Форми і системи оплати праці.

Підприємства самостійно встановлюють форми, системи і розміри оплати праці, а державні тарифні ставки можуть служити орієнтиром в процесі організації оплати праці.

На підприємствах найчастіше використовують дві форми оплати праці: погодинну і відрядну.

Погодинна форма передбачає оплату праці в залежності від відпрацьованого часу і рівня кваліфікації. Ця форма має такі системи:

1. Пряма погодинна. Заробіток при цій системі (Зп.пог) обчислюється:

де Фміс- фактично відпрацьований за місяць час, год/міс;

С_г - годинна тарифна ставка по розряду робітника, грн.

2. Погодинно-преміальна система, при якій заробіток (3п.прем) обчислюється:

де Зтар - сума заробітку, нарахованого за прямою погодинною системою оплати праці, грн.,

Д- сума преміальних доплат за досягнення певних якісних або кількісних показників, грн.

Сума доплат визначається із залежності

3. Система посадових окладів є різновидом погодинно-преміальної системи. За цією системою оплачуються працівники, робота яких* має стабільний характер.

Відрядна форма передбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за певний проміжок часу.

Відрядна форма має такі системи:

1. Пряма відрядна. Заробіток (З_п.від) при цьому обчислюється за формулою:

де Рі - відрядний розцінок за виготовлення одного виробу і-го виду, грн/шт;

Nф_і - фактична кількість виробів і-го виду, виготовлених робітником за певний час (найчастіше місяць), шт.;

п - кількість виді виробів.

де Т_шт - час на виготовлення одного виробу і-го виду, год.

2. Відрядно-преміальна. Сума заробітку (3_в.прем) при цій системі визначається із залежності

де З_тар.в - тарифний заробіток робітника при прямій відрядній системі оплати праці, грн;

Д, - сума преміальних доплат, яка обчислюється за формулою:

де П1 - процент доплат за виконання плану;

П₂ - процент доплат за кожен процент перевиконання плану;

Ппп - процент перевиконання плану, який можна знайти

де Nф, Пл.. - відповідно фактичний і запланований обсяг випуску продукції за місяць, шт/міс.

3. Відрядно-прогресивна. Заробітна плата (3_в.прог.) обчислюється за формулою

де Nвб - вихідна база для нарахування доплат (встановлюється на рівні 110 - 115% Nпл„ ), шт/міс;

Р_зв - звичайний розцінок за один виріб, грн/шт;

Р_підв - підвищений розцінок за один виріб, грн/шт.

Процент росту розцінку визначається зі шкали в залежності від проценту перевиконання вихідної бази. Така шкала розробляється і затверджується підприємствами самостійно.

4. Непряма відрядна. Використовується при оплаті праці допоміжних робітників і підсобників.

Заробіток підсобника (З_{н.в.підс}) можна обчислити із залежності

де Nфі, - фактично виготовлена кількість продукції і-тим робітником за зміну, шт/зміну;

Р_нві- непрямий відрядний розцінок при обслуговуванні і-го робітника, грн/шт;

п- кількість основних робітників, що обслуговуються одним підсобником, чол.

де С_зм - змінна тарифна ставка підсобника, грн/зміну;

N_{пл і} - плановий випуск продукції і-им робітником, шт/зміну.

Заробіток допоміжного робітника (3_{не доп}) обчислюється за

формулою:

де Тф - фактично відпрацьований допоміжним робітником час год/міс;

С, - годинна тарифна ставка допоміжного робітника, грн/год;

Квн - середній коефіцієнт виконання норм на дільниці, яку обслуговує допоміжний робітник.

4. Колективна система оплати праці (бригадна).

При використанні цієї системи спочатку розраховується заробіток всієї бригади (З_бр) як при прямій відрядній системі, використовуючи

бригадний розцінок. Потім цей заробіток розподіляється між членами бригади одним із таких методів:

1) Метод годино-коефіцієнтів. Використовується тоді, коди всі члени бригади працюють в однакових умовах.

Розподіл бригадного заробітку згаданим методом проводиться в такій послідовності:

а) визначають загальну кількість годино-коефіцієнтів (Г-Кбр), відпрацьованих бригадою, за формулою:

де Т_фі - фактична кількість годин відпрацьована і-тим робітником, год/міс;

Кі - тарифний коефіцієнт по розряду і-го робітника;

m - кількість членів бригади, чол.

в) заробіток і-го робітника (члена бригади) (3.) обчислюють:

б) знаходять суму бригадного заробітку, що припадає на один годино- коефіцієнт

2) Метод коефіцієнту виконання норм. Використовується за умови, що члени бригади працюють в різних умовах.

Послідовність розподілу бригадного заробітку така:

де Сгі - годинна тарифна ставка і-го робітника, грн/год;

а) визначають заробіток бригади у випадку стопроцентного виконання норм

б) знаходять коефіцієнт виконання норм (К„):

в) заробітну плату і-го робітника обчислюють:

6. Акордна система. Передбачає встановлення розцінку не за одиницю виконаної роботи, а відразу на весь обсяг робіт із встановленням строку його виконання.