Оцінка ефективності використання оборотного капіталу та шляхи прискорення його оборотності.

Економічне значення оборотностіполягаєв тому,що від неї залежить величина необхідних підприємству сум грошових коштівдля здійснення процесу виробництва і peaлізації продукції.

Показниками оборотності оборотних засобів є:

- коефіцієнт оборотності;

- коефіцієнт завантаження;

- тривалість одного обороту.

Коефіцієнт оборотності (Кобор) показує кількість оборотів за рік і визначається відношенням реалізованої за рік продукції (РП) до середньорічного залишку нормованих оборотних засобів (Sноз):

Оцінка ефективності використання оборотного капіталу та шляхи прискорення його оборотності. - student2.ru

Коефіцієнт завантаження (Кзав) – величина, обернена коефіцієнту оборотності:

Кзав = Оцінка ефективності використання оборотного капіталу та шляхи прискорення його оборотності. - student2.ru

Цей показник показує, скільки оборотних КОШТІВ підприємства припадає на одну гривню реалізованої продукції.

Тривалість обороту (Тоб) показує тривалість одного обороту оборотних засобів в днях і визначається:

Оцінка ефективності використання оборотного капіталу та шляхи прискорення його оборотності. - student2.ru

Суму вивільнених в результаті прискорення оборотності оборотних засобів (∆Sноз) можна обчислити за формулою:

Оцінка ефективності використання оборотного капіталу та шляхи прискорення його оборотності. - student2.ru ,

де РПзв – обсяг реалізації у звітному році, грн;

Тоб.баз. Тоб.зв.- - середня тривалість одного обороту оборотних засобів відповідно у базовому і звітному роках, днів.

Для вимірювання ступеня ефективності використання оборотних фондів існує відповідна система техніко-економічних показ­ників.

На підприємствах тих галузей, що переробляють первинну си­ровину, застосовують показник (коефіцієнт) виходу або видобутку готової продукції з вихідної сировини. Наприклад, на підприємстві кольорової металургії таким показником служить коефіцієнт видобутку міді з руди, а на цукровому заводі — вихід цукру з буряків. На підприємствах окремих галузей народного господарства показником ефективності використання сировинних ресурсів є витрата сировини на одиницю готової продукції. Так, на комбінатах (заводах) чорної металургії застосовується показник витрати сировини (залізної руди, вугільного коксу, флюсів) на одну тонну чавуну, а на підприємстві з виробництва мінеральних добрив — витрати сірчаної кислоти на тонну суперфосфату тощо.

На підприємствах обробної промисловості для цієї мети застосовують коефіцієнт використання матеріалів, тобто відношення чистої ваги (маси) виробу до норми або фактичної витрати конст­рукційного матеріалу. Для окремих видів матеріалів розраховують такі показники, як коефіцієнт використання площі матеріалу (лис­товий прокат, тканина, шкіра), коефіцієнт використання об'єму ма­теріалу (деревина).

Найбільші резерви підвищення рівня ефективного викори­стання важливих видів матеріальних ресурсів зв'язано з ком­плексною переробкою сировини та широким застосуванням вто­ринних ресурсів.

Комплексна переробка сировини — це процес її промислової переробки, результатом якого є добування з вихідної сировини всіх корисних компонентів та їх повне використання, включаючи й тех­нологічні відходи. Економічна доцільність комплексної переробки сировини зумовлена великою цінністю так званої попутної про­дукції, що міститься у вихідній сировині. Вторинні матеріальні ресурси — це залишки сировини (матеріалів), відходи виробництва і споживання, які можуть бути повтор­но використані для виготовлення продукції. За ознакою утворення вони поділяються на дві основні групи — відходи виробництва та відходи споживання.

До відходів виробництва включають: залишки сировини й ма­теріалів, що значною мірою втратили свою первісну споживну вартість (обрізки матеріалів, металева стружка, відпрацьовані ка­талізатори, технічне масло, жом, меляса, макуха, костриця тощо);

побічні та побіжні продукти переробки вихідної сировини, які тех­нологічно неминучі (різні види шлаку, лігнін, побіжні гази, пуста порода тощо).

Література

1.Величко В.В. Економіка підприємства: навчальний посібник / В.В. Величко – Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х.: ХНАМГ, 2010. – 169 с.

2. Гетьман О.О. Економіка підприємства: навчальний посібник / О.О. Гетьман, В.М. Шаповал. – 2-ге вид.. – К.: Центр навчальної літератури, 2010. – 488 с.

3. Горбонос Ф.В.Економіка підприємств: підручник /Ф.В. Горбонос, Г.В Черевко, Н.Ф. Павленчик.– К.: Знання, 2010. - 463с.

4. Гринчуцький В.І. Економіка підприємства: навчальний посібник / В.І.Гринчуцький, Е.Т.Карапетян, Б.В.Погріщук – 2-е вид., перероб. і доп. – К. : ЦУЛ, 2012. – 304 с.

5.Захарченко В. І. Економіка підприємства. Теорія: навчальний посібник. / В. І. Захарченко,М. М. Меркулов,О. В. Балахонова– Львів: «Магнолія 2006», 2011. – 324 с.

6.Іванілов О. С. Економіка підприємства. Підручник. 2-ге вид. –– К. : Центр учбової літератури, 2011. –– 728 с.

7.Економіка підприємства: підручник / За заг. ред. Г. О. Швиданенко.– К.: КНЕУ, 2009.– 816 с.

Питання для самоконтролю

1. Процес руху оборотного капіталу.

2. Елементний склад оборотного капіталу підприємства.

3. Методи нормування оборотного капіталу.

4. Методичні підходи до визначення коефіцієнта наростання витрат.

ТЕМА 2.5. ІНВЕСТИЦІЇ

1. Сутність структури та класифікація інвестицій.

2. Джерела формування реальних інвестицій.

3. Методичні підходи до оцінки ефективності реальних інвестицій.

4.Сутність і форми фінансового інвестування.

5.Методичні підходи до оцінки ефективності фінансового інвестування.

Наши рекомендации