Структура платіжної системи України
Платіжна система — це сукупність організаційних форм, інструментів і процедур, що визначають особливості функціонування грошового обігу.
Вітчизняна платіжна система включає інструменти порядок, форми і правила розрахунків на території України. Функціонування системи регулюється Законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні «(від 05.04.01 р. № 2346-ІІІ), нормативними документами НБУ.
Платіжний оборот поділяється на готівково-грошовий і безготівковий (схематичне зображення його структури наведене на рис. 3.1). Банки здійснюють операції як з готівкою, так і безготівкові розрахунки відповідно до нормативних документів НБУ:
· «Положення про організацію операційної діяльності в банках»;
· «Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України»;
· «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України»;
· «Порядок ведення касових операцій у національній валюті»;
· «Про організацію емісійно-касової роботи в установах банків України» тощо.
Платіжний оборот – процес безупинного руху засобів платежу. Здійснюється у двох формах: готівковій та безготівковій. Готівкові грошові розрахунки застосовуються в основному у взаємовідносинах підприємств і організацій з населенням, тобто обслуговують рух грошових доходів і витрат населення. Безготівковий оборот грошей у сучасних умовах відіграє провідну роль. У деяких країнах, наприклад у США, безготівкові розрахунки становлять близько 95%. Безготівковий оборот існує у вигляді записів по депозитних рахунках (депозитні гроші).
Безготівкові розрахунки розділяються за способом платежу. Основним способом платежу є перерахування грошових коштів у повній сумі з рахунка платника на рахунок постачальника шляхом відповідних записів по них. Залежно від характеру платежу, порядку кредитування та інших умов кошти перераховуються по різних рахунках підприємств. Різновидом цього способу платежу є планові платежі – платежі за певну кількість здійснених планових поставок за певний період. Іншим способом платежу є залік взаємних вимог, при якому взаємні борги підприємств зараховуються і тільки різниця перераховується шляхом записів по рахунках.
Принципи організації безготівкових розрахунків:
· правовий режим здійснення розрахунків і платежів;
· здійснення розрахунків за банківськими рахунками;
· наявність розпорядження акцепту (згоди) власника рахунка на списання банком грошових коштів з його рахунка;
· дотримання законодавчо встановлених строків платежів;
· виконання платежів за умови наявності коштів на рахунку платника;
· взаємний контроль між учасниками розрахунків.
Банки здійснюють операції за рахунками на підставі розрахункових документів. Розрахунковий документ являє собою оформлене у вигляді документа на паперовому носії чи у встановлених випадках — електронного платіжного документа. До них належать платіжні доручення, акредитиви, чеки, платіжні вимоги, інкасові доручення.
Порядок роботи з розрахунковими документами визначений нормативними документами НБУ, зокрема Інструкцією № 22 від 21.01.2004 р. про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті.
Рис. 3.1. Структура платіжного обороту України |