Условия вхождения в Евросоюз

u стабильность институтов, обеспечивающих демократию, законность, соблюдение прав человека и национальных меньшинств;

u наличие функционирующей рыночной экономики, способной выдерживать конкуренцию и справляться с действием рыночных сил в странах Центральной и Восточной Европы и в ЕС;

u готовность и способность принять на себя все обязательства, связанные с членством в ЕС, согласие с целями создания экономического и валютного союза;

u установление добрососедских отношений с непосредственными соседями

Проблеми та перспективи входження України до ЄС
1 грудня 1991 р. Україна постала перед світовою спільнотою як незалежна держава. «Повернення до Європи» було проголошено ключовим напрямом політики України. Європейська інтеграція і членство в Європейському Союзі стали стратегічною метою України як найкращий спосіб реалізації національних інтересів — побудови економічно розвиненої і демократичної держави, зміцнення позицій у світовій системі міжнародних відносин.
Україна, успадкувавши від комуністичного режиму неефективну ресурсовитратну економіку, вкрай занедбане довкілля та індустріально-суспільну свідомість, упродовж часу, що минув, не змогла подолати негативні тенденції свого попереднього розвитку в СРСР.
На сьогодні позитивним є те, що Україна здобула статус країни з ринковою економікою. Після вступу до COT шанси України на вступ до ЄС помітно зросли. Адже принципи COT за своєю суттю збігаються з юридичними критеріями, необхідними для членства в ЄС, тобто вони передбачають лібералізацію торговельного режиму, поліпшення умов конкуренції, створення сприятливого інвестиційного клімату.

Єврооптимисти (Прихильникі ЄС )
1.
Для мене є безсумнівним, що Україна завжди була європейською, а тому повинна бути гідно представлена у європейській співдружності. Ми перебуваємо в оточенні 10 країн і усі наші західні сусіди сьогодні входять до ЄС. Нас визнали 140 країн світу, Україна є членом ООН, ЮНЕСКО, Ради Європи , СОТ. Але ми відчуваємо слабкість держави на світовій арені. Хочеться жити в сильній, економічно розвинутій країні. Тим більше, для цього є багато сприятливих факторів. По-перше, Україна розташована на перетині великих транспортних шліхів; по-друге, вона має вихід в Атлантичний океан через Чорне та Азовське моря; по-третє, ми постійно підтримуємо зв'язки з Польщею, яка є головними воротами в Європу.
На мою думку, Україна зуміла налагодити відносини з сусідами і часто звертається до досвіду інших країн. Мабуть, тут доречно згадати дві країни. Коли в Україні вирішували, яку форму правління обрати, консультувалися з Францією. У цій країні друкувалися наші гривні. А коли постало питання встановлення відносин з Кримом, використали досвід ФРН під час об'єднання з НДР.
В 2004 році до ЄС приєдналися прибалтійські держави, тобто Латвія, Литва, Естонія. Я хочу запропонувати думку щодо ЄС депутата Сейму Латвії Біркавічуса: «Був і залишаюся за Євросоюзом. Якби ми не вступили до Євросоюзу, ми зараз кусали б пальці. Цей альянс не створив рай на землі, але створив систему, в якій у кожної людини багато можливостей. Ми вільно можемо поїхати до будь-якої країни Євросоюзу; у нас вільний ринок. Хочу - торгую в Італії, хочу - в Іспанії (без візи, без мита). Наше життя стало кращим. У нас поступово росте добробут. А те, що ціни піднялися, це тимчасове явище, все стабілізується. У нас є кордон Євросоюзу та НАТО, то ж ми почуваємося в безпеці.»
2.
Я вважаю, що називати ЄС тільки економічною інтеграцією не зовсім правильно. Оскільки вона є водночас й валютною, й політичною, й культурною. В її документах записано, що Союз сприяє створенню простору без кордонів, проведенню спільної зовнішньої політики, політики в галузі безпеки.
Бути в ЄС означає мати вихід на широкі ринки збуту, на міжнародний ринок. Членство в ЄС - це досягнення європейського рівня економіки. Крім того іноземні інвестори, яких ми зараз тягнемо в Україну за вуха, будуть вкладати кошти в нашу економіку.
Давайте подивимось у майбутнє. Мине час. Я думаю, Україну приймуть до ЄС. Але що для цього потрібно зробити? Для цього, я вважаю, необхідно провести економічні, політичні реформи, а також реформи в законодавстві. Ми продаємо заводи, землі, а куди йдуть гроші? Нам треба мати грамотну, чесну владу. Я прочитав в одному журналі, що Україну може врятувати правило трьох.«І»: «Ідеї -Інвестиції - Інновації»
Я думаю, що вступ до ЄС підніме авторитет, вплив, значення України у світі. Українці - європейський народ і мають у будь-якому разі бути членом ЄС.
3.
Я хотіла б звернути вашу увагу на такий факт. ООН щорічно публікує дані про соціальний розвиток у світі. З числа країн краще за всіх справи йдуть в Естонії - 42 місце в світі, Литві - 49 місце, Латвії - 53, Росії - 60, Україні - 80. Для України європейська інтеграція - це шлях порятунку. Це шлях модернізації економіки, подолання технічної відсталості, новітні технології, підвищення конкурентності товарів.
Важливою умовою входження України до світового ринку, європейського простору - це відповідність українських норм європейським стандартам. Я пропоную вам познайомитися з соціальними стандартами ЄС, які гарантують гідний рівень життя:
1. Тривалість життя - до 85 років.
2. Високі зарплати і пенсії.
3. Середня кількість років навчання - 15 років.
4. Реальний валовий продукт на душу населення - від 400 (мінімальний) до 4000 (максимум) доларів.
5. Співвідношення 10% найбагатших до 10% найбідніших.
6. Витрати енергії на один долар продукції у 5-6 разів менше, ніж в Україні.
7. Високий рівень європейської освіти.
40 країн є учасниками Болонського процесу. Україна також приєдналася до цього процесу і це дасть можливість українцям вчитися у європейських вузах, одержати дипломи, які будуть брати до уваги в усіх країнах Європи. Ми зможемо отримати роботу в європейських країнах.

4. Поява нових бізнесових можливостей для України.
Загалом в економічному вимірі після розширення ЄС для України очікуватимуться такі позитивні зміни:
- ЄС стане найбільш значним ринком збуту українських товарів та джерелом зростання і розширення українського імпорту

- ЄС максимально сприятиме інтеграції українських енергетичних, транспортних та телекомунікаційних мереж у європейську інфраструктуру;
- в Україні активніше запроваджуватимуться європейські норми і стандарти в усіх сферах життєдіяльності суспільства;
- Україна виграє (передусім малі та середні підприємства) від єдиної системи торгових правил, єдиного митного тарифу та єдиної системи адміністративних процедур у розширеному ЄС;
- Україна отримає вигоду від приєднання нових держав — членів ЄС до Генеральної системи преференцій та відповідного додаткового зменшення митних тарифів;
- можливим є перенесення в Україну ряду виробництв з нових держав-членів;
- очікується позитивний вплив на розвиток прикордонних регіонів України, надходження до них іноземних інвестицій та розбудова транспортної інфраструктури.
5.наближенняУкраїни до ЄС дозволить залучити інвестиції потужних ТНК, що поряд з ефективним використанням коштів фінансово-промислових груп і населення дозволить модернізувати українську економіку у найближчі 10-15 років. При цьому зміниться стан структури промисловості, у якій тепер переважають паливно-енергетичні та металургійні галузі, різко зменшиться використання сировини та енергії, ефективніше використовуватиметься трудоресурсний потенціал нашої держави, зменшаться екологічні проблеми.

6.Для України основними політичними вигодами послідовної європейської інтеграції є зміцнення стабільності демократичної політичної системи, модернізація правового поля і забезпечення прозорості національного законодавства, поглиблення культури демократії і поваги до прав людини тощо.

7. Соціальні вигоди інтеграції полягають у підвищенні рівня життя і добробуту, наближенні до високих європейських стандартів особистої безпеки, освіти, охорони здоров'я, якості інформації, екології, вільного руху праці.
У культурно-цивілізаційному аспекті європейська інтеграція — це входження до єдиної сім'ї європейських народів, повернення до європейських культурних традицій.

Євроскептики ( Опоненти ЄС )
1.
В попередньому виступі говорилося про соціальні стандарти, а ще існують економічні. А я хочу сказати, що ЄС має не тільки переваги. ЄС пропонує перейти Україні на їхні стандарти у вугільно-видобувній промисловості, енергетиці, науці і освіті, ядерній промисловості, охороні навколишнього середовища. Але ми сьогодні не можемо дотримуватися їх стандартів.
Торгові відносини України з країнами ЄС складаються не на користь Україні. Наші виробничі потужності, якість продукції не можуть конкурувати з європейськими. Значну частину українського експерту становить промислова продукція (невисокої, за мірками ЄС, якості),третя частина - напівфабрикати, решта сировина. Сьогодні Україну не розглядають як кандидата до ЄС. Західні економісти вважають, що вступ до ЄС нових членів вимагатиме 150 млрд. дол. США.
Коли в промисловому Донбасі почали проводити реформи за рецептом Міжнародного валютного фонду, то було закрито 70% шахт і, як наслідок, шахтні селища були зруйновані. Промислові міста Донбасу стають примарами. Кількість населення дедалі меншає.
І хоча Україна підписала Угоду про ассоціацію з ЄС у 2014 році, але грошей у неї немає, тому реформи не проводяться.
В більшості країн малий та середній бізнес є основою національної економіки, а в нашій державі на шляху його вільного розвитку стоїть більше 2 тисяч державних актів, законів, указів. Вони суперечать чинним європейським. Тим більше, наше законодавство, непередбачуване, постійно змінюється, що відлякує насамперед іноземних інвесторів. Так що допомоги від Європи годі чекати. Сьогодні ми можемо розраховувати лише на статус «сусіда», спроможного торгувати.
2.
Я хочу продовжити думку попереднього виступаючого. Від перших днів незалежності на всіх рівнях влади лунали рішучі заклики про європейський характер нашої держави, але одночасно робилося все можливе, аби між нами і Європою звести непробивну стіну. Досі науковці не розробили чітких умов, які б захистили національного виробника, були б вигідні нашому споживачеві і, одночасно, зробили б наші вироби конкурентноспроможними на європейських ринках. Такого законодавства у нас сьогодні немає.
Існує думка, що Декларація про державний суверенітет не дозволяє ні Президенту, ні уряду втягувати Україну в НАТО або Євросоюз, тому що там говориться про нейтральний статус країни. Чому не враховується думка народу по цьому питанню? Адже ми знаємо, що ставлення населення неоднозначне.
Не можна не брати до уваги, що в країнах ЄС спостерігається скорочення темпів економічного зростання, збільшення безробіття. Відкриття кордонів не виправдало себе, тому що зросло споживання наркотиків, поширюються інфекційні захворювання. Європа також побоюється, що після відкриття українських кордонів, Європу заполонять заробітчани, криміналітет.
ЄС навіть турбує такий факт - збільшення протягом одного року кількості мільйонерів в Україні втричі (сьогодні їх більше дві тисячі). Лише у Верховні Раді -більше за 300, які ні завжди можуть пояснити походження своїх капіталів.
3.
Існують певні побоювання, що країна може розчинитися в цьому Союзі, втратити свої національні особливості. Візьмемо, наприклад, такі невеликі країни, як Бельгія, Люксембург. Вони вживають заходів, щоб зберегти свій національний колорит, захистити рідну мову. Великобританія, Данія, Швеція вирішили поки що утриматися від переходу на евро і не знищувати національну валюту.

4.
Наслідки розширення ЄС для окремих сфер співробітництва пов'язані з ризиками скорочення доступу українських товарів та послуг на ринки нових держав — членів ЄС.
Основними чинниками, які призводять до небажаних наслідків для України в торговельно-економічній сфері, є такі:
- денонсація угод про вільну торгівлю між Україною та країнами Балтії, що може призвести до погіршення конкурентних позицій України на відповідних ринках;
- поширення на нові держави — члени ЄС європейських угод щодо лібералізації торгівлі з окремими країнами та групами країн, а також митних преференцій для країн, які розвиваються, що може спричинити відносне погіршення конкурентних позицій України на ринках деяких товарів середньої технологічності;
5.

запровадження квот на імпорт з України продукції чорної металургії;
6.

часткова втрата українськими експортерами традиційних ринків збуту в нових державах — членах ЄС унаслідок поширення на експорт до цих країн антидемпінгових заходів, які застосовує ЄС до України;
7.

обмеження можливостей українського експорту внаслідок запровадження новими державами — членами ЄС європейських норм та правил технічного, санітарного, фітосанітарного, ветеринарного, екологічного регулювання, а також правил захисту прав споживачів;
8.

відносне збільшення конкурентоспроможності продукції агропромислового сектору нових держав-членів ЄС порівняно з українською за рахунок отримання субсидій з бюджету ЄС;

У підсумку загальний ефект для України від скасування угод про вільну торгівлю, поширення на український експорт до нових країн-членів антидемпінгових заходів та кількісних обмежень, а також від можливої втрати ринків сільськогосподарської продукції оцінюється на рівні 300—400 млн. дол. США

!!! Здобутки для України таПрограма вступу
Досить чутливою сферою у зв'язку з розширенням ЄС є національне та транскордонне співробітництво. Це пов'язано насамперед з ускладненням ділових обмінів, прикордонної торгівлі та проблемами регулювання трудової міграції.
Отже, розширення Європейського Союзу ставить перед Україною два виклики. Перший із них — це необхідність прискорення економічних реформ у цілому та реструктуризації виробництва зокрема. Адже можливість скористатися позитивними ефектами розширення значною мірою визначати меться рівнем та динамікою розвитку української економіки, її здатністю швидко адаптуватись до змін на міжнародних ринках. Саме на реалізацію цього завдання спрямована Програма діяльності Кабінету Міністрів України «Послідовність. Ефективність. Відповідальність», яка була схвалена Верховною Радою.

Другий виклик – це поступова інтеграція України до внутрішнього ринку ЄС з перспективою поширення на неї «чотирьох свобод» (вільного руху капіталів, товарів, послуг і робочої сили, що існують в ЄС) і її участі у відповідних програмах Євросоюзу. А головний результат виконання цього плану Україна бачить у переході до якісно нових договірних відносин з ЄС

У даний час прагнення приєднання України до Європейського Союзу проявляється у тісній співпраці Євросоюзу та нашої держави. Як відомо, Україна традиційно підтримує та розвиває економічні, торгівельні, культурні й інші зв'язки з країнами, що входять до цього інтеграційного об'єднання, вживає заходів щодо активізації відносин у рамках Угоди про асоціацію 2014 р.

Третє - зволікання в здійсненні внутрішніх реформ, слабкість адміністративно-інституційного забезпечення курсу європейської інтеграції. Необізнаність населення щодо ЄС, хоч не є головною проблемою, але все ж бажаним би було проводити пізнавальні програми для населення. Бо позиція громадян України щодо ії вступу до Євросоюзу такою ж мірою залежить від їхньої оцінки своєї обізнаності стосовно цих об'єднань, як і сама ця оцінка залежить від характеру їхнього ставлення до Євросоюзу. В Україні загалом свою обізнаність стосовно Євросоюзу вважають достатньою, щоб вирішити, чи потрібно Україні вступати до цих об'єднань, менш як половина населення.