Функції інституційних інвесторів у проектному фінансуванні: страхових компаній, лізингових компаній та інвестиційних компаній
Лізингові компанії - це суб'єкти інвестиційної діяльності у ринкових умовах, які виконують посередницькі функції у фінансуванні інвестиційних проектів.
лізинг є різновидом продажу(для виробника)
Форма позичкового фінансування(для орендаря)
Форма кредиту(для лізингової компанії)
Лізингові компанії, створені банками
ü орієнтуються на надання стандартних лізингових послуг широкому колу клієнтів
Лізингові компанії, створені державними та муніципальними структурами
ü жорстко орієнтовані на здійснення лізингових угод з визначеними клієнтами(державними підприємствами);
ü використовують пільгове бюджетне фінансування
Галузеві лізингові компанії
ü орієнтуються на обслуговування підприємств певної галузі;
ü створені підприємствами-виробниками.
Страхування інвестицій дедалі більше стає
ü не тільки засобом охорони вкладень від руйнівних стихійних лих,
ü але й засобом захисту від несприятливих змін економічної кон'юнктури.
Відбувається страхування
• Страхування фінансового лізингу
• Страхування фінансових ризиків
• Страхування сировини та готової продукції на складах
• Страхування відповідальності перед третіми особами при експлуатації приміщень
• Страхування вантажоперевезень
• Страхування підприємницьких ризиків
• Поломки устаткування.
• Вогонь, затоплення водою та стихійні лиха
• Будівельно-монтажні ризики
• Страхування професійної відповідальності виробників за якість продукції, то випускається
• Страхування власного та орендованого майна
Вкладення капіталу на умовах концесії як форма фінансування інвестиційних проектів. Особливості реалізації концесійних проектів.
Державна концесія - це уступка державою на відповідних засадах своїх майнових прав і прав на окремі види господарської діяльності недержавним компаніям, організаціям та іншим юридичним особам.
Уступка прав формалізується (оформляється) у формі концесійної угоди.
Відповідні державні активи і права передаються приватним структурам на термін, який обумовлюється сторонами угоди концесії, з наступним поверненням державі.
Термін концесії – повинен дозволити концесіонерові окупити свої інвестиції та інші пов'язані з концесією витрати і отримати достатньо поміркований прибуток;
Учасники концесії :
• Постачальники машин, устаткування, обладнання
• консультанти
• Спонсори
• Інвестори, страхувальники, кредитори,
• Гаранти і поручителі.
• Споживачі продукції
• Підрядники
Відмінності концесійних угод, які реалізуються за схемою ПФ:
ü властива висока капіталоємність і порівняно невисокий рівень поточних витрат, пов'язаних з експлуатацією об'єкта;
ü Термін окупності інвестицій більший, ніж на проекти в секторі матеріального виробництва;
ü В інфраструктурних проектах не вдається завчасно укласти довгострокову угоду на постачання проектної продукції, надання послуг, на відміну, наприклад, від проектів нафто- і газовидобування, виробництва нафтопродуктів, видобутку кольорових металів тощо.
ü інфраструктурні проекти є високоризикованими.
ü реалізуються на підставі підрядних контрактів із будівельними компаніями, а не на контрактах з постачання тільки машин та устаткування(будівництво автомобільних доріг, тунелів, мостових переходів тощо. )
Особливості реалізації концесійних проектів.
Функції банків в концесійних угодах
• працює над організацією фінансування проекту шляхом створення банківського синдикату (консорціуму)
• залучає інвесторів у проектну (концесійну) компанію
• займається підготовкою емісії боргових зобов'язань і акцій
• залучає гарантів і страхувальників тощо.