Виховання радянської молоді

Радянська політична система широко використовувала засоби ту­ризму для виховання підростаючого покоління.

Молодіжним туризмом в СРСР (як внутрішнім, так і міжнародним) займалось Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник» ЦК ВЛКСМ (створене в 1958 p.). «Супутник» мав свої підрозділи при республіканських, крайових, обласних, міських комітетах комсомолу.

У 70 -80-ті pp. БММТ «Супутник» значно розширило обсяги, форми та напрями своєї діяльності.

Підкреслюючи важливість розвитку туризму та екскурсій для задово­лення широких інтересів молоді, ЦК ВЛКСМ у 1972 p. почав розши­рювати мережу туристичних органів комітетів комсомолу, покликаних забезпечити ефективне використання каналів туризму, екскурсій та мо­лодіжного обміну.

Організаційне становлення молодіжного туризму в країні, основним стрижнем якого стала туристська експедиція радянської молоді «Моя Батьківщина - СРСР» - складова частина Всесоюзного походу ком­сомольців і молоді по місцях революційної, бойової й трудової слави радянського народу, зумовило величезне піднесення туристського руху молоді, розкрило значні резерви туристсько-екскурсійної діяльності комітетів комсомолу. З кожним роком експедиція набирала нових обер­тів. Тільки в 1974 - 1977 pp. по союзних маршрутах «Супутника» вже подорожували понад 9 млн молодих людей, близько 500 тис. провели свої відпустки й канікули в молодіжних таборах. У 1978 - 1981 pp. у всіх внутрішньосоюзних поїздках, екскурсіях і подорожах взяли участь майже 14 млн юнаків і дівчат, або на 5 млн чол. більше, ніж у 1974 - 1977 pp. У 1974 - 1986 pp. по восьми тематичних маршрутах Всесоюз­ної туристської експедиції «Моя Батьківщина - СРСР» подорожува­ли ЗО млн юнаків і дівчат. 80 тис. з них виконали туристські нормати­ви і були нагороджені бронзовими значками «Моя Батьківщина - СРСР», 7 тис. - срібними і близько 100 чол. стали власниками золо­тих значків.

Туристсько-екскурсійні заходи були приурочені до знаменних дат у житті колишнього Союзу РСР - роковин жовтневих подій, створення СРСР, дня народження В. І. Леніна, чергових з'їздів КПРС, комсомолу тощо.

У 70 -80-ті pp. туристсько-екскурсійні організації України проводили роботу з розвитку й удосконалення форм залучення молодого покоління до участі в експедиції «Моя Батьківщина - СРСР» під гаслом підготов­ки і святкування 40-річчя Перемоги над німецько-фашистськими за­гарбниками, 65-річчя присвоєння комсомолу імені В. І. Леніна. У 1980 р. в республіці було розроблено 15 нових маршрутів, а всього чисельність учасників експедиції становила 2,3 млн юнаків і дівчат, у тому числі: робітників - 9 %, сільської молоді - 5, службовців - 3, учнів шкіл -38, ПТУ - 18, студентів ВНЗ - 15 , учнів технікумів -12 %.

Формою ділового співробітництва секції експедиції «Моя Батьків­щина - СРСР» з органами народної освіти, культури, охорони пам'яток історії й культури були спільні туристські заходи, тематичні зустрічі й походи, присвячені 40-річчю Великої Перемоги, робота зі створення на туристській основі обласних героїко-патріотичних клубів, розширення мережі маршрутів вихідного дня по об'єктах експедиції тощо. Тема­тичні зустрічі пройшли під гаслами «Салют, Перемого!» і «Фестиваль, мир, праця».

БММТ «Супутник» Львівського, Рівненського, Кіровоградського, Запорізького, Вінницького, Кримського, Одеського обкомів комсомолу провели зльоти активістів експедиції «Літопис Великої Вітчизняної» і «Моя Батьківщина - СРСР». Усього в республіці з 1972 по 1987 р. було проведено понад 70 тематичних зустрічей, походів, присвячених 40-річчю Великої Перемоги і 65-річчю присвоєння комсомолу імені В. І. Леніна. Понад 50 тис. юнаків і дівчат, піонерів і школярів респуб­ліки, у тому числі 23 тис. дітей з районів Сибіру і Крайньої Півночі, побували на маршрутах «Ніхто не забутий, ніщо не забуте!», «Ордени Батьківщини на прапорі комсомолу», «Дорогою Великого Жовтня», зустрілися з ветеранами Великої Вітчизняної війни, молодими передо­виками виробництва.

Значну увагу приділяли в 1980-1985 pp. БММТ «Супутник» комі­тетів комсомолу України питанням подальшого посилення ролі турист­ської експедиції «Моя Батьківщина - СРСР» у справі патріотичного виховання учнів ПТУ, студентів технікумів і ВНЗ. Найбільшим заго­ном учасників експедиції «Моя Батьківщина - СРСР» була шкільна молодь. Цьому сприяла постанова ЦК ЛКСМУ і Міносвіти УРСР «Про участь школярів республіки в експедиції «Моя Батьківщина - СРСР» у рамках навчальних програм».

Практика роботи БММТ «Супутник» Запорізького, Харківського, Волинського обкомів, Київського міськкому комсомолу свідчить про те, що найактивнішими формами роботи з цією категорією молоді були дні туристсько-екскурсійної роботи, тематичні тижні знайомства з облас­ними об'єктами експедиції, організація туристських поїздів.

Так, у вересні - жовтні 1985 р. у м. Луцьку Волинської обл. для учнів ПТУ було проведено 2 тематичних тижні, присвячених 40-річчю Перемоги. 800 учнів ПТУ і старших школярів, студентів педучилища імені Я. Галана побували на екскурсіях по об'єктах експедиції. 2500 учнів ПТУ м. Запоріжжя починали навчальний рік зі знайомства з історією міста. Традиційною формою цього знайомства були тематичні авто­бусні екскурсії.

У медичному інституті м. Києва, у педагогічному інституті імені В. Г. Бєлінського (м. Миколаїв) за рішенням комітетів комсомолу учасниками експедиції в межах обласного туру були академічні групи. Це давало змогу згуртувати колективи, підвищити інтерес до навчання, гро­мадської діяльності, зробити вивчення історії рідного краю ефективні­шим; крім того, академічна група ставала постійною туристською гру­пою, що брала участь в експедиції.

Активну участь в експедиції брали також учні Козятинського ТУ (Вінницька обл.), ТУ № 8, ПТУ № 5 м. Дніпропетровська, СПТУ № 107 м. Донецька, Львівського торгово-економічного інституту, МПТУ № 7 м. Конотопа (Сумська обл.), Одеського верстатобудівного технікуму, Пол­тавського педінституту та ін. Всього до участі в експедиції було залучено 202 тис. студентів і учнів технікумів, 271 тис. учнів технічних училищ.

Найбільшим загоном учасників експедиції «Моя Батьківщина - СРСР» в Україні була шкільна молодь - 934 тис. чоловік.

Разом з молодими робітниками й колгоспниками учні ПТУ, техні­кумів, студенти ВНЗ, піонери та школярі під час подорожей і екскурсій по маршрутах експедиції «Моя Батьківщина - СРСР» брали активну участь у пошуковій експедиції «Літопис Великої Вітчизняної».

Під час поїздок і екскурсій школярі Донецької обл. провели опера­цію «Згадай усіх поіменно!», встановили 2900 імен не відомих раніше воїнів, зустрілися з їхніми рідними й близькими; учасники експедиції «Моя Батьківщина - СРСР» школярі Млинівської середньої школи № 1 Рівненської обл. розшукали ветеранів КПРС, комсомолу, Великої Вітчизняної війни, організували листування з ними та провели зустрічі; після екскурсій, поїздок по маршрутах експедиції з ініціативи загонів комсомольців ПТУ № 9 і школи-інтернату № 2 імені С. А. Ковпака м. Путивля Сумської обл. на згадку про тих, хто не повернувся з війни, було закладено алею Слави.

Усього в Україні пошуковою роботою під час поїздок по маршрутах експедиції займалось понад 60 тис. школярів і піонерів. Серед них учас­ники патріотичного об'єднання «Океан» м. Києва, члени експедиційно­го загону при ЖЕКу № 1 Ленінського району м. Кіровограда, школярі Могилів-Подільської середньої школи N° 5 Вінницької обл., члени клу­бу «Смолоскип» Жовтневого району м. Харкова. Меджибізької серед­ньої школи Хмельницької обл., Золотоніської середньої школи Черкаської обл., Шорської середньої школи № 1 Чернігівської обл., середніх шкіл № 15, № 190 м. Києва та багато інших.

Добре зарекомендувала себе така форма роботи із залучення молодого покоління до туристських подорожей, як маршрути вихідного дня. Так, у м. Києві, Дніпропетровській, Миколаївській, Вінницькій, Запорізькій областях учасники таких поїздок не тільки ближче знайомилися з істо­рією рідного краю, відвідували об'єкти експедиції, найкращі підприємства, а й виконували нормативи на здобуття бронзових значків експедиції «Моя Батьківщина - СРСР».

З метою розширення географії місцевого туризму загалом, особливо для молоді, що мешкала в гуртожитках, було розроблено понад 40 нових маршрутів, таких, наприклад, як Київ - Черкаси - Кам'янка -Розумівка, Чернігів - Новгород-Сіверський, Дніпропетровськ - За­поріжжя, Луцьк - Кортеліси - Брест, Луцьк - Львів та ін. Проведе­на робота дала змогу залучити до участі в подорожах понад 40 тис. молодих людей, що проживали в гуртожитках.

Серед найцікавіших традиційних форм участі трудящої молоді в екс­педиції «Моя Батьківщина - СРСР» були авто- і мотопробіги.

На честь 40-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників авто- і мотопробіги провели срібні значківці експедиції -молоді робітники Ладижинської ГРЕС Вінницької обл., 1500 молодих представників промислових підприємств м. Луцька, молоді робітники виробничого об'єднання «Азот» Рівненської обл., Севастопольського судноремонтного заводу.

Великою популярністю в молоді Івано-Франківської, Київської, Запо­різької, Львівської, Одеської, Рівненської областей користувалися тема­тичні спецрейси туристських поїздів. Програма спецрейсів по Закарпат­тю, організованих Івано-Франківським бюро «Супутник», проходила під гаслом «Пам'ять».

У туристському русі важливу роль відіграли республіканські й об­ласні героїко-патріотичні клуби, зокрема «Молодогвардієць» у Ворошиловграді, Краснодоні, «Корчагінець» у Хмельницькому, Шепетівці, «Тимурівець» у м. Каневі, «Партизанська слава» в м. Щорсі Чернігів­ської обл., «Спартак» у м. Кіровограді, с Красногорці, Всесоюзний клуб трудової слави «Прометей» у Дніпропетровську та Дніпродзержинську. Впродовж 1985 року маршрути цих клубів відвідало понад 4,5 тис. молодих робітників, колгоспників, учнівської молоді. БММТ «Супутник» ЦК ЛКСМ України разом з комітетами комсомолу на базі клубів органі­зовували й проводили ідейно-політичні заходи, спрямовані на повніше розкриття тематики засідання клубу, - зустрічі з ветеранами, тема­тичні конференції, відвідування комсомольсько-молодіжних колекти­вів - учасників ударних вахт тощо.

Підвищенню інтересу підростаючого покоління до туристських по­дорожей рідним краєм і країною, збільшенню кількості загонів учас­ників експедиції «Моя Батьківщина - СРСР» багато в чому сприяли засоби масової інформації. Постійно використовувалися можливості республіканських молодіжних видань, радіо і телебачення. В обласних газетах було започатковано рубрику «На туристських маршрутах», вікторину-конкурс «Моя Батьківщина - СРСР», сторінки «Маршрутами «Супутника» тощо.

Туристська експедиція радянської молоді «Моя Батьківщина - СРСР» тривала понад 15 років, з 1972 по 1987 р.

Патріотичне виховання молоді засобами туризму органічно поєдну­валося з організацією міжнародного молодіжного туристського обміну. Тільки з 1958 по 1985 р. включно у двосторонній туристський обмін БММТ «Супутник» із зарубіжними організаціями було залучено понад 7 млн молодих радянських та іноземних туристів, з них в СРСР побу­вало понад 4 млн іноземних туристів, за кордон виїхало майже 3,5 млн чол. радянської молоді. За 1975-1985 pp. всіма видами молодіжного туризму, обмінів, екскурсій, подорожей і відпочинку в межах діяльності туристських органів союзів молоді соціалістичних країн було охопле­но майже 55 млн юнаків і дівчат.

Завдання міжнародного молодіжного туристського обміну з виконання пізнавальної, освітньої та виховної функцій потребували розвитку й удосконалення видів туристських поїздок, що сприяли масовому спілку­ванню молодих людей. Як зазначалося в постанові ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 31 жовтня 1980 р. «Про подальший розвиток і удосконалення туристсько-екскурсійної справи в країні», процес удосконалення видів і форм послуг, що надаються, розширення мережі туристсько-екскурсійних установ сприяють повнішому вико­ристанню можливостей туризму з метою поліпшення ідейно-політично­го, трудового і морального виховання працюючої та учнівської молоді.

Виходячи з цього, ВЛКСМ постійно приділяв увагу всебічному і своє­часному осмисленню соціально-культурних функцій туристського обміну, реалізованого через різноманітні форми поїздок, спілкування і турист­ських контактів. Орієнтуючись на них, ЦК ВЛКСМ рекомендував комі­тетам комсомолу розвивати і розширювати можливості найперспективніших видів і засобів організованого туризму. З урахуванням досвіду, накопиченого організаціями молодіжного туризму нашої країни і за кордоном, комітети комсомолу забезпечували всебічну реалізацію змісту програми різноманітних видів туристських поїздок.

Перше місце за своїм обсягом і масовістю посідали загальноознайомлювальні поїздки. Значна частина їх припадала на подорожі, присвя­чені святкуванню знаменних дат у житті братерських народів, держав і спілок молоді.

Важливим внеском до міжнародних молодіжних подорожей у 70 - 80-ті pp. став розвиток такої популярної і ефективної форми молодіж­них обмінів, як поїзди, рейси, круїзи дружби. Початок обміну поїзда­ми дружби був покладений у березні 1962 p., коли вперше такий обмін, присвячений річниці створення братерських молодіжних спілок, відбувся між ВЛКСМ і СВНМ (Спілка вільної німецької молоді). Відтоді це співробітництво стало традиційним і поширилося на молодіжні органі­зації Болгарії, Угорщини, Монголії, Польщі, Чехословаччини та інших країн соціалізму. В 1979-1980 pp. у складі поїздів, рейсів, круїзів друж­би тільки в межах співробітництва БММТ «Супутник» з туристськими організаціями спілок молоді, цих країн брало участь 180 тис. радян­ських і зарубіжних молодих працівників промисловості й села, пред­ставників науково-технічної і творчої інтелігенції, комсомольські та мо­лодіжні активісти, працівники шкіл і піонерських установ. Причому чисельність молоді, що залучалась до цієї форми спілкування, щороку збільшувалась наполовину. У 1984 р. БММТ «Супутник» у співробітництві з партнерами тільки соціалістичних країн здійснив обмін 95 поїз­дами і рейсами дружби.

Зросло число спеціалізованих і загальнотуристських поїздів дружби, що прибували до СРСР і з капіталістичних країн. По лінії «Супутника» регулярно приймались поїзди дружби з Австрії, Фінляндії, ФРН, Захід­ного Берліна, Греції. Традиційним був прийом поїздів молоді Австрії, комплектування й відправлення яких здійснювало Австро-Радянське товариство.

Двосторонні фестивалі й табори дружби були центральними подія­ми в житті спілок молоді. Підготовка цих заходів давала можливість залучати до них мільйони юнаків і дівчат, як наприклад, на фестивалі дружби молоді СРСР і НДР, де були присутні понад 2000 членів Спілки вільної німецької молоді і в яких брали участь мільйони радянських юнаків і дівчат із ЗО споріднених округів, областей і міст Німецької Демократичної Республіки та Радянського Союзу.

Крім участі в підготовці й проведенні інтернаціональних і дво­сторонніх молодіжних фестивалів комсомольські й туристські органі­зації країни брали активну участь в організації таборів дружби, що регулярно проводилися разом з молодіжними спілками Франції, ФРН, Фінляндії, США, Японії. Наприклад, тільки з 1964 по 1982 р. на тери­торії СРСР відбулося 17 таборів дружби радянської й французької молоді із загальною кількістю учасників 13,5 тис. чол. Щороку учас­никами цих таборів були 6 - 7 тис. посланців радянської та іноземної молоді.

У 1976-1982 pp. за ініціативою БММТ «Супутник» набули розвитку і такі форми туристських поїздок, як інтернаціональні поїзди євро­пейської молоді до СРСР і круїзи з відвідуванням країн басейнів річки Дунай, Чорного і Середземного морів, Тихого океану. Через Міжнарод­не бюро туризму та обмінів молоді було організовано 25 поїздів і круїзів за участю 10 тис. молодих людей з 18 країн.

Набув значного розвитку обмін групами молоді в межах споріднених областей і міст СРСР та країн соціалізму. Понад 5 тис. обласних, район­них, міських і первинних комсомольських організацій СРСР підтриму­вали двосторонні зв'язки з молодіжними організаціями соціалістичних країн. Така дружба слугувала базою активного обміну групами молоді підприємств, сільськогосподарських об'єднань, навчальних закладів, наукових і культурних установ. Молоді туристи з соціалістичних країн охоче відвідували промислові об'єкти в різних місцях Радянського Союзу, в будівництві яких брали участь їхні однолітки в рамках Ради Економічної Взаємодопомоги (Усть-Ілімський лісопромисловий комп­лекс, газопровід Оренбург - Західний кордон СРСР та ін.).

Такий обмін був ефективним каналом поліпшення конкретного співро­бітництва спілок молоді та їхніх місцевих організацій, що виконувало винятково важливу роль в інтернаціональному зближенні народів. Це зазначалося, зокрема, на спеціалізованих семінарах у програмі XI фестивалю дружби угорської й радянської молоді в 1977 p., VI фестивалі молоді СРСР і НДР у 1983 р.

ВЛКСМ удосконалювала і молодіжний обмін у межах споріднених зв'язків радянської молоді з молоддю капіталістичних країн. Так, у про­грамі фестивалів дружби радянської і фінської молоді (Лахті, серпень 1977 p.; Гельсінкі, Тампере, літо 1981 р.) було обговорено важливість розвитку молодіжних зв'язків двох країн за участю споріднених міст СРСР і Фінляндії. Відзначався позитивний досвід обміну поїздами дружби, до складу яких входили молоді представники цих міст.

В умовах будівництва соціалізму зростали потреби в спеціалізованих видах туризму. Наприклад, у 1975 р. ЗО тис. радянських і зарубіжних молодих робітників, селян, учителів, піонерських вожатих стали учас­никами 90 спеціалізованих поїздів, а в 1980 р. число таких поїздів і кількість учасників зросли на 50 %. У складі спеціалізованих груп радянської молоді виїжджали автомобілісти, хіміки, молоді архітектори, медичні працівники, вчителі, будівельники, шахтарі, металурги, праців­ники сільського господарства.

Слід зазначити, що постійно зростала кількість робочої сільської молоді соціалістичних країн, що відвідувала СРСР. Високий був її відсо­ток у групах Чехословаччини, Німецької Демократичної Республіки та інших країн.

Значний інтерес викликали в молоді поїздки учнів і студентів, пред­ставників навчальних закладів на мовні курси, семінари, обміни в межах ознайомлювально-виробничої практики ВНЗ СРСР і соціалістичних країн.

Аналіз практики роботи БММТ «Супутник» показав, що частка нав­чальних поїздок молоді щороку становила понад третину обсягу співро­бітництва радянської молоді зі своїми зарубіжними однолітками. Напри­клад, у 1977 р. учасниками навчальних і освітніх програм стали 72 тис. молодих туристів, яким було прочитано 2000 лекцій з різних галузей науки, техніки, літератури, мистецтва, освіти, забезпечено відвідування ними виставок і концертів. Тисячі радянських і зарубіжних студентів ВНЗ, технікумів, коледжів, учнів шкіл, системи професійно-технічної освіти брали участь в обміні в межах навчально-виробничої практики. У 1980-1985 pp. чисельність молоді, залученої до таких програм ту­ризму, ще більше зросла і перевищила 150 тис. чоловік.

По лінії БММТ «Супутник» значно збільшилась кількість поїздок за кордон студентської молоді. Підтримуючи і розвиваючи співробіт­ництво із зарубіжними туристськими організаціями, бюро «Супутник» сприяло розширенню освітніх поїздок іноземної учнівської молоді до СРСР. Регулярними в межах такого обміну стали поїзди піонерів і шко­лярів Польщі, Східної Німеччини, Болгарії, Чехословаччини. Програми цих масових інтернаціональних акцій піонерських і дитячих органі­зацій передбачали спільне перебування в таборах піонерів і школярів, роботу в учнівських бригадах, спортивні заходи, обмін досвідом роботи піонерських дружин і загонів.

Ще одним видом молодіжного туризму були спеціалізовані поїздки з метою участі радянської і зарубіжної молоді в різних конгресах, симпо­зіумах, семінарах, виставках. Радянські та зарубіжні юнаки й дівчата брали активну участь у Міжнародному Гегелівському конгресі (Москва, 1974 p.), Міжнародному конгресі промислового дизайну (Москва, 1975 р.), у виставках «Книга-75», «Інтероргтехніка», з технології рибаль­ства, «ЕКСПО-84», «ЕКСПО-85», «ЕКСПО-86» тощо.

Традиційною формою був обмін молодіжними колективами. Особли­ву популярність за кордоном завоювали виступи колективів художньої самодіяльності. Тільки в 1976-1980 pp. на сценах зарубіжних концерт­них залів перед сотнями тисяч зарубіжних глядачів виступило понад 300 колективів художньої самодіяльності з СРСР. Високу оцінку висту­пам радянської молоді за кордоном дали товариства дружби, які прий­мали ці колективи. З'їзди ВЛКСМ підтримали цей вид молодіжного обміну і рекомендували комсомольським організаціям ширше запро­ваджувати проведення вечорів відпочинку й культурних заходів, при­свячених ознайомленню з мистецтвом, літературою та культурними тра­диціями народів Радянського Союзу або зарубіжних країн.

Приймаючи групи зарубіжної молоді, комсомольські організації запро­шували їх до інтерклубів, заводських будинків культури, тобто в місця масових зустрічей з однолітками, використовуючи ці зустрічі як масову і дійову форму пропаганди культурних досягнень народів СРСР.

Молодіжні самодіяльні колективи були незамінними учасниками всіх великих двосторонніх і багатосторонніх акцій, що відбувалися за учас­тю ВЛКСМ. Наприклад, у дні XI Всесвітнього фестивалю молоді та студентів (Гавана, 1978 р.) було дано до 200 концертів і виступів на мітингах, двосторонніх зустрічах радянських і зарубіжних делегацій, на карнавалі «Молодь сміється над імперіалізмом», на імпровізованих сценах на набережній, у житлових кварталах Гавани, в музичних сало­нах теплоходів «Грузія», «Леонід Собінов», а також перед радянськи­ми фахівцями, моряками рибальського, вантажного та пасажирського флоту СРСР із загальною кількістю глядачів понад 300 тис.

У дні XII фестивалю (Москва, 1985 р.) постійно були відчинені двері клубу радянської делегації, де на зустрічах, концертах художньої са­модіяльності, ярмарках сувенірів, різних виставках побувало понад 100 тис. учасників.

Пропаганді культурної спадщини і традицій народів різних країн значною мірою сприяли численні поїздки молоді на фестивалі мис­тецтв, художні виставки, для огляду скарбів музеїв, що, в свою чергу, формувало художні та естетичні смаки юнацтва, сприяло усвідомленню й розумінню історичних і художніх цінностей. Регулярними, наприклад, стали поїздки радянської молоді на свята «Варшавська осінь», «Празь­ка весна», міжнародні музичні фестивалі в Сопоті, Кардових Варах. Велику кількість молодих посланців мистецтва збирали всесвітньо відомі фестивалі радянського мистецтва «Російська зима», «Московські зірки»,

«Білі ночі», «Київська весна», свята пісенної творчості у Вільнюсі, Ризі й Таллінні. Особливий інтерес викликав проведений у Києві в 1986 р. І Міжнародний молодіжний фестиваль «Пісня в боротьбі за мир».

Традиційними й регулярними були поїздки молодих радянських спортсменів за кордон у складі туристських груп, поїздів і круїзів. Як правило, всі вони були учасниками двосторонніх фестивалів і днів друж­би, всесвітніх фестивалів, бажаними гістьми в багатьох країнах світу. Регулярними в межах молодіжного туризму були відвідування Японії і США радянськими гімнастками.

У 70 -80-ті pp. БММТ «Супутник» щороку приймало значну кіль­кість спортсменів, які брали участь у великих міжнародних спортивних змаганнях у Москві, Ленінграді та інших містах СРСР. Такий досвід дав змогу «Супутнику» виконати свого часу відповідальне доручення XVIII з'їзду ВЛКСМ: забезпечити якісну підготовку і проведення ту­ристської програми молоді в рамках Олімпіади-80.

Отже, незважаючи на заідеологізований характер роботи, принципи патріотичного та інтернаціонального виховання радянської молоді найак­тивніше реалізувалися в діяльності Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник» ЦК ВЛКСМ. Попри деякі негативні моменти в роз­витку туризму в 70 -80-ті pp. (суворий партійний і профспілковий контроль, заідеологізованість) слід зазначити, що саме в цей період ту­ризм, зокрема соціальний туризм, переживав свій зоряний час, став масо­вим явищем і засобом виховання, перетворився на галузь економіки з розгалуженою інфраструктурою.

Контрольні запитання

І.Які чинники сприяли піднесенню туризму в 70 -80-ті pp.?

2. Доведіть, що внутрішній туризм став справді масовим явищем.

3. Які урядові постанови спрямовували розвиток туризму в зазначений пе­ріод? Як вони виконувались?

4. Що таке самодіяльний туризм? Як він розвивався в 70 -80-ті pp.?

5. Розкажіть про участь молоді України у Всесоюзному поході по місцях революційної, бойової і трудової слави радянського народу.

6. Що таке міжнародний молодіжний обмін? В яких основних формах він здійснювався?

7. Які зміни відбулися в структурі управління туризмом у 70 -80-ті pp.?

8. Розкажіть про розвиток матеріально-технічної бази туризму.

9. Чи вважаєте ви правомірним твердження, що в 70 -80-ті pp. розвивався «заідеологізований туризм»?

Розділ

СУЧАСНИЙ СТПН

РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В УКРПЇНІ (90-ті pp.)