОСТІЙНА РОБОТА

З КУРСУ : «ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА

ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ»

Виконала студент-заочник ІІІ курсу,

групи ОА-36 БС

Гуль Катерина Володимирівна

Перевірив:

доктор історичних наук

Плисюк В.П.
Оцінка :

Львів

2014 рік

Зміст

ТЕМА 1. Предмет i метод історії економіки та економічної думки

ТЕМА 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій

ТЕМА 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н.е. – V ст. н.е.)

ТЕМА 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V‑ХV ст.).

ТЕМА 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (ХVI – перша половина ХVІІ ст.)

ТЕМА 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – перша половина ХIХ ст.).

ТЕМА 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.).

ТЕМА 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина ХIХ — початок ХХ ст.).

ТЕМА 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина ХХ ст.)

ТЕМА 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революцій (друга половина ХХ ст.).

ТЕМА 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець ХХ – початок ХХI ст.).

ТЕМА 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці.

ТЕМА 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90‑ті роки ХХ ст.).

Список використаної лІТЕРАТУРИ

ТЕМА 1. Предмет i метод історії економіки та економічної думки.

1.1. Етапи розвитку економіки й основні напрямки економічної думки

Фактори розвитку економіки можна класифікувати за різними ознаками, зокрема: 1) спосіб обміну матеріальних благ /історична школа: В.Рошер, К.Кніс, Т.Шмолер, Б.Гільдебранд/; 2) роль матеріального виробництва й виробничих відносин у виникненні, розвитку, зміні способів виробництва /К.Маркс., Ф.Енгельс/; 3) географічний фактор /Л.Мечніков/; 4) історія грошей /Б.Гільдебранд/; 5) клімат /Є.Хентінгтон/; 6) культура, релігія /А.Тойнбі/ тощо.

У відповідності до класифікаційних факторів виділяються етапирозвитку економіки: 1) первіснообщинний, азіатський, античний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний, комуністичний спосіб виробництва /К.Маркс., Ф.Енгельс/; 2) традиційне суспільство, перехідне суспільство, стадія підйому, стадія швидкого дозрівання, століття високого масового споживання /У.Ростоу/; 3) доіндустріальне, індустріальне, постіндустріальне суспільство /Д.Белл, Дж.Гелбрейт/; 4) аграрна, індустріальна, технотронна цивілізації /О.Тоффлер/; 5) стародавня історія [100 тис. р. до н.е. – 5 ст. н.е.], середні віки [5‑15 ст.], новий час [16‑початок 20 ст.], новітній час [з 1941р. – до наших днів] /цивілізаційний підхід/.

Не універсальність існуючих підходів актуалізує комплексне дослідження господарського розвитку України як рівноправного суб’єкту економіки європейської та світової спільноти.

Виникнення економічної думки фіксується у формі опису та критичного аналізу ідей і поглядів попередників у творах учених-економістів.

Етапи розвитку економічної думки як науки:
1. Перша половина 19 ст. – кінець 19 ст.: Історичний аналіз не має самостійного значення, розвивається в рамках політичної економії і виступає обґрунтуванням тієї чи іншої концепції автора, носить критичний характер. Основні роботи: 1) стаття Дж.Мак-Куллоха "Про політичну економію", подана до Британської енциклопедії; 2) книги та статті теоретиків історичної школи Німеччини Ф.Ліста, В.Рошера, Б.Гільдебранта, К.Кніса; 3) К.Маркс "Теорії додаткової вартості" (4-й том "Капіталу").
2. 19 ст.-початок 20 ст.: Історія економічних учень виділяється в самостійну науку і вводиться до навчальних програм європейських університетів. Проводяться перші наукові дослідження у даній галузі. Основні роботи: 1) Ш.Жид, Ш.Ріст "Історія економічних вчень"; 2) Й.Шумпетер "Історія економічного аналізу".
3. Початок 20 ст. – теперішній час: Історія економічних учень розвивається на власній основі, доповнюється дослідженнями про методологію історичного аналізу ідей та теорій минулого. Основні роботи: 1) М.Блауг "Економічна думка в ретроспективі"; 2) Такаші Негаші "Історія економічної теорії"; 3) "Всесвітня історія економічної думки" (у 6-ти томах) під редакцією В.М.Черковця.

1.2. Предмет i метод "Історії економіки та економічної думки"

Зародилася історія економіки та економічної думки у межах предметного простору політичної економії. Як самостійна наука вона виникає в середині 19 століття. Окремою дисципліною починає викладатися в європейських університетах на рубежі 19‑20 ст.

Мета: формування знань про історичний розвиток господарств та економічної думки країн Європейської цивілізації для розуміння генезису та закономірностей функціонування економічних систем.

Завдання дисципліни: поглиблення знань з економічної теорії; формування уявлень про закономірності і тенденції розвитку економічної думки; аналіз наукового внеску окремих шкіл і напрямів в економічну теорію; ознайомлення з досягненнями видатних економістів.

Предмет: розвиток господарства країн Європейської цивілізації та їх наукове відображення в економічній думці.
Предметний простір охоплює: 1) предмет історії економічних учень /вивчення історичного процесу виникнення, розвитку і зміни економічних поглядів на різних ступенях розвитку суспільства/; 2) предмет економічної історії у широкому розумінні /"економічний рух" суспільства, особливості його зміни в контексті суспільного життя/ та вузькому /вивчення господарської діяльності народів різних країн, розвиток їх продуктивних сил, зміни способів виробництва/.

Взаємодіяскладових предметного простору наведена на схемі:

Економічна історія (конкретно - історичний матеріал господарської практики певного періоду)

↓ факти критерії відбору та систематизації ↑

історія економічних учень / 1)аналіз практики, втілений у ідеях, концепціях, теоріях; 2) аналіз процесу зародження й розвитку ідей, фактичні дані про закономірності економічного життя, методи їх дослідження

↓ погляди, теорії, ідеї ↑

економічна теорія /аналіз закономірностей розвитку економічних процесів/

1.3. Методи історії економіки та економічної думки

Головні методологічні підходи:1) традиційний або кумулятивний; 2) неокласичний; 3)марксистський; 4)соціально інституціональний; 5) синтетичний.

Методи: 1) єдності історичного та логічного ; 2) порівняльно-історичний /дослідження господарського розвитку країни у контексті економічної еволюції провідних країн світу/; 3) хронологічний /вивчення суспільно-економічних явищ у послідовності їх виникнення/; 4) статистичний; 5) історичного моделювання та інші.

1.4. Функції історії економіки та економічної думки, її місце у системі
наук

Місце у системі наук визначається зв’язком із загально теоретичними та конкретно економічними науками /політична економія, економічна теорія, історія, економіка фінансів, економіка промисловості, гроші та кредит тощо/. Наприклад, розвиток економіки досліджується на основі законів суспільної еволюції, які обґрунтовуються політичною економією, економічною теорією. Зазначені закони не можуть бути обґрунтованими без фактичних матеріалів, які надаються економічною історією.

Функції: 1) світоглядна; 2) методологічна; 3) ідеологічна; 4) практична .

ТЕМА 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.

2.1. Етапи господарської еволюції первісного суспільства

Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства:

Період кам’яного століття охоплює:

1) стародавнє кам’яне століття /палеоліт: 2,5 млн.–12 тис.р. тому/. Збігалося з льодовиковим періодом. Засоби праці еволюціонують від палки-копанки й примітивних кам’яних знарядь до мікролітів /невеликих відщепів і пластин/, складних знарядь з вкладками, списометалки. Предмети праці: кістки, роги. Господарювання: збиральництво, загінне полювання, рибальство, наприкінці етапу люди навчилися добувати вогонь. Напівкочовий образ життя, поява постійного житла.

2) середнє кам’яне століття /мезоліт: 12‑8 тис до н.е./. Утвердилися сучасні післяльодовикові природно-кліматичні умови. Засоби праці доповнено: гарпун, лук, стріли, рибальські голки, плетені сітки, тенета, плоти з колод, човни, видовбані зі стовбурів дерев, макроліти /кам’яні знаряддя для обробки дерева, сокири/. Предмети праці: земля. Господарювання: додалося річкове збиральництво, перші спроби приручення диких тварин /собака, бик, свиня/. Виникли перші поселення.

3) нове кам’яне століття /неоліт: 8‑3 тис.до н.е./; Перехід до землеробства й скотарства. Перший крупний суспільний поділ праці. З’явилися нові способи виготовлення знарядь праці /пиляння, свердління, шліфування, полірування/, виникли прядіння, ткацтво, відкрито властивості металів /міді, заліза, олова/.

Період бронзового століття (3‑2 тис.до н.е.). Риси: існування відтворюючого господарства, швидкий розвиток тваринництва і орного землеробства; виділення тваринницьких племен, поява ремесла (гончарного і бронзово-ливарного). Обмін (міді, бронзи, золота, фаянсу, солі) набув постійного та регіонального характеру.

Період раннього залізного століття (1‑5 тис.до н.е.). Гальштадська культура /співіснування бронзових і залізних знарядь праці, перехід від мотики до сохи та плуга/. У латинський період з’явилися залізні серпи, плужні лемеші, ковальство, ювелірна справа, гончарство. Родова община перетворилася в сусідську, територіальну. Виникає приватна власність. Поява стійкого додаткового продукту сприяла розвитку обміну між общинами (тварини, засоби виробництва, предмети для дому, прикраси). З другим крупним суспільним поділом праці пов’язана поява металевих грошей.