Розділ 6. Облік інших необоротних матеріальних

Коблянська О.І.

К55Фінансовий облік: Навч. посіб.— К.:Знання, 2004.— 473 с—

(Київському національному університету імені Тараса Шев­ченка — 170років).

ISBN 966-8148-37-1

Навчальний посібник написано відповідно до програми курсу "Фінансовий облік" для студентів економічних спеціальностей. У посіб­нику розкриваються основи фінансового обліку, які необхідно знати для подальшого вивчення облікових дисциплін. У доступній формі ви­світлюються найважливіші питання з обліку основних господарських процесів на підприємствах України, наводяться практичні рекомен­дації щодо порядку оформлення господарських операцій відповідни­ми документами. Навчальний матеріал подається з урахуванням Націо­нальних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, нового Плану рахунків, а також інших законодавчих та нормативних документів.

Розраховано на студентів економічних спеціальностей, викладачів вищих навчальних закладів, працівників економічних служб підприємств, установ і організацій, усіх, хто прагне вдосконалити свої знання з обліку.

УДК 657(075.8) ББК 65.052 я73

ISBN 966-8148-37-1©О.І. Коблянська, 2004

©Видавництво "Знання", 2004

ЗМІСТ

Вступ........................................................................................ 11

ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК 1...................................................... 13

Розділ 1. Облік грошових коштів....................................... 13

1.1.Фінансовий облік грошових коштів у касі............ 13

1.1.1.Ліміт залишку готівки............................................. 16

1.1.2. Відображення операцій на рахунках бухгалтер­ського обліку 17

1.2. Фінансовий облік грошових коштів за поточним

рахунком ................................................................ 17

Контрольні запитання та тести.............................. 26

Розділ 2. Облік короткострокових і довгострокових

фінансових інвестицій.......................................... ЗО

2.1. Поняття та види інвестицій.................................... ЗО

2.2. Організація обліку фінансових інвестицій згідно

з П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції"....................... 35

2.3. Документування господарських операцій і аналі-

' тичний облік фінансових інвестицій....................... 38

6 Зміст

2.4. Облік довгострокових фінансових інвестицій

у фінансовому обліку ............................................ 40

Контрольні запитання та тести.............................. 47

Розділ 3. Облік дебіторської заборгованості....................... 53

3.1. Сутність та види дебіторської заборгованості___ 53

3.2. Класифікація дебіторської заборгованості ........... 56

3.3. Бухгалтерський облік дебіторської заборгова­ності та формування резерву сумнівних

боргів....................................................................... 57

3.3.1. Облік поточної дебіторської заборгованості........ 57

3.3.2. Облік довгострокової дебіторської заборгова­ності 71

3.3.3. Формування резерву сумнівних боргів................. 77

Контрольні запитання та тести.............................. 80

Розділ 4. Облік розрахунків із підзвітними особами.......... 85

4.1.Умови видачі готівки під звіт................................. 85

4.2. Синтетичний та аналітичний облік операцій

з підзвітними особами ........................................... 86

4.3. Умови відшкодування витрат на відрядження ... 87

4.4. Норми добових витрат .......................................... 89

4.5. Контроль за дотриманням порядку видачі

готівки під звіт та за її використанням.................. 91

Контрольні запитання та тести.............................. 91

Розділ 5. Облік основних засобів.......................................... 97

5.1. Визначення основних понять, класифікація

та оцінка основних засобів.................................... 97

5.2. Синтетичний та аналітичний облік основних засобів 100

5.3. Шляхи та облік надходження основних

засобів ................................................................... 103

5.3.1. Отримання від інших юридичних або фізич­них осіб 103

5.3.2. Створення власними силами................................. 105

5.4. Облік витрат на утримання необоротних
активів ................................................................... 109

5.5. Амортизація необоротних активів........................ 109

5.5.1. Сутність, об'єкти та період амортизації................ 109

Зміст 7

5.5.2. Методи амортизації необоротних активів............ 110

5.6. Переоцінка основних засобів................................ 113

5.7. Облік вибуття основних засобів........................... 117

Контрольні запитання та тести............................. 121

Розділ 6. Облік інших необоротних матеріальних

активів.................................................................. 128

6.1. Поняття необоротного матеріального активу. Загальна характеристика рахунка 11 "Інші необоротні матеріальні активи" ........................... 128

6.2. Бухгалтерський облік інших необоротних матеріальних активів 131

6.3. Оцінка та переоцінка інших необоротних матеріальних активів 138

6.4. Амортизація та вибуття інших необоротних

матеріальних активів ............................................ 140

Контрольні запитання та тести............................. 143

Розділ 7. Облік нематеріальних активів............................. 149

7.1. Визначення та оцінка нематеріальних активів 149

7.2. Бухгалтерський облік нематеріальних активів 155

7.2.1. Нематеріальний актив як об'єкт обліку................ 155

7.2.2. Переоцінка нематеріальних активів ..................... 158

7.2.3. Амортизація нематеріальних активів .................. 159

Контрольні запитання та тести............................. 161

Розділ8. Облік запасів.......................................................... 166

8.1. Нормативна база організації обліку запасів

на підприємствах України..................................... 166

8.2. Бухгалтерський облік запасів ............................... 168

8.3. Кількісно-сумовий облік запасів .......................... 172

8.4. Оцінка вибуття запасів ......................................... 176

8.5. Первинна документація з обліку запасів.............. 181

Контрольні запитання та тести............................. 184

Розділ 9. Облік витрат виробництва.................................. 189

9.1. Сутність та визнання витрат................................. 189

9.2. Класифікація витрат.............................................. 191

9.3. Поточний облік витрат ......................................... 196

9.4. Відображення витрат у фінансовій звітності ...207

8 Зміст

9.5. Визначення характеру готової продукції

та основні методи обліку витрат ........................ 209

Контрольні запитання та тести............................ 219

ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК 2................................................... 224

Розділ 1. Облік зобов'язань за розрахунками з поста­
чальниками......................................................... 224

1.1. Сутність постачання. Призначення обліку розрахунків із постачальниками 224

1.2. Документальне оформлення операцій із поста­чальниками і підрядниками 226

1.3. Облік розрахунків із постачальниками і під­рядниками 231

1.4. Нестачі при отриманні товарно-матеріальних

цінностей і їх облік............................................... 237

Контрольні запитання та тести............................ 243

Розділ 2. Облік короткострокових зобов'язань за розра­
хунками з банками та іншими позиками........ 248

2.1. Поняття і класифікація банківських кредитів 248

2.2. Процес банківського кредитування...................... 254

2.3. Оподаткування кредитних операцій..................... 262

2.4. Бухгалтерський облік кредитних операцій.......... 264

Контрольні запитання та тести............................ 269

Розділ 3. Облік розрахунків з оплати праці та соціаль­
ного страхування............................................... 274

3.1. Фінансовий облік праці та її оплати..................... 274

3.2. Податок з доходів фізичних осіб ......................... 277

3.3. Відображення в бухгалтерському обліку утримань із заробітної плати працівника 291

3.4. Облік операцій, пов'язаних із нарахуванням

і виплатою відпускних.......................................... 295

Контрольні запитання та тести............................. 299

Розділ 4. Облік зобов'язань за довгостроковими пози­
ками та векселями.............................................. 304

4.1.Облік зобов'язань за довгостроковими позиками 304

Зміст 9

4.2. Особливості вексельного законодавства ............. 313

4.3. Облік зобов'язань за довгостроковими векселями 317 Контрольні запитання та тести 319

Розділ 5. Облік довгострокових зобов'язань за обліга­
ціями та з фінансової оренди............................ 324

5.1. Визначення облігацій та їх класифікація.............. 324

5.2. Облік операцій з облігаціями................................ 328

5.3. Визначення орендних операцій згідно

з П(С)БО 14 "Оренда" .......................................... 336

5.4. Особливості бухгалтерського обліку фінансової

оренди ................................................................... 342

Контрольні запитання та тести............................. 350

Розділ 6. Облік доходів та фінансових результатів діяль­
ності підприємства.............................................. 355

6.1.Поняття доходу, його склад та оцінка................. 355

6.2. Класифікація доходів ........................................... 360

6.3. Особливості визнання доходів згідно

з П(С)БО 15 "Дохід" ............................................. 362

6.4. Фінансовий облік доходу та фінансових резуль­
татів від реалізації продукції (товарів), робіт,

послуг.................................................................... 366

Контрольні запитання та тести............................. 372

Розділ 7. Облік формування і змін статутного капіталу377

7.1. Власний капітал та його складові......................... 377

7.2. Фінансовий облік статутного капіталу та розра­хунків із засновниками 380

7.3. Звітність про власний капітал .............................. 387

7.4. Фінансовий облік при ліквідації товариства____ 388

Контрольні запитання та тести............................. 395

Розділ 8. Облік резервного капіталу, вилученого капі­
талу та нерозподіленого прибутку.................... 400

8.1. Облік резервів підприємства.................................. 400

8.1.1. Резерв сумнівних боргів........................................ 400

8.1.2. Резервний капітал................................................... 403

8.1.3. Резерв на виплату відпусток................................. 405

8.1.4. Резерв на виконання гарантійних зобов'язань 406

10 Зміст

8.2. Облік вилученого капіталу................................... 408

8.3. Облік нерозподіленого прибутку......................... 413

Контрольні запитання та тести............................. 415

Розділ 9. Облік податку на прибуток................................. 420

9.1. Нормативна база ведення податкового обліку

в Україні ................................................................ 420

9.2. Облік валових доходів та валових витрат............ 425

Контрольні запитання та тести............................. 433

Розділ 10. Облік податку на додану вартість..................... 437

10.1. Об'єкт оподаткування податком на додану вартість та операцій, що не є об'єктом опо­даткування ................................................................................ 437

10.2. Особливості обліку операції, які оподаткову­ються податком на додану вартість, та опера­цій, що звільнені від оподаткування ................................. 441

10.3. Бухгалтерський облік податку на додану

вартість.................................................................. 448

Контрольні запитання та тести............................ 462

Список використаної літератури ......................................467

Алфавітний покажчик ......................................................... 4 70

ВСТУП

Процес ринкової трансформації економіки України зумовив появу низки нових об'єктів обліку та аудиту. На сьогодні ситуа­ція складається таким чином, що методологія фінансового об­ліку на підприємствах України потребує ґрунтовної розробки. Це зумовлено насамперед потребами користувачів цією інформацією, а також необхідністю адаптації обліку підприємств до Національ­них стандартів бухгалтерського обліку.

У запропонованому посібнику робиться спроба комплексного розгляду обліку економічної сутності основних процесів бухгал­терського обліку. У посібнику використано Національні стандар­ти бухгалтерського обліку, новий План рахунків, а також інші останні законодавчі та нормативні документи. Посібник у до­ступній формі висвітлює всі питання фінансового обліку основ­них господарських процесів на підприємствах України; подаєть­ся матеріал, що стосується порядку оформлення господарських операцій відповідними документами: наводиться класифікація документів за призначенням, розглядаються основні облікові ре­гістри, помилки при їх заповненні та порядок виправлення та­ких помилок. У посібнику робляться пропозиції щодо удоскона­лення методології бухгалтерського обліку згідно з Національни­ми стандартами. Ці питання викладені з погляду як бухгалтер­ського, так і податкового обліку.

На сьогодні в Україні спостерігаються великі відмінності між бухгалтерським та податковим обліком, які з кожним днем зро-

12 Вступ

стають. Відрізняються як самі поняття доходів і витрат у бухгал­терському та податковому обліку, так і, відповідно, методологія їх обліку та розрахунку. Часто це призводить до суперечливих результатів, коли розміри бухгалтерського та податкового при­бутків суттєво відрізняються, а інколи навіть мають протилежні значення. Крім того, такі методологічні відмінності призводять до ускладнення роботи бухгалтера: збільшується кількість звітів, з'являється необхідність паралельного обліку одних і тих же господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку. Є також проблеми складності ведення податкового обліку та трак­тування законодавчих актів. Інколи податкові роз'яснення, ли­сти, інструкції так викривляють сутність закону, що він набуває протилежного звучання. Це спричинює часті спори між податків­цями та платниками податків, накладення несправедливих штрафів, порушення судових справ тощо. Тому мета посібника полягає у методологічній підтримці бухгалтерів щодо ведення податкового обліку. У посібнику наведено інформацію про бух­галтерську, податкову і статистичну звітність підприємств, яка охоплює тематику, що цікавить кожного бухгалтера на підприєм­ствах України. Висвітлюються головні питання, що стосуються пооб'єктного обліку: облік необоротних і оборотних активів, облік власного капіталу підприємства, облік поточних та довгостроко­вих зобов'язань тощо.

Фінансовий облік як навчальна дисципліна формує систему знань студентів щодо методології та організації бухгалтерського обліку, використання облікової інформації для складання звіт­ності, прийняття управлінських рішень.

Цей навчальний посібник написаний відповідно до затвер­дженої програми з курсу "Фінансовий облік". У ньому в логічній послідовності викладено теоретичні основи предмета, форми та організацію ведення фінансового обліку на підприємстві, напрям­ки удосконалення такого обліку. Кожен розділ посібника скла­дається з двох частин: теоретичної, де висвітлюються питання методології та організації фінансового обліку на підприємстві, та контрольної, де наводяться перелік запитань та контрольних тестів для перевірки засвоєння навчального матеріалу, вправи та проблемні ситуації для самостійної роботи студентів.

Підручник розрахований не тільки на студентів та викладачів, а й бухгалтерів, працівників податкових інспекцій, аудиторів, ревізорів, керівників підприємств.

ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК 1

Розділ 1

ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ

1.1. Фінансовий облік грошових коштів у касі.

1.1.1. Ліміт залишку готівки.

1.1.2. Відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

1.2. Фінансовий облік грошових коштів за поточним рахун­
ком.

1.2.1. Порядок ведення обліку коштів на поточному рахунку.

1.2.2. Типові проводки за поточним рахунком.

1.1. Фінансовий облік грошових коштів у касі

Грошові кошти є найбільш ліквідними активами. Вони наявні на початковому та кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки.

Касові операцїі — це операції, пов'язані з отриманням готів­ки в касу та видачею готівки з каси. Кожне підприємство має касу для зберігання готівки та здійснення розрахунків готівкою.

Ведення касових операцій регламентується Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, яке затверджено постановою Національного банку України від 19 лютого 2001 р. Положення регламентує документальне оформ­лення касових операцій, установлює вимоги до влаштування каси на підприємстві, визначення лімітів залишку готівки в касі та інші вимоги до ведення касових операцій.

Для здійснення розрахунків готівкою кожне підприємство повинне мати касу. У касі підприємства можуть зберігатись не тільки готівкові кошти, а й цінні папери, грошові документи, які є бланками суворої звітності. До них належать трудові книж­ки і вкладні листки до них, квитанції шляхових листків авто­транспорту, бланки доручень тощо.

Розділ 1

Посадову матеріально відповідальну особу, яка завідує касою, видачею та прийманням грошей і цінних паперів на підприєм­стві, називають касиром.

Після видання наказу про призначення відповідного праців­ника на посаду касира керівник підприємства зобов'язаний під розписку ознайомити його з порядком ведення касових операцій, після чого з касиром укладається договір про повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей.

На підприємствах, де за штатним розкладом не передбачена посада касира, обов'язки останнього може виконувати бухгалтер чи інший працівник за письмовим розпорядженням керівника підприємства за умови укладення з цим працівником угоди про повну матеріальну відповідальність.

Рахунок ЗО "Каса" призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів у касі підприємства.

Рахунок ЗО активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів підприємства, має такі субрахунки:

— 301 "Каса в національній валюті";

— 302 "Каса в іноземній валюті".

За дебетом рахунка ЗО "Каса" відображається надходження грошових коштів до каси підприємства, за кредитом — виплата грошових коштів із каси підприємства.

Аналітичний облік може здійснюватися за центрами відпові­дальності: за кожною операційною касою чи касиром, а також за видами іноземної валюти.

У Балансі залишки за рахунком ЗО відображаються разом із залишками за рахунком 31 "Рахунки в банках" у ст. балансу 230 та 240 окремо в національній та іноземній валюті. Наприкінці року підприємство складає Звіт про рух грошових коштів, призначе­ний для відображення руху грошових потоків у розрізі надхо­джень та виплат у рамках операційної, інвестиційної та фінансо­вої діяльності.

Касові операції оформлюються документами, типові міжвідом­чі форми яких затверджені Міністерством статистики України за згодою з НБУ і Міністерством фінансів України мають застосову­ватись без змін на всіх підприємствах, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форми власності:

Облік грошових коштів

— КО-1 "Прибутковий касовий ордер";

— КО-2 "Видатковий касовий ордер";

— КО-3 "Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касо­вих ордерів";

— КО-4 "Касова книга";

— КО-5 "Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей".

Касові ордери — це документи, що засвідчують законність надходження грошей до каси підприємства та їх витрачання за цільовим призначенням.

Оприбуткування готівки в касу здійснюється на підставі при­буткового касового ордера (ПКО), підписаного головним бухгал­тером або уповноваженими на це особами. При цьому особі, яка здала гроші, після отримання їх касиром видається квитанція, підписана головним бухгалтером та касиром. У ПКО зазначають, від кого прийнято гроші, на якій підставі, сума (цифрами й про­писом), підпис головного бухгалтера та касира.

Для одержання в банку чекової книжки необхідно заповнити заяву, в якій зазначаються прізвище, ім'я, по батькові касира і зразок його підпису. Заява має бути завірена печаткою підприєм­ства, підписами керівника та головного бухгалтера. За цією зая­вою касир одержує чекову книжку на 25 або 50 чеків. Чекова книжка зберігається в касі підприємства.

Витрачання готівки з каси оформлюється видатковим касо­вим ордером (ВКО). Він підписується керівником і головним бух­галтером підприємства чи особами, ними уповноваженими. У разі видачі грошей окремій особі за видатковим касовим ордером касир вимагає пред'явлення документа, який засвідчує особу отримувача і містить фотокартку та особистий підпис власника.

На операцію зі здавання грошей до банку касир, крім видат­кового касового ордера, також оформлює об'яву на внесок готів­кою, в якій вказує дату операції, хто здає кошти і через кого, банк та назву одержувача, суму цифрами і прописом, призначен­ня внеску, номер власного рахунка. Об'ява складається з трьох частин: перша — залишається в банку, друга — передається ка­сиру, третя — повертається підприємству з випискою банку після зарахування грошей на поточний рахунок.

Прибуткові та видаткові касові ордери чи документи, що їх замінюють, до передачі в касу реєструються бухгалтерією в жур­налі реєстрації видаткових та прибуткових касових ордерів.

Розділ 1

Усі факти надходження й вибуття готівки на підприємстві відображаються в касовій книзі.

Касова книга — обліковий регістр, призначений для обліку касових операцій касиром підприємства.

Кожне підприємство, що має касу, веде тільки одну касову книгу в національній валюті, яка повинна бути пронумерована, прошнурована та опечатана сургучною печаткою.

На кожну іноземну валюту відкривається окрема касова книга.

Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках че­рез копіювальний папір кульковою ручкою темного кольору або чорнилами. Перші примірники аркушів залишаються в касовій книзі. Другі примірники мають бути відривними і є звітами каси­ра. Перші й другі примірники нумеруються однаковими номера­ми. Наприкінці кожного робочого дня касир підбиває підсумки операцій за день, виводить залишок грошей у касі на наступне число і передає до бухгалтерії звіт касира.

1.1.1. Ліміт залишку готівки

Підприємства можуть мати у касі готівку тільки в межах лімітів залишку. Ліміт залишку готівки — це гранична сума грошових коштів, яка може зберігатись у касі підприємства.

Усю готівку понад суми встановлених лімітів підприємства повинні здавати для зарахування на поточний рахунок у поряд­ку та в строки, встановлені й узгоджені з установою банку, в якому відкрито поточний рахунок.

Ліміт залишку готівки в касі для кожного підприємства вста­новлюють банки з урахуванням режиму й специфіки роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, розміру касо­вих оборотів, встановлених строків та порядку здавання касової виручки.

Понадлімітні залишки готівки в касі підприємства визнача­ються за допомогою прямого розрахунку за кожен робочий день шляхом порівняння залишку готівки в касі суб'єкта господарю­вання на кінець дня з встановленим йому (або самостійно визна­ченим) обслуговуючою установою банку лімітом залишку готів­ки в касі, незалежно від того, чи здійснювались у цей день касові операції (надходження витрачання готівки).

Облік грошових коштів

Якщо підприємству ліміт залишку готівки в касі не встановле­но, вся наявна в його касі на кінець дня готівка вважається по­надлімітною.

Готівка, видана у підзвіт, але з об'єктивних причин не витра­чена, має бути повернена до каси підприємства одночасно з аван­совим звітом не пізніше наступного робочого дня після її видачі (за відрядженнями — не пізніше трьох робочих днів після повер­нення з відрядження, на закупівлю сільськогосподарської про­дукції та заготівлю вторинної сировини і металобрухту — не пізніше 10 робочих днів з дня видачі її у підзвіт).

Строки та порядок здавання виручки встановлюються устано­вами банків кожному підприємству за погодженням із його ке­рівником, виходячи з необхідності прискорення обіговості гро­шей і своєчасного надходження їх до кас банків:

— для підприємств, що розташовані в місцевості, де є устано­ви банків і виручка здається до банку (а у разі відсутності в місце­вості установ банків — на підприємства зв'язку), — щоденно в день надходження грошей до їх кас;

— для підприємств, що мають невеликі суми виручки (які за п'ять днів не перевищують 10-кратного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян) і знаходяться на значній відстані від установ бан­ків або підприємств зв'язку, — не рідше одного разу на п'ять днів.

1.1.2. Відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку

На рис. 1.1.1 представлено загальну схему бухгалтерського обліку касових операцій, а в табл. 1.1.1 — типові бухгалтерські проводки з обліку готівкових коштів.

1.2. Фінансовий облік грошових коштів за поточним рахунком

Поточні рахунки відкриваються підприємствам усіх видів та форм власності, а також їх відокремленим підрозділам для збе­рігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій за Цими рахунками відповідно до чинного законодавства України.

■

2-4-П32

Облік грошових коштів

Продовження табл. 1.1.1

	Одержано готівку від покупця в оплату раніше відвантаженої продукції	ЗО
	Зроблено внесок учасником товариства готівкою
	Отримано готівкою безповоротну фінансову допомогу	ЗО
	Отримано готівкою цільове фінансування з бюджету	ЗО
	Надійшла в касу довгострокова позика готівкою	ЗО
	Повернуто заробітну плату, надлишково видану працівникам
	Надійшла в касу виручка від продажу товарів у роздрібній торгівлі	ЗО
	Одержано надзвичайні доходи готівкою	зо
12 •	Збільшено страхові платежі у вигляді надходжень страховика	зо
	Придбано акції або облігації інших підприємств		ЗО
	Оплачено готівкою витрати на ремонт основних засобів
	Передано гроші з каси в банк
	Видано готівку в підзвіт
	Проведено передоплату за газети та журнали		ЗО
	Повернуто власникам пайові частки
	Викуплено підприємством акції власної емісії
	Погашено короткострокову позику банку готів­кою		зо
	Погашено готівкою поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями		зо
	Погашено готівкою раніше виданий коротко­строковий вексель		зо

2»

Розділ 1

Закінчення табл. 1.1.1

	Погашено готівкою заборгованість перед поста­чальниками та підрядниками		ЗО
	Погашено готівкою заборгованість перед фондами соціального страхування та пенсійним фондом		ЗО
	Виплачено заробітну плату працівникам підприємства		зо
	Видано працівникам проїзні квитки в рахунок заробітної плати		зо
	Повернуто страхувальнику страхові платежі у разі довгострокового припинення дії договору страхування		зо

Поточний валютний рахунок можуть відкрити:

— юридичним особам — резидентам України;

— фізичним особам (підприємцям) — резидентам України;

— представництвам юридичної особи — нерезидентам;

— дипломатичним, консульським, торговельним та іншим представництвам іноземних держав;

— іноземним інвесторам (юридичним і фізичним особам);

— фізичним особам (не підприємцям) — нерезидентам України.

Обслуговуючим банком називають банк, у якому відкрито рахунки підприємств, організацій, установ усіх форм власності, фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, банків та їх установ, фізичних осіб — та який здійснює для них на дого­вірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених За­коном України "Про банки та банківську діяльність".

Клієнти банку можуть відкривати лише один рахунок для формування статутного капіталу господарського товариства (в іноземній та/або національній валюті) і один рахунок (в іноземній та/або національній валюті) за кожною угодою сумісної (спільної) діяльності без створення юридичної особи.

Юридичні і фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяль­ності мають право відкривати необмежену кількість рахунків за своїм вибором і за згодою банків.

Облік грошових коштів

У разі відкриття двох і більше поточних рахунків у націо­нальній валюті власник рахунка протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття наступного рахунка визначає один з рахунків у національній валюті як основний, на якому буде об­ліковуватися заборгованість, що списується (стягується) у без-спірному порядку, і повідомляє номер цього рахунка податково­му органу, де він зареєстрований як платник податків.

Для відкриття поточних рахунків підприємства подають уста­новам банків такі документи:

— заяву на відкриття рахунка встановленого зразка. Заяву підписують керівник та головний бухгалтер підприємства. Якщо в штаті немає посади головного бухгалтера чи іншої службової особи, на яку покладено функцію ведення бухгалтерського об­ліку та звітності, то заяву підписує тільки керівник;

— копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі держав­ної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснити державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

— копію належним чином зареєстрованого статуту (положен­ня), засвідчену нотаріально або органом, що реєструє;

— копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально або уповноваженим працівником банку;

— картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинно­го законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів, завірену нотаріально або вищою організацією в уста­новленому порядку. До картки включається також зразок відбит­ка печатки підприємства;

— довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

Підприємство має право відкривати поточні та депозитні ра­хунки як у національній, так і в іноземній валюті.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприєм­ству для проведення розрахунків у рамках чинного законодав­ства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визначених чинним законодав­ством України, та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті.

Розділ 1

Суб'єкти підприємницької діяльності можуть використовува­ти чеки для розрахунків за товари, послуги, роботи. Для цього певна сума коштів вноситься, депонується на особливий раху­нок — рахунок лімітованої чекової книжки. У межах цього ліміту підприємству виписують розрахункові чеки постачаль­никам.

Чеком визнається цінний папір, який містить нічим не об­умовлене розпорядження чекодавця банку провести платіж за­значеної в цьому папері суми чекоотримувачу.

Розрахунки чеками становлять собою сукупність операцій з видачі, одержання, обігу та оплати чеків.

Чек дійсний протягом 10 днів, не враховуючи дня, в який він був виписаний.

Акредитив — доручення банку покупця банкові постачаль­ника провести оплату за відвантажену продукцію, товар, надані послуги на підставах, обумовлених у цьому дорученні.

Рахунок 31 "Рахунки в банках" призначено для обліку наяв­ності та руху грошових коштів, які зберігаються на рахунках у банку і можуть бути використані для поточних операцій. За де­бетом рахунка 31 "Рахунки в банках" відображається надхо­дження грошових коштів, а за кредитом — їх використання.

Цей рахунок активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів — грошових коштів. Він має такі субра­хунки:

— 311 "Поточні рахунки в національній валюті";

— 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті";

— 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті";

— 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".

Для здійснення операцій за поточним рахунком до банку по­дають документи, форми яких затверджено НБУ. Документи, що надходять до банку, дійсні лише у разі наявності підписів, іден­тичних підписам у банківській картці.

Якщо будь-який реквізит не заповнено або заповнено непра­вильно, то банк не має права приймати такий документ до вико­нання. Крім того, в розрахункових документах не допускаються різного роду виправлення, незалежно від того, хто вносить ці

Облік грошових коштів

зміни — клієнт чи банк. При цьому підприємства і фізичні особи несуть повну відповідальність за правильність внесених у розра­хункові документи даних.

Надані в банк документи мають містити такі реквізити: назву, номер поточного рахунка, ідентифікаційні коди підприємства-відправника та підприємства — отримувача грошових коштів, число, місяць, рік виписки.

Банк реєструє всі здійснені операції з надходження та списан­ня коштів із поточного рахунка в спеціальній виписці з особово­го рахунка з доданням виправдних документів. Таким чином, виписка — це фактично другий примірник особового рахунка підприємства, відкритого банком.

Виписка банку — це документ, що видається банком підпри­ємству і відображає рух грошових коштів на поточному ра­хунку.

Бухгалтер при отриманні виписки проводить такі операції, які називаються бухгалтерським терміном контировка виписки:

— виписка нумерується;

— перевіряється наявність виправдних розрахункових доку­ментів, на підставі яких зараховано чи списано кошти;

— перевіряється відповідність суми у виписці сумам випра­вдних документів на перерахування чи зарахування коштів;

— проставляється кореспонденція рахунків відповідно до про­ведених операцій.

При готівкових розрахунках банківськими документами є грошові чеки та об'яви на внесок готівкою; у разі безготівкових перерахувань — платіжні доручення, платіжні вимоги-доручен-ня, розрахункові чеки, акредитиви, векселі.

При внесенні грошових коштів на рахунок банку подається об'ява на внесок готівкою. Виправдним документом при цьому є відмічена банком квитанція, яка заповнюється разом з об'явою на внесок готівкою.

Платіжне доручення — це розпорядження обслуговуючому банку про перерахування визначеної суми на рахунок іншого підприємства, оформлене на спеціальному бланку.

Розділ 1

Платіжна вимога-доручення — це комбінований документ, який складається з двох частин: верхньої — вимоги постачаль­ника (отримувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) оплатити вартість відпущеної йому за договором продукції, ви­конаних робіт, наданих послуг; нижньої — доручення платника своєму банку про перерахування з його рахунка визначених сум.

Облік грошових коштів

Таблиця 1.1.2. Кореспонденція операцій на поточному рахунку

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
Д-т	К-т
	Погашено дебітором довгострокову заборгованість
	Передано готівку з каси в банк		зо
	Безоплатно одержані безготівкові кошти
	Перепродані акції власної емісії
	Одержано короткострокову позику банку
	Отримано грошові кошти у вигляді доплати
	Повернуто з бюджету на рахунок підприємства грошові кошти
	Повернуто з фондів соціального страхування на рахунок підприємства
	Одержано доходи майбутніх періодів
	Депоновано гроші на лімітовану чекову книжку, виставлений акредитив
	Проведено витрати на виправлення браку
	Передано гроші з банку в касу
	Перераховано гроші для придбання валюти
	Повернуто передоплату покупцям
	Проведено передоплату постачальникам
	Оплачено загальновиробничі витрати
	Оплачено адміністративні витрати
18 19	Оплачено витрати на збут
Оплачено витрати операційної діяльності
	Оплачено фінансові витрати
	Оплачено інші витрати

Розділ 1

Контрольні запитання та тести

Контрольні запитання

1. Дайте визначення фінансових активів.

2. Вкажіть статті, які відносяться до грошових коштів.

3. Дайте визначення касових операцій та назвіть рахунки, які використовуються для їх обліку.

4. Які рахунки використовуються для обліку грошових кош­тів у банках? Назвіть основні господарські операції, які відобра­жаються з використанням цих рахунків.

5. Якими основними нормативними актами регулюється облік грошових коштів у касі?

6. Якими основними нормативними актами регулюється облік грошових коштів на рахунках у банках?

7. Хто може відкрити поточний валютний рахунок?

8. Що таке каса?

9. Що таке поточний рахунок?

10. Хто встановлює ліміт залишку готівки?

11. Для чого існує касова книга?

12. Який порядок відкриття рахунків?

13. Які рахунки призначені для узагальнення інформації про рух грошових коштів у касі підприємства та на поточному рахунку підприємства?

Тести

1.Передано готівку з каси в банк:

а) Д-т 31 — К-т ЗО;

б) Д-т ЗО — К-т 31;

в) Д-т 5 — К-т 10.

2. Грошові кошти відображаються в балансі у складі:

а) необоротних активів;

б) оборотних активів;

в) власного капіталу;

г) поточних зобов'язань.

3. До складу грошових коштів не включаються:
а) кошти на рахунках у банку;

Облік грошових коштів

б) кошти, які обмежені у використанні протягом поточного
періоду;

в) касова готівка.

4. На підприємствах, де працюють операційні каси, відкри­
вається субрахунок:

а) 301;

б) 302;

в) 303;

г) 312.

5. Виявлені надлишки грошових коштів оприбутковуються:

а) до каси;

б) на розрахунковий рахунок;

в) у кишеню директора;

г) не відшкодовуються.

6. Банки відкривають своїм клієнтам рахунки відповідно до:

а) Інструкції НБУ № 7;

б) Інструкції НБУ № 3;

в) Постанову НБУ № 21.

7. Аналітичний облік на рахунку 31 здійснюється:

а) за виписками банку;

б) платіжними дорученнями;

в) рахунком-фактурою;

г) акредитивом.

8. Аналітичний облік за рахунком ЗО ведеться:

а) за центрами відповідальності;

б) первинними документами;

в) звітами касира;

г) касовою книгою.

9. Ліміт каси для кожного підприємства встановлюється:

а) податковою інспекцією;

б) директором;
в)банком;

г) службовцем.

Розділ 1

10. Готівка, видана у підзвіт, має бути повернена до каси під­
приємства одночасно:

а) з наказом про відрядження;

б) авансовим звітом;

в) видатковим касовим звітом;

г) прибутковим касовим ордером.

11. Оприбуткування готівки в касу здійснюється на підставі:

а) прибуткового касового ордера;

б) чекової книжки;

в) касової книги;

г) акредитива.

12. Скільки підписів має бути на видатковому касовому ордері:
а)3;

6)4;

в) 2;

г) 5?

13. Усі факти надходження і вибуття готівки на підприємстві
відображаються:

а) у касовій книзі;

б) журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ор­
дерів;

в) платіжній відомості;

г) чеку.

14. Якою відомчою структурою затверджено форми документів,
на підставі яких здійснюються операції за поточним рахунком у
банку:

а) Національним банком України;

б) Міністерством фінансів України;

в) Державною податковою адміністрацією України;

г) Міністерством статистики України?

15. При внесенні грошових коштів на рахунок банку подається:

а) виписка банку;

б) об'ява на внесок готівкою;

в) платіжне доручення;

г) чек.

Облік грошових коштів

Матриця відповідей на тести
Запитання
Відповідь	а	б	б	в	а
Запитання
Відповідь	б	а	А	в	б
Запитання
Відповідь	а	в	а	а	б

-

Розділ 2

ОБЛІК КОРОТКОСТРОКОВИХ

І ДОВГОСТРОКОВИХ ФІНАНСОВИХ

ІНВЕСТИЦІЙ

2.1. Поняття та види інвестицій.

2.2. Організація обліку фінансових інвестицій згідно з П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції".

2.3. Документування господарських операцій і аналітичний облік фінансових інвестицій.

2.4. Облік довгострокових фінансових інвестицій у фінансо­вому обліку.

2.1. Поняття та види інвестицій

Більшість підприємств має у своєму розпорядженні інвести­ції — тимчасово не зайняті грошові кошти, крім мінімальних коштів, необхідних для здійснення щоденних операцій. З метою отримання прибутку такі тимчасово вільні кошти підприємство може інвестувати в окремі об'єкти різних галузей економічної діяльності.

Інвестиції — це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

В умовах ринкової економіки предметом купівлі-продажу мо­жуть бути не лише основні засоби (земельні ділянки, будівлі, ав­томашини тощо), матеріальні оборотні засоби (сировина, матеріа­ли, готова продукція, товари і т. д.), нематеріальні активи (патен­ти, ліцензії, торгові марки і т. д.), а й фінансові інвестиції.

Фінансові інвестиції — це активи, які утримуються підприєм­ством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.

Не всі вкладення капіталу є фінансовими інвестиціями. Так, у будь-якої юридичної особи, зайнятої у сфері матеріального ви-

Облік короткострокових і довгострокових фінансових інвестицій 31

робництва або торгівлі, вилучення ресурсів у вкладення з метою отримання доходу будуть означати фінансові вкладення. В орга­нізаціях, що зайняті у фінансовій сфері і є професійними учасни­ками ринку цінних паперів, фінансові вкладення не є вилучен­ням ресурсів і, як наслідок, не є фінансовими вкладеннями. Для названих організацій робота з цінними паперами, що придбані за рахунок власних коштів і за рахунок коштів клієнтів, буде ста­новити предмет їхньої основної (статутної) діяльності, в тому числі за рахунок коштів клієнтів, —посередницьку діяльність. Фінансові вкладення здійснюють із такою метою.

• Отримання відповідного, як правило, сталого доходу.
Наприклад, більшість інвесторів, купуючи акції підприємства,

інвестують його з метою отримання прибутку, який складається з двох елементів:

— доходу у вигляді дивідендів (відсотків), отриманих протя­гом інвестиційного періоду;

— зростання ринкової вартості цінних паперів, що перебува­ють у власності інвестора. Інвестори зацікавлені у розширенні підприємства, оскільки це приводить до зростання ринкової вар­тості цінних паперів.

• Виявлення впливу на діяльність підприємства, що інвесту­
ється. Цей вплив може виявлятися в можливостях інвестора
контролювати повністю або частково виробничу чи фінансову
діяльність об'єкта інвестицій.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосе­редньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юри­дичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статут­ного капіталу платника податку, або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою за 20 % статутного капіталу платника податку.

Підприємства, відносини між якими зумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або суттєво впливати на прий­няття, фінансових і оперативних рішень іншою стороною, нази­вають пов'язаними сторонами.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статут­ного капіталу платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить

Розділ 2

такій фізичній особі, членам її сім'ї та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

• Отримання податкових пільг за інвестиціями. Термін вилу­чення ресурсів у фінансові вкладення визначає саме підприєм­ство, якщо його не зазначено у відповідних документах (установ­чих договорах — документах, які визначають строки функціону­вання цінних паперів тощо).

Фінансове інвестування здійснюється підприємством в таких основних формах.

1. Внесення капіталу до статутних фондів спільних підпри­ємств. Ця форма фінансового інвестування найбільш тісно пов'яза­на з операційною діяльністю підприємства. Вона забезпечує зміцнення стратегічних господарських зв'язків з постачальника­ми сировини і матеріалів (у разі участі в їхньому статутному капіталі); розвиток своєї виробничої інфраструктури; розширен­ня можливостей збуту продукції або проникнення на інші регіо­нальні ринки; різноманітні форми галузевої і товарної диверси­фікації операційної діяльності та інші стратегічні напрямки роз­витку підприємства.

2. Внесення капіталу в дохідні види грошових інструментів. Ця форма фінансового інвестування спрямована перш за все на ефективне використання тимчасово вільних грошових активів під­приємства. Основним видом інвестування грошових інструментів є депозитний внесок у комерційних банках. Як правило, ця форма використовується для короткострокового інвестування капіталу, її головною метою є генерування інвестиційного прибутку.

3. Внесення капіталу в дохідні види фондових інструментів. Ця форма фінансових інвестицій є найбільш масовою і перспек­тивною. Вона характеризується внесенням капіталу в різно­манітні види цінних паперів, що вільно обертаються на фондово­му ринку.

Використання цієї форми фінансового інвестування пов'язане з широким вибором альтернативних інвестиційних рішень як щодо інструментів інвестування, так і щодо його термінів; най­більш високим рівнем державного регулювання і захисту інве­стицій; розвинутою інфраструктурою фондового ринку; наявністю оперативної інформації про стан і кон'юнктуру ринку в розрізі

Облік короткострокових і довгострокових фінансових інвестицій 33

окремих його сегментів тощо. Основною метою цієї форми фінан­сового інвестування також є генерування інвестиційного прибут­ку, хоча в окремих випадках він може бути використаний для встановлення форм фінансового впливу на окремі підприємства при вирішенні стратегічних завдань (шляхом придбання конт­рольного або достатньо вагомого пакета акцій).

Фінансові інвестиції класифікують за різними ознаками. За термінами вони поділяються на довгострокові — інвестиції зі строком більше ніж один рік та короткострокові — на строк менший ніж один рік. Довгострокові фінансові інвестиції роз­глядають як необоротні активи, короткострокові — як поточні активи (рис. 1.2.1).

Облік короткострокових і довгострокових фінансових інвестицій 35

2.2. Організація обліку фінансових інвестицій згідно з П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції"

Критеріями визнання фінансових інвестицій (тобто інвестицій і їх відображення у фінансовій звітності) є загальні принципи ви­знання активів, оскільки фінансова інвестиція є таким же акти­вом, як і запаси, основні засоби та ін.

Відповідно до пункту 10 П(С)БО 12 фінансові інвестиції визна­ються активом і відображаються на рахунках бухгалтерського об­ліку та відповідних статтях балансу за таких умов:

— очікується одержання в майбутньому економічних вигід, пов'язаних з їх використанням;

— їх оцінку можна достовірно визначити.

Придбані (отримані в будь-який інший спосіб) фінансові інве­стиції, які не відповідають зазначеним умовам, не можуть бути відображені в балансі.

Є декілька видів оцінки цінних паперів: за номінальною вар­тістю (вартість, яка зазначена на бланку цінного папера); емісій­ною вартістю (ціна первинного розміщення цінного папера); кур­совою (ринковою) вартістю; ліквідаційною вартістю; викупною вартістю (сума, яку сплачує акціонерне товариство за придбання власних акцій або у разі дострокового погашення облігацій); ба­лансовою (книжковою) вартістю (вартість майна акціонерного товариства, створеного за рахунок власних джерел, поділена на кількість випущених акцій); обліковою вартістю (вартість, за якою цінні папери обліковуються на балансі підприємства на те­перішній час).

Оцінка фінансових вкладень визначається їх видами:

— вкладення до статутного капіталу (купівля паю) іншим підприємством оцінюється в розмірі, встановленому засновни­цькими та іншими аналогічними документами;

— надані позики та грошові кошти, перераховані на депозит у банку, оцінюються в розмірі фактичної вартості грошових коштів;

— цінні папери, як правило, оцінюються в розмірі фактичних витрат для інвестора (витрат на купівлю цінних паперів, сплати

36 Розділ 2

комісійних винагород посередникам тощо), але, враховуючи спе­цифіку обігу цінних паперів, їх оцінка залежить також від їх видів, терміну обігу та зміни ринкової вартості.