Сутність та засоби легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом та відмивання грошей

На сьогоднішній день уся світова спільнота акцентує особливу увагу на необхідності подолання тіньового сектора економіки, як складової походження "брудних" коштів та посилення заходів з протидії легалізації доходів злочинного походження та фінансування тероризму.

Слід зазначити, що переважна частина тіньового капіталу формується за рахунок доходів, отриманих внаслідок вчинення економічних злочинів та інших правопорушень, зокрема у зовнішньоекономічній діяльності, кредитно-фінансовій сфери.

Україна дотепер майже не стикалася з масштабним “відмиванням” грошей у його класичному варіанті. Характерною для нашої країни проблемою є ухилення від оподаткування та супутнє йому явище – неминучий відплив капіталу. Проте рано чи пізно майже перед усіма країнами постає проблема запобігання “відмиванню” “брудних” грошей. У цьому відношенні наше суспільство переживає етап становлення. Ось чому Україна має враховувати особливості самої системи протидії відмиванню коштів, яка має координуватися не тільки з національною системою законодавства та економічним порядком держави, а й із міжнародною системою протидії, яка вже склалася і має свої принципи функціонування і розвитку.

“Відмивання” грошей – це операція, в процесі якої приховуються походження, призначення грошового платежу. Слід зазначити, що процес відмивання “брудних” грошей несе загрозу для загальноекономічного розвитку територій та країн, які відмовляються від жорсткого контролю за цим видом

міжнародної злочинної діяльності.

Неконтрольований приплив та відплив великого обсягу “брудних” грошей потенційно може зруйнувати національну економіку країни, що їх приймає. Надлишкові потоки готівкових коштів, що потрапляють в обіг, спотворюють попит на готівку, відсоткові ставки і, таким чином, призводять до інфляції. Відплив мільярдів доларів на рік з економічної системи ставить під загрозу не тільки стабільність та розвиток окремих національних економік, а й міжнародної фінансової системи в цілому.

Законом, який спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави шляхом визначення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та забезпечення формування загальнодержавної багатоджерельної аналітичної інформації, що дає змогу правоохоронним органам України та іноземних держав виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов'язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями є Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму” від 28.11.2002 № 249-IV.

Попередження та боротьба з відмиванням грошей має відбуватися економічними, адміністративними методами та заходами репресивного характеру.

До економічних методів боротьби з відмиванням грошей належать запровадження раціональної системи оподаткування юридичних і фізичних осіб, створення сприятливого інвестиційного клімату, стимулювання розвитку підприємництва.

Серед адміністративних методів боротьби з відмиванням грошей можна виділити створення спеціальних органів і підрозділів, покликаних виявляти факти легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та запобігати цьому.

Репресивні методи боротьби з відмиванням грошей вживаються державою з метою вилучення коштів з чужого незаконного володіння для повернення власникам і відшкодування збитків державі. Це, зокрема, конфіскація, арешт, ув'язнення, штрафи.

Використання в діяльності банків “брудних” грошей спричиняє такі ризики:

- втягнення банківських установ до негативних для їх репутації процесів у разі виявлення правоохоронними органами їх участі у відмиванні грошей, що може призвести до виходу з них легально функціонуючого капіталу, а відтак – завдати фінансових збитків;

- небезпека впливу на керівництво банку (аж до фізичного усунення) кримінальних елементів та переведення банку під їх контроль.

Відмиванню грошей сприяє також створення власниками “брудних” грошей офшорних банків. Процес відмивання “брудних” грошей взагалі об’єктивно неможливий без залучення банківського сектора, який може відігравати як пасивну роль, тобто бути безпосередньою технічною ланкою, так і активну, яка полягає у створенні умов для проведення сумнівних і незаконних операцій

Сьогодні й самі банки дедалі частіше стають об’єктом злочинних посягань не лише з боку недобросовісних власників, а й національних і міжнародних організованих злочинних угруповань та окремих злочинців, особливо коли йдеться про намір відмити кошти, отримані незаконним шляхом.

Відповідно до нормативно-правових актів НБУ, банки України розробляють правила внутрішнього фінансового моніторингу та програми його проведення з метою протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Банками України, відповідно до інструкцій НБУ, розробляються внутрішні програми здійснення контролю з метою протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, наявність та відповідність яких міжнародним стандартам перевіряє Національний банк, як головний орган банківського нагляду в Україні. Наприклад, програма здійснення внутрішнього з метою протидії легалізації грошей, отриманих злочинним шляхом, складається з 6-ти основних програм, а саме:

1) програми здійснення ідентифікації та вивчення своїх клієнтів;

2) програми виявлення в діяльності клієнтів сумнівних операцій, що підлягають обов’язковому контролю, та інших операцій з грошовими коштами або іншим майном, що можуть бути пов’язані з легалізацією грошей, отриманих злочинним шляхом;

3) програми перевірки інформації про клієнта або операцію клієнта для підтвердження обґрунтованості або спростування підозр стосовно здійснення

клієнтом легалізації грошей, отриманих злочинним шляхом;

4) програми проведення документарного фіксування інформації, необхідної для ідентифікації клієнта щодо здійснення ним операцій;

5) програми зберігання інформації і документів, отриманих у результаті реалізації програм здійснення внутрішнього контролю, з метою протидії легалізації грошей, отриманих злочинним шляхом;

6) програми навчання працівників з питань протидії легалізації грошей, отриманих злочинним шляхом [2].

Внутрішньобанківську систему запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, очолює відповідальний працівник банку, незалежний у своїй діяльності і підзвітний тільки керівнику банку. Він реєструє операції, які, відповідно до Закону України “Про протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” підпадають під ознаки фінансового моніторингу, а також приймає рішення про повідомлення Уповноваженого органу стосовно фінансових операцій, щодо яких існують мотивовані підозри, що вони можуть здійснюватися з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або що вони пов’язані із фінансуванням тероризму.