Роль керівництва в процесі реалізації стратегії
Одним з найважливіших організаційних інструмента є забезпечення внутрішнього керівництва, необхідного для реалізації стратегії та її удосконалення в процесі реалізації.
Рівень керівництва стратегічним процесом, який виступає однією з творчих умов або умов, що руйнують успішне виконання стратегії, залежить від факторів:
· досвід і знання бізнесу;
· навички по діагностуванню і рішенню проблем, адмініструванню і міжособистісним відносинам;
· особисті взаємини з персоналом;
· влада, якою керівник володіє;
· стиль керівництва, якому віддається перевага;
· бачення своєї ролі в процесі виконання стратегії.
Для ефективного керівництва процесом реалізації стратегії менеджери вищого рівня повинні здійснити наступні дії:
1. Своєчасне і чітке делегування повноважень.
2. Тісний взаємозв'язок з менеджерами середньої і нижчої ланки.
3. Особисте управління послідовністю виконання стратегії.
4. Створення можливостей для виконання стратегії.
5. Розвиток спонукальних мотивів у виконавців стратегії.
6. Розробка системи оцінок результатів.
7. Визнання заслуг і нагородження тих, хто досяг високих результатів.
Успішні керівники не тільки виплачують винагороди за досягнення, вони святкують них. Багато хто з найбільш щасливих компаній, зобов'язані своїм успіхом системі заохочень і винагород, що змушують людей робити все необхідне для досягнення поставлені мети і виконання стратегій.
8. Особисте керівництво процесом стратегічних змін.
Вимоги до керівництва підприємства істотно залежать від умов, у яких воно функціонує (табл. 7.2).
Ніж складніше умови діяльності фірми, тим різноманітніше обов'язку керівника і вище пропоновані до нього вимоги. Сучасний керівник повинний мати характеристики:
■ підприємця -людини,орієнтованого на майбутнє фірми, але в той же час лідера, що володіє в достатній мірі якостями і адміністратора, і плановика;
■ політика— для встановлення правильних взаємин фірми з її оточенням;
■ творця— для забезпечення правильного вибору і реалізації внутрішніх організаційних стратегій;
■ кваліфікованого експерта,
а також мати навички проектування поведінкових системі управління змінами— для впровадження організаційних нововведень і підтримки сприятливого психологічного клімату.
Такий складний архетип важко мати в особі однієї конкретної людини, отже, виникає необхідність формування відповідної управлінської команди, що доповнює і підсилює один одного. У світовій практиці мається досвід використання концепції множинного керівництва у формі офісу головних керівників. При цьому приймається на увагу, що розділені повноваження, хоча і знижують стабільність і ефективність системи, але роблять її більш гнучкою, схильною до змін.
Таблиця 7.2- Характеристики керівництва підприємством в залежності від умов середовища
Характеристики керівництва | Рівні нестабільності | ||||
Стиль керівництва | Заснований на традиціях і дисципліні | Натхнення, підпорядкування загальній мети | Харизма Творчість | ||
Знання | Можливості власного виробництва | Традиційні ринки, конкуренти, продукція, технології | Нові можливості | Стратегічні аспекти | |
Характер мислення | Виробничий | Плановий | Підприємницький | Творчий | |
Орієнтація на проблеми | Усередині фірми | Збалансована | Поза фірмою | ||
Спосіб рішення проблем | Проби і помилки | Діагностика | Оптимізація | Пошук альтернатив | Створення альтернатив |
Модель успішних дій | Зниження витрат | Ефективність виробництва | Ефективна адаптація до запитів ринку | Ефективне використання вигід-них можливостей | Створення можливостей |
Готовність до ризику | Отсутсвует | Готовий йти на знайомі види ризику | Готовий йти на незнайомі види ризику | ||
Архетип | Лідер | Адміністратор | Плановик | Підприємець | |
Його якостей | Уміння спілкуватися з людьми і надихати їх на самовіддачу | Оперативність, опори на факти і логіку, уміння забезпечити ефективність фірми за рахунок чіткого регулювання | Оптимізація діяльності в тра-диційних областях відповідно до поставлених цілей | Орієнтація на нове майбутнє. Нестандартне мислення, аналітичний склад розуму, схильність до ризику |