Додаткова навчальна література 3 страница
Тести:
1. Форми протекціонізму:
а) селективний, галузевий, колективний, прихований;
б) тарифний та нетарифний;
в) односторонній, двосторонній, багатосторонній.
2. До тарифних методів торгової політики належать:
а) мита, субсидії та квоти;
б) мита, квотування, ліцензування;
в) мита та тарифні квоти.
3. До прихованих методів торгової політики належать:
а) субсидії, кредитування, демпінг;
б) державні закупівлі, вимоги про вміст Місцевих компонентів, технічні бар’єри, податки і збори;
в) торгові угоди, правові режими, технічні бар’єри, субсидії.
4. За способом стягнення мита бувають:
а) специфічні та адвалорні;
б) специфічні, адвалорні, преференційні;
в) специфічні, адвалорні, комбіновані.
5. За об’єктом обкладання мита бувають:
а) імпортні, експортні, антидемпінгові;
б) імпортні, експортні, транзитні;
в) специфічні, адвалорні, комбіновані.
6. Види демпінгу:
а) взаємний, зворотний, навмисний, постійний, спорадичний;
б) взаємний, зворотний, локальний, постійний;
в) зворотний, навмисний, постійний, спорадичний.
7. У результаті використання мита виникаютъ такі ефекти:
а) втрати бюджету, виграш виробництв, програш споживачів;
б) доходів, захисту, перерозподілу, споживання;
в) доходів, захисту, споживання.
8. Ефективний митний тариф:
а) різновид змінних мит, ставки яких залежать від обсягів імпортних товарів та комплектуючих до них;
б) реальний рівень мита на кінцевий товар з урахуванням субсидій на виробництво комплектуючих товарів;
в) реальний рівень мит на кінцеві товари, розраховані з урахуванням рівня мита, накладених на імпортні вузли і деталі цих товарів.
9. Зростання частки вартості двигунів у вартості готового автомобіля за умови, що імпортне мито на готові автомобілі становить 20 %, а на двигуни — 30 %, приведе:
а) до зростання рівня ефективності тарифу на автомобілі;
б) зменшення рівня ефективності тарифу на автомобілі;
в) зростання рівня ефективності тарифу на двигуни.
10. Введення тарифу на імпорт пшениці в малій країні приведе:
а) до зростання світових цін на пшеницю;
б) падіння світових цін на пшеницю;
в) не вплине на рівень світової ціни на пшеницю.
11. Введення тарифу на імпорт пшениці у великій країні приведе:
а) до зростання світових цін на пшеницю;
б) падіння світових цін на пшеницю;
в) не вплине на рівень світової ціни на пшеницю.
12. Світова ціна на цукор — 250 дол. США/т. Внутрішнє виробництво цукру в Болгарії — 2 млн т, споживання — 3 млн т. При введенні імпортного тарифу у розмірі 20% виробництво цукру в Болгарії зросло до 2,4 млн т, а споживання скоротилося до 2,8 млн т. Наскільки збільшаться доходи болгарського бюджету, якщо Болгарія є малою країною за споживанням цукру:
а) 20 млн дол.;
б) 10 млн дол.;
в) 40 млн дол.?
13. Введення тарифу великою країною буде ефективним, якщо:
а) виграш від поліпшення умов торгівлі перевищуватиме суму ефектів захисту і споживання;
б) виграш від поліпшення умов торгівлі буде меншим від суми ефектів захисту і споживання;
в) виграш від поліпшення умов торгівлі дорівнюватиме сумі ефектів захисту і споживання.
14. Парламент обговорює новий імпортний тариф. Думки депутатів розділилися. Вони стверджують, що він буде рівнозначним:
а) податку на споживання;
б) податку на споживання та субсидії на виробництво товарів, що конкурують з імпортом;
в) податку на споживання і податку на виробництво.
15. Види ліцензії:
а) генеральні, глобальні, разові;
б) автоматичні, генеральні, глобальні, разові;
в) генеральні, глобальні, індивідуальні, колективні, тимчасові.
16. Види субсидій:
а) внутрішні, експортні, прямі, непрямі;
б) експортні, імпортні, компенсаційні;
в) експортні, імпортні, тимчасові, постійні.
17. Ефект доходів при застосуванш тарифів полягає:
а) у збільшенні обсягів доходів внутрішніх виробників;
б) збільшенні обсягів доходів бюджету;
в) збільшенні обсягів доходів споживачів.
18. Ефект переділу при застосуванні тарифів полягає:
а) у перерозподілі доходів від споживачів до виробників продукції;
б) перерозподілі доходів від споживачів до державного бюджету;
в) перерозподілі доходів від виробників до споживачів продукції.
19. Ефект споживання при застосуванні тарифів полягає:
а) у збільшенні споживання товару внаслідок падіння його цени на внутрішньому ринку;
б) у зростанні чистого обсягу споживання в результаті поліпшення умов торгівлі;
в) у скороченні споживання товару внаслідок зростання його ціни на внутрішньому ринку.
Заняття №4 (практичне заняття)
Методичні поради: Особливу увагу при вивченні попередніх тем слід приділити задачам, тому що їх розв’язання сприятиме засвоєнню попередньо отриманих теоретичних знань та формуванню навичок їх вживання на практиці. Алгоритм розв’язання розрахункових задач представлен нижче. При підготовці до семінарського заняття студент повинен розглянути методичні вказівки щодо розв’язання задач до кожної теми, за допомогою яких на практичному занятті він розв’язуватиме типові задачі. Також слід приділити увагу ситуаційним завданням, які характеризують ступінь знань студентом теорії.
Задачі до теми «Міжнародна економіка та міжнародні економічні відносини»
Розрахункове завдання:
Задача 1
Зовнішня торгівля України за період 2006-2008 рр. характеризується наступними даними:
| Показники | |||
| Валовий внутрішній продукт, млрд. грн. | 544,2 | 720,7 | 948,1 |
| Експорт товарів і послуг, млрд.дол. США | 50,2 | 64,0 | 85,6 |
| Імпорт товарів і послуг, млрд. дол. США | 53,3 | 72,2 | 99,9 |
| Офіційний курс 100 дол. США, грн. | 505,0 | 505,0 | 526,7 |
Розрахуйте:
а) торговий оборот;
б) торгове сальдо;
в) експортну квоту;
г) імпортну квоту.
Розв’язок:
а) Торговий оборот – це сума вартісних обсягів експорту та імпорту. Розрахуємо цей показник для кожного року:
2006р.: 50,2 млрд.дол. + 53,3 млрд.дол. = 103,5 млрд.дол.
2007р.: 64,0 млрд.дол. + 72,2 млрд.дол. = 136,2 млрд.дол.
2008р.: 85,6 млрд.дол. + 99,9 млрд.дол. = 185,5 млрд.дол.
б) Торгове сальдо – це різниця вартісних обсягів експорту та імпорту. Розрахуємо цей показник для кожного року:
2006р.: 50,2 млрд.дол. - 53,3 млрд.дол. = - 3,1 млрд.дол.
2007р.: 64,0 млрд.дол. - 72,2 млрд.дол. = - 8,2 млрд.дол.
2008р.: 85,6 млрд.дол. - 99,9 млрд.дол. = - 14,3 млрд.дол.
в,г) Експортна (імпортна) квота – це економічні показники, що характеризують значущість експорту (імпорту) для національного господарства; вимірюються як відношення вартості експорту (імпорту) до вартості валового внутрішнього продукту (ВВП). Ці показники також розраховуються для кожного року окремо і враховуватимуть офіційний курс долара.
2006р.: ВВП (в дол.) = 544,2/5,05 = 107,76 млрд.дол.
Експортна квота = (50,2/107,76)*100% = 46,6%
Імпортна квота = (53,3/107,6)*100% = 49,53%
2007р.: ВВП (в дол.) = 720,7/5,05 = 142,71 млрд.дол.
Експортна квота = (64,0/142,71)*100% = 44,8%
Імпортна квота = (72,2/142,71)*100% = 50,6%
2008р.: ВВП (в дол.) = 948,1/5,27 = 179,9 млрд.дол.
Експортна квота = (85,6/179,9)*100% = 47,58%
Імпортна квота = (99,9/179,9)*100% = 55,53%
Ситуаційні завдання:
Задача 2
Україна продала в Німеччину казеїн, який виробляє українсько-німецьке СП. Які форми міжнародної економіки були задіяні в цій угоді?
Задача 3
Припустимо, Україна продає в Німеччину сірку, а Німеччина в Україну обладнання. Чи можна вважати це міжнародним поділом праці, міжнародною кооперацією праці, міжнародним поділом інших факторів виробництва або першим, другим і третім разом?
Задача 4
Україна протягом декількох років брала іноземні позики, строк оплати яких настав. Щоб платити за боргами, уряд України збільшує податки, внаслідок чого падає споживання. Як вплине на становище України наявність у її економіці неторгових товарів?
Задачі до теми «Теорії міжнародної торгівлі»
Розрахункові завдання:
Задача 1
Затрати праці (у годинах) на виробництво печива та цукерок в Україні та Польщі такі:
Україна Польща
Печиво 12 2
Цукерки 4 8
А. У виробництві якого товару Україна має відносну перевагу і чому?
Б. Розрахуйте альтернативну ціну цукерок, виражену через ціну печива, для України та для Польщі.
В. В якому інтервалі буде знаходитись ціна рівноваги на цукерки у випадку розвитку торгівлі між двома країнами?
Г. Якщо відносна ціна рівноваги на цукерки внаслідок торгівлі буде дорівнювати 4, на якому з товарів буде спеціалізуватися кожна з країн і чому?
Д. Підрахуйте виграш Польщі від торгівлі, якщо вона буде спеціалізуватися на виробництві печива.
Розв’язок:
А. Для розрахунку відносної переваги тієї чи іншої країни необхідно розрахувати альтернативну ціну товару.
Альтернативна ціна печива: для України – 12/4 або 3 одиниці цукерок; для Польщі – 2/8 або ¼ одиниці цукерок. Таким чином, Україна має відносну перевагу у виробництві цукерок, а Польща – у виробництві печива (1/4 < 3).
Б. Альтернативна ціна цукерок: для України – 4/12 або 1/3 одиниці печива, для Польщі – 8/2 або 4 одиниці печива.
В. На цукерки ціна рівноваги знаходиться в інтервалі з 1/3 до 4.
Г. Якщо відносна ціна рівноваги на цукерки буде дорівнювати 4, то для України вона буде покривати витрати праці: ціна / витрати праці (4 / 4), для Польщі – не покриває (4 / 8). Тому Україна буде спеціалізуватись на виробництві цукерок, а Польща – на виробництві печива.
Д. Польща при обміні на внутрішньому ринку одиниці печива отримає ¼ одиниці цукерок, а на зовнішньому – ½ одиниці цукерок, тобто виграш складає ¼.
Задача 2
Українська ферма продукує пшеницю та молоко, для чого максимально може використати 800 год. праці та 1200 га землі. Виробництво 1 т пшениці. потребує 20 год. праці та використання 10 га землі. Виробництво 1 т молока потребує 8 год. праці та 16 га землі.
А. Які фактори виробництва відносно більш інтенсивно використовуються для виробництва пшениці? Які — для молока?
Б. Чи може ферма виробити 40 т молока та 40 т пшениці одночасно?
Розв’язок:
А. Виробницво пшениці – землемістке, тому що для виробницва 1 тони пшениці необхідно 20 га землі, що більше ніж 10 годин праці; виробництво молока – працемістке, тому що виробництво 1 тони молока потребує 16 годин праці, що більше ніж 8 га земли.
Б. Ферма не може виробляти одночасно 40 тон молока та 40 тон пшениці, тому що її ресурси обмежені 800 годинами праці та 1200 га землі. А при існуючій продуктивності ресурсів для виробництва 40 тон молока та 40 тон пшениці необхідно 1040 годин праці та 1120 га землі.
Задача 3
Виробництво шинки і пива в Україні та Чехії виглядає
Україна Чехія
Шинка (кг/год) 10 2
Пиво (л/год) 2 6
А. У виробництві якого товару Україна має абсолютну перевагу? У виробництві якого товару Чехія має абсолютну перевагу? Чому?
Б. Підрахуйте виграш від торгівлі відповідно України та Чехії, якщо вони обміняють 10 кг шинки на 6 л пива.
В. Підрахуйте виграш від торгівлі відповідно України та Чехії, якщо вони обміняють 10 кг шинки на 12 л пива.
Розв’язок:
А. Україна має абсолютну перевагу у виробництві шинки (10 кг за годину > 2 кг за годину). А Чехія – абсолютну перевагу у виробництві пива (6 л за годину > 2 л за годину).
Б. Виграш України складатиме 4 л пива (6 л – 2 л), тому що в результаті обміну Україна отримає 6 л пива, на внутрішньому ринку за цей час буде вироблено тільки 2 л пива, їх різниця і є виграш України;
Виграш Чехії – 24 л пива ((5годин * 6 л в годину) – 6 л пива), тому що для виробництва 10 кг шинки Чехії необхідно 5 годин часу (10 кг / 2 кг в годину), якщо Чехія використає цей час для виробництва пива, то вона отримає 30 л пива (5 годин * 6 л в годину), враховуючи кількість обміну (6 л пива), додатково Чехія отримає 24 л пива.
В. Виграш України буде складать 10 л пива (12 л – 2 л), тому що в результаті обміну Україна отримає 12 л пива, на внутрішньому ринку за цей час буде вироблено тільки 2 л пива їх різниця і є виграш України;
Виграш Чехії – 18 л пива ((5годин * 6 л в годину) – 12 л пива), тому що для виробництва 10 кг шинки Чехії необхідно 5 годин часу (10 кг / 2 кг в годину), якщо Чехія використає цей час для виробництва пива, то вона отримає 30 л пива (5 годин * 6 л в годину), враховуючи кількість обміну (12 л пива), додатково Чехія отримає 18 л пива.
При вирішенні даної задачі, ми виходили з того, що виграш від торгівлі тієї чи іншої країни виражається в одному товарі (в даному випадку - пиві, також можна виразити виграш обох країн через шинку). Слід урахувати, що при вирішенні даної задачі виграш від торгівлі ще можна виразити через трудові витрати (години праці, які зекономили виробники при міжнародній торгівлі).
Задачі до теми: «Міжнародна торгівельна політика»
Розрахункові завдання:
Задача 1
При вільній торгівлі кожний долар вартості одиниці продукції у текстильній промисловості розподіляється таким чином: 40 % — додана вартість; 30 % — бавовняна пряжа; 30 % — інше волокно. Припустимо, що імпорт текстилю оподатковується адвалорним митом у розмірі 25 % , а імпорт бавовняної пряжі — у розмірі 1/6, або 16,7%. Розрахуйте норму фактичного рівня захисного тарифу.
Розв’язок:
Норма фактичного рівня захисного тарифу розраховується за формулою:
| Теф = | Тн – А*Тімп |
| 1 – А |
де Теф - тариф ефективний (показує рівень захисту товаровиробника);
Тн –тариф номінальний (на кінцеву продукцію);
Тімп – тариф імпортний (на імпортну складову);
А – доля імпортної складової в кінцевій продукції, що виражена десятковим дробом.
Тариф ефективний враховує імпортну складову. Чим більше тариф ефективний, тим більше захист вітчизняного виробника.
| Теф = | 25 – 0,3*16,7 | =28,5% |
| 1 – 0,3 |
Задача 2
Ставка українського імпортного тарифу на закордонний одяг становить 10 %, на тканини — 1 % . Вартість тканин становить 15 % вартості одягу. Розрахуйте ефективний рівень тарифу:
а) за умов, названих вище;
б) якщо імпортне мито на готовий одяг зросте до 30 % ;
в) якщо мито на тканини збільшиться до 10 % ;
г) якщо мито на одяг зменшиться до 5 % ;
д) якщо мито на тканини зменшиться до 0,3 % .
Які висновки можна зробити на основі цих розрахунків?
Розв’язок:
а) Теф = (10 - 0,15*1) / (1-0,15) = 11,58%;
б) Теф = (30 – 0,15*1) / (1-0,15) = 35,11%;
в) Теф = (10 – 0,15*10) / (1-0,15) = 10%;
г) Теф = (5 – 0,15*1) / (1-0,15) = 5,7%;
д) Теф = (10-0,15*0,3) / (1-0,15) = 11,71%.
Висновок: фактором, що суттєво впливає на рівень ефективного тарифу є номінальний тариф на кінцеву продукцію, а зміна імпортного тарифу не має значний вплив на кінцевий результат.
Задача 3
Ставка українського імпортного тарифу на телевізори становить 30 %, на електронно-променеві трубки для телевізорів — 60 %. Розрахуйте ефективний рівень митного захисту і визначіть, про що свідчить отриманий результат, якщо:
а) вартість трубки становить 40 % ;
б) половину;
в) 60 % вартості телевізора.
Розв’язок:
а) Теф = (30 – 0,4*60) / (1-0,4) = 10%;
б) Теф = (30 – 0,5 * 60) / (1-0,4) = 0%;
в) Теф = (30 – 0,6*60) / (1-0,4) = - 10%.
Таким чином, не можна встановлювати мито на імпортну складову вище, ніж мито на весь кінцевий продукт. Ці заходи не матимуть економічного підґрунтя, тому що ставка таможеного тарифу залежить від ступеню обробки товару, який є об’єктом зовнішньоекономічної діяльності.
Задача 4
Світова ціна на цукор з Куби, що знаходиться у порту Роттердам, становить 300 дол. США за 1 т. Мито на імпорт цукру у ФРН— 30 % . Якби імпорт цукру не обкладався тарифом, його річне виробництво у ФРН становило б 3 млн т, споживання — 4 млн т, імпорт — 1 млн т. Після обкладання імпорту митом внутрішнє виробництво цукру збільшилося до 3,4 млн т, споживання скоротилося до 3,7 млн т, імпорт скоротився до 0,3 млн т. ФРНза споживанням цукру — мала країна. Розрахуйте і зобразіть графічно:
а) виграш німецьких споживачів загалом, якби тариф було скасовано;
б) втрати німецьких виробників цукру від скасування тарифу;
в) втрати бюджету від скасування тарифу;
г) чистий приріст споживання в результаті скасування тарифу.
Розв’язок:
Спочатку зобразимо графічно цю ситуацію (рис.2):
|
| |
| |
| |
|
|
Рис.2. Вплив імпортного мита на економіку малої країни
а) до обкладання імпорта митом надлишок споживання доівнював площі фігури АBCD (споживачи могли споживати товар в будь-якій кількості, обмеженій кривою сукупної внутрішньої та зовнішньої пропозиції та кривою внутрішнього попиту). Тобто виграш німецьких споживачів загалом, якби тариф було скасовано, дорівнюватиме: ½*90*(3,7*390 + 4*300) = 118935 млн. дол.
(обчислюємо приблизну площу фігури АBCD по формулі площі трапеції (половина висоти помножена на сумму основ трапеції), основи трапеції АB та CD обчислюємо в грошовому виразі, тобто 3,7млн.т цукру країна би купувала за 390 дол.за 1т, а 4 млн.т цукру - за 300дол.за 1т)
б) втрати німецьких виробників цукру від скасування тарифу – це буде площа фігури ADFE (також трапеція), тобто:
½*90*(3*300 + 3,4*390) = 63720 млн.дол.
в) втрати бюджету від скасування тарифу – це буде площа фігури FCQG (площа прямокутника), тобто:
(3,7 – 3,4)*300*90 = 8100 млн.дол.
г) чистий приріст споживання в результаті скасування тарифу складатимуть площі фігур EFG та QCB (можна розрахувати як площі трикутників, а можна із результатів пункту а) відняти результати пунктів б) та в), тобто ABCD - ADFE – FCQG), таким чином отримаємо: 118935 – 63720 – 8100 = 47115 млрд.дол. Чистий приріст споживання є позитивним, тобто країні є вигідним імпорт цукру з Куби.
Задача 5
Вас попросили розрахувати ефект впливу скасування імпортних мит на цукор у США. Вам відома така інформація:
| Показник | З тарифом | Без тарифу |
| Світова ціна (у Нью-Йорку) | 0,10 дол. США за фунт | 0,10 дол. США за фунт |
| Тариф (мито) | 0,02 дол. США за фунт | |
| Внутрішня ціна | 0,12 дол. США за фунт | 0,10 дол. США за фунт |
| Споживання у США (млрд. дол. на рік) | ||
| Виробництво у США (млрд. дол. на рік) | ||
| Імпорт до США (млрд. дол. на рік) |
\
СШАза споживанням цукру — мала країна. Розрахуйте такі величини та зобразіть графічно:
а) виграш американських споживачів від скасування тарифу;
б) втрати американських виробників від скасування тарифу;
в) втрати державної скарбниці від скорочення тарифних зборів;
г) чистий ефект від скасування імпортних мит на цукор для національного добробуту США.
Заняття №5
Тема: «Міжнародна торгівля послугами»
Методичні поради: при вивченні цієї теми студент повинен чітко зрозуміти різницю між товаром та послугою, знати класифікацію торгівельних послуг та особливості міжнародної торгівлі послугами. В темі розкриваються зміст, особливості, структура, основні елементи світового ринку послуг в сучасних умовах. Також розглядаються такі важливі проблеми, як характеристика сучасних тенденцій розвитку міжнародного транспорту та туризму, дослідження окремих складових ринку, зокрема освіти, інформації, консалтингу, інжинірингу, оцінка проблем та перспектив розвитку українського ринку послуг. Визначається роль держави в регулюванні міжнародної торгівлі послугами. При підготовці до семінару студент повинен вивчити ключові поняття, підготуватися до дискусійних питань, пройти тестовий контроль, вирішити задачі, що предложені до теми.
План семінару:
1. Послуги, їх сутність та класифікація.
2. Особливості міжнародної торгівлі послугами.
3. Динаміка международной торгівлі послугами.
4. Особливості міжнародного туризму, його динаміка та вплив на світовий ринок..
5. Види та особливості міжнародних транспортних послуг.
6. Особливості інжинірингу як міжнародної послуги.
7. Суть, особливості та значення міжнародного ринку інформаційних послуг.
8. Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами.
Ключові поняття:
Вилучення з національного режиму
Галузі: вільно орієнтовані, орієнтовані на ресурси, орієнтовані на ринок
Заходи регулювання доступу на ринок
Мандрівник: екскурсант, турист
Міжнародний транспорт
Міжнародні поїздки
Мобільність: покупця, продавця
Послуги: нефакторні, пов’язані з інвестиціями, пов’язані з торгівлею, факторні
Транспортні витрати
Вилучення з національного режиму (national treatment exception) — інструменти внутрішньої економічної політики, яка дискримінує на внутрішньому ринку іноземних виробників послуг порівняно з місцевими.
Галузі:
вольно орієнтовані (footloose industries) — територіально мобільні галузі, які не прив’язані ні до джерел ресурсів, ні до ринків збуту.
оріентовані на ресурси (resource-oriented industries) — переважно добувні галузі, в яких транспортні витрати на перевезення готового продукту значно нижчі, ніж на перевезення сировини, з якої він виготовляється.
оріентовані на ринок (market-oriented industries) — галузі, в яких транспортні витрати на перевезення готової продукції більш, ніж на перевезення сировини, з якої вона виготовляється.
Заходи регулювання доступу на ринок (market-access measures) — інструменти торгової політики, які обмежують або забороняють іноземним фірмам — виробникам послуг оперувати на місцевому ринку.
Мандрівник (traveler, visitor) — людина, яка перебуває менше року в країні, де вона не є резидентом, якщо вона не співробітник урядової установи (посольства, військової бази) іншої країни або не член його сім’ї і не працює на резидента:
екскурсант — особлива категорія мандрівників, які провели за кордоном менше 24 год.
турист (tourist) — мандрівник, якщо він провів хоча б одну ніч у країні відвідування.
Міжнародний транспорт (international transporation) — послуги всіх видів транспорту (морського, трубопровідного, повітряного, наземного, річкового і космічного), які надаються резидентами однієї країни резидентам іншої країни.
Міжнародні поїздки (international travel) — товари і послуги, які купують мандрівники за кордоном, якщо вони перебувають там не менше року і вважаються нерезидентами.
Мобільність:
покупця — звичайно грунтується на тому, що за кордоном він зможе отримати послугу, якої або немає в його країні (туризм), або якість її вища (освіта, медична допомога), або вартість її нижча (складування товарів, ремонт суден);
продавця — звичайно грунтується на тому, що покупець перебуває за кордоном і не може переміститись до продавця (аудиторски й бухгалтерські послуги для підприємств), або на специфічному характері самої послуги (будівництво).
Послуги (services) — зміна у становищі інституційної одиниці,
яка відбулася внаслідок дії і на підставі взаємної угоди з іншою
інституційною одиницею: .
нефакторні (non-factor services) — види послуг (транспорт, мандри, інші нефакторні послуги), не пов’язані з факторами виробництва;
пов’язані з інвестиціями (investment-related services) — банківські, готельні й професійні послуги, тобто послуги, які супроводжують інвестиції;
пов’язані з торгівлею (trade-related services) — транспорт, страхування тощо, тобто послуги, які супроводжують торгівлю.
факторні (factor services) — платежі, які виникають у зв’язку з міжнародним рухом факторів виробництва, передусім капиталу і робочої сили (доходи на інвестиції, ліцензіїні платежі, заробітна плата, яка виплачується нерезидентам);
Транспортні витрати (transporation costs) — всі витрати з доставки товару від продавця до покупця, які містять вартість фрахту, страхування, розвантаження/навантаження, пакування/розпакування та інші сукупні витрати.
Питання для дискусії:
1. Значна частка нового будівництва здійснюється в Німеччині іноземними компаніями. Уряд прагне допомогти українським будівельним компаніям зайняти більшу частку на ринку. Який інструмент економічної політики — імпортну квоту, імпортний тариф чи внутрішню субсидію — ви би порадили використовувати для цього і чому?
2. Як вплинуло виведення радянських військ з Німеччини на баланс торгівлі послугами Росії?
3. Торгово-промислова палата розглядає методи просування українських товарів на світовий ринок: збільшення обсягу реклами, створення зарубіжних консультаційних пунктів, розробка типових зовнішньоекономічних контрактів. Який з цих способів негативно вплине на баланс торгівлі послугами і чому?
4. Уряд занепокоений тим, що баланс послуг міжнародних поїздок схильний до від’ємного сальдо. Які способи можна рекомендувати для поліпшення балансу?
Задачі:
Розрахункове завдання:
Задача 1
Українська фірма обговорює можливість закупівлі телефонів у ФРН. Вартість одного телефону — 20 євро, вартість перевезення 100 штук — 5 євро за штуку, 500 штук — 4 євро за штуку, 1000 штук — 3 євро за штуку, 10 000 штук — 2 євро за штуку, 20 000 штук — 1 євро за штуку. Такий апарат можна продати в Україні за 23,5 євро за штуку. Якщо уявити, що інших витрат немає, який мінімальний обсяг імпорту забезпечить прибуток у 10 % ?
Ситуаційне завдання:
Задача 2
Приватизоване підприємство виплачує своїм співробітникам витрати на відрядження (добові, готельні, представницькі) на поїздку за кордон. Чи входять вони в даному випадку до державного балансу торгівлі послугами?
Тести:
1. У міжнародному аеропорту мандрівник здав валізу до камери зберігання. Ця послуга є:
а) торговою, якщо мандрівник перебуває на батьківщині;