Оформлення курсової роботи. Курсова робота повинна бути стилістично, граматично й технічно правильно й акуратно оформлена
Курсова робота повинна бути стилістично, граматично й технічно правильно й акуратно оформлена. Курсова робота виконується на аркушах стандартного формату А4 (21 см х 29,7 см) з дотриманням полів верхнього й нижнього – по 2 см, зліва – 2,5 см, справа – 1 см. Роботу можна оформити в рукописному чи віддрукованому вигляді за допомогою комп’ютера з використанням текстового редактора Word (шрифт Times New Roman, розмір 14 пунктів з одинарним чи полуторним міжрядним інтервалом) та скріпити у швидкозшивачі. Щільність тексту має бути однаковою по всій роботі. Оптимальний обсяг курсової роботи, у тому числі схеми, графіки, розрахунки, таблиці, становить 30-35 сторінок.
Оформлення роботи здійснюється згідно з діючими правилами, зокрема вона повинна містити титульний аркуш (додаток) із зазначенням вузу, кафедри, на яку подається курсова робота, назви дисципліни й теми курсової роботи, дані про виконавця (прізвище, ім’я, по батькові студента повністю, факультет, напрям підготовки, курс, номер групи) і керівника роботи, який буде її рецензувати та входити до комісії по захисту курсових робіт у відповідній навчальній групі, місто й рік виконання.
Курсова робота починається з титульної сторінки, вона є першою сторінкою курсової роботи, яку включають до загальної нумерації сторінок, але не нумерують. Далі номер сторінки проставляють у правому верхньому куті аркуша. За титульною сторінкою наводяться послідовно: зміст (план), вступ, розділи в порядку подання, висновки, список використаних джерел, додатки. Всі вони починаються з нової сторінки, а кожен з підрозділів – після закінчення попереднього.
Заголовки структурних частин роботи “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ позначЕНЬ”, “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують (пишуть) великими літерами симетрично до тексту.
Якщо в курсовій роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік можна дати окремим списком перед вступом. Перелік умовних позначень друкується двома колонками, де ліворуч за абеткою наводять скорочення, праворуч – їх детальну розшифровку. Якщо в курсовій роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення й таке інше повторюються менше 3 разів, то перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні в дужках.
Заголовки підрозділів друкуються малими літерами (крім першої великої) з абзацу. У кінці заголовка крапки не ставлять. Якщо заголовок складається з 2 і більше речень, то їх розділяють крапкою. Номер розділу ставиться після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапка не ставиться, потім із нового рядка друкується заголовок розділу великими літерами. Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу, його номер складається з номера розділу й порядкового номера підрозділу, між ними й у кінці має стояти крапка, наприклад: “1.2.” (другий підрозділ першого розділу). У тому самому рядку подається заголовок підрозділу.
Посилання на літературні джерела в тексті наводяться у квадратних дужках “[ ]”. Це може бути посилання на джерело в цілому або на джерело із зазначенням конкретної сторінки. Цифри у квадратних дужках відповідають порядковому номеру джерела в списку використаних джерел.
Курсова робота завершується списком використаних джерел. Додатки оформлюються як продовження роботи на останніх її сторінках, зазначаючи їх у порядку посилань у тексті.
Рецензування й захист курсової роботи
Виконана курсова робота у встановлений регламентом термін здається на реєстрацію на кафедру, а потім передається на рецензування науковому керівнику щодо допуску до захисту. Курсову роботу рецензує її керівник - викладач кафедри, і при позитивній оцінці вона допускається до захисту. За незадовільної оцінки робота повинна бути перероблена з урахуванням зауважень рецензента. Вдруге робота здається з попередньою рецензією.
Захист курсової роботиздійснюється за встановленим графіком перед комісією з 2 викладачів. Процедура захисту передбачає стислий виклад студентом головних проблем дослідження та їх напрями вирішення, відповіді на запитання членів комісії. До захисту студент отримує свою роботу, ознайомлюється з рецензією й готується аргументовано відповісти на зауваження. У процесі захисту членами комісії оцінюється глибина знань студента з досліджуваної теми, вміння ним вести дискусію, обґрунтовувати й відстоювати свою точку зору, чітко відповідати на поставлені запитання. Після захисту курсової роботи студент отримує оцінку “відмінно”, “добре”, “задовільно”, яку викладач виставляє в екзаменаційну відомість і залікову книжку студента.
Оцінку “відмінно” (“A” – за кредитно-модульною системою оцінювання знань студентів) отримує студент, який охайно й правильно оформив курсову роботу. Вона має носити творчий і оригінальний характер, містити глибокий виклад і ґрунтовний аналіз питань обраної теми, чітко сформульовані та аргументовані висновки й пропозиції, елементи наукового дослідження в теоретичному аспекті та певний практичний результат. Студент чітко й аргументовано дає відповіді на поставлені запитання членів комісії викладачів по захисту курсової роботи.
Оцінку “добре” одержує студент за роботу, в якій викладено питання у формальному вигляді, є деякі недоліки методичного й стилістичного характеру, недостатньо аргументовані висновки й пропозиції. Ця робота має бути виконана правильно й акуратно. Якщо студент упевнено й вірно дає відповіді на більшість поставлених запитань йому виставляється оцінка “добре” (“B”), має певні погрішності у відповідях – “добре” (“C”).
Оцінку “задовільно” отримує студент, у якого робота містить мало елементів аналітичного дослідження, теоретичні питання розкриті не повною мірою, висновки й пропозиції недостатньо аргументовані, оформлення неохайне. При неповних відповідях на більшість запитань членів комісії викладачів по захисту курсових робіт студенту виставляється оцінка “задовільно” (“D”), менше половини запитань – “задовільно” (“E”).
Захищена курсова робота студенту не повертається й зберігається на кафедрі аграрної соціології та розвитку села 1 рік.
Роботи, які не відповідають установленим вимогам, повертаються на доопрацювання. Якщо студент не доопрацював курсову роботу, він не допускається до її захисту.
Тематика курсових робіт
1. Праця як сфера життєдіяльності та її ефективність, нормування й оплата праці в АПК.
2. Трудові ресурси й трудовий потенціал суспільства, нормування й оплата праці в АПК.
3. Соціально-трудові відносини як система, нормування й оплата праці в АПК.
4. Соціальне партнерство, нормування й оплата праці в АПК.
5. Ринок праці та його регулювання, нормування й оплата праці в АПК.
6. Соціально-трудові відносини зайнятості, нормування й оплата праці в АПК.
7. Поділ та кооперація праці, нормування й оплата праці в АПК.
8. Організація обслуговування та атестація робочих місць, нормування й оплата праці в АПК.
9. Режими праці та відпочинку, нормування й оплата праці в АПК.
10. Умови праці та способи їх оптимізації, нормування й оплата праці в АПК.
11. Форми організації праці та їх класифікація, нормування й оплата праці в АПК.
12. Політика доходів і сутність заробітної плати, нормування й оплата праці в АПК.
13. Міжнародна організація праці та її роль у регулюванні соціально-трудових відносин, нормування й оплата праці в АПК.
14. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин, нормування й оплата праці в АПК.
Тему курсової роботи з курсу “Економіка праці й соціально-трудові відносини” студент узгоджує з викладачем, виходячи з виробничих умов об’єкта досліджень, наявних завдань, даних і матеріалів для її написання. За погодженням із керівником курсових робіт тема її може бути змінена, зважаючи на конкретні обґрунтовані обставини. А обираючи ту чи іншу тему роботи, доцільно орієнтуватись, насамперед, на можливості отримання даних на виробничих об’єктах агропромислового виробництва для опрацювання розрахункової частини курсової роботи. Консультації за темами курсових робіт здійснює її керівник індивідуально під час самостійної роботи студентів під керівництвом викладача (за графіком на кафедрі) та по можливості на практичних і лекційних заняттях.
Зміст і орієнтовна структура курсових робіт
Підготовка курсової роботи потребує систематизації теоретичних знань і поєднання їх із практичними матеріалами. Структура курсової роботи передбачає висвітлення теоретичних питань, методичних аспектів, аналітичних розрахунків у вигляді таблиць, рисунків (графіків, схем і ін.) тощо.
У вступі (1-2 стор.) обґрунтовується актуальність вибраної теми, дається характеристика сучасного стану досліджуваної проблеми, визначається мета курсової роботи й завдання, вказується об’єкт і предмет дослідження. Слід зазначити перелік матеріалів, документів, розрахунків, даних спостережень, за допомогою яких виконувалась курсова робота.
Основна частина(25-30 стор.) поділяється на 2 розділи. Перший з них, як правило, присвячується теоретико-аналітичним аспектам досліджуваної теми, другий – практичним підходам регулювання соціально-трудових відносин нормування й оплати праці на агропромислових підприємствах.
Розділ 1 є оригінальним для кожного студента, де висвітлюються результати теоретичного вивчення й дослідження обраної теми, мета його – це систематизація здобутих знань. Тут аналізуються думки щодо проблем, які досліджуються, наводиться огляд літературних і інших джерел, їх критичний аналіз та узагальнення. Необхідно всебічно висвітлити понятійний апарат теми курсової роботи й обов’язково повинні бути посилання на використані джерела. Викладення теоретичних положень має супроводжуватися аналізом статистичної інформації, прикладами з практики управлінської діяльності. Обсяг розділу 1 курсової роботи має становити близько 15 сторінок.
Розділ 2 – практичний і розрахунково-методичний, де на конкретному прикладі здійснюється розробка й обґрунтування норм праці. Спочатку потрібно коротко викласти суть, завдання та значення нормування праці в АПК, описати методи нормування праці. У рослинництві серед трудових процесів найбільшу питому вагу займають польові механізовані й ручні роботи, у тваринництві – обслуговування тварин і транспортні роботи. У курсовій роботі слід обґрунтувати вибір способу вивчення трудових процесів, і на основі проведеного спостереження за виконавцем на окремому трудовому процесі (оранка, сівба, культивація, лущення, збір овочів і фруктів, обслуговування корів, відгодівля свиней і ВРХ, перевезення вантажів тощо) чи отриманих у керівника курсової роботи вихідних даних (спостережний лист робочого дня працівника) обробити матеріали спостереження. Слід провести аналіз фактичного й проектного балансів робочого часу, навести методику розрахунку норм праці й на базі спостережень їх розрахувати, визначити напрями підвищення економічної ефективності від упровадження технічно обґрунтованих норм праці.
У цьому ж розділі потрібно охарактеризувати форми й системи оплати праці, що застосовуються в галузях АПК, зокрема у галузях сільськогосподарського виробництва – рослинництві й тваринництві, навести методику й конкретні розрахунки тарифного фонду оплати праці, акордного фонду та акордних розцінок за продукцію. Потрібно висвітлити порядок авансування механізаторів і працівників, зайнятих на ручних чи інших роботах, тваринників; як обґрунтовується розмір авансу й порядок його диференціації. На прикладі підприємств АПК або отриманих завдань по оплаті праці в рослинництві чи тваринництві в керівника курсової роботи й конкретних розрахунків слід також висвітлити методику планування й порядок виплати стимулюючої частини заробітної плати, а також послідовність остаточного розрахунку з членами трудових колективів у кінці року. Загальний обсяг розділу має становити до 15 сторінок.
Розділ 2 курсової роботи і його структура для всіх тем однаковий, відмінність полягає в тому, що кожен студент висвітлює практичні розрахунки й аналіз проведених спостережень, які він отримав у керівника написання роботи, або сам провів відповідні спостереження за роботою працівників на підприємстві АПК.
У висновках (1-3 стор.) необхідно зробити певні узагальнення у вигляді коротких тез, теоретичні висновки й практичні рекомендації, пропозиції, які мають відображати матеріал, викладений у курсовій роботі.
Невід’ємною частиною курсової роботи є список використаних джерел (1-2 стор.), який включає перелік всіх джерел інформації, використаних у процесі написання курсової роботи.
Окремі частини тексту, що мають самостійне значення (об’ємні таблиці, методики, алгоритми, графіки, ілюстрації тощо) можуть бути наведені в додатках (не більше 5 стор.).
Орієнтовні плани курсових робіт