Форми викладу інформації в текстах документів

Вони різноманітні, залежать від виду документа, його призначення.

Найбільш розповсюджені:

• форма першої особи однини (я): характерна для лис­тів, факсів, автобіографій, заяв, пояснювальних записок, наказів, розпоряджень;

• форма першої особи множини (ми): характерна для протоколів (ухвалили, слухали);

• форма третьої особи однини і множини (він, вона, во­ни): повідомляє, рекомендує, заслуховує, зобов'язують.

Під час підготовки тексту документа слід дотримува­тися таких правил:

1. Правильно й у певній послідовності розміщувати рек­візити документа.

2. Не вживати образних висловів, емоційно забарвлених слів і синтаксичних конструкцій.

3. Уживати стійкі (стандартизовані) сполучення типу: відповідно до, у зв'язку з, згідно з метою, потрібніш для, в по­рядку.

4. Уживати синтаксичні конструкції типу: Доводимо до Вашого відома, що... Нагадуємо Вам, що... Підтверджуємо з вдячністю...

У порядку надання матеріальної допомоги...

У порядку обміну досвідом...

У зв 'язку з вказівкою...

Відповідно до попередньої домовленості...

Відповідно до Вашого прохання...

5. Дієприслівникові звороти вживати на початку речення: Враховуючи...

Беручи до уваги... Розглянувши.. Вважаючи...

6. Уживати мовні засоби, що відповідають нормам літе­ратурної мови і зрозумілі для широкого кола читачів.

Слід писати	Не можна писати
ужити заходів	прийняти заходи
брати (взяти) участь	прийняти участь
погодити	здійснити погодження
вплинути	здійснити вплив
порядок денний	повістка денна
пропозиції	предложення
вирішити, розв'язати	забезпечити рішення
боротися	проводити боротьбу
заходи	міроприємства
такі члени групи:	слідуючі члени групи:
не можна визнати задо-­	не може бути визнаним задо-­
вільним	вільним
незабаром	у самий найближчий час
не з'являються на заняття	мають місце випадки неявки
	на заняття

7. Уживати прямий порядок слів у реченнях (підмет пе­редує присудкові; означення — перед означуваними словами; додатки - після керуючого слова; вставні слова - на початку ре­чення).

8. Щоб не виявляти гостроти стосунків із партнером, слід замінити активну форму дієслова на пасивну. Наприклад:

Ви не відповіли на лист-запит...

Вами ще не дана відповідь на лист-запит...

Якщо ж важливо вказати на конкретного виконавця, то тоді треба вживати активну форму. Наприклад:

Університет не гарантує...

Комісія підтверджує...

Телевізійне агентство повідомляє...

9. Уживати інфінітивні конструкції:

Створити комісію...

Затвердити пропозицію...

Попередити правління...

10. У розпорядчих документах треба вживати дієслівні конструкції у формі наказового способу:

Наказую...

Пропоную...

11. Використовувати скорочення слів, складноскорочені слова й абревіатури, які пишуться у справочинстві, за за­гальними правилами: р-н, обл., км, напр., канд. філол. наук.

12. Надавати перевагу простим реченням. Використову­вати форми ввічливості з допомогою слів:

Шановний...

Високошановний...

Вел ьмишановн ий...

Високоповажний...

Теми рефератів

1. Особливості професійного тексту.

2. Вимоги до тексту у діловому мовленні.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Визначте логічні елементи тексту.

2. Які вимоги ставляться до тексту документа?

3. Назвіть форми викладу в текстах документів.

Питання 2. Аналітичне оброблення текстової інфор­мації після комп'ютерного перекладу.

Література: 18, с. 35, 36; 43, с. 154, 155; 44, с. 8 - 11, 16-25,66, 67.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Історія перекладу налічує не одне століття. Можна сказа­ти, що ця проблема існувала з моменту появи перших рукопис­них текстів. У розвитку теорії перекладу виділяються основні епохальні віхи:

• Античність (Цицерон, Теренцій, Плавт, Катулл);

• Середньовіччя (Сафронік, Бекон);

• Відродження (Віле, Лютер, Доле);

• Просвітництво (Гердер, Гете).

У 20 - 30-х роках XIX ст. в Україні проблемою перекладу займалися Л. Боровиковський, А. Метлицький, Т. Шевченко, М. Старицький, І. Франко, Леся Українка, П. Грабовський, В. Самійленко.

У середині XX ст. виник новий вид перекладу - автома­тичний (машинний). Його здійснює електронно-обчислювальна машина на основі спеціально складеної для неї програми. Комп'ютери можуть перекладати порівняно нескладні тексти зі спрощеною граматикою та стандартизованим словником, зі сло­вами, що не мають переносних значень. Тобто автоматичний переклад придатний головним чином для перекладу науково- технічної літератури.