Суть фінансового ринку, необхідність і передумови його створення.

Тема 1.1. Сутність фінансового ринку, його структура та функції.

Суть фінансового ринку, необхідність і передумови його створення.

Принципи та функції фінансового ринку.

Структура фінансового ринку.

Класифікація фінансових ринків.

Суть фінансового ринку, необхідність і передумови його створення.

Ключові слова: фінансивий ринок;структурного сегмента; повністю сегментований;централізація;прозорість;банк;населення;гроші.

Список літератури:

1. Конституція України // Закони України: В 12 т. - Т. 10. - С. 5-40.

2. Положення про функціонування фондових бірж: Затв. рішенням Держ. комісії з цінних паперів і фондового ринку від 19 груд. 2006 р., № 1542.

3. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р., № 2121-ІІІ, //Уряд. кур'єр від 17 січня 2001 року.

4. Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг: Закон України від 12 серп. 2001, № 9742 // Офіц. вісник України. - 2001. - № 10.

5. Про цінні папери і фондовий ринок: Закон України від 23 лют. 2006 р. - № 3480-IV.

6. Внукова Н.М., Грачов В.І., Кузьминчук Н.В. Ринок фінансових послуг: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. - Х.: ВД "ІНЖЕК", 2004.

7. Гаршина O.K. Цінні папери: Навч. посіб. - К: Видавн. дім "Слово", 2004.

8. Еш С.М. Фінансовий ринок. Курс лекцій. - К.: НУХТ, 2007.

9. Еш С.М. Методичні вказівки до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи з дисципліни "Фінансовий ринок". - К.: НУХТ, 2006.

10. Шелудъко В.М. Фінансовий ринок: Навч. посіб. - 3-тє вид., випр. і доп. - К.: Знання-Прес, 2008.

Найбільш ефективною формою організації економіки є ри­нок, про що свідчить досвід багатьох країн світу. Для норма­льного розвитку економіки необхідна мобілізація тимчасово вільних коштів фізичних та юридичних осіб, їх розподіл і пе­рерозподіл на комерційній основі між різними секторами економіки. Ці процеси мають здійснюватись на фінансовому ринку, у своєрідній сфері, де визначається попит і пропозиція на різноманітні фінансові інструменти.

Фінансовий ринок є складовою сферою фінансової системи держави. Він може успішно функціонувати лише в умовах ринкової економіки, коли переважна частина фінансових ре­сурсів мобілізується суб’єктами підприємницької діяльності на засадах їх купівлі-продажу.

Фінансовий ринок- це ринок, на якому визначаються попит і пропозиція на різноманітні фінансові інструменти

Метою утворення та функціонування фінансового ринку є акумулювання та ефективне розміщення заощаджень в економіці, стан якої значною мірою зумовлений ефективністю переливання інвестиційних коштів від тих, хто має заощадження, до тих, у кого на цей момент є потреба в капіталі.

Чим різноманітніша з точки зору суб’єктів і розмірів структура заощаджень та можливостей інвестицій, тим більшою є необхідність в існуванні фінансового ринку.

Необхідними передумовами для створення фінансового ринку є:

Ø господарська самостійність підприємств - господар­ська самостійність почала формуватися ще наприкінці 80-х років, коли підприємствам надали право самостійно розпоря­джатися своїми доходами і розвивати свою діяльність за принципом «трьох С»: самоокупність, самостійність і самоу­правління. Після 1991 року, коли були прийняті закони Укра­їни «Про підприємства в Україні» і «Про цінні папери та фон­дову біржу», підприємства стали повноправними суб’єктами фінансового ринку, так як стали самостійно формувати фор­му своєї власності, — перевага надавалась акціонерній;

Ø ліквідація державної монополії на використання зао­щаджень населення - уже більше 20 років населення з ме­тою отримання доходу має можливість вкладати свої кошти не тільки в ощадний банк, а і в різні фінансові установи та фінансові інструменти, що, у свою чергу, сприяє і зростанню добробуту, і росту економіки держави;

Ø перехід до нової системи організації грошових потоків в економіці-грошові потоки почали розглядатися як фінан­сове вираження підприємницької діяльності суб’єкта госпо­дарювання в умовах ринкової економіки, як основа самофі­нансування, що забезпечує покриття потреби підприємства в капіталі за рахунок внутрішніх джерел; обґрунтовується політика сучасного управління грошовими потоками на ос­нові кількісної оцінки та моделювання;

Ø рівноправність усіх учасників фінансового ринку - це основний принцип, який забезпечує однакові права для всіх учасників фінансового ринку щодо отримання інформації, створення необхідних умов для реалізації інтересів суб’єктів ринку, забезпечення захисту їх майнових прав;

Ø формування та вдосконалення дворівневої банківської системи - сучасна банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, що створені і діють на території України відповідно до положень Закону України «Про банки та банківську діяльність». Через банків­ську систему проходить великий обсяг грошових розрахунків і платежів підприємств, організацій і населення, що вимагає від банківської системи досконалості, довіри, стабільності, ефективного використання фінансових інструментів для по­ліпшення грошово-кредитного регулювання, підвищення ефективності платіжної системи;

Ø утворення інфраструктури фінансового ринку за раху­нок різних фінансових посередників - важливим елементом інфраструктури є інституційний, роль якого у розвитку фі­нансового ринку визначається фінансовими посередниками, що представлені в основному банківськими та небанківськими фінансовими установами, контрактними інститутами, кі­лькість яких з кожним роком збільшується, а також і якість послуг, які вони надають на фінансовому ринку;

Ø утворення сучасної технічної бази, що обслуговує функціо­нування фінансового ринку - процес інтеграції, який зараз три­ває у світі, пов’язаний із багатьма процесами, що відбуваються на міжнародних і національних фінансових ринках, найважли­вішими з них є розвиток новітніх технологій, інституціалізація, лібералізація фінансових ринків, досягти яких без сучасної тех­нічної бази з новими Інтернет-технологіями неможливо;

Ø пільговий порядок оподаткування доходів із цінних папе­рів- одна із основних передумов, яка сприяє розвитку ринку цінних паперів; вкладання коштів у даний фінансовий актив не тільки юридичних осіб, але і населення, що сприяє розвитку вторинного (неорганізованого) фінансового ринку та ін.

Основною передумовою функціонування фінансового рин­ку є розбіжність між потребою у фінансових ресурсах еконо­мічних суб’єктів і джерелами задоволення цієї потреби най­частіше вільні грошові кошти існують у вигляді заощаджень у одних власників, а потреби в інвестиціях виникають у інших.

На фінансовому ринку відбувається рух коштів (капіталу). Гроші - це головна мета підприємництва і найважливіший засіб для досягнення цієї мети. При цьому необхідно виріши­ти питання про джерела капіталу та шляхи його вкладання. Тому для всіх суб’єктів господарювання важливим є фінан­совий ринок, де можна знайти необхідні кошти або інвесту­вати тимчасово вільні кошти та отримати від цього прибуток.

Все це дозволяє посилити платоспроможний попит, який формується на ринковій основі. Основним критерієм повин­ні стати вигідність вкладання капіталу в рамках ринкового ме­ханізму і конкурентоспроможність тих, хто хоче його залучити.

Фінансовий ринок -це скла­дна економічна система, що є:

· сферою прояву економічних відносин при розподілі доданої вартості та її реалізації шляхом обміну грошей на фі­нансові активи;

· сферою прояву економічних відносин між продавцями і покупцями фінансових активів;

· сферою прояву економічних відносин між вартістю і спо­живчою вартістю тих товарів, що обертаються на цьому ринку.

Фінансовий ринок розглядається як економічні відносини, суб’єктами яких висту­пають держава, а також фінансові посередники, які на стабіль­ній впорядкованій основі забезпечують перерозподіл фінансових ресурсів серед учасників ринку і ті суб’єкти, які бажають передати в користування вільні фінансові ресурси. Відносини, що розглядаються, формуються на певному економічному про­сторі, зі сформованою правовою, технічною, економічною, по­датковою інфраструктурою, яка постійно змінюється.

Таким чином, можна стверджувати, що термін «фінансо­вий ринок» широко використовується в економічній літе­ратурі, але існує неоднозначність трактувань, які характе­ризують внутрішній зміст поняття «фінансовий ринок». Це ускладнює структуризацію фінансового ринку, яка дозволяє визначити місце кожного його структурного сегмента (гро­шового, валютного, фондового, кредитного, фінансових пос­луг тощо) в загальній ринковій фінансовій системі, охаракте­ризувати основні етапи їх історичного розвитку, а також розглянути можливі напрями їх подальшої еволюції.

Фінансовий ринок може бути як повністю сегментований, так і повністю інтегрований. Якщо ринок повністю сегментований, інвестор з однієї країни не може вкласти кошти в цінні папери в іншій країні. При цьому цінні папери одного ступе­ня ризику на різних ринках мають різну ставку доходу, що обумовлюється як сегментованістю ринків, так і різницею в курсах валют та відмінностями в системах оподаткування. В повністю інтегрованому ринку інвестор може інвестувати кошти будь-де і цінні папери одного ступеня ризику будуть забезпечувати інвестору однаковий рівень доходу. Сьогодні фінансові ризики різного рівня, а також ринки різних фінан­сових інструментів різною мірою інтегровані. Емітенти ма­ють обмежені можливості щодо залучення дешевшого капі­талу поза місцевим ринком, а інвестори - щодо вкладення коштів на ринках інших країн та на міжнародному ринку.

Процес інтеграції фінансових ринків, який зараз триває у світі, пов’язаний із багатьма процесами, що відбуваються на національних та міжнародних ринках. Найважливішу роль серед них відіграють:

· розвиток новітніх технологій, які забезпечують високу ефективність інформаційної інфраструктури фінансового рин­ку та системи розрахунків між учасниками ринку;

· концентрація діяльності учасників ринку у світових фі­нансових центрах;

· інституціалізація фінансових ринків, тобто постійне збі­льшення частки інституційних учасників ринку (інвестицій­них, страхових компаній, пенсійних фондів тощо);

· лібералізація фінансових ринків, тобто створення зако­нодавства, що сприяє проникненню учасників ринку на фі­нансові ринки різних рівнів і стимулює їх активність.