Вигоди України та Японія внаслідок спеціалізації та торгівлі
| країна | коеф. обміну | цукор, т | телевізори, шт.. | ||||
| вир-во | сп-ня | експорт,+ імпорт, - | вир-во | сп-ня | експорт,+ імпорт, - | ||
| До спеціалізації та міжнародної торгівлі | |||||||
| Японія | 1Т=1Ц | ||||||
| Україна | 1Т=4Ц | ||||||
| разом | |||||||
| Після спеціалізації та міжнародної торгівлі | |||||||
| Японія | 1Т=2,5Ц | 12,5 | -12,5 | +5 | |||
| Україна | 1Т=2,5Ц | 7,5 | +12,5 | -5 | |||
| разом | |||||||
| Вигода від спеціалізації | |||||||
| Японія | +6,5 | +1 | |||||
| Україна | +3,5 | +1 | |||||
| разом | +10 | +2 |
Переваги теорії порівняльних переваг:
1. Вперше описала баланс сукупного попиту та сукупної пропозиції. Хоча і передбачалось, що вартість товару визначається кількістю праці, необхідної для його виробництва, теорія порівняльних переваг показала, що ця вартість насправді залежить від співвідношення сукупного попиту та пропозиції на товар на внутрішньому та на зовнішньому ринках.
2. Довела існування вигоди від спеціалізації та торгівлі для усіх країн-учасниць, а не тільки для однієї країни за рахунок того, що інші зазнають втрат.
3. Дає змогу вести науково обгрунтовану зовнішньоекономічну політику.
Недоліки теорії порівняльних переваг випливають із тих припущень, на яких вона базується. Тому, застосовуючи її для аналізу зовнішньоекономічних відносин, необхідно брати до уваги, що вона:
1. Не враховує транспортних витрат.
2. Ігнорує вплив зовнішньої торгівлі на розподіл доходів всередині країни, коливання цін та заробітної плати, інфляцію та міжнародний рух капіталу.
3. Грунтується на припущенні про існування тільки одного фактора виробництва — праці.
4. Ігнорує існування таких важливих передумов міжнародної торгівлі, як відмінності у забезпеченості країн факторами виробництва.
5. Базується на передумові повної зайнятості, яка означає, що вивільнені робітники однієї галузі одразу можуть знайти собі роботу в іншій, продуктивнішій. Іншими словами, робиться припущення про постійні витрати, отже, ігнорується закон витрат, що зростають.
6. Не пояснює торгівлю між приблизно однаковими за економічним розвитком країнами, жодна з яких не має відносної переваги перед іншою.
Питання для самоконтролю
1. Що пропонували меркантилісти, для зміцнення економічних позицій держави?
2. Хто був засновником теорія абсолютних переваг?
3. На яких припущеннях ґрунтується теорія абсолютних переваг?
4. Які недоліки теорії абсолютних переваг?
5. Розкрийте суть теорії порівняльних переваг.
Тестові завдання
1. Теорія меркантилізму була розроблена:
а) Томасом Маном;
б) Адамом Смітом;
в) Давидом Рікардо.
2. Політика „лессе-фер” означає:
а) політику державного невтручання в економіку та свободи конкуренції;
б) політику державного втручання в економіку та обмеження конкуренції;
в) відповіді а) та б) помилкові.
3. Меркантилісти для зміцнення економічних позицій держави пропонували:
а) стимулювати приток дешевого імпорту в країну;
б) підтримувати позитивне сальдо;
в) відповіді а) та б) помилкові.
4. Засновником класичної школи економічної думки був:
а) А.Сміт;
б) Д.Рікардо;
в) Т.Ман.
5. Робочий час, потрібний для виробництва одиниці одного товару, виражений через робочий час, необхідний для виробництва одиниці іншого товару – це:
а) альтернативні витрати;
б) альтернативна ціна;
в) відповіді а) та б) помилкові.
6. Просте порівняння цін одиниць двох товарів на внутрішньому ринку, виражених через кількість робочого часу, витраченого на їх виробництво – це:
а) альтернативна ціна;
б) альтернативні витрати;
в) відповіді а) та б) помилкові.
7. Прихильник якої теорії вважали, що збагачення країн можливе не тільки внаслідок перерозподілу вже існуючого багатства, але й за рахунок його нарощування:
а) теорії абсолютних переваг;
б) теорії порівняльних переваг;
в) меркантилізму.
8. Яка теорія вперше описала баланс сукупного попиту та сукупної пропозиції:
а) теорія абсолютних переваг;
б) теорія порівняльних переваг;
в) меркантилізм.
9. Хто довів, що в умовах вільної торгівлі товари будуть обмінюватися за такого співвідношення цін, яке встановлюється десь у проміжку між відносними цінами, що існують всередині кожної з країн на товари, якими вони торгують:
а) Т. Ман;
б) А. Сміт;
в) Дж. Мілль.
10. Недоліком теорії порівняльних переваг є:
а) не дає змогу вести науково обгрунтовану зовнішньоекономічну політику;
б) не пояснює торгівлю між приблизно однаковими за економічним розвитком країнами, жодна з яких не має відносної переваги перед іншою;
в) відповіді а) та б) помилкові.
Практичні вправи
Вправа 1
В умовних країнах А та Б виробляється лише продукти харчування та одяг. Наведено в таблиці виробничі можливості обох країн:
| Альтернативи | А | Альтернативи | Б | ||
| Виробництво продуктів, кг | Виробництво одягу, од. | Виробництво продуктів, кг | Виробництво одягу, од. | ||
| А | К | ||||
| Б | Л | ||||
| В | М | ||||
| Г | Н | ||||
| Д | Р |
Розрахуйте:
а) альтернативну вартість виробництва продуктів харчування в країнах;
б) альтернативну вартість виробництва одягу в країнах;
в) якщо між країнами існує вільна торгівля, яка країна буде торгувати одягом, а яка – продуктами харчування?
Вправа 2
Використовуючи дані таблиці визначте: абсолютні переваги, порівняльні переваги, напрями спеціалізації в умовах міжнародної торгівлі.
| Країна | Витрати часу в годинах на виробництво 1 т | |
| пшениці | бавовни | |
| Україна | ||
| Турція |
Вправа 3
Зробіть висновки користуючись даними:
| Індія | Грузія | |
| Виробництво чаю за одиницю робочого часу | ||
| Виробництво апельсинів за одиницю робочого часу |
А) Яка країна має абсолютні переваги у виробництві чаю, апельсинів?
Б) Яка країна має порівняльні переваги у виробництві чаю, апельсинів?
В) На якому товарі варто спеціалізуватись Індії та Грузії?
Рекомендована література
1. Міжнародна економіка: Навч. посіб. / За ред. Ю.Г. Козака, В.М. Новацького. — К.: Центр навч. літератури: АртЕк, 2002. — С. 26—62.
2. Міжнародна економіка: Підручник / А.П. Румянцев, Г.Н. Климко, В.В. Рокоча та ін.; За ред. А.П. Румянцева. — К.: Знання-Прес, 2004. — С. 30—116.
3. Миклашевская НЛ., Холопов А.В. Международная экономика: Учебник. — М.: МГУ им. М.В. Ломоносова: Дело и Сервис, 2000. — С. 11 — 56.
4. Овчинников Г.П. Международная экономика: Учеб. пособие. — СПб.: Изд-во Михайлова В.А.: Полиус, 1998. — С. 54—185.
5. Рокоча В.В. Міжнародна економіка: Навч. посіб.: У 2 кн. — Кн. 2: Міжнародна торгівля. Теорія та політика. — К.: Таксон, 2000. — С. 187—216.
6. Сальваторе Д. Международная экономика: Пер. с англ. — М.: Риа "ПК", 1998. — С. 20—200.
7. Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2001. — С. 6—145.