Тема 9. Ринки і фактори виробництва

План

1. Особливості формування цін на фактори виробництва.

2. Зміни в попиті на ресурси.

І. Питання існують декілька взаємопов’язаних причин, які обумовлюють необхідність вивчення формування цін на ресурси:

1. Грошові доходи. Самим важливим у цінах на ресурси є те, що вони являють собою основний фактор, який впливає на доходи.

2. Розподіл ресурсів. Як і ціни на готову продукцію ціни на ресурси сприяють розподілу ресурсів серед різних галузей. У динамічній економіці ефективний розподіл ресурсів викликає безперервне переміщення ресурсів між їх альтернативними користувачами, які здійснюються через цінові механізми.

3. Мінімізація витрат. Для фірми ціни на ресурси являються витратами виробництва. Щоб отримати максимум прибутку фірма повинна виробляти найбільш вигідну доходну продукцію з найбільш ефективним сполученням найменш дорогих ресурсів.

4. Питання економічної політики. Крім об’єктивних факторів, які впливають на формування цін на ресурси існує багато моральних (етичних) аспектів і проблем економічної політики.

Наприклад, чи потрібна мінімальна зарплата? Чи являються обґрунтованими поточні державні субсидії фермерам?

Основна мета у даній темі полягає у тому, щоб виявити основні фактори, які визначають попит на економічні ресурси. У своєму аналізі ми обмежимось розглядом тільки такого фактору виробництва як праця, оскільки розроблені принципи у цілому придатні також до землі, капіталу і підприємницьких здібностей.

Ресурси задовольняють потреби споживача не прямо, а опосередковано через виробництво товарів і послуг, тобто попит на ресурси носить похідний характер. Похідний характер попиту на ресурси означає, що стійкість попиту на будь-який ресурс буде залежати від:

1. Продуктивності ресурсу при створенні товару.

2. Ринкової вартості або ціни товару, виробленого за допомогою даного ресурсу.

Щоб максимізувати прибуток фірма повинна використати додаткові одиниці будь-якого даного виду ресурсу до тих пір, поки кожна послідуюча одиниця дає приріст загальному доходу фірми, а не загальних витрат.

Граничний продукт (дохід) у грошовому виразі (MRP) – це приріст загального доходу у результаті застосування кожної додаткової одиниці змінного фактору виробництва.

Величина, на яку кожна додаткова одиниця ресурсу дає приріст витрат (витрат на ресурси) називається граничними витратами на ресурси (МRC).

Для фірми буде прибутковим використати додаткові одиниці ресурсу до тієї точки, в якій MRP даного ресурсу = МRC (логіка та ж, що МR = МС).

Попит виробництва на ресурс в умовах різних ринкових моделей різний. Розглянемо попит виробництва на ресурс в умовах чистої і недосконалої конкуренції (чиста монополія, олігополія і МК).

На чисто конкурентному ринку праці сукупні витрати на ресурси зростають точно на величину існуючої ставки заробітної плати для кожного найманого додаткового робітника; ставка заробітної плати і МRC рівні. Із цього слідує, що фірма буде наймати працівників до точки, в якій ставка заробітної плати (або МRC) рівна їх MRP.

Графік MRP буде мати слідуючий вигляд:

Тема 9. Ринки і фактори виробництва - student2.ru W

Д=МRР

W – ціна ресурса (ставка заробітної плати).

Q - кількість потрібного ресурсу.

Крива MRP – крива попиту на ресурси. Розміщення кривої залежить від граничної продуктивності даного ресурсу і ціни продукту. В умовах чистої конкуренції ціна продукту є постійною. Отже, виключно із-за спадної граничної продуктивності крива попиту на ресурс плавно понижується.

Попит на ресурс в умовах недосконалої конкуренції. MRP продавця, діючого в умовах чистої конкуренції знижується по одній причині: зменшується граничний продукт (дохід), а MRP продавця, діючого в умовах недосконалої конкуренції знижується по двом причинам:

1. Зменшується граничний продукт і падає ціна на продукт так як зростає випуск продукції.

Пониження ціни, яке відповідає кожному приросту випуску продукції відноситься у будь-якому випадку не тільки до граничного продукту кожного послідуючого робітника, але і до всіх попередніх одиниць продукції, які у іншому разі могли б бути продані по більш високій ціні.

Крива попиту на ресурс виробника діючого в умовах недосконалої конкуренції має тенденцію бути менш еластичного, чим крива виробника в умовах чистої конкуренції. При інших умовах підприємець в умовах недосконалої конкуренції буде виробляти будь-якого продукту менше, чим при чистій конкуренції .Для виробництва цієї меншої кількості продукції буде потрібно менше ресурсів.

ІІ. Питання на зміни в попиті на ресурс впливають слідуючі фактори:

1. Зміни у попиті на продукт, який виробляється з допомогою даного ресурсу. При інших рівних умовах зміна у попиті на продукт, який виробляється певним видом праці приведе до зрушень у попиті на працю в тому самому напрямку.

2. Зміни продуктивності даного ресурсу. Зміна продуктивності праці веде до однонаправленої зміни кривої попиту на працю (що означає зростання попиту на працю). Продуктивність будь-якого ресурсу можна змінити декількома шляхами:

а) дані про граничну продуктивність, наприклад праці, будуть залежати від кількості інших пов’язаних з нею ресурсів. Чим більша величина таких пов’язаних з працею ресурсів як капітал і земля, тим вищою буде гранична продуктивність і попит на працю.

б) технологічні вдосконалення. Чим вища якість капіталу, тим вища продуктивність праці.

в) підвищення якості самого змінного ресурсу праці викликає збільшення граничної продуктивності і, отже, попит на працю.

ІІІ. Зміни цін на інші ресурси. Зміни в цінах на інші ресурси можуть змінити попит на якийсь конкретний ресурс. По аналогії з товарами попит на ресурс буде залежати від взаємозамінності (чай - кава) і взаємодоповнюваності (магнітофон - касета) ресурсів.

Ресурсозамінювачі(взаємозамінні) ресурси.

Вплив на попит на працю є результатом двох протилежних ефектів: ефекту заміщення і ефекту обсягу продукції. По-перше, зниження ціни, наприклад на машинне обладнання, спонукає фірму заміщувати працю машинним обладнанням. Ефект заміщення знизить попит на працю .

По-друге, при падінні цін на машинне обладнання також знижуються витрати виробництва при випуску різних обсягів продукції. У зв'язку з цим виникає ефект обсягу продукції, який призводить до зростання попиту на працю.

Ефекти заміщення і обсягу продукції діють у протилежному напрямку. Якщо ефект заміщення перевищує ефект обсягу продукції, то зниження цін на капітал приведе до зниження попиту на працю. Якщо справедливе зворотнє (обсяг перевищує заміщення), то попит на працю збільшується.

Взаємодоповнюючіресурси.

Якщо праця і капітал являються взаємодоповнюючими, то зниження ціни на машинне обладнання призводить до підвищення попиту на працю в силу дії ефекту обсягу продукції. Зміна в ціні взаємодоповнюючого ресурсу призводить до різнонаправленої зміни попиту на працю.

Еластичність попиту на ресурс.

На еластичність попиту на ресурс впливають:

1. Коефіцієнт зниження граничного продукту (МР) змінного ресурсу. Якщо граничний продукт праці знижується поступово по мірі його добавлення до фіксованої кількості капіталу, то МRР або крива попиту на працю буде понижуватись поступово і мати тенденцію до високої еластичності. І навпаки, якщо гранична продуктивність різко падає, то МRР або крива попиту на працю швидко понижується.

2. Легкість ресурсозаміщення. Ступінь, з якою здатні взаємозаміщуватися ресурси є дуже важливим показником еластичності. Чим більша кількість підходящих ресурсозамінювачів, тим вища еластичність попиту на певний ресурс.

3. Еластичність попиту на продукт. Еластичність попиту на який-небудь ресурс залежить від еластичності попиту на вироблюваний з його допомогою продукт. Чим вища еластичність попиту на продукт, тим вища еластичність попиту на ресурс.

4. Співвідношення витрат на ресурс і загальних витрат. Чим більше загальних витрат приходиться на якийсь ресурс, та вища еластичність попиту на даний ресурс.

До сих пір ми концентрували увагу тільки на одному змінному ресурсі – праці, але у довгостроковому аспекті фірми здатні змінювати кількість всіх ресурсів, які вони застосовують. Тому важливо розглянути якому сполученню ресурсів надасть перевагу фірма, якщо всі ресурси є змінними.

Правило найменших витрат стверджує, що остання гривня витрачена на кожний ресурс повинна давати однаковий граничний продукт, тобто витрати на виробництво будь-якого обсягу продукції стають мінімальними, якщо граничний продукт на гривню вартості кожного застосованого ресурсу є однаковим. Наприклад, у випадку використання тільки двох ресурсів – праці і капіталу мінімізація витрат наступає тільки коли МР праці ділиться на ціну праці і це = МР капіталу поділену на ціну капіталу:

Тема 9. Ринки і фактори виробництва - student2.ru МР праці МР капіталу