Аудит фінансової звітності та його мета

Згідно із ЗУ “ Про БО і ФЗ” фінансова звітність – це бухг-ка звітність, що містить інф-ію про фін. стан, рез-ти дія-ті та рух грош. коштів П за звітний період. Мета складання фін.звітності – забезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інф-ією про фін.рез-ти дія-ті і фін.стан П. ФЗ повинна задовольняти інтереси користувачів – юр. і фіз.осіб, яким необхідна інф-ія про дія-ть П для ПУР. Проводиться загальний огляд наявності та правильності оформлення форм звітності, про що роблять відмітки в робочих документах аудиту. Види ФЗ: Баланс; Звіт про фін.рез-ти; Звіт про рух грош.коштів; Звіт про ВК; Примітки. Баланс — звіт про фін.стан, що відбиває активи, зо­бов'язання і капітал П на певну дату. Звіт про власний капітал - відображає зміни в складі ВК протягом звітного періоду. Звіт про фін.рез-ти - відбиває доходи, витра­ти і фін.рез-ти дія-ті П. Звіт про рух коштів, що відбиває надходження і витрату коштів у звітному періоді. Примітки до фін.звітів — сукупність показників фі­н.звітів і розкриття іншої інф-ї, передбаченої поло­женням, включаючи облікову політику П. Осн.завданнями аудиту ФЗ є встановлення правильності: 1).відображ-я у ФЗ госп.-фін.дія-ті П; 2).розрахунків показників, наведених у формах звітності і їх порівнянності. Тому, виходячи із завдань аудиту ФЗ, необхідно методику проведення аудиту ФЗ розглядати як методику встановлення достовірності відображ-я у ФЗ рез-ів фін.-госп.дія-ті П і встановл-я прав-ті розрах-ів показ-ів. Спочатку проводиться заг-ий огляд наявності та прав-ті оформлення форм звітності, про що робляться відмітки в роб-х док-ах аудиту. Важливим елементом аудиту ФЗ є компіляція — це вид роботи, під час якої ауди­тор подає надану йому керівництвом (власниками) фін.ін­ф-ію у вигляді комплекту фін.звітності без вислов­лення будь-яких гарантій щодо цієї звітності. Метою компіляції є застосування бухг.знань та досвіду (саме бухгалтерських, а не аудиторських) для збирання, класифікації та підсумовування фін.інф-ї. Достовірність звітності і своєчасність її подання до відпов-х органів перевір-ся аудитором на підставі норм-их док-ів. Тобто, джерелами інф-ії є: ЗУ “ Про БО і ФЗ”; П(с)БО № 1-6; П(с)БО № 20, 25. При цьому аудитор перевіряє графіки подання звітності, пояснювальної записки і річного звіту, те, як на П викон-ся зауваж-я податкових служб, пропозиції і рішення фін.органів, банків щодо поточної і періодичної звітності. Встановлюється реальність балансу, повнота і своєчасність проведення інвентаризації, прав-ть відображ-я фін.рез-ів. Перевіряючи звітність, аудитор визначає повноту і взаємозв'язок звітних форм поточної і річної бухг-ї та статистичної звітності. Одно­часно з'ясовує, як на П здійснюються аналіз і затвер­дження звітності структурних підрозділів, чи обговорюється поточ­на і річна звітність на виробничо-технічних нарадах, зборах заснов­ників та акціонерів, наявність протоколів про затвердження звітнос­ті і розподіл прибутків, як виконуються рішення цих нарад, зборів. Аудитор вивчає всі зауваження щодо поточної і річної звітно­сті, які надходять на П від місцевих фін.орга­нів, податкових служб, з'ясовує, що зроблено керівником П для усунення недоліків і поліпшення фін.-госп. дія-ті. Для впевненості у прав-ті складання ББ (ф. № 1), звіту про фін.рез-ти та їх викор-я (ф. № 2) і звіту про фін.-майновий стан П (ф. № 3) аудитору необхідно перевірити взаємну погодженість показників фін.звітності, для чого склад-ся спец-а таблиця взаємозв’язків показників, які відображені у звіт-х формах. Після того як аудитор перевірив взаємну погодженість показ-ів ФЗ П за рік і вияв певні розбіжності, він разом з гол.бухгалтером П встановлює причини. Переконавшись у достовірності ФЗ, яка складена за даними БО, підтвердженого первинною документацією про госп.дія-ть П, аудитор має підстави підтвердити прав-ть її складання. ФЗ оцінюють за певними ознаками та відповідними критеріями: повноти (цілком, нецілком); оцінки (оцінено правильно, завищено, занижено); належності (належать чи ні); законності (законно, незаконно), ін.