Конкуренція і моделі ринків
. Конкуренція — це економічне змагання за досягнення кращих результатів у області будь-якої діяльності, боротьба товаровиробників за найбільш вигідні умови господарювання, одержання максимального прибутку. Зміст конкуренції полягає в широкому розсіюванні економічної влади всередині двох головних сукупностей, які становлять економіку, — підприємств і домогосподарств.
Широке розосередження економічної влади, що становить основу існування конкуренції, регулює використання цієї влади й обмежує можливості зловживання нею.
Економічне змагання не дає можливості економічним одиницям завдавати один одному руйнівних збитків, коли вони намагаються збільшити свою особисту вигоду. Конкуренція встановлює межі для реалізації покупцями й продавцями особистого інтересу.
У ринковій системі конкуренція виконує важливу функцію стимулювання технічного прогресу. Застосування технології, яка знижує витрати виробництва, забезпечує інноваційному підприємству тимчасові переваги перед конкурентами. Зниження витрат виробництва означає для новаторського підприємства одержання економічного прибутку.
Другим важливим аспектом функціонування конкуренції є створення тотожності приватних і суспільних інтересів. Підприємства і постачальники ресурсів, досягаючи збільшення власної вигоди, водночас сприяють забезпеченню державних або суспільних інтересів. За наявності конкурентної боротьби підприємства застосовують найбільш економічну технологію і комбінацію ресурсів, оскільки це відповідає їх приватній вигоді. Але це є вигідним і для всього суспільства, бо його інтересам відповідає використання рідкісних ресурсів з найменшими витратами, тобто найбільш ефективними методами.
Конкуренція виконує також функцію регулювання. Для того щоб вистояти в боротьбі з конкурентами, підприємство повинно пропонувати продукцію, якій віддають перевагу покупці (суверенітет покупця). Тому і фактори виробництва під впливом цін направляються в ті ланки, де в них існує найбільша потреба.
Конкуренція виконує функцію контролю і обмежує силу кожного підприємства. Наприклад, монополіст може сам визначати ціну і обсяги виробництва. У той самий час конкуренція надає покупцю право вибору серед декількох продавців. Чим досконаліша конкуренція, тим справедливіша ціна.
Конкуренція може діяти в таких основних формах: вільна, монополістична, олігополістична. За умови, коли виробництво в певній галузі монополізоване одним великим підприємством, — конкуренція відсутня.
За формами конкуренції економічна теорія виділяє чотири моделі ринку: 1) чиста конкуренція; 2) монополістична конкуренція; 3) олігополія і 4) чиста монополія (див. табл.
Характерна риса | Модель ринку | |||
Чиста конкуренція | Монополістична конкуренція | Олігополія | Чиста монополія | |
Кількість фірм | Дуже багато | Багато | Декілька | Одна |
Тип продукту | Стандартизований | Диференційований | Стандартизований або диференційований | Унікальний, немає близьких замінників |
Контроль над ціною | Жодного контролю | Деякий, проте, у вузьких межах | Обмежений взаємозалежністю; значний за таємної змови | Значний |
Умови входження у галузь | Дуже легкі, жодних перешкод | Відносно легкі | Існують серйозні перешкоди | Входження заблоковане |
Нецінова конкуренція | Відсутня | Значна, з акцентом на рекламу, торгові марки тощо | Здебільшого значна, зокрема, за диференціації продукту | Здебільшого реклама зв’язку з громадськими організаціями |
Приклад | Сільське господарство | Роздрібна торгівля, виробництво жіночого одягу, взуття | Виробництво сталі, автомобілів, сільськогосподарських знарядь, багато побутових електроприладів | Місцеві підприємства комунальних послуг |
У теперішній економіці панує недосконала конкуренція. Вона переважає в галузі, в якій окремі продавці мають певний контроль за ціною продукції цієї галузі. У недосконалого конкурента є певна свобода дій стосовно його цінових рішень.
Прикладом недосконалої конкуренції є наявність олігополії, монополістичної конкуренції та монополії..