Проста погодинна система оплати праці
За цієї системи оплати праці заробітну плату робітникові нараховують за тарифною ставкою (окладом), відповідною привласненому йому тарифному розряду, за фактично відпрацьований ним робочий час.
За способом нарахування заробітної плати проста погодинна система оплати праці поділяється на погодинну, поденну і помісячну.
При погодинній оплаті праці заробітну плату можна визначити за формулою
де 3п — місячна погодинна заробітна плата робітника, грн;
Тг— годинна тарифна ставка, що відповідає тарифному розряду робітника, грн;
tф — робочий час, фактично відпрацьований протягом місяця, годин.
У разі поденної оплати праці заробітну плату можна визначити так:
де Зп — місячна погодинна заробітна плата робітника, грн;
Тд — денна тарифна ставка, відповідна тарифному розряду робітника, грн;
tф — робочий час (у днях, змінах), фактично відпрацьований робітником протягом місяця.
Заробітну плату при помісячній оплаті праці можна визначити з виразу
де Зп — місячна погодинна заробітна плата робітника, грн;
То — місячний оклад робітника, грн;
Трг — кількість робочих годин у місяці (за ірафіком роботи);
tф — фактично відпрацьована кількість годин протягом даного місяця.
При почасовій оплаті праці важливе значення має:
— правильне присвоєння робітникам тарифних розрядів у суворій відповідності з тарифно-кваліфікаційними довідниками і з урахуванням кваліфікаційного рівня фактично виконуваної ними роботи, оскільки від цього залежить правильність оцінки якості їхньої праці;
— наявність і правильне застосування обґрунтованих норм обслуговування і нормативів чисельності робітників, що виключають різний ступінь завантаження їх роботою протягом робочого дня;
— точний облік робочого часу, фактично відпрацьованого кожним робітником, оскільки від цього залежить правильність оплати їхньої праці відповідно до її кількості.
Сфера її застосування незначна через недостатньо яскраво виражену стимулюючу функцію. В основному вона використовується при визначенні тарифних заробітків працівників у бригадах з оплатою за єдиним нарядом. Якщо розмір місячної тарифної ставки (оклад) твердо встановлений, то працівник одержує заробітну плату тільки тоді, коли відпрацьовує повну кількість годин за графіком виходів на місяць. За неповний відпрацьований місяць заробітна плата виплачується, виходячи із середньогодинної чи середньоденної ставки і фактично відпрацьованого часу.
Почасово-преміальна система оплати праці
При даній системі оплати праці робітникові, крім заробітку по тарифній ставці (окладом), за фактично відпрацьований час додатково виплачується премія за виконання і перевиконання конкретних показників у роботі.
У зв'язку зі специфічними особливостями виробництва і характером робіт, які виконуються окремими групами робітників, установлюються різні показники їхнього преміювання.
Заробітну плату робітника при почасово-преміальній системі (Зпп) можна визначити так:
де П — розмір премії за досягнення певних результатів, грн;
або
де 3п — погодинна заробітна плата робітника за тарифом згідно з відпрацьованим часом, грн;
Пв — відсоток премії за виконання показників преміювання, %;
Пп — відсоток премії за кожний відсоток перевиконання показників преміювання, %;
Пс — відсоток перевиконання показників преміювання.
Застосовувати погодинно-преміальну систему можна лише за умови правильного вибору показників преміювання, кількість яких не повинна бути більше 2—3, причому розмір премії розраховують за кожним із них. Крім того, необхідне економічне обґрунтування розроблених преміальних пропозицій, інакше використання обраної системи оплати праці може бути збитковим для підприємства. Показники преміювання розробляються з урахуванням специфіки робіт чи робітників і повинні чітко враховуватися. До таких показників можуть відноситися: якість продукції, що випускається, якість роботи. У преміальному положенні вказується джерело преміювання: економія від зниження собівартості, скорочення витрат матеріальних ресурсів, додатковий виторг від реалізації більш якісної, що стала більш конкурентоспроможною, продукції. Джерело додаткової виручки — підвищена ціна чи збільшений обсяг реалізації. При розробленні преміального положення варто виходити з того, що сума виплачуваної премії не повинна перевищувати отриманої економії від зниження собівартості.
Погодинно-преміальна система оплати праці з нормованим завданням використовується, якщо функції робітників чітко регламентовані і може бути розрахована норма часу на кожну операцію. Ця система поєднує в собі елементи як відрядної, так і погодинної форм заробітної плати. Заробіток при цьому розраховують у такий спосіб:
де Т1 — тарифна ставка 1 розряду для данної групи робітників, грн/год;
Кті - тарифний коефіцієнт робітника і-го розряду;
tф — фактично відпрацьований час;
Дон — додаткова оплата за виконання нормованих завдань. Обчислюється як відсоток від погодинної оплати;
П— преміальні виплати за досягнення встановлених показників преміювання.
Ця система використовується, якщо функції робітників чітко регламентовані і може біти розрахована норма часу на кожну операцію. Застосування цієї системи доцільне, якщо:
— необхідно забезпечити виконання нормованого завдання за робочими місцями і підрозділом в цілому;
— поставлено завдання домогтися економії матеріальних ресурсів;
— планується сумісництво професій і багатоверстатне обслуговування з мстою поліпшення організації праці і т. д.
Різновидом погодинної форми оплати праці є й окладна система. Вона використовується для оплати праці робітників, робота яких стабільна.
Отже, погодинна форма оплати праці та її системи стимулюють підвищення кваліфікації працівників, роботу без прогулів, створюють умови для зацікавленості у високоякісній роботі. У той же час вони мають недолік — відсутність зв'язку оплати праці з його результатами.