Проаналізуйте загальні риси та відмінності економічних поглядів мислителів Стародавньої Греції пізнього рабовласництва?

Даний етап знайшов відображення у працях мислителів Ксенофонта, Платона та Аристотеля.

Спільні риси:

-прихильники рабовласництва

-підтримка натурального господарства

-визнання грошей як необхідного засобу обігу

-поділ праці

-наявність у товару споживчої та мінової вартостей

Відмінності:

-Ксенофонт зневажливо ставився до торгівлі, Платон та Аристотель підтримують

-Ксенофонт вважав ремесло заняттям для рабів, Платон та Аристотель вирізняють ремісників окремим станом

-Аристотель відстоював натурально-господарський характер організації суспільного життя

-на відміну від Ксенофонта та Платона, Аристотель був прихильником приватної пласності

3. Обґрунтуйте центральну проблему макроаналізу за Дж. М. Кейнсом? (15б.)

4. Надайте порівняльну характеристику промислових переворотів США і Англії. (15б.)

5. Проаналізуйте вплив Другої світової війни на економіку Франції (1939-1950рр.)? (15б.)

С1954 г. в экономике страны начался период подъема. По темпам промышл. развития в 1954-1958 гг. Франция обогнала большинство капиталистических стран. Одной из причин быстрых темпов стало обновление основного капитала, осознание бесперспективности дальнейшей опоры на колониальные методы обогащения, опоры на ростовщичество. Инвестиции устремились в национальные производственные отрасли хозяйства. Львиная доля капиталовложений приходилась на тяжелую промышленность и новые отрасли. К середине 50-х годов общий объем ежегодных инвестиций в основной капитал увеличился по сравнению с довоенным временем в 2,6 раза, а выпуск продукции возрос почти в 2 раза.

Модернизация сопровождалась интенсивным процессом концентрации и централизации производства, банковского дела. Была характерной высокая степень государственного участия в экономической жизни. Экономическая политика получила название «дирижизма». Его отличительные черты – прямые административные методы вмешательства в экономику, активная предпринимательская деятельность гос-ва в национализированом секторе экономики и прямое финансирование капиталовложений, индикативные планы.

6. Викладіть, як відбувалася відбудова господарства України в роки НЕПу (1921-1928рр.). (15б.)

Реалізація НЕПу в Україні відбувалася надзвичайно суперечливо. Реальні наслідки заміни продрозкладки продподатком стали відчутними згодом, оскільки продподаток мав стягуватися з урожаю 1921 р., до того ж на практиці цей процес здійснювався методами продрозкладки. Проте відмова влади від практики реквізицій під час хлібозаготівель і свобода торгівлі пробуджували зацікавленість селянина в ефективнішому веденні власного господарства.
З переходом до НЕПу почала відроджуватися кооперація, в якій більшовики вбачали оптимальну форму залучення селянства до соціалістичного будівництва, важливий елемент змички міста та села. До кінця відбудовчого періоду в Україні усіма видами кооперації було охоплено більшу частину сільського населення республіки.
НЕП зумовив суттєві зміни і в промисловості. Контролюючи важку промисловість, держава передала в оренду організаціям (кооперативам, артілям та ін.), а також приватним особам дрібні підприємства. Розпочатий процес роздержавлення та запровадження госпрозрахунку вимагав гнучкішої форми управління. Тому замість надцентралізованих бюрократичних управлінь (главків), що гальмували неп, було запроваджено трести, які й стали основними ланками управління державною промисловістю. Перші трести в Україні було організовано восени 1921 р. Невдовзі один за одним виникають «Тютюнтрест», «Маслотрест», «Цукротрест», «Південьсталь». Всього в республіці було створено 21 республіканський і 54 губернські трести, які мали широку господарську самостійність. Поставлена в умови непу, державна промисловість активно переходила на ринкові відносини. Проте здійснений різкий поворот так і лишився незавершеним: госпрозрахунок фактично не поширювався на підприємства, що входили до складу трестів. Тому ні промислові підприємства, ні їхні трудові колективи не одержали господарської самостійності.
У промисловості неп передбачав повернення дрібних та середніх підприємств їх власникам, проведення децентралізації управління промисловістю. Підприємства могли об'єднуватися в трести. Було відмінено обов'язкову трудову повинність, створювались умови для формування ринку робочої сили. У промисловості також дозволялося використання найманої праці та оренди. Під час проведення нової економічної політики залучався іноземний капітал шляхом створення концесій та спільних підприємств.
У галузі торгівлі створювалися умови для розвитку трьох її форм: приватної, державної та кооперативної, організовувались ярмарки. У 1922 —1924 pp. було введено в обіг нову грошову одиницю — червонець, який дорівнював 10 золотим карбованцям, став конвертованим і сприяв оздоровленню економіки в цілому. Було введено єдину систему податків, створювалися ощадні каси та Ощадний банк.

Основними складовими непу були: відновлення торгівлі та товар но-грошових відносин; введення стійкої грошової оди ниці, надання їй конвертованості; дозвіл приватної торгівлі; денаціоналізація середніх та дрібних підприємств, повернення їх старим власникам; введення господарчого розрахунку на підприємствах (право продажу надпланової продукції); дозвіл іноземних концесій (передача на певних умовах і на певний термін права експлуатації окремих державних об'єктів); відновлення матеріальних стимулів виробництва, розвиток кооперації та оренди; зменшення державного втручання в економіку; заміна продрозверстки продподатком. Неп мав забезпечити виживання більшовицького режиму в умовах міжнародної ізоляції і масових виступів населення Проте ленінська партія погоджувалася лише на тимчасовий компроміс із підприємництвом, не збиралася відмовлятися від мрії створити соціалістичну економіку. Саме тому уряд залишав за собою контроль за такими «командними висотами» в економіці, як важка промисловість, банки, транспорт і зовнішня торгівля.

У сільському господарстві неп передбачав цілу систему заходів, серед яких найголовнішою була заміна продрозверстки продподатком. Розмір продподатку визначався напередодні посівної й був вдвічі меншим, ніж розмір продрозверстки, передбаченої на 1921 р. Селянам дозволялося продавати надлишок продукції на ринку, організовуватися в кооперативи, а також орендувати землю та використовувати найману працю.

Неоднозначні, суперечливі процеси були характерні для тогочасної торгівлі, де приватний капітал у перші роки непу контролював 75% роздрібного товарообігу республіки, її пожвавлення, що, безумовно, стимулювало розвиток економіки, водночас зумовлювало і посилення негативних чинників — спекуляції, контрабанди, шахрайства та ін. Період непу не відзначався гармонійним розвитком. Навпаки — дестабілізуючі процеси розхитували економіку майже кожен рік: фінансова криза 1922 p., криза збуту 1923 p., товарний голод 1924 p., зростання інфляції 1925 р.

Запровадження НЕПу мало помітні економічні наслідки. Тільки у 1928—1929 pp. в Україні вироблено електроенергії на 138% більше, ніж у 1913 p., кам'яного вугілля — на 119,3%, сталі — на 117%. Поступово виходило з кризи і сільське господарство республіки, яке за обсягом валової продукції вже 1927—1928 pp. дещо перевищило рівень виробництва 1913 р. Водночас сільське господарство помітно відставало від промисловості. Якщо 1927— 1928 pp. порівняно з попереднім роком обсяг промислової продукції виріс на 19,5%, то сільськогосподарської — лише на 6%.

Екзаменаційний білет №14

Питання – 90 б.

1. Охарактеризуйте основні положення економічних поглядів Р. Кантільона. (15б.)

Наиболее часто специфической функцией предпринимателя считалось несение риска или неопределенности. Первым представителем этой точки зрения был выдающийся экономист Ричард Кантильон (1680|—1734)

Ключевые элементы его подхода:

- разграничение натурального, обменного и денежного хозяйства;

- выделение теории "внутренней ценности" благ наряду и в отличие от теории рыночной цены;

- структуризация общества на классы.

Базовый каркас экономики составляет у Кантильона производство, настроенное на удовлетворение потребностей.

Наконец, именно Кантильон внес в экономическую науку привычное ныне деление общества на три основных класса: земельных собственников, наемных работников и предпринимателей.

2. В чому сутність методу К. Маркса та його теорії додаткової вартості.(15б.)

Карл Маркс виділяв 2 види додаткової вартості — абсолютну та відносну: абсолютна пов'язана з подовженням робочого дня; відносна пов'язана зі зростанням інтенсивності праці.

3. У чому полягають основні догмати пізнього монетаризму? Обґрунтуйте відповідь. (15б.)

Монетаризм –економічна теорія, що надає грошам першочергового значення та пов’язана з розробкою грошово-кредитної політики, спрямованої на регулювання грошової маси в обігу. В основу сучасного монетаризму покладено методологію неопозитивізму, теоретичні та методологічні положення класичної та неокласичної шкіл.

4. Дайте визначення промислового перевороту, його суперечливих наслідків та відношення до науково-технічної революції. (15б.)

Промышленный переворот— это переход от ручного труда к машинному, от мануфактуры к фабрике. Переход от преимущественно аграрной экономики к индустриальному производству, в результате которого происходит трансформация аграрного общества в индустриальное. Промышленный переворот происходил в разных странах не одновременно, но в целом можно считать, что период, когда происходили эти изменения начинался от второй половины XVIII века и продолжался в течение XIX века. Характерной чертой промышленного переворота явился стремительный рост производительных сил на базе крупной машинной индустрии и утверждение капитализма в качестве господствующей мировой системы хозяйства.

Социальные последствия:

-возникают 2 класса: пром.буржуазия и пролетариат; исчезает класс крестьян

-повышается производительность труда, снижается себестоимость подукции, интенсификация труда

-урбанизация

-использование женского и детского труда и как следствие – безработица

-ухудшаются условия труда, снижается ЗП

-обостряется противоречие между трудом и капиталом

5. Проаналізуйте вплив Другої світової війни на економіку Німеччини (1939-1950рр.)? (15б.)

6. Стисло охарактеризуйте розвиток промисловості України у 1921-1925рр. (15б.)

НЕП зумовив суттєві зміни і в промисловості. Контролюючи важку промисловість, держава передала в оренду організаціям (кооперативам, артілям та ін.), а також приватним особам дрібні підприємства. В Україні 1921 р. в оренду було здано 5200 таких підприємств, тобто майже половину наявного фонду. Розпочатий процес роздержавлення та запровадження госпрозрахунку вимагав гнучкішої форми управління. Тому замість надцентралізованих бюрократичних управлінь (главків), що гальмували неп, було запроваджено трести, які й стали основними ланками управління державною промисловістю. Перші трести в Україні було організовано восени 1921 р. Невдовзі один за одним виникають «Тютюнтрест», «Маслотрест», «Цукротрест», «Південьсталь». Всього в республіці було створено 21 республіканський і 54 губернські трести, які мали широку господарську самостійність. Поставлена в умови непу, державна промисловість активно переходила на ринкові відносини. Проте здійснений різкий поворот так і лишився незавершеним: госпрозрахунок фактично не поширювався на підприємства, що входили до складу трестів. Тому ні промислові підприємства, ні їхні трудові колективи не одержали господарської самостійності.\
У промисловості неп передбачав повернення дрібних та середніх підприємств їх власникам, проведення децентралізації управління промисловістю. Підприємства могли об'єднуватися в трести. Було відмінено обов'язкову трудову повинність, створювались умови для формування ринку робочої сили. У промисловості також дозволялося використання найманої праці та оренди. Під час проведення нової економічної політики залучався іноземний капітал шляхом створення концесій та спільних підприємств.

Білет №15

1. Охарактеризуйте основні положення теорії «раціональних передбачень»

Ця теорія (раціональних передбачень) стала своєрідним відгалуженням і продовженням неолібералізму. У його основі лежить поняття «антиципації», що перекладі з латині, означає очікування. Воно є активною формою очікування, де аналіз цього дозволяє передбачати майбутнє. Вперше даний підхід був реалізований в роботі А. Сміта «Багатство народів». Його аналіз грунтується на категорії суспільного розподілу праці, який дозволяє передбачити майбутній розвиток економічних процесів капіталізму, тобто внутрішню логіку його розвитку. Також дания питанням займався Рікардо.У К. Маркса ці процеси отримують подальше, більш глибоке розвиток. У своїх економічних працях він продемонстрував, як капіталізм породжує економічні форми, є формами передбачення майбутніх результатів функціонування економіки.

У ХХ столітті ця ідея отримала свій подальший розвиток. Так, з'являється теорія раціональних передбачень, автором якої став Дж.Мут, сформулювавши в 1956 році даний постулат і відобразив його в побудованій ним моделі. Через 10 років до цієї ідеї повернувся відомий американський економіст Роберт Лукас (1937), який став за розробку цієї ідеї лауреатом Нобелівської премії в галузі економіки в 1995 році. Останній заперечував будь-яке втручання держави в економіку і показав його ущербність. Крім нього, подібні ідеї розвивали Т. Сарджент та Н. Уоллес.

Прихильники цього підходу виділяють два види оцінок передбачення: «адаптивні передбачення» і «раціональні». «Раціональні передбачення» ґрунтуються на наукових прогнозах і враховують функціонування реальної економічної моделі: динаміку цін, витрат, рівня ставки відсотка, наслідки конкретної економічної політики уряду і т.д. У цих умовах велике значення має отримання інформації, яка, в таких умовах, стає товаром. Однак, не слід думати про можливість загального доступу до подібної інформації. Стало бути, найбільш раціонально може спроектувати свою поведінку виключно володар даної інформації.

На відміну від кейнсіанства, теоретики економіки раціональних передбачень вважають, що максимальну можливість мати повну інформацію має не держава, а великі фірми.

2. Проаналізуйте схожість та відмінності положень старої та молодої історичної шкіл.

Спільне:1)історич м-д дослідження; 2)негативне ставлення до доктринальних положень класичної політичної економії; 3)несприйняття утопічного соціалізму, марксизму; 4)захист принципів ринкового господарювання та еволюційної форми розвитку сусп.; 5)визнання першості нац інтересів, дослідження нац господарства з урахуванням його історичного розвитку; 6)обґрунтування пріоритетності ролі держави у досягненні загальнонац мети та соц. злагоди.

Відмінне: СТАРА:1)формувалась в умовах екон та політ роздробленості Німеччини, слабкого розвитку нац індустрії, відсутністю єдиного внутр. Ринку; 2)заперечувала загальні закони екон розвитку та необхідність теорем аналізу; 3)підміняли екон теорію історією нац господарства, надавала пріоритет емпіричному м-ду дослідження та факто збиранню. НОВА:1)формувалася в умовах екон та політ об’єднання Німеч, посилення робітничого руху та загострення соц. проблем; 2)визнавала існування об’єктивних екон законів, однак заперечувала їх відкриття шляхом логічних обґрунтувань; 3)полемізувала з неокласиками (австрійс школою), марксизмом; пропагувала ідеї класового миру та соц. партнерства; 4) розпалася на 2 течії (консервативну та буржуазно-ліберальну).

3. Поясніть, що відрізняє позицію Д. Рікардо від А. Сміта у вченні про вартість? Обґрунтуйте відповідь.

Своєрідність екон теорії вартості Рікардо багато в чому була зумовлена особливостями його методології, заснованої на послідовному та неухильному дотриманні трудов теорії вартості, переконанні що головним завданням політ економії є визначення законів які керують розподілом, прагненні виявити кількісні характеристики та співвідношення основних екон категорій. Рікардо чітко розмежував поняття вартість та багатство. Писав про те, що багатство визначається кількістю споживчих вартостей і зростає з розвитком вир-ва та підвищенням продуктивності праці. Водночас вар-ть суттєво відрізняється від багатства, оскільки залежить не від достатку, а від важкості чи легкості ври-ва. Стверджував, що рідкість як джерело вартості придатна для аналізу обмеженого кола товарів, які не можуть бути вільно відтворені. Теорія вартості Рікардо побудована на строгому монізмі на основі того, що визначення вартості робочим часом є абсолютний, загальний закон. Рікардо критикував концепції Сміта пов’язані з визначенням вартовті працею, що купується, визначенням вартості як суми доходів.

4. Перелічіть основні положення норманської теорії та приведіть економічні факти її неспроможності.

Норманська теорія— наукова теорія, за якою, нормани є засновниками східнослов'янської державності, в т.ч. й Київської Русі. Підставою для висновку про скандинавське походження Русі (держави і назви) слугувало довільне тлумачення ученими-норманістами писемних джерел, насамперед, статті 862 третьої (1118) редакції "Повісті минулих літ" про закликання слов'янами на князювання трьох варязьких князів - Рюрика, Синеуса і Трувора. Опосередковано ця теорія доводила провідну роль скандинаво-германських народів у постанні руської державності.

Теорія історичного процесу утворення класів і держави у східних слов'ян суперечить норманській теорії. Її основні докази: для цього існували всі необхідні економічні, передумови: достатньо високий розвиток продуктивних сил (археологами знайдені залізні знаряддя праці; доведене відділення ремесла від с/г та інше, що говорить про майнову диференціацію, від котрої один крок до утворення класів і держави); численні успішні військові походи слов'ян приносили прибуток і прискорювали процес класоутворення; захоплення старійшинами общинних земель говорить про початок складання феодальних відношень і т.і.; у літописах наступних часів нормани не згадуються, тому можна зробити висновок, що їх кількість була малою і вони швидко злилися з корінним населенням - ослов'янилися; порівняльний аналіз залишків озброєнь норманів і слов'ян говорить про приблизно однаковий рівень розвитку продуктивних сил; до приходу варягів на території Русі існували протодержавні утворення.

5. Проаналізуйте вплив Другої світової війни на економіку США (1939-1950рр.)?

Сполучені Штати Америки не брали участі на початковому етапі війни, але займали чітко виражені антинімецькі позиції. Напад Японії на американську військову базу Пірл-Харбор змусив США розпочати війну і переорієнтувати своє господарство на військовий лад. Ще до вступу у війну США надавали в позику чи оренду зброю, боєприпаси, стратегічну сировину, продовольство та інші матеріальні ресурси країнам антигітлерівської коаліції. Ленд-ліз, саме так називалася широкомасштабна система допомоги США країнам-союзницям, став одним із найбільших джерел збагачення держави у роки другої світової війни. Ленд-ліззабезпечив масовий збут американських товарів і продуктів на зовнішньому ринку. Внаслідок цього США перетворилися у могутній військовий "арсенал", а промислове виробництво зросло за період з 1939 по 1944 рр. більше, ніж вдвічі. Війна змінила структуру американської економіки. Випереджаючими темпами почали розвиватися виробничі потужності у кольоровій металургії і металообробній галузі. У шість разівзросло виробництво алюмінію, а випуск літаків — у 16 разів.

У розпал війни США давали 60% світового промислового виробництва. За роки війни ще більше посилилася роль держави, яка стала найбільшим замовником на виробництво зброї, боєприпасів і т. ін. За її рахунок велося широкомасштабне будівництво нових підприємств. Було введено в дію промислові підприємства військового призначення вартістю в 25 млрд дол.Різко збільшився державний сектор економіки. Під час війни у США сконцентрувалося 2/3 світових запасів золота, що привнесло корективи у механізм міжнародних валютних відносин.

6. Дайте характеристику сутності та значення грошової реформи 1922-1924рр. в Україні.

Перша деномінація 1922 р. (обмін був зроблений у співвідношенні 1 «радзнак» емітований 1922 року прирівнювавсь до 10 000 емітованих раніше) впорядкувала грошову систему, але не зупинила інфляцію. «Радзнаки» випускалися для швидкого покриття бюджетного дефіциту шляхом емісії, а «золоті» гроші мали забезпечувати господарчий обіг. Одночасно з випуском паперових червінців, було прийнято рішення про випуск золотих червінців у вигляді монет. Металеві червінці в основному використовувалися урядом для зовнішньо-торговельних операцій, а паперові для внутрішніх. Населення прийняло червінці з довірою, але вони розглядалися швидше не як засіб повсякденного обігу, а як цінні папери. Багато хто розраховував, що відбудеться обмін паперових червінців на золото, що викликало додатковий попит, проте ніякого урядового акту про вільний обмін червінців на золото так і не вийшло. Але населення охоче обмінювало паперові червінці на царські золоті монети і навпаки, іноді навіть з невеликою переплатою за паперові гроші. Завдяки цьому курс червінця залишався стабільно високим.

Протягом 1923 року питома вага червінців в грошовій масі зросла з 3% до 80%. Всередині країни діяли дві валютні системи: забезпечені червінці та незабезпечені рублі «радзнаки» емітовані в різний час. Державний банк щодня оголошував новий курс червінця по відношенню до рубля, що породжувало спекуляцію і створювало труднощі для розвитку торгівельної та господарської діяльності. Червінець став переважно міської валютою. На селі його придбати могли дозволити собі тільки заможні селяни, в той час як для основної маси селян він був занадто дорогим. Таким чином, була створена єдина грошова система, яка включала однакових за платіжною силою банківські квитки (червінці), казначейські квитки (рублі) та розмінні монети. Грошовий обіг став регулювати Держбанк. Введення в країні твердої конвертованої грошової одиниці (червінця) дозволило зупинити інфляційний процес, забезпечити відбудову народного господарства. Стабілізація курсу валюти сприяла розвитку кредитування. Одночасно з грошовою реформою була проведена податкова реформа, за якою з кінця 1923 р. промислові підприємства стали відраховувати до державного бюджету 70% всіх прибутків.

БІЛЕТ №16