Тема 9. ІНФЛЯЦІЯ І ГРОШОВІ РЕФОРМИ

Суть інфляції. Теоретичні концепції інфляції: теорія «інфляції попиту», теорія «інфляції пропозиції», монетаристська теорія, теорія інфляції як багатофакторного процесу. Інфляція та дефляція. Економічні та соціальні наслідки інфляції.

Основні види інфляції: повзуча, галопуюча, гіперінфляція, відкрита та закрита інфляція. Причини інфляції. Інфляція попиту. Фіскальна інфляція. Інфляція витрат. Імпортна інфляція. Інфляційний «податок».

Показники вимірювання інфляції. Регулювання інфляції. Взаємодія центрального банку та уряду у регулюванні інфляційних процесів. Роль грошово-кредитної та фіскальної політики у стримуванні інфляційних процесів. Монетарна рестрикція.

Суть та цілі грошових реформ. Стабільність грошової одиниці як основна мета грошової реформи. Роль грошових реформ у боротьбі з інфляцією. Класифікація грошових реформ. Методи стабілізації купівельної спроможності грошових одиниць: дефляція, деномінація, нуліфікація, девальвація, ревальвація. Основні моделі грошових реформ. Грошові реформи формального типу. Грошові реформи конфіскаційного типу. Реформи паралельного (консервативного) типу. Грошові реформи в Україні.

Мета – формування системи теоретичних знань з сутності та механізму інфляції та грошових реформ.

Завдання – усвідомлення сутності категорій «інфляція» та «грошова реформа», вивчення їх форм та механізмів, а також набуття навиків розв’язування задач, аналізу інфляційних процесів.

Очікувані результати (компетенції): вміння провести дослідження теоретично-методологічної сутності, форм та механізму інфляції та грошових реформ, розв’язувати задачі з визначення показників інфляції.

Міжпредметні зв’язки: поглиблення та конкретизація знань студентів, здобуті в процесі вивчення дисциплін «Політична економія», «Макроекономіка», «Статистика».

Суть та форми вияву інфляції

Інфляція – процес знецінення грошей, котрий проявляється як постійне підвищення загального рівня цін у результаті перевантаження сфери обігу грошовою масою, не забезпеченою матеріальними цінностями.

Форми вияву інфляції:

Ø знецінення грошових знаків відносно вартості звичайних товарів, тобто падіння купівельної спроможності грошової одиниці;

Ø поглиблення розриву між рівнями цін на внутрішньому ринку країни та на ринках інших країн і світовому ринку в цілому;

Ø знецінення національних грошей щодо іноземної валюти;

Ø зниження валютного курсу національних грошей.

Причини інфляції:

Зовнішні

Ø ріст цін на світових ринках;

Ø скорочення надходжень від зовнішньої торгівлі;

Ø від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу.

Внутрішні

Ø деформація економіки;

Ø монополія держави на грошову емісію;

Ø монопольне положення великих виробників і їх диктат цін на ринках;

Ø монополія профспілок на ринку праці та їх можливість впливу на рівень оплати праці;

Ø непомірно високі податки або процентні ставки за кредит

Причиною інфляції може бути як перевищення попиту над пропозицією, так і відставання попиту від пропозиції. результатом перевищення попиту над пропозицією є інфляція попиту. Відставання пропозиції від попиту викликає інфляцію витрат (пропозиції).

Інфляція попиту – це інфляція, яка викликана підвищенням цін під впливом сукупного попиту.

Інфляція витрат (пропозиції) – це інфляція, яка викликана підвищенням цін під впливом росту витрат виробництва.

Види інфляції

У залежності від характеру інфляції і темпів наростання інфляційних процесів розрізняють три типи інфляції:

Ø помірна інфляція характеризується повільним зростанням цін (до 10% на рік);

Ø галопуюча інфляція від 10% до 200% на рік;

Ø гіперінфляція до 1000% на рік і більше.

Під час гіперінфляції поведінка споживачів визначається намаганням вкласти гроші у матеріальні цінності.

У залежності від росту цін за товарними групами прийнято виділяти збалансовану і незбалансовану інфляцію.

Збалансована інфляція: визначається пропорційною зміною цін на різні товари.

Незбалансована інфляція: визначає зміну цін різних товарів по відношенню один до одного в різних пропорціях.

У залежності від ступеня передбачення інфляція поділяється на очікувану і неочікувану.

Очікувана інфляція: прогнозований ріст цін.

Неочікувана інфляція: не прогнозований ріст цін.

Залежно від розповсюдження інфляційних процесів прийнято виділяти локальну і світову інфляцію.

Локальна інфляція має місце в рамках окремих країн.

Світова інфляція охоплює групу країн або цілі регіони.

Для країн, які залежать від зовнішньої торгівлі, існує загроза імпортованої інфляції. Вона виникає в разі підвищення цін на імпортовані товари за умови твердого валютного курсу.

Стагфляція – це інфляція, яка супроводжується стагнацією виробництва і високим рівнем безробіття в країні (одночасне підвищення рівня цін і рівня безробіття).

Кількісну оцінку інфляційних процесів дають показники інфляції. Найбільш широко використовуваним показником інфляції є індекс росту цін, в тому числі індекси споживчих цін та індекси цін виробників.

Наслідки інфляції

1. Зниження життєвого рівня населення у формах:

Ø зниження реальної вартості особистих заощаджень;

Ø скорочення поточних реальних доходів.

При цьому поточні реальні доходи населення знижуються навіть за умови індексації, оскільки проти інфляційні компенсації відстають від темпу зростання цін (при гіперінфляції важко передбачити рівень зростання цін) і не покривають скорочення доходів населення.

2. Ефект інфляційного оподаткування (зниження реальної вартості накопичених грошей).

3. Падіння виробництва як результат зниження стимулів до праці та розширення виробництва.

4. Некерована інфляція порушує управління економікою в цілому.

Протиінфляційні заходи

Ø грошові обмеження;

Ø розв’язання проблем дефіциту державного бюджету. Дефіцит державного бюджету повинен покриватися не додатковою емісією грошей, а шляхом державних позик, які можна буде погасити;

Ø реформи оподаткування, скорочення податкових ставок;

Ø структурна перебудова і конверсія військового виробництва;

Ø регулювання валютного курсу;

Ø приватизація;

Ø засоби збільшення норм заощаджень та зменшення їх ліквідності;

Ø скорочення платоспроможного попиту в результаті проведення грошової реформи;

Ø заморожування підвищення цін, коли має місце ріст попиту на ринку споживчих товарів і коли маса цих товарів не може збільшуватися;

Ø боротьба з корупцією;

Ø боротьба з монополією;

Ø організація стабілізаційного фонду.