Економічний аналіз і маркетинг

Маркетинг використання інформації маркетингових досліджень про стан ринкових процесів.

Економічний аналіз розроблення і контроль реалізації маркетингових програм передбачають проведення економічного аналізу стану ринку, покупців та споживачів, конкуренції, ринкових цін тощо.

Економічний аналіз і математика

Математика відображення економічних процесів за допомогою економіко-математичних моделей, що відкриває перед аналізом широкі можливості вдосконалення прийомів, способів, техніки аналітичних досліджень.

Економічний аналіз і технологія виробництва

Технологія виробництва тільки обізнаний у технології виробництва економіст-аналітик може об’єктивно оцінити результати виробництва, надати рекомендації до їх поліпшення.

Економічний аналіз технологія виробництва потребує постійного вдосконалення на основі даних аналітичних досліджень.

Отже, економічний аналіз є синтезованою наукою, яка сформувалася на основі диференціації та інтеграції багатьох наук й об’єднала окремі їх елементи. У свою чергу, методичні прийоми і результати економічного аналізу використовуються в багатьох інших галузях сучасної науки.

Контрольні запитання

1. З якими дисциплінами пов’язаний економічний аналіз?

2. Назвіть варіанти взаємозв’язку економічного аналізу з іншими дисциплінами.

3. Поясність суть зв’язку дисципліни з бухгалтерським обліком.

4. В чому полягає суть зв’язку економічного аналізу з галузевими економіками?

5. Як пов’язані між собою економічний аналіз та статистика?

Тема 2

Методика факторного аналізу

1. Класифікація факторів.

2. Використання в економічному аналізі способів пропорційного ділення та інтегрального.

& Література

1. Мошенський С.З., Олійник О.В. Економічний аналіз: підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів / За ред. д.е.н., проф. Ф.Ф. Бутинця. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП "Рута", 2007. – с. 34 – 40.

3. Тютюнник Ю.М., Тютюнник С.В. Економічний аналіз (теоретичні основи): конспект лекцій. – Полтава: 2007. – с. 63 – 66.

Uml; Методичні вказівки

Класифікація факторів.

В економічних дослідженнях під факторами розуміють рушійні сили розвитку процесів і явищ, які відбуваються на підприємстві.

Діяльність підприємства є складною і різнобічною. Вона представлена комплексом взаємопов’язаних господарських процесів, що характеризуються системою показників, які залежать від численних та різноманітних факторів.

Кожен з факторів може складатися з ряду елементів, які деталізують його вплив і виступають як самостійні фактори з більшим або меншим ступенем впливу на результативний показник. Чим більша їх деталізація, тим детальніше вони вивчаються, тим повніше виявляються наявні резерви покращення господарської діяльності підприємства.

Фактори взаємопов’язані між собою та нерідко та впливають на результати господарської та іншої діяльності підприємств за різними напрямами: одні – позитивно, інші – негативно, треті – в існуючих умовах економічного розвитку є нейтральними. Причому негативний вплив одних факторів може знизити або нейтралізувати позитивний вплив інших. Все це вимагає вивчення якомога більшої кількості факторів.

Класифікація факторів – це розподіл їх за групами залежно від загальних ознак, що дає можливість точніше оцінити місце та роль кожного фактору у формуванні величини результативних показників.

Фактори, які досліджуються в аналізі, можуть бути класифіковані за різними ознаками. Однією із найбільш розповсюджених є наступна класифікація факторів:

1)за економічним змістом:

· виробничо-економічні – виражають умови, що забезпечують підприємницьку діяльність з точки зору організації виробничого (торговельного, будівельного чи будь-якого іншого) процесу, раціонального використання ресурсів, залучених для своєї діяльності (так, показник рентабельності діяльності підприємства визначається такими факторами як структура вкладень капіталу в активи, інтенсивність використання виробничих засобів, продуктивність праці робітників, рівень технології, запровадження прогресивних норм матеріальних і трудових затрат, ефективність запровадження форм менеджменту і маркетингу тощо;

· соціально-економічні – рушійні сили підвищення ефективності діяльності підприємства, які закладені у самих учасниках виробничих відносин, відображають творчу ініціативу й активність працюючих, рівень освіти та культури працівників, ініціатива новаторів виробництва, моральне стимулювання і зацікавленість працівників, рівень управління підприємством, умови життя, побуту, відпочинку, мікроклімат у трудовому колективі, санітарно-гігієнічні умови праці, поліпшення організації виробництва та праці, естетичний стан приміщень тощо;

2)за рівнем охоплення (для врахування особливостей діяльності підприємств конкретних галузей):

· загальні – діють в усіх галузях економіки (наприклад, забезпеченість матеріальними та трудовими ресурсами і ефективність їх використання);

· специфічні – в умовах окремої галузі економіки чи підприємства (наприклад, місце розташування підприємства тощо);

3)за рівнем впливу на результати діяльності:

· основні – фактори, що здійснюють вирішальний вплив на господарську діяльність підприємства в умовах, що склалися;

· другорядні – всі інші фактори, крім основних;

При цьому один і той самий фактор залежно від обставин може бути й основним, і другорядним;

4)за часом дії:

· постійні – здійснюють вплив на досліджуване явище безперервно протягом усього часу;

· тимчасові – їх вплив відбувається періодично (освоєння нової техніки та технології виробництва);

5)за характером залучення ресурсів:

· інтенсивні – пов’язані з найбільш ефективним використанням досягнень науки, технології. Вони забезпечують розвиток економіки за рахунок підвищення продуктивності суспільної праці, покращання використання наявних ресурсів, що характеризують ступінь зусилля, напруженість праці в процесі виробництва (підвищення продуктивності праці тощо);

· екстенсивні – пов’язані з кількісним, а не якісним приростом результативного показника. Наприклад, збільшення обсягу виробництва за рахунок збільшення чисельності працівників;

6)за відношенням до суб’єкта господарювання:

· об’єктивні – фактори, що не залежать від діяльності підприємства (наприклад, стихійне лихо);

· суб’єктивні – фактори, що залежать від діяльності окремих осіб, підприємства тощо. Навіть вміле прогнозування у господарській практиці об’єктивних умов і факторів можна трактувати як явище суб’єктивного порядку. Успішне господарювання, виконання бізнес-планів визначаються вмілим керівництвом виробничим колективом; правильною організацією виробництва, економіки, фінансів; глибоким знанням справи конкретним виконавцем;

7)за рівнем деталізації:

· прості – фактори, що є результатом дії однієї причини (кількість робочих днів);

· складні – фактори, що виникають під впливом комплексу причин (продуктивність праці);

8)за можливістю виміру впливу на результативний показник:

· параметричні – фактори, що піддаються кількісній оцінці;

· непараметричні – фактори, що не підлягають кількісній оцінці.

Кількісний вимір впливу факторів на показник, що вивчається дозволяє правильно оцінити господарську діяльність підприємств. Якщо це неможливо зробити (наприклад, визначити вплив стажу роботи, рівня професійної підготовки робітників на продуктивність їх праці), необхідно прослідкувати напрям впливу факторів. Це підвищить обґрунтованість висновків і рекомендацій за результатами проведеного економічного аналізу.

9) за порядком дії:

· першого порядку (безпосередньо впливають на результативний показник);

· другого порядку (фактори, що спричиняють непрямий вплив на результативний показник за допомогою факторів першого рівня);

· п-го порядку.

Кожний фактор може складатися із декількох причин, які в свою чергу виступають як самостійні фактори з відповідним рівнем впливу на результати діяльності підприємства.

Приклад багаторівневого впливу зображено на рис. 2;

10) за властивостями об’єктів, що вивчаються:

· кількісні – фактори, що виражають кількісну визначеність явищ (кількість обладнання, сировини). Наприклад, обсяг валових доходів, продажу продукції, сума власних і залучених фінансових ресурсів, сума витрат на виробництво, чисельність працівників підприємства, робочих днів в аналізованому періоді тощо;

· структурні – це такі показники, як питома вага власних фінансових ресурсів у капіталі підприємства, частка активної частини основних засобів, частка робітників підприємства, питома вага матеріальних витрат у загальній сумі витрат на виробництво тощо;

· якісні – фактори, що визначають внутрішні якості, ознаки й особливості об’єктів, що вивчаються. Наприклад ,рівень продуктивності праці робітників, ціна і рентабельність виробів, які випускає підприємство, доходність цінних паперів тощо.

Наведена класифікація факторів дає можливість вивчити та оцінити їх вплив на показники, що вивчаються, розробити оптимальні управлінські рішення.

Рис. 2. Детермінована факторна модель валової продукції