Інформаційне суспільство як суспільство знань
Філософсько-світоглядні засади сучасної науки і цивілізації
| Викладач: Ягодзінський Сергій Миколайович ( |  |
| Дротянко Любов Григорівна Завідувач кафедри, Доктор філософських наук, Професор (іспит) |  |
| Ороховська Людмила Анатоліївна Доктор філософських наук, Доцент |  |
Лекція 01 (9 жовтня 2016 | 3-4 пара | II неділя | 8.1007)
Теоретичні проблеми науки в інформаційному суспільстві
.Задача – скласти уявлення про науку як систему
Інформаційне суспільство як суспільство знань
Світоглядно-філософськими координатами визначають стан, напрям, тенденції і перспективи розвитку усіх соціальних практик.
Тому, починаючи дослідження науки як соціокультурного феномену, перш-за-все, необхідно визначитись з тим, в якому суспільстві вона функціонує.
В 1973 році ХХ століття мислителі почали фіксувати трансформацію соціальних відносин. Вони прагнули виявити компонент, який детермінував ці зміни.
Першою спробою стала концепція Деніела Белла. Він помітив, що впровадження в усі сфери соціуму мають значну роль. Це впливає на: споживання, навчання, зайнятість … тощо. Його теорія стала відповіддю на явні зміни та суперечності, які вони провокували. Він виділив 4 блоки оновлення соціуму:
1) Сфера економіки – виробництво товарі встало виробництвом послуг;
2) Сфера зайнятості – домінування іншого класу – техноеліти;
3) Осьовий принцип – все крутиться навколо теоретичного знання;
4) Процеси прийняття рішень – стали прийматися знизу в верх.
Концепція Белла активно критикувалася. Белл сам вказував на «прогностичний» характер його теорії. Замітив соціальну нерівність.
Найбільш відома теорія інформаційного суспільства представлена американським футорологом Елвіном Тоффлером. Він розробив теорію «Трьох хвиль»:
– Аграрна – Індустріальна – Постіндустріальна –
Метафора хвилі – непомітні на перший погляд зміни поступово трансформують весь соціальний ландшафт. Свій аналіз він здійснює за лінією:
– Техносфера – Соціосфера – Інфосфера –
Тоффлер на багатому соціологічному матеріалі демонструє зсуви усіх трьох сфер:
· Зміна структури виробництва
· Індивідуалізація виробництва
· Зміна ролі ринку
o Ринок для всіх
· Зміна соціальних відноси
o Все менша залежність від ідеологічної складової
· Індивідуалізація
· Зміна статусу держави
o Держава втрачає більшість контролюючих функцій
Вперше, новий термін для позначення соціального укладу сучасного суспільства, запропонували японські дослідники, а саме, один з найперших – Йонеджі Масуда.
Теоретично обґрунтовує необхідність введення терміну «інформаційне суспільство». Якщо мета індустріалізму – полегшення розвитку фізичних можливостей, то мета інформаційних технологій – в розвитку інтелектуальних можливостей.
Ключовою рисою нового етапу розвитку соціуму є створення інформаційних мереж. Інформаційні мережі в до-інформаційну епоху існували у вигляді соціальних мереж (дороги, мости, морські шляхи, інтернет, не facebook).
Соціальні мережі мали обмеження, оскільки існували в часі і просторі. Масуда помітив, що «нині» (мається на увазі 80 роки) соціальні відносини все менше залежать від фізичних параметрів. Масуда не зупиняється на фіксації факту, і приводить наступні етапи:
· Автоматизація – дає звільнення людини від фізичної праці;
· Розширення інтелектуальних здібностей людини;
· Створення нових соціально-економічних систем.
характеристика соціальних мереж – Основна цінність – час. Конкуренція заміщається економічною синергетикою. Відмова від демократії та перехід до управління засобами виробництва власниками І найманими працівниками на рівних засадах (партиципація).
Френсіс Фукуяма – розширює теорію інформаційного суспільства за рахунок внесення в них людського фактору.
Помітив розшарування інформаційного середовища та створення в його межах ієрархії відносин. Ключовим аспектом аналізу інформаційного суспільства вважає «феномен довіри». Фукуяма вважає, що довіру і соціальну справедливість неможливо запрограмувати.
Мануель Кастельс – здійснив найбільш ґрунтовний соціологічний зріз інформаційного суспільства. Він свідомий того, що новий соціум / період розвитку – це продовження капіталізму, але з використанням і на базі комп’ютерних мереж.
Він означає сучасну економіку як «інформаційний капіталізм». Він помітив, що можливостями інформаційних технологій в основному скористалася лише економічна сфера – перетворення національних економік на глобальну інформаційну фінансову систему стало головним продуктом інформаційного соціуму.
Кастельс підтримує ідеї Масуди про утворення інформаційних соціальних мереж. На його думку – інформаційна мережа – це комплекс взаємозв’язаних елементів, де конкретний зміст кожного з них залежить від характеру структури.
Утопічність деяких ідей розробників теорії інформаційного суспільства описав англійський дослідник Френк Уебстер (Вебстер). Основна претензія Уебстера в поверховості запропонованих теорій. Їх автори неправомірно ототожнюють знання та інформацію.
Уебстер вважає ключовими ресурсами інформаційного суспільства теоретичне знання. Він показав, що справжнє знання дозовано транслюється глобальними інформаційними мережами. Цінністю володіють лише ті знання, які втілюються в техніку та технології. Останні – справді доступні людям, але не процедура їх створення.
Теорія інформаційного суспільства сучасними дослідниками адаптується до загально-цивілізаційних трендів, оскільки повсюдність та проникність інформації не нівелювала релігійних, моральних, політичних, естетичних … розбіжностей. Швидкість обміну інформацією лише збільшила небезпеку цивілізаційних конфронтацій.
«Особливою рисою сучасної науково-технічної революції є перетворення інформації на один із найважливіших ресурсів, поряд із традиційними».
Важливу роль в інтеграцію сучасних технологій впровів Ніколас Луман (Ніклас). Він аналізує систему комунікацій та медіа сферу, і приходить до висновку, що, для окремо взятої людини, інформація постала у формі розширення горизонтів людського спілкування, а також розвінчання таємниці світу.
Висновок 1
Чи можна говорити про прихід інформаційного суспільства? – Прихід інформаційного суспільства реалізований на рівні інформатизації та комп’ютеризації.
Становлення особистості інформаційного типу не завершено, оскільки людина розпредметила інформаційне суспільство лише на рівні спілкування.
Найбільш потужно інформаційні технології вплинули на трансформацію науки. Наукове товариство справді стало глобальним, а продукування наукових знань отримало надійні механізми верифікації.
Висновок 2
Стосовно розвитку науки, інформатизація та комп’ютеризація надали вченим масу інструментів, що розширюють як комунікаційні, так і дослідницькі можливості. Проте, загалом, можна стверджувати, що повне розгортання потенціалу інформаційного суспільства не завершено. З кожним кроком воно розширює й можливості вченого.
[Y1]FIXME
[Y2]SURE ?