Населення

20. Економічна ефективність – це:

- ступінь відповідності лікувально-профілактичного закладу потребам суспільства у збільшенні тривалості

життя, поліпшенні стану здоров'я населення;

- міра досягнень у профілактиці, діагностиці, лікуванні, реабілітації;

* вивчення економічних збитків при тимчасовій втраті непрацездатності;

* оцінка сукупних витрат на попередження соціальних витрат суспільства;

* аналіз ефективності альтернативних медичних втручань;

* оцінка фінансового стану медичної установи.

21. Фармакоекономічний аналіз – це:

* дослідження, ідентифікація, порівняння витрат і результатів альтернативних медичних технологій та

цільових програм;

* визначення переваг альтернативних технологій, цільових програм та фармакологічних засобів для

індивідуума, системи ОЗ та суспільства;

- дослідження рівня витрат на покриття амортизаційних відрахувань;

- визначення для системи ОЗ типових показників цільового програмування та інвестування.

22. Фармакоекономічний аналіз розглядає лікування як:

* процес використання ресурсів медичного закладу для одержання результату;

* використання персоналу, обладнання та ліків для поліпшення стану здоров'я та продовження життя

Хворого;

23. Метою фармакоекономічного аналізу є:

* оцінка вартості одиниці здоров'я при інвестуванні грошей у медичні технології, програми;

* зіставлення загальних витрат на попередження захворювань, інвалідності та майбутніх вигод суспільства

від цього;

* визначення обсягів та ефективності використання обмежених ресурсів з метою максимального

Задоволення потреб населення в медичних послугах;

* дослідження впливу медичних технологій і програм на здоров'я населення;

* встановлення та впровадження найбільш результативної, безпечної медикаментозної терапії;

- дослідження впливу промислових технологій на отримані медичні результати;

- зіставлення середньостатистичних витрат на попередження захворювань, інвалідності та майбутніх

Вигод;

- оцінка вартості одиниці здоров'я, за умови екстенсивного ресурсовикористання та інвестування.

24. При проведенні економічного аналізу результатів медичної допомоги використовують критерії,

які пов’язані із:

* біологічними змінами в організмі людини;

- професійними змінами у житті людини;

* зміною діяльності медичних закладів, системи ОЗ;

- біологічно-хімічними змінами в організмі людини;

* зміною якості життя хворого;

* часом виконання процедури чи клініко-лабораторного аналізу;

- зміною форми власності медичного закладу;

- часом оплати виконання процедури.

25. Дослідження витрат для всіх методів економічного аналізу складається із етапу:

* виявлення прямих і непрямих витрат;

* кількісної оцінки витрат у фізичних одиницях;

* вимірювання витрат у грошовому еквіваленті на одиницю діяльності;

- виявлення прямих та неекономічних витрат;

- корекції витрат залежно від часу шляхом агрегування та інфлювання;

* корекції витрат залежно від часу шляхом дисконтування.

26. Основними методами фармакоекономічного аналізу є:

* витрати-ефективність;

- максимізація витрат;

- витрати-затратність;

* мінімізація витрат;

* витрати-вигода;

- витрати-прибутковість;

* витрати-корисність;

- витрати-збитковість.

27. Метод фармакоекономічного аналізу “витрати-ефективність” – це:

* спосіб порівняння альтернативних медичних технологій, програм;

* дослідження результату медичної допомоги у розрахунку витрат і вигод на одиницю ефекту;

- спосіб виявлення найменш витратної альтернативи;

- обчислення відношення грошової вигоди до грошових витрат.

28. Найбільш ефективну альтернативу за методом “витрати-ефективність” у перерахунку на

одиницю діяльності визначають:

* зіставленням коефіцієнта “витрати-ефективність” та коефіцієнта “ефективність на одиницю витрат”;

- обчисленням коефіцієнта “витрати-ефективність”;

- обчисленням коефіцієнта “ефективність на одиницю витрат”.

29. Метод фармакоекономічного аналізу “витрати-вигода” використовують для:

- дослідження результату медичної допомоги у розрахунку витрат і вигод на одиницю ефекту;

* порівняння різних альтернатив, які направлені на досягнення різних результатів;

* порівняння профілактичних програм з урахуванням прямих витрат, непрямих витрат і майбутніх вигод;

* зіставлення медичних програм, що здійснюються на платній основі;

- спосіб порівняння альтернативних медичних технологій, програм;

* порівняння інвестиційних програм.

30. При використанні методу аналізу “витрати-вигода” результати оцінюються:

* відношенням грошової вигоди до грошових витрат;

* грошовим прибутком або збитком однієї альтернативи відносно іншої;

* ефективністю розподілу ресурсів;

- обчисленням коефіцієнта “витрати-ефективність”;

- зіставленням коефіцієнта “витрати-ефективність” та коефіцієнта “ефективність на одиницю витрат”.

31. Метод фармакоекономічного аналізу “витрати-корисність” доцільно використовувати для:

* вартісної оцінки покращення якості життя пацієнта внаслідок медичних втручань;

* зіставлення витрат і тривалості благополучного стану здоров'я як ефекту застосування медичних

технологій;

- порівняння профілактичних програм з урахуванням прямих витрат, непрямих витрат і майбутніх вигод;

- дослідження результату медичної допомоги у розрахунку витрат і вигод на одиницю ефекту.

32. Метод фармакоекономічного аналізу “вартості захворювання” використовують для:

- зіставлення витрат і тривалості благополучного стану здоров'я як ефекту застосування медичних

технологій;

* визначення пріоритетів фінансування цільових медичних програм;

* встановлення обсягів та ефективності використання ресурсів нарізних рівнях при лікуванні певних

Наши рекомендации