Податковий облік та звітність підприємства
4.1.Податковий облік та його організація на ППБФ «Золотий ключ»
Важливим інструментом податкової політики є податковий облік. Якщо до того ж врахувати доволі жорстку систему фінансових санкцій, що застосовують до підприємств та банків за умови виявлення помилок при здійсненні податкового обліку та формуванні податкової звітності, то очевидно, що ефективна податкова система передбачає чітке законодавче обґрунтування усіх елементів податкового обліку, можливість адекватного відображення реальної економічної ситуації в звітності та забезпечення контролю за сплатою податків.
Однак період становлення і функціонування системи податкового обліку в Україні характеризується відсутністю чітко сформульованої та реалізованої концепції, не послідовністю здійснюваних кроків в зміні податкового законодавства, надмірною орієнтованістю на інтереси державних фіскальних органів. Необґрунтованість та поспішність в прийнятті рішень щодо змін в облікових процедурах призвели до недовіри в користувачів до звітної інформації, знизили її значення як важливого чинника прийняття управлінських рішень.
Податковий облік ведеться з метою формування повної та достовірної інформації про господарські операції, що були проведені платником протягом звітного періоду з метою оподаткування, а також забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів для контролю за правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю перерахування податків до відповідних бюджетів.
Інформаційною базою податкового обліку є:
первинні облікові документи (документи, що містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення);
реєстри податкового обліку (форми систематизації даних податкового обліку за звітний (податковий) період, які згруповані відповідно до вимог податкового законодавства. Податкові реєстри призначені для систематизації та накопичення інформації, яка міститься в первинних документах, аналітичних даних податкового обліку для відображення в податкових деклараціях;
податкова звітність з певних податків та зборів, яка складається платником податків виходячи з даних податкового обліку.
У табл. 4.1 наведена оцінка фінансового стану підприємства.
Таблиця 4.1
Основні показники оцінки фінансового стану ППБФ «Золотий ключ» у 2011-2013рр. (тис. грн)
Назва показника | 2011р. | 2012р. | 2013р. | Зміна 2013р. до 2011р. |
Загальна вартість активів | -543 | |||
Вартість необоротних (постійних) активів | -7 | |||
Вартість оборотних (мобільних) активів | -536 | |||
Дебіторська заборгованість | -447 | |||
Кредиторська заборгованість | -199 | |||
Власний капітал | +197 | |||
Коефіцієнт співвідношення необоротних і оборотних активів, % | +99 | |||
Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів, % | -21 |
Аналізуючи дані показники діяльності підприємства можна зробити висновок, що загальна вартість активів ППБФ «Золотий ключ» протягом 2011-2013 рр. складала близько 3500-4000 тис. грн. Основна частка активів підприємства припадає на необоротні активи (приблизно 2/3 від загальної вартості активів). Варто зауважити, що сума дебіторської заборгованості має тенденцією до скорочення. Власний капітал підприємства загалом у 2013 році зріс на 197 тис. грн., у порівнянні з 2011 роком. Це відбулося в основному за рахунок збільшення суми нерозподіленого прибутку. Також значно змінилися останні два розраховані в таблиці коефіцієнти в 2013 році. Однак це сталося через значне скорочення кількості оборотних активів. Для підприємства це є негативним, адже якщо кількість оборотних активів є недостатньою, то підприємство буде мати певні проблеми при розрахунках за отриману сировину наприклад. У табл. 4.2 розглянемо основні показники ліквідності ППБФ «Золотий ключ».
Таблиця 4.2
Оцінка ліквідності ППБФ «Золотий ключ» у 2011-2013рр., %
Показники | 2011р. | 2012р. | 2013р. | Зміна 2013р. до 2011р. |
Коефіцієнт покриття загальний (платоспроможності) | +5 | |||
Коефіцієнт швидкої ліквідності | 10,9 | 4,9 | -10,9 | |
Частка оборотних коштів у загальній сумі активів | 36,2 | 36,3 | 26,6 | -9,6 |
Частка виробничих запасів у оборотних активах | 21,1 | 31,2 | 40,2 | +19,1 |
Із розрахованих показників можна сказати, що у 2013 році порівняно із 2011 зменшилася частка оборотних коштів у загальній сумі активів, проте видно чітку тенденцію до збільшення частки виробничих запасів у оборотних активах. Проаналізувавши ліквідність підприємства, робимо висновок, що левова частка майна підприємства припадає на мало ліквідні активи. На підприємстві практично відсутня готівка в чистому вигляді, тому підприємству доволі складно покривати збитки, що можуть виникнути в результаті затримок із постачанням сировини або в результаті форс мажорних обставин.
В табл. 4.3 визначимо основні показники ділової активності ППБФ «Золотий ключ».
Таблиця 4.3
Показники ділової активності ППБФ «Золотий ключ» у 2011-2013рр.
Показники | 2011р. | 2012р. | 2013р. | Зміна 2013р. до 2011р. |
Коефіцієнт оборотності оборотних засобів | 4,7 | 2,6 | 3,6 | -1,1 |
Тривалість обороту оборотних активів, дні | +22 | |||
Коефіцієнт оборотності виробничих запасів | 11,8 | 8,5 | 9,9 | -1,9 |
Тривалість обороту запасів, днів | +6 | |||
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, днів | 3,5 | 4,5 | -1,5 | |
Тривалість обороту кредиторської заборгованості, дні | +20 | |||
Коефіцієнт оборотності власного капіталу | 2,4 | 1,5 | 1,6 | -0,8 |
Тривалість обороту власного капіталу, дні | +75 | |||
Ділова активність підприємства | 1,15 | 0,89 | 0,97 | -0,18 |
Аналізуючи показники ділової активності ППБФ «Золотий ключ», робимо висновок, що 2011 рік був найбільш успішним для підприємства. Адже у 2011 році тривалість обороту оборотних активів, виробничих запасів, кредиторської заборгованості, власного капіталу була найшвидшою у порівнянні із 2012 та 2013 роками. У 2012 році можна спостерігати значне збільшення тривалості обороту даних показників. Проте, у 2013 році швидкість обороту вищезазначених показників знову почала збільшуватися.
Податковий облік тісно пов’язаний з бухгалтерським обліком. Адже обидва види обліку оперують одними і тими ж первинними документами; фіксують одні й ті ж дані і факти господарського життя. Як бухгалтерський, так і податковий облік здебільшого ведуть одні й ті ж спеціалісти – бухгалтери.
Незважаючи на такий взаємозв’язок, результати за даними бухгалтерського та податкового обліку можуть відрізнятися між собою. Основними причинами таких відхилень є наявність відмінностей між правилами ведення бухгалтерського обліку і порядком формування податкової бази. Мова, перш за все, іде про відмінність у методиці визначення сум валових витрат, валових доходів і оподатковуваного прибутку у податковому обліку з сумами витрат і доходів і результатів діяльності у бухгалтерському обліку. Суттєвою відмінністю є призначення бухгалтерської і податкової звітності.
Податковий облік у установах підприємств здійснюється на підставі даних фінансового обліку, відображених за балансовими та позабалансовими рахунками, а також на підставі окремих розрахунків за особливими видами операцій, які не знаходять свого відображення у фінансовому обліку банку, якщо методика розрахунку фінансових результатів від здійснення таких операцій відрізняється у фінансовому і податковому обліку.
Порядок ведення податкового обліку визначається підприємством самостійно і є обов'язковим для всіх установ.
Податковий облік може здійснюватись:
1. Позасистемно. Для визначення оподатковуваного прибутку установа банку веде податковий облік окремо. При здійсненні будь-якої операції, яка відноситься до валових доходів і валових витрат, крім відображення за відповідними рахунками бухгалтерського обліку, необхідно одночасно відобразити їх у системі податкового обліку;
2. За позабалансовими рахунками. Підприємство може вести податковий облік на окремих позабалансових рахунках, які відкриваються підприємством самостійно і не враховуються при складанні фінансової звітності. Позабалансові рахунки для ведення податкового обліку зручніше відкривати за статтями податкової декларації та додатків до неї;
3. За балансовими рахунками. Ведення обліку валових доходів і валових витрат на балансових рахунках може здійснюватися шляхом:
відкриття нових балансових рахунків (номери рахунків визначаються банком самостійно), які не включаються в фінансові звіти;
ведення аналітичних рахунків доходів і витрат за оподатковуваними
неоподатковуваними сумами;
За останні роки почала діяти ефективна система прогнозування та адміністрування податків, прийнято безліч законів і нормативних документів, побудовано матеріально-технічну базу. Стратегічні цілі податкових перетворень полягають у підтримці та стимулюванні реальної економіки, виходу з тіні прихованих капіталів.
1. За економічним змістом об'єкта оподаткування:
податки на доходи та прибутки;
податки на споживання;
майнові податки;
ресурсні платежі або платежі рентного характеру.
2. За формою оподаткування:
прямі податки – обов'язкові платежі, які напряму сплачуються платником до бюджету держави залежно від розміру об'єкта оподаткування;
непрямі податки – обов'язкові платежі, які сплачуються платниками
опосередковано через цінові механізми, причому сума податку не зменшує об'єкта оподаткування, а збільшує ціну товару (ПДВ, акцизний збір, мито).
3. За рівнем державних структур, що впроваджують податки:
загальнодержавні податки – обов'язкові платежі, які встановлюються найвищими органами влади в державі і є обов'язковими до сплати за єдиними ставками на всій території України;
місцеві податки та збори – обов'язкові платежі, які встановлюються
місцевими органами влади і є обов'язковими до сплати за встановленими ставками тільки на певній території.
4. За способом встановлення податкових зобов'язань:
розкладні (розкладкові);
окладні (квотарні, пайові, кількісні) податки.
5. За повнотою прав використання податкових надходжень:
закріплені;
регулюючі.
Таким чином, забезпечення розвитку податкового обліку можна досягти за рахунок постійного реагування, впровадження змін, перетворень, які виникають відповідно до вимог і умов сьогодення. На перспективу необхідно планувати заходи, які б були спрямовані на стимулювання економічно важливих напрямків розвитку держави та впроваджувати необхідні зміни податкової системи з урахуванням потреб майбутнього.