ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ. для студентів спеціальності «Оподаткування»
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ХПІ»
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ
“ОСНОВИ ОПОДАТКУВАННЯ”
для студентів спеціальності «Оподаткування»
ХАРКІВ 2013
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Основи оподаткування» для студентів спеціальності «Оподаткування» / Укладач: О. Гололобова. – Харків: НТУ «ХПІ», 2013. – 21 с. – Укр. мовою.
Рецензент: канд. екон. наук, доцент Фадєєва Г.М.
Затверджено на засіданні кафедри менеджменту
Протокол № від………………….
Зав. кафедрою канд. екон. наук, професор Соколенко В
ВСТУП
Курсова робота зі спеціальності «Оподаткування» є важливою складовою частиною навчання студента.
Мета підготовки курсової роботи полягає в закріпленні, поглибленні та розширенні набутих студентами знань; формуванні у них умінь та навичок самостійного розв'язання проблем, які виникають у сфері оподаткування.
Предмет курсової роботи – аналіз теорії та організації оподаткування, появи та розвитку податкових систем різних країн.
Основні завдання підготовки курсової роботи:
¾ опрацювання й узагальнення законодавчих положень, нормативних і інструктивно-методичних матеріалів літературних та інших джерел з обраної теми курсової роботи;
¾ добір, систематизація та аналіз практичних матеріалів з питань за темою досліджень;
¾ розгляд теоретичних і практичних аспектів вирішення проблем за темою курсової роботи;
¾ вироблення напрямів та конкретних заходів щодо розв'язання питань курсової роботи.
Виконана студентом курсова робота має показати його вміння:
¾ використовувати набуті в процесі навчання теоретичні знання, практичні навички для розв'язання певної проблеми у сфері оподаткування;
¾ систематизувати, узагальнювати й аналізувати відомості, одержані з літературних, наукових та інших джерел;
¾ аналізувати статистичний матеріал;
¾ використовувати результати виконаного аналізу та узагальнення;
¾ застосовувати економіко-статистичні та економіко-математичні методи для вирішення аналітичних завдань;
¾ самостійно виробляти й обґрунтовувати оптимальний варіант вирішення проблем у сфері оподаткування;
¾ доречно і вміло застосовувати технічні та інші допоміжні засоби при виконанні зазначених завдань.
ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
Тематика курсових робіт за певною мірою кореспондується з тематикою дипломних робіт. Тема курсової роботи кожного студента спрямована на детальне дослідження та висвітлення одного вузлового питання (або декількох питань) із комплексу питань, завбачених темою дипломної роботи. Тема курсової роботи погоджується й уточнюється з керівником, виходячи з затвердженої теми дипломної роботи.
Назва теми курсової роботи повинна відповідати спеціальності, за якою навчається студент, бути чітко сформульованою, професійно й літературно грамотною. Тематика курсових робіт пропонується та затверджується кафедрою менеджменту, але перелік тем може бути доповнений темами, які запропонують самі студенти.
Студентами може бути обрано одну з наступних тем курсової роботи:
1. Особливості податкового контролю сплати ПДВ.
2. Державний контроль сплати податку на прибуток.
3. Функції податкової системи.
4. Micцевi податки та збори.
5. Особливості податкової системи ЄС.
6. Особливості податкової системи США.
7. Особливості податкової системи Швейцарії.
8. Податкова система Австралії.
9. Спрощена система оподаткування в Україні.
10. Принципи податкової політики.
11. Податкова система Японії.
12. Особливості податкової системи КНР.
13. Особливості податкової системи Канади.
14. Податкові обов'язки платників.
15. Основні завдання податкового контролю.
16. Податкова служба.
17. Особливості обліку платників податків та зборів в Україні.
18. Аналіз фінансової діяльності підприємства з точки зору його податкових обов’язків.
19. Податкові пені, як економічні санкції.
20. Особливості правопорушень в сфері оподаткування.
21. Проблеми уніфікації оподаткування у світі.
22. Розвиток податкової системи в Україні в 20-21 вв.
23. Особливості податкової системи Швеції.
24. Планування податкових платежів.
25. Теоретичні основи податкового менеджменту.
26. Податкова політика держави на макро- та мікроекономічному рівнях.
27. Теорія податків та їх історичний розвиток.
28. Порядок і способи сплати податків.
ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ І ЗМІСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота виконується на основі результатів опрацювання законодавчих актів, директивних, нормативних та інструктивних матеріалів, що стосуються оподаткування; вітчизняної та зарубіжної літератури за спеціальністю.
Структура пояснювальної записки курсової роботи:
1. Титульний аркуш, який виконується за уніфікованою формою з усіма підписами.
2. Зміст курсової роботи, що містить найменування усіх розділів, пунктів та номери їх початкових сторінок.
3. Вступ.
4. Основна частина.
5. Висновки.
6. Список використаної літератури.
7. Додатки.
У вступі подають загальну характеристику курсової роботи, актуальність теми, мету, завдання, предмет і об'єкт дослідження.
Склад і зміст основної частини пояснювальної записки визначаються особливостями теми курсової роботи. Загальними вимогами до них є такі: основна частина пояснювальної записки повинна містити теоретичний, аналітичний матеріал та рекомендації за проблемами, що є предметом роботи.
У теоретичному розділі курсової роботи обґрунтовується база дослідження обраної проблеми, дається огляд літературних та інших джерел за темою, а також нових розробок передового досвіду; розглядаються різні аспекти проблеми у сфері оподаткування. Студентом має бути сформована власна точка зору на існуючу проблему. Результатом теоретичного розділу мають бути сформульовані невирішені в теорії та законодавчо неврегульовані питання.
Аналітичний розділ курсової роботи повинен включати загальну характеристику податкової системи чи податкового зобов’язання, якісний та кількісний аналіз вирішення досліджуваної задачі. Аналітичний розділ курсової роботи передбачає всебічний розгляд стану досліджуваних питань та зіставлення їх з нормативними умовами, викладеними в законах України, указах Президента України, постановах Верховної Ради та Кабінету Міністрів України або нормативних документах інших країн з поставлених питань.
У процесі виконання аналітичного розділу студент повинен не тільки висвітлити, узагальнити, а й критично обміркувати, показати позитивні моменти в зарубіжному досвіді та можливості їх використання в практиці оподаткування в Україні та іноземних країнах. В процесі виконання аналітичного розділу необхідно всебічно розглянути й оцінити організацію вирішення досліджуваної проблеми в політичних системах держав чи на прикладі окремих податків з метою виявлення позитивних моментів та існуючих недоліків.
При виконанні аналітичного розділу студент повинен використати практичні матеріали, зібрані під час роботи над курсовим проектом. При цьому з огляду на характер і зміст зібраної інформації як сама інформація, так і результати її аналізу можуть бути представлені в різних формах – табличній, графічній тощо. Період аналізу – 2 – 3 роки, але в кожному конкретному випадку він може бути іншим.
Виконання аналітичної частини курсової роботи поряд з практичним характером повинне мати науково-дослідницьку спрямованість. При цьому важливим є дослідження факторів, які визначають ефективність вирішення виділених в роботі проблем. При здійсненні дослідження використовуються різні методи порівняльного аналізу, математичної статистики, моделювання, методи соціальних досліджень (анкетування, усного опитування – інтерв'ювання) тощо.
Результати аналізу та дослідження в подальшому використовуються для вироблення й обґрунтування пропозицій та рекомендацій. У цьому розділі обґрунтовуються нові підходи до вирішення досліджуваної проблеми та заходи щодо їх практичної реалізації. Висвітлення пропозицій і рекомендацій має бути конкретним, без зайвих пояснень та викладення загальновідомих міркувань.
Викладення змісту питань курсової роботи має супроводжуватися ілюстративним матеріалом. Його склад, зміст і форма подання залежать від характеру досліджуваної проблеми. Поряд з описовою функцією ілюстративний матеріал виконує також доказову функцію. Громіздкий, великий за обсягом ілюстративний матеріал (таблиці, графіки тощо) доцільно винести в додаток (чи в додатки).
Пояснювальна записка курсової роботи завершується висновками, в яких слід підвести підсумки проведених і висвітлених в курсовій роботі теоретичних і практичних досліджень. За своїм змістом і формою висновки повинні бути чітко викладені, аргументовані і співвіднесені з уже відомими науково-практичними розробками.
Після висновків розміщується список використаної літератури. Він містить бібліографічні описи використаних джерел, які складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.
Перелік використаної літератури – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.
Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю, без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін.
У цьому розділі в алфавітному порядку наводяться використані законодавчі, нормативні акти, літературні джерела з досліджуваної проблеми. Кількість використаних джерел нормативно не врегульована і залежить від ступеня вивчення проблеми і ступеня її нормативного врегулювання. Рекомендована загальна кількість позицій у переліку використаної літератури має бути не меншою, ніж 15 джерел.
Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.
Додатки не є обов'язковим розділом курсової роботи. Доцільність додатків, їх склад і зміст визначаються характером і обсягом матеріалу (і передусім ілюстративного) курсової роботи.
За необхідністю до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття курсової роботи:
¾ проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;
¾ таблиці допоміжних цифрових даних;
¾ протоколи, акти, розрахунки економічного ефекту;
¾ ілюстрації допоміжного характеру;
¾ допоміжні матеріали, що мають прикладне значення (таблиці, рисунки, форми звітності, положення про роботу відділів в органах державної влади та органів місцевого самоврядування тощо).
Матеріал, котрий надається в додатках, повинен відповідати обраній темі досліджень і містити в собі необхідні матеріали, які були базою для проведення наукових досліджень і практичних розробок.
Обсяг пояснювальної записки курсової роботи складає 25 - 30 сторінок машинописного тексту, їх орієнтовний розподіл між розділами курсової роботи такий:
Вступ 2 – 3 стор.
Теоретичний розділ 10 – 15 стор.
Аналітичний розділ 8 – 15 стор.
Рекомендації 3 – 7 стор.
Висновки 2 – 3 стор.
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота оформлюється у відповідності до державних стандартів та загальноприйнятими правилами.
При підготовці курсової роботистудент повинен дотримуватися певних вимог:
1) робота виконується державною мовою України;
2) робота готується кожним студентом індивідуально.
Курсова робота має бути надрукована на принтері з використанням середовища Windows на одному боці аркуша білого паперу форматом А4 (210 х 297 мм) у вигляді суцільного тексту, ілюстрацій і таблиць. Гарнітура шрифту типу Times New Roman (14 розмір). Міжрядковий інтервал – полуторний.
Як виняток допускається використання аркушів форматом А3 (297 х 420 мм) для розміщення таблиць та ілюстрацій.
Текст курсових робіт варто набирати, дотримуючись наступних полів: верхнє і нижнє – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм, ліве – не менше 25 мм.
Окремі слова, формули, знаки, що вписуються до тексту, повинні бути чорного кольору: щільність вписаного тексту повинна бути максимально наближеною до щільності основного зображення.
Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на ому ж місці або між рядками виправленого зображення від руки.
Структурні елементи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ 1”, “РОЗДІЛ 2”, “РОЗДІЛ 3”, “ВИСНОВОК”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ”, “ДОДАТКИ” не нумерують, а їхні найменування служать заголовками структурних елементів.
Найменування таких структурних елементів, як розділи і підрозділи основної частини роботи, повинні мати пронумеровані заголовки.
Заголовки структурних елементів робіт і заголовки розділів слід розташовувати в центрі і писати прописними літерами (тобто великими) без крапки наприкінці, не підкреслюючи.
Заголовки підрозділів роботи варто починати з абзацного відступу і писати малими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки наприкінці.
Абзацний відступ повинен бути однаковий по всьому тексту роботи і дорівнювати 1,25 см (або 5 символам).
Найменування першого розділу пишеться великими літерами по центру. Відстань між найменуванням першого розділу та підрозділу, між підрозділом та текстом складає 20 мм.
Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Переноси в заголовку не допускаються. Відстань між заголовками і наступним або попереднім текстом повинна бути в межах 20 мм.
Найменування наступного підрозділу та початок його тексту розташовують на тій же самій сторінці, що й закінчення попереднього підрозділу. Відстань між текстом попереднього підрозділу та найменуванням наступного складає 20 мм.
Допускається розміщувати найменування підрозділу в нижній частині сторінки тоді, коли після нього розташовано два чи більше рядків тексту.
Нумерація
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака “№”. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті без крапки наприкінці.
Титульний лист включають у загальну нумерацію сторінок роботи. Номер на цих сторінках не проставляють.
Номер розділу проставляють після слова «Розділ». Після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
Ілюстрації і таблиці, розташовані на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок робіт. Номер на цих сторінках проставляється.
Розділи і підрозділи нумерують арабськими цифрами. Розділи робіт повинні мати порядкову нумерацію в межах викладу основної частини роботи і позначаються арабськими цифрами з крапкою, наприклад 1., 2., 3. і т. д.
Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, розділених крапкою. Після номера підрозділу ставлять крапку, наприклад 1.1., 1.2., 1.3. і т. д. При необхідності матеріал кожного підрозділу може бути поданий у вигляді пунктів.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад 1.3.2. (другий пункт третього підрозділу першого розділу).
Ілюстрації
Ілюстрації (рисунки, діаграми, схеми, графіки) розташовують безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації, повинні бути посилання. Якщо ілюстрації створені не автором роботи, необхідно давати посилання на джерело, з якого запозичена ілюстрація.
Платники державного мита відображені на рис. 1.1. [10, с. 25].
| |||||
 |  | ||||
Рис. 1.1. Платники державного мита
Податки класифікуються за декількома признаками (табл. 1.1) [3].
Назви схем, рисунків, графіків розташовують під ілюстрацією (по центру).
Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.
Відстань від тексту до ілюстрації і від ілюстрації до тексту – один рядок (але не більше 20 мм), якщо ілюстрація розташована на окремій сторінці.
Відстань від рисунку до тексту роботи складає приблизно 20 мм.
Таблиці
Таблицю слід розташовувати після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці/сторінках.
На всі таблиці повинні бути посилання в тексті роботи.
Таблиці нумерують арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що приводяться в додатках. Номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номеру таблиці, розділених крапкою.
Назва таблиці пишеться малими літерами, крім першої великої, і розташовується над таблицею. Графи та рядки таблиці нумеруються арабськими цифрами.
Приклад
Розмір допомоги, що не включається до оподаткованого доходу наведений в табл. 1.1
Таблиця 1.1
Назва таблиці
| Варіант виплати коштів на оплату праці | Терміни сплати |
| З отриманих у банку грошових коштів | Одночасно з отриманням коштів в банку |
У випадку, коли розмір таблиці виходить за формат сторінки, таблицю поділяють на частини, які переносять на наступну сторінку/сторінки. При цьому в кожній частині таблиці вказується, що це її продовження (наприклад, “Продовження табл. 1.1”). Над останньою частиною таблиці вказується про закінчення таблиці (наприклад, “Закінчення табл. 1.1”).
Приклад
Закінчення табл. 1.1
| Доплата у зв’язку з припиненням діяльності застрахованими особами | У 15-денний термін |
“Шапка” таблиці при перенесенні заміняється на відповідні номери граф таблиці. Якщо таблиця не переноситься на наступну сторінку, графи таблиці не нумерують.
Перенесення таблиці на наступну сторінку допускається при написанні не менше двох рядків після “шапки” таблиці.
Наприкінці назв таблиць крапки не ставлять. Відстань від тексту роботи до таблиці – один рядок (але не більше – 20 мм). Відстань після таблиці до тексту роботи складає один рядок, але не більше 20 мм.
Якщо в таблиці наведені дані, які мають декілька одиниць виміру, то необхідно внести до таблиці окрему графу щодо одиниць виміру.
Приклад
Основні показники діяльності ВАТ “Турбоатом” наведені у таблиці 1.2.
Таблиця 1.2
Основні показники діяльності ВАТ ”Турбоатом”
| Показники | Одиниця виміру | 2011 р. | 2012 р. |
| 1. Випуск продукції | тис. грн. | 151 984,7 | 202 690,5 |
| 2. Чисельність персоналу | осіб | 6 209 | 5 984 |
| 3. Рентабельність | % | 62,0 | 55,0 |
Для таблиць припускається використання шрифту 10 або 12 pts Times New Roman через одинарний міжрядковий інтервал.
Перерахування
Перерахування можуть бути приведені всередині розділів. Перед перерахуванням варто використовувати арабські цифри з дужкою. Наприкінці ставиться крапка з комою або двокрапка, якщо є подальша деталізація. Перед кожною позицією перерахування слід ставити малу літеру з дужкою або, не нумеруючи, – з абзацного відступу. Наприкінці ставиться крапка з комою. Після останнього пункту перерахування ставиться крапка. Перерахування нумерують малими літерами з абзацного відступу.
Приклад
Законом про патентування передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які придбали такий патент, не сплачують:
1) податок на додану вартість;
2) податок на доходи фізичних осіб;
3) податок на прибуток підприємств та ін.
Примітки
При необхідності пояснення змісту тексту таблиці або ілюстрації в курсовій роботі можуть бути подані примітки. Примітки розташовують після тексту, таблиці або ілюстрації, до яких вони відносяться. Якщо примітка одна, її не нумерують.
Слово “Примітка” пишуть з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюючи. Після слова “Примітка” ставлять крапку, і з великої літери в тому ж рядку наводять текст примітки. Рекомендований розмір шрифту – 12.
Приклад
Таблиця 1.1