Основні вимоги до оформлення курсових робіт та їх оцінювання

Назва роботи повинна бути, по можливості, короткою, відпові­дати суті (змісту) роботи, вказувати на мету дослідження і його завершеність.

Робота має характеризуватися логічністю (послідовність викладу матеріалу), доказовістю, аргументованістю.

При написанні роботи студент повинен обов’язково посилатися на документи, авторські наукові або публіцистичні праці і опублі­ковані чи не опубліковані джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати (цитування, цифровий матеріал тощо).

У роботі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати дослідження, уникати загальних слів, тавтології.

Робота виконується державною мовою, мати належне оформлення та всі необхідні супровідні документи та подається на кафедру в термін, передбачений графіком навчального процесу;

Курсоваробота до Ш - го курсу повинна включати не менше 20 джерел літератури, більшість з яких за останні 3-5 років видання; на інших (Ш-1V) курсах - не менше 25-30 джерел літератури з обов’язковим переліком іноземних джерел.

Загальний обсягкурсової роботи - 30-35 сторінок.

Правила оформлення

Курсова робота друкується державною (українською мовою), за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу стандартного (формату А-4 (210 х 297 мм) через полуторний міжрядковий інтервал до тридцяти рядків на сторінці:

- тип шрифту Тіmes New Roman, розмір шрифту 14, стиль - звичайний (погmal);

- міжрядковий інтервал - 1,5;

- відступ на абзац - 1,25;

- поля: зліва - 3 см, справа 1 см, зверху та знизу - 2 см;

- у тексті не допускаються необґрунтовані пропуски, довільні скорочення слів. Застосовуються тільки загальноприйняті скорочення (наприклад, км, млн. осіб, га, у т. ч, тощо);

- заголовки структурних частин наукових робіт, а саме "ЗМІСТ', "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично тексту (Додаток В);

- слова в найменуваннях не переносяться, крапка в кінці назви розділів, пунктів, заголовків таблиць, схем тощо не ставиться;

- розділи і підрозділи повинні мати заголовки;

- заголовки розділів розташовують посередині рядка і друкують великими літерами (крапку не ставлять);

- заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів дипломної роботи починають з великої літери з абзацного відступу (крапку не став­лять);

- абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усієї роботи і дорівнювати семи знакам (1,25);

- відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом повинна становити щонайменше два інтервали;

- відстань між рядками заголовка, а також між двома заголовками має бути такою, як у тексті;

- після назви розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки має бути щонайменше два рядки тексту;

- сторінка з одного висячого рядка не розпочинається.

Робота повинна мати титульну сторінку, на якій вказана тема, прізвище виконавця, керівника, вид роботи (курсова), рік виконання та ін. (Додаток Г).

Після титульної сторінки вкладаються бланк завдання з календарним планом та лист оцінювання.

Далі подається зміст роботи, де вказують розділи, назви розділів, список літератури, додатки та сторінки, на яких вони розташовані (Додаток В).

Кожну структурну частину роботи (розділи, література, додатки) треба починати з нової сторінки.

Аркуші обов’язково переплітаються або брошуруються в палці.

Нумерація

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти курсової роботи слід нумерувати арабськими цифрами без крапки (Додаток В).

Підрозділи (параграфи) нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Вкінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад:«1.3.». Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Підрозділи,в свою чергу,можуть ділитися на дрібніші структурні частини.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, параграфів, пунктів, таблиць подають арабськими цифрами без знака №.

Нумерація роботи повинна бути наскрізною, включаючи додатки.

Ілюстрації і формули, розміщені в додатках, нумерують виходячи з порядковості їх в тексті, незалежно від втрати черговості їх у додатку. Наприклад, Додаток Б відображає рис. 5, а вже наступний Додаток В може містити будь-який інший рисунок (6 чи 9) чи навіть інший вид ілюстрації (схему, таблицю тощо).

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, що включається до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках (починаючи з цифри 2, яка ставиться на першій після титульної сторінки) номер проставляють у правому верхньому кутісторінки без крапки в кінці.

Формули

При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил.

Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Для економії місця кілька коротких одно­типних формул, відокремлених від тексту, можна подати в од­ному рядку, а не одну під одною.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояс­нення починають зі слова «де» без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядка­ми. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один ря­док, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х).

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в наступному тексті, інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формулу взято в рамку, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об’єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і спрямовано в сторону номера.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації, а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять все­редині парантеза. Після громіздких математичних виразів (ви­значники і матриці), можна розділові знаки не ставити.

Оформлення списку джерел та літератури

Джерело	Правило оформлення
Закони України	Конституція України: за станом на 1 січня 2006 р. // ВВР України. К., 2006. – 64с. Про охорону атмосферного повітря: Закон України // ВВР України від 21.06.01.
Книги, автори яких не персоніфікуються або кількість авторів чотири і більше	Статистичний щорічник України за 2008 рік // Держкомстат України. - К., 2009. Сучасні інформаційні технології економічних досліджень: Навч. посіб. / Л.О. Лігоненко, Н.П. Кустова, Л.В.Клоченок. – К.,2002. – 198с. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Є.П. Качан – К.: Либідь, 2004. – 304 с.
Книга з одним автором	Гордієнко К.Д. Економічний тлумачний словник. Понятійна база законодавства України у сфері економіки. – К.: КНТ, 2007. – 360с. Міллер Ж. Політико - адміністративні системи країн ЄС: Порівняльний аналіз: Пер. з франц. – К., 2006. – 232 с.
Книги з двома та більше авторами	Царик Л.П. Природні рекреаційні ресурси: методи оцінки й аналізу / Л.П.Царик, Г.В. Чернюк. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – 188с.
Наукові статті у періодичних виданнях	Давидов О. Цінні папери в інвестиційному процесі // Економіка України. – 2006. - №7. – С.19-26.
Тези та матеріали наукових конференцій	Чухно А.А. Становлення сучасного механізму функціонування і розвитку економіки // Трансформаційні реформи та антикризовий потенціал економіки в постсоціалістичних країнах. – Зб. наук. пр. - Вінниця: ВКІ, 2009. – С. 9-15 Економічна географія. Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Проблеми розвитку економіки та географії». – К., 2001. – 210с.

Ілюстрації

Ілюстрації (карти, схеми, графіки, світлини і таблиці) необ­хідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони зга­дані вперше, або на наступній сторінці або в додатках. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею (табл.1). Карти, схеми, малюнки (рисунки) тощо підписуються нижче зображення (Додаток Д). У випадку коли таблиця продовжується на наступній сторінці, обов’язковим є напис «Продовження таблиці» чи у верхній частині аркушу.

Таблиця 1.1