Open economy and ratio of an openness

An open economy is an economy in which there are economic activities between the domestic community and outside (people, and even businesses, can trade in goods and services with other people and businesses in the international community, and funds can flow as investments across the border). Trade can take the form of managerial exchange, oftechnology transfers, and of all kinds of goods and services. (However, certain exceptions exist that cannot be exchanged - the railway services of a country, for example, cannot be traded with another country to avail this service, a country has to produce its own.) This contrasts with a closed economy in which international trade and financecannot take place.

There are a number of economic advantages for citizens of a country with an open economy. One primary advantage is that the citizen consumers have a much larger variety of goods and services from which to choose. Additionally, consumers have an opportunity to invest their savings outside of the country.

If a country has an open economy, that country's spending in any given year need not equal its output of goods and services. A country can spend more money than it produces by borrowing from abroad, or it can spend less than it produces and lend the difference to foreigners.[1] As of 2014 no totally closed economy exists. open economy means economy integrated into

the world economy. Such integration involves a number of dimensions that include the trade of goods and services, financial markets, the labor force, ownership of production facilities, and the dependence

on imported materials.

As a rough measure of the importance of international trade in a nation’s econ-

omy, we can look at the nation’s exports and imports as a percentage of its gross

domestic product (GDP). This ratio is known as openness.

Openness=Exports+ Imports)/GDP

As nations become more interdependent,

labor and capital should move more freely across nations.

Відкрита економіка передбачає:

- цілісність економіки, єдиний економічний комплекс, інтегрований у світове господарство;

- використання різних форм світового господарства;

- ліквідацію державної монополії на зовнішню торгівлю;

- ефективне використання принципу порівняльних переваг країн у МПП.

Переваги "відкритої економіки":

- формуються сприятливі умови для поглиблення спеціалізації і кооперації виробництва;

- здійснюються раціональний розподіл і використання ресурсів;

- більш оперативно відбувається поширення світового досвіду через систему міжнародних економічних відносин;

- формується сприятливе середовище для зростання конкуренції між вітчизняними виробниками, що стимулюється конкуренцією на світовому ринку.

До кількісних індикаторів відкритості можна віднести експортну, імпортну квоту та квоту товарообігу, тобто їх вагові показники у ВВП.

Експортна квота (Екв.) - це співвідношення обсягів експорту і внутрішнього виробництва. Вважається нормальним, якщо Екв.=10%. Досить висока світовому ринку. Тим паче, якщо це стосується готових виробів, висіжотехнологічної продукції. У розвинених країнах експортна квота з продукції високо-технологічних галузей сягає 25-40%. І навпаки, висока квота в сировинних галузях частіше характеризує низьку конкурентну спроможність у наукоємних галузях. Часто такий експорт вимушений.

експортна квота - показник високої насиченості національної економіки високоякісною продукцією, конкурентоспроможності вітчизняних товарів на

Завдання полягає в тому, щоб вдосконалювати галузеву структуру експорту. У той же час задоволення потреб через імпорт можна визначити показником імпортної квоти (Ікв.).

На практиці вказані показники визначаються таким чином.

Експортна квота визначається відношенням експорту конкретного року до ВВП.

Імпортна квота визначається відношенням імпорту в конкретному році до ВВП.

Квота зовнішньоторгового обороту визначається відношенням зовнішньоторгового обороту в конкретному році до ВВП. Цей показник слугує як коефіцієнт відкритості національної економіки. отп

Коефіцієнт відкритості для деяких розвинених країн виглядає наступним чином: Англія - 40-45%; Німеччина - 60-55%; США - 15-20%; Японія - 18-20%.

3. The mercantilists. David Hume's price specie-flow doctrine
The Mercantilists

During the period 1500–1800, a group of writers appeared in Europe, which was

concerned with the process of nation building. According to the mercantilists, the

central question was how a nation could regulate its domestic and international

affairs so as to promote its own interests. The solution lay in a strong foreign-trade

sector. If a country could achieve a favorable trade balance (a surplus of exports over

imports), it would realize net payments received from the rest of the world in the form

of gold and silver. Such revenues would contribute to increased spending and a rise in

domestic output and employment. To promote a favorable trade balance, the mercan-

tilists advocated government regulation of trade. Tariffs, quotas, and other commercial policies were proposed by the mercantilists to minimize imports in order to protect a

nation’s trade position.

By the eighteenth century, the economic policies of the mercantilists were under

strong attack. According to David Hume’s price-specie-flow doctrine, a favorable